ДЕРЖАВНІ НОРМАТИВНІ АКТИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

Спеціальними законодавчими актами є державні нормативні акти з охорони праці (ДНАОП). Це — правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов’язкових для виконання.

Вимогам нормативних актів з охорони праці мають відповідати:

•умови праці на кожному робочому місці;

•безпека технологічних процесів, машин, механізмів, обладнання й інших засобів виробництва;

•стан засобів колективного та індивідуального захисту;

•санітарно-побутові умови.

Державні нормативні акти з охорони праці залежно від сфери дії поділяються на міжгалузеві та галузеві.

Відповідно до Положення про Державний реєстр нормативноправових актів з питань охорони праці від 8 червня 2004 р. Реєстр НПАОП - це банк даних, який складається і ведеться з метою забезпечення єдиного обліку та формування відповідного інформаційного фонду цих актів.

Види НПАОП (в уніфікованій формі для однакового застосування) мають таке цифрове позначення:

правила		1
переліки		2
норми		3
положення		4
інструкції		5
порядки		6
інші		7

Вид економічної діяльності (група, клас) установлюється відповідно до ДК 009-96.

Якщо нормативно-правовий акт поширюється на всі або декілька видів економічної діяльності, зазначається код 0.00.

Міжгалузевий нормативний акт про охорону праці — це НПАОП загальнодержавного користування, дія якого поширюється на всі підприємства, установи, організації незалежно від відомчої (галузевої) належності та форм власності.

Позначення нормативного акта	Назва нормативного акта
НПАОП 0.00-1.16-96	Правила атестації зварників
НПАОП 0.00-1.31-99	Правила охорони праці під час
	експлуатації		електронно-
	обчислювальних машин
НПАОП 0.00-1.36-03	Правила	будови	і	безпечної
	експлуатації підйомників
НПАОП 0.00-4.29-97	Типове	положення	про	кабінет
				26

охорони праці

Галузевий нормативний акт про охорону праці — це НПАОП, дія якого поширюється на підприємства, установи, організації певної галузі

Позначення нормативного акта	Назва нормативного акта
НПАОП 2.0.00-1.01-00	Правила	охорони	праці	у
	сільськогосподарському виробництві
НПАОП 1.2.10-1.02-97	Правила	безпеки у	доменному
	виробництві
НПАОП 5.1.22-1.03-91	Правила безпеки праці на суднах
	річкового флоту
НПНАОП 6.1.00-1.12-01	Правила	безпеки	під	час
	реконструкції будівель		і споруд
	промислових підприємств

В Україні розробляються державні стандарти України (ДСТУ). В галузі охорони праці вже діють такі стандарти: ДСТУ 2293-99 "Охорона праці. Терміни та визначення основних понять"; ДСТУ 2300-93 “Вібрація. Терміни та визначення»; ДСТУ 3038-95 "Гігієна. Терміни та визначення основних понять" та деякі інші, що поступово замінюють ще частково діючі міждержавні стандарти "Системи стандартов безопасности труда (ССБТ)"(рос).

Державні стандарти Системи стандартів безпеки праці (ГОСТ ССБТ) колишнього СРСР застосовуються на території України до їх заміни іншими нормативними документами, якщо вони не протирічать чинному законодавству України. Відповідно до Угоди про співробітництво в галузі охорони праці, укладеної керівниками урядів держав СНД у грудні 1994 року, стандарти ССБТ надалі визнаються Україною як міждержавні стандарти за узгодженим переліком, що переглядається в міру необхідності з урахуванням національного законодавства держав СНД та результатів спільної роботи, спрямованої на удосконалення Системи стандартів безпеки праці. Вони містять ви моги, норми і правила, спрямовані на забезпечення безпеки, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Діючі стандарти ССБТ мають шифр системи (12) і поділяються на 5 груп,яким надано такий шифр (шифр підсистеми):

Організаційно-методичні стандарти - 0.

Стандарти вимог і норм за видами небезпечних і шкідливих

виробничих чинників - 1.
Стандарти вимог безпеки до виробничого обладнання - 2.
Стандарти вимог безпеки до виробничих процесів -3.
Стандарти вимог до		засобів	захисту працюючих		-	4.
Приклад позначення	міждержавного стандарту: ГОСТ 12.1.030-81				ССБТ
"Электробезопасность.	Защитное	заземление, зануление", де		ГОСТ		-
Государственный стандарт (у зв'язку з тим, що стандарти не перекладалися
українською мовою,	вживається	російська	абревіатура); 12 -	стандарти
						27

безпеки праці; 1 - шифр підсистеми; 030 - порядковий номер стандарту у підсистемі; 81 - рік затвердження або перегляду і назва стандарту.

Крім ДСТУ, ГОСТ і НПАОП, в Україні діють: санітарні норми (СН),Санітарні Правила і Норми(СанПіН), Державні санітарні норми(ДСН) в яких наведені вимоги стосовно виробничої санітарії та гігієни праці; державні будівельні норми (ДБН) або СНиП - (строительные нормы и правила - застосовується російська абревіатура), де викладені вимоги до будівель та споруд залежно від їх призначення і пожежної небезпеки. При розгляді питань пожежної безпеки можуть зустрічатися посилання на ОНТП - общесоюзные нормы технологического проектирования(рос.)

28

ОСОБЛИВОСТІ ОХОРОНИ ПРАЦІ ЖІНОК І НЕПОВНОЛІТНІХ

Відповідно до статті 10 Закону України «Про охорону праці» забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт, пов'язаних з санітарним та побутовим обслуговуванням), а також залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми, відповідно до переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, граничних норм підіймання і переміщення важких речей, що затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я.

Граничні норми підіймання та переміщення важких речей жінками затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10 грудня 1993 рока № 241. Згідно зазначеного наказу гранично допустима вага вантажу становить:

	Гранично
Характер робіт	допустима вага
	вантажу, кг
Підіймання і переміщення вантажів при чергуванні з	10
іншою роботою (до 2-х разів на годину)
Підіймання і переміщення вантажів постійно	7
протягом робочої зміни
Сумарна вага вантажу, який переміщується протягом
кожної години робочої зміни, не повинна
переміщувати:
з робочої поверхні	350
з підлоги	175

Перелік важких робіт та робіт із шкідливими та небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок затверджено наказом МОЗ України від 29 грудня 1993 року № 256.

Жінки, незалежно від віку, не можуть використовуватись на роботах у нічний час на державних або приватних промислових підприємствах чи в будь-яких філіях таких підприємств, за винятком тих галузей народного господарства, де це викликається особливою необхідністю і дозволяється як тимчасовий захід (у разі непереборної сили, коли на якому-небудь підприємстві має місце перерва в роботі, що її не можна було передбачити і яка не має ознаки періодичності; у тих випадках, коли робота пов'язана з сировиною чи матеріалами, які перебувають у процесі обробки і які швидко псуються, і коли така нічна праця конче потрібна, аби уникнути безперечної втрати згаданих матеріалів.) Зазначені обмеження не поширюються на жінок, які працюють на підприємствах, де зайняті лише члени однієї сім'ї.

29

Конвенція про працю жінок у нічний час визначає термін «ніч» як період тривалістю принаймні в одинадцять послідовних годин, який охоплює відрізок часу між десятою годиною вечора та п'ятою годиною ранку. На промислових підприємствах із сезонним характером роботи і в усіх випадках, коли цього вимагають надзвичайні обставини, нічний період може бути скорочено до десяти годин протягом шістдесяти діб на рік.

Вагітним жінкам відповідно до медичного висновку знижуються норми виробітку, норми обслуговування або вони переводяться на іншу роботу, яка є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих факторів, із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою. До вирішення питання про надання вагітній жінці відповідно до медичного висновку іншої роботи, яка є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих факторів, вона підлягає звільненню від роботи із збереженням середнього заробітку за всі пропущені внаслідок цього робочі дні за рахунок підприємства, установи, організації.

Жінки, які мають дітей віком до трьох років, в разі неможливості виконання попередньої роботи переводяться на іншу роботу із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою до досягнення дитиною віку трьох років.

Не допускається залучення до робіт у нічний час, до понаднормових робіт і робіт у вихідні дні і направлення у відрядження вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років. Жінки, що мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, не можуть залучатись до понаднормових робіт або направлятись у відрядження без їх згоди.

Жінкам, що мають дітей віком до півтора року, надаються, крім загальної перерви для відпочинку і харчування, додаткові перерви для годування дитини. Ці перерви надаються не рідше ніж через три години тривалістю не менше тридцяти хвилин кожна. При наявності двох і більше грудних дітей тривалість перерви встановлюється не менше години.

Строки і порядок надання перерв установлюються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації і з врахуванням бажання матері. Перерви для годування дитини включаються в робочий час і оплачуються за середнім заробітком.

Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям - за наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда. При відмові у прийнятті на роботу зазначеним категоріям жінок власник або уповноважений ним орган зобов'язані повідомляти їм причини відмови у письмовій формі. Відмова у прийнятті на роботу може бути оскаржено усудовому порядку.

Звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не

30

допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору. На підприємствах і в організаціях з широким застосуванням жіночої праці організовуються дитячі ясла, дитячі садки, кімнати для годування грудних дітей, а також кімнати особистої гігієни жінок.

Порядок прийняття на роботу та умови праці неповнолітніх регулюються положеннями КЗпП України, Закону України «Про охорону праці», наказами спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади.

Відповідно до положень КЗпП України не допускається прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років. За згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть, як виняток, прийматись на роботу особи, які досягли п'ятнадцяти років. Для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійнотехнічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров'ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює. На кожному підприємстві, в установі, організації, має вестися спеціальний облік працівників, які не досягли вісімнадцяти років, із зазначенням дати їх народження.

Усі особи молодше вісімнадцяти років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов'язковому медичному огляду. Роботодавець повинен забезпечити обов'язкове проходження працюючими у нього підлітками попереднього та наступних періодичних медичних оглядів.

Законодавство України надає ряд пільг в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці у трудових правовідносинах неповнолітніх. Зокрема, заробітна плата працівникам молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи. Праця працівників молодше вісімнадцяти років, допущених до відрядних робіт, оплачується за відрядними розцінками, встановленими для дорослих працівників, з доплатою за тарифною ставкою за час, на який тривалість їх щоденної роботи скорочується порівняно з тривалістю щоденної роботи дорослих працівників. Оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл, професійнотехнічних і середніх спеціальних навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час, проводиться пропорційно відпрацьованому часу

31

або залежно від виробітку. Підприємства можуть встановлювати учням доплати до заробітної плати.

Щорічні відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років надаються у зручний для них час. Щорічні відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років повної тривалості у перший рік роботи надаються за їх заявою до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону праці» не допускається залучення неповнолітніх до праці на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні, а також до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми, відповідно до переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, граничних норм підіймання і переміщення важких речей, що затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я.

Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22 березня 1996 року № 59 та діють на всій території України і поширюються на всі підприємства, установи, організації, учбові заклади, а також на юридичних та фізичних осіб, які використовують працю підлітків від 14 до 18 років.

Згідно наказу граничні норми підіймання та переміщення вантажів підлітками під час короткочасної та тривалої роботи становлять:

	Календарний		Граничні норми ваги вантажу (кг)
	вік,	Короткочасна робота		Тривала робота
	років
		юнаки	дівчата	юнаки	дівчата
	14	5	2,5	-	-
	15	12	6	8,4	4,2
	16	14	7	11,2	5,6
	17	16	8	12,6	6,3

До роботи, що потребує підіймання та переміщення важких речей, допускаються підлітки, які не мають медичних протипоказань, що засвідчено відповідним лікарським висновком. До тривалої роботи по підійманню та переміщенню важких речей підлітки до 15 років не допускаються. Робота підлітків з вантажами не повинна становити більше 1/3 робочого часу.

Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31 березня 1994 року № 46. Прийом на навчання за професіями, вказаними у Переліку, допускається за умови досягнення особами 18-річного віку на момент закінчення навчання.

32

При проходженні виробничої практики (виробничого навчання) особи, які не досягли 18-річного віку і навчаються у професійно-навчальних закладах, можуть знаходитися у виробництвах, професіях і на роботах, включених до Переліку, не більш як 4 години за умови суворого дотримання діючих санітарних норм і правил, а також правил і норм по охороні праці.

Порядок трудового і професійного навчання неповнолітніх професіям, пов'язаним з роботами із шкідливими та важкими умовами праці,

атакож з роботами підвищеної небезпеки визначає Положення про порядок трудового і професійного навчання неповнолітніх професіям, пов'язаним з роботами із шкідливими та важкими умовами праці, а також з роботами підвищеної небезпеки затверджене наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15 грудня 2003 року № 244 (надалі - Порядок №224), дія якого поширюється на всі навчальні заклади незалежно від форм власності, що акредитовані для проведення навчання неповнолітніх професіям, пов'язаним з роботами із шкідливими та важкими умовами праці,

атакож з роботами підвищеної небезпеки, та органи управління освітою, яким ці навчальні заклади підпорядковані.

Відповідно до Порядку №224 на неповнолітніх, які проходять виробничу практику або виробниче навчання в умовах підприємства, поширюються діючі на підприємстві правила внутрішнього трудового розпорядку, правила, норми та інструкції з охорони праці. Режим робочого дня неповнолітніх під час професійно-практичної підготовки в навчальному закладі та на підприємстві повинен відповідати Кодексу законів про працю та навчальному плану з обов'язковим урахуванням обмежень щодо тривалості робочого дня, праці в нічний час, надурочних робіт та робіт у вихідні дні, підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми, та робіт із шкідливими умовами праці.

До початку виробничої практики або виробничого навчання на підприємстві неповнолітні обов'язково проходять медичний огляд, а також повинні пройти спеціальне навчання з питань охорони праці в обсязі діючих на підприємстві навчальних програм з наступною перевіркою знань з питань охорони праці в установленому на підприємстві порядку. Тривалість навчання з питань охорони праці повинна бути не менше передбаченої чинними в галузі правилами безпеки праці.

Неповнолітні під час проходження виробничої практики або виробничого навчання можуть перебувати у виробництвах та на робочих місцях, пов'язаних з роботами із шкідливими та важкими умовами праці, не більше 4 годин на день за умови дотримання у цих виробництвах і на роботах діючих санітарних норм. Протягом перших 10 - 15 змін виробничої практики неповнолітні проходять стажування як дублери на робочих місцях. Після стажування організовується перевірка засвоєння ними навичок у керуванні машинами та механізмами, правил технічної та безпечної експлуатації обладнання з метою визначення готовності неповнолітніх до подальшої роботи на штатних робочих місцях. Неповнолітнім практикантам,

33

які показали необхідні знання та уміння в практичній роботі, постійно діючою комісією з перевірки знань з питань охорони праці підприємства надається дозвіл на право виконання робіт та експлуатацію об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - роботи підвищеної небезпеки) під наглядом досвідченого працівника - інструктора підприємства (майстра виробничого навчання). Закріплення неповнолітніх за досвідченими працівниками-інструкторами оформляється тим самим наказом по підприємству, яким з числа кваліфікованих фахівців призначаються особи, відповідальні за організацію та безпечне проведення практики на дільниці (у цеху) і надання допомоги практикантам у набутті професії.

Наказом по підприємству з числа його керівних працівників або провідних спеціалістів призначаються особи, на яких покладається керівництво практикою неповнолітніх на підприємстві. Керівник практики від підприємства і відповідальний за її проведення від навчального закладу не допускають використання неповнолітніх на роботах, не передбачених договором між підприємством і навчальним закладом, або на самостійних (без нагляду інструктора) роботах, які входять до Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженому наказом Держнаглядохоронпраці України від 30.11.93р. № 123, без спеціального навчання і перевірки знань з питань охорони праці.

Інструкторами для навчання неповнолітніх призначаються кваліфіковані працівники, які мають стаж роботи за даною професією не менше трьох років. Щозміни інструктор (майстер виробничого навчання) до початку і під час виконання роботи неповнолітнім повинен: інструктувати його безпосередньо на робочому місці щодо безпечних прийомів праці; контролювати під час роботи дотримання ним вимог з охорони праці, пожежної безпеки, засвоєння безпечних прийомів праці; стежити за справністю обладнання, інструментів, засобів індивідуального та колективного захисту, що використовуються в процесі роботи; вживати відповідних заходів, а за необхідності припиняти роботу, якщо виникла небезпека здоров'ю або життю неповнолітнього чи оточуючих його працівників або неповнолітнім застосовуються небезпечні прийоми праці.

Неповнолітні практиканти, які пройшли стажування, але за результатами перевірки знань з питань охорони праці та навичок у застосуванні безпечних прийомів праці не отримали дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки, продовжують проходити практику як дублери. Повторна перевірка їх знань проводиться не раніше як через два тижні.

Звільнення працівників молодше вісімнадцяти років з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою районної (міської) служби у справах неповнолітніх. При цьому звільнення з підстав, зазначених в пунктах 1, 2 і 6 статті 40 КЗпП України, проводиться лише у виняткових випадках і не допускається без працевлаштування. Батьки, усиновителі і піклувальник неповнолітнього, а також державні органи та службові особи,

34

на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю, мають право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітнім, у тому числі й строкового, коли продовження його чинності загрожує здоров'ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси.

35