СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Перманентний ризик і об'єктивна можливість впливу на рівень безпеки висувають на перший план питання управління безпекою

Вумовах сучасного виробництва окремі, часткові заходи щодо поліпшення умов праці, попередження травматизму і захворюваності виявляються недостатньо ефективними. Необхідно, щоб вони здійснювалися комплексно, утворюючи в системі управління виробництвом підсистему управління охороною праці. При цьому відкриваються найбільш широкі можливості для цілеспрямованого регулювання процесу формування безпечних умов праці на виробництві.

Система управління охороною праці (СУОП) може бути визначена як функціональна підсистема управління підприємством, метою якої є забезпечення безпечних умов праці.

Одним з найбільш вагомих принципів побудови і функціонування СУОП є принцип системного підходу.

Вимога системності полягає в обліку необхідного і достатнього числа компонентів, якими визначається безпека.

Найважливіші принципи системного аналізу зводяться до наступного: процес ухвалення рішень повинен починатися з виявлення і чіткого формулювання кінцевої цілі; всю проблему необхідно розглядати як єдине ціле; необхідний аналіз альтернативних шляхів досягнення цілей; підцілі не повинні вступати в конфлікт із загальною ціллю.

При цьому ціль повинна задовольняти вимогам реальності, наочності, кількісної визначеності, адекватності, ефективності, контрольованості.

Вмежах понять охорони праці це означає, що СУОП здійснює комплекс взаємозв'язаних організаційних, технічних, гігієнічних і соціальноекономічних заходів, спрямованих на створення умов для високопродуктивної і безпечної праці на всіх ділянках і стадіях виробництва.

СУОП різних видів і структури вже тривалий час застосовуються в різних галузях.

41

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СУОП

В умовах сучасного виробництва окремі заходи, спрямовані на поліпшення умов праці, попередження захворюваності та травматизму виявляються недостатньо ефективними. Тому є необхідним, щоб вони здійснювались комплексно, утворюючи в системі управління виробництвом підсистему управління охороною праці. За цієї умови з'являються найбільш широкі можливості для цілеспрямованого формування безпечних умов праці.

З точки зору кібернетичного моделювання СУОП є сукупністю об'єкту керування та керуючої частини, які пов’язані каналами передачі інформації

(рис.1).

Об’єктом керування виступає охорона праці на окремому робочому місці, на дільниці, в підрозділі, в усій системі "людина - виробництво". Керівна частина (керівний орган), - в даному випадку це адміністрація підприємства та структурних підрозділів, служба ОП, тобто апарат управління.

Стан об'єкту керування визначається вхідними параметрами - факторами, що впливають на рівень безпеки праці. До них можна віднести безпечність конструкції того чи іншого обладнання, безпечність його експлуатації, безпечність технологічного процесу, рівень організації праці, гігієнічні параметри виробничого середовища, соціально-психологічні та психофізіологічні (суб’єктивні) фактори.

Через те, що реальні виробничі умови ніколи не бувають абсолютно безпечними вихідною характеристикою є деякий рівень безпеки праці, який виступає критерієм ефективності управління ОП.

Виходи об'єкту керування зв’язані через систему збору та обробки інформації з входами керуючої частини. Інформація про знайдені в ході контролю відхилення від норм ОП, потенційні небезпечності виробництва, а також дані про травматизм та захворюваність надходять в керівну частину для аналізу й прийняття керівних рішень, спрямованих на зміну керівних параметрів - входів об'єкту керування. Таким чином СУОП діє за принципом зворотного зв'язку. СУОП, в свою чергу, є елементом системи управлення більш високого рангу (системи управління підприємством, галуззю). Тому на входи керуючої частини надходить зовнішня інформація: законодавча, нормативна й керівна, що регламентує умови праці. Звітна інформація спрямовується до вищих керівних органів.

Таким чином, досягнення мети СУОП забезпечується шляхом реалізації певних функцій керування. Їх можна умовно поділити на три групи:

-контрольно-iнформацiйна функція (збір інформації про стан ОП);

-функція аналізу й прийняття рішення (обробка інформації);

-функція реалізації рішень (введення керівної інформації в об‘єкт керування).

42

Для реалізації цих функцій необхідним є розв‘язання цілого ряду практичних задач, що наведено нижче.

а) задачі, пов‘язані з контрольно-iнформацiйною функцією:

-ідентифікація небезпек, що виникають в системі „людина-виробниче середовище”, зокрема на підставі атестації робочих місць за умовами праці;

-з‘ясування впливу небезпечних та шкідливих факторів на стан здоров‘я працівників на підставі результатів періодичних медичних оглядів;

-виявлення порушень вимог безпеки в ході постійного контролю за

станом охорони праці, в тому числі при експлуатації технічних засобів, приміщень, будівель та споруд;

б) задачі, пов‘язані з функцією аналізу й прийняття рішень:

-оцінка ризиків, що виникають в системі „людина-виробниче середовище”, зокрема на підставі результатів атестації робочих місць за умовами праці;

-аналіз результатів постійного контролю за станом охорони праці;

-розробка організаційних та технічних заходів безпеки, зокрема засобів колективного та індивідуального захисту, в тому числі в умовах зміни технології, засобів виробництва та матеріалів, що використовуються;

-розробка організаційних та технічних заходів безпеки при експлуатація технічних засобів виробництва, приміщень, будівель та споруд;

-розробка гігієнічно-обґрунтованих режимів праці та відпочинку;

-розробка організаційних заходів безпеки в разі взаємодії зі сторонніми суб‘єктами господарювання;

-розробка організаційних та технічних заходів безпеки функціонування підприємства в умовах надзвичайних ситуацій;

-розробка та актуалізація внутрішніх нормативних документів;

-аналіз стану охорони праці на підприємстві та ефективності СУОП;

-розробка заходів з удосконалення СУОП;

-планування та фінансування заходів з охорони праці;

в) задачі, пов‘язані з функцією реалізації рішень:

-організація проведення професійного відбору, попередніх та періодичних медичних оглядів;

-організація навчання, інструктажів та перевірки знань з питань охорони праці;

-організація навчань з питань функціонування підприємства в умовах надзвичайних ситуацій;

-забезпечення працівників засобами індивідуального захисту;

-призначення пільг та компенсацій за несприятливі умови праці за результатами атестації робочих місць;

-дотримання вимог безпеки в ході постійного контролю за станом охорони праці;

43

-реалізація заходів, передбачених планами підвищення рівня охорони праці та покращення умов праці, в тому числі й з удосконалення СУОП;

-координація діяльності структурних підрозділів підприємства, посадових осіб та працівників з питань охорони праці, їхні права та обов‘язки;

Структура, задачі й порядок функціонування СУОП регламентується в нормативних актах підприємства (положеннях, стандартах підприємства з ОП), що розробляються у відповідності до вимог державних й галузевих нормативних актів.

Проте останнім часом істотним імпульсом до створення СУОП нового покоління стала поява міжнародного стандарту OHSAS 18001 «Система

менеджменту професійної безпеки та здоров’я»( Occupational Health and Safety Management Systems) Стандарт OHSAS 18001 є загальнотехнічним і може застосовуватися до організацій всіх типів і розмірів, незалежно від конкретного сектора економіки.

OHSAS 18001 репрезентує вимоги до системи управління професійною безпекою і здоров'ям, щоб надати можливість організації управляти професійними ризиками в галузі безпеки і здоров'я і підвищувати ефективність такого управління.

Відмітною ознакою OHSAS 18001 від раніше існуючих документів в галузі управління охороною праці є його повна сумісність з системами менеджменту якості і екологічного менеджменту. На даний час найбільш ефективною системою загального менеджменту організації, що функціонує як єдине ціле є так звана адитивна модель Інтегрованих Систем Менеджменту, коли до системи менеджменту якості, яка виконує роль базової системи, послідовно додаються система екологічного менеджменту ISO 14000 і система охорони праці і техніки безпеки OHSAS 18001

Держгірпромнагляд України 07.02.2008р. затвердив «Рекомендації щодо побудови, впровадження та удосконалення системи управління охороною праці» на підприємствах, впровадження яких практично відповідає вимогам стандарту OHSAS 18001:2007.

На схемі показана принципова схема структури СУОП, яка діє на підприємствах морського та річкового транспорту України.

44

Законодавчі та інші нормативно правові акти

Нормативна інформація

Міністерство транспорту та зв‘язку України

Департамент безпеки у галузі

Відділ охорони праці та соціального захисту

Державна адміністрація морського і річкового флоту

Сектор охорони праці та пожежної безпеки

Зовнішня керівна інформація

Аналіз інформації про стан				Збір інформації
охорони праці та зовнішньої				про стан
керівної інформації				охорони праці

Адміністрація підприємства

Підготовка керівних рішень та звітної інформації

Охорона праці

(об'єкт керування)

Реалізація керівних рішень

Звітна інформація

Вищі керівні органи

З використанням цих Рекомендацій суб'єкт господарювання має можливість розробити відповідне положення з урахуванням виду діяльності та специфіки виробництва, яке встановлює засади функціонування системи управління охороною праці, що може бути складовою частиною загальної системи управління організацією. Вимоги положення мають бути обов'язковими для виконання всіма найманими працівниками.

СУОП організовується таким чином, щоб здійснювалось адекватне та постійне управління з урахуванням усіх факторів, що впливають настан охорони праці, і орієнтується на проведення запобіжних дій, що унеможливлюють виникнення небезпечних ситуацій, але при цьому,у випадку їх виникнення, вона повинна своєчасно реагувати на них таусувати їх.

У Положенні про СУОП, а також у посадових інструкціях та інструкціях з охорони праці визначаються загальні й конкретні обов'язки кожного працівника, його повноваженняу сфері охорони праці.

В організаційних заходах, що забезпечують функціонування СУОП, необхідно передбачити можливість впливу громадських об'єднань працівників підприємства (комісії з питань охорони праці, уповноважених найманими працівниками, профспілок тощо).

45

СУОП має містити документально оформлену методику управління конфігурацією системи, яка описує порядок дій керівництва при виникненні необхідності змін у структурі та взаємозв'язків між її ланками. Управління конфігурацією охоплює визначення структури, облік стану та перевірку ефективності її роботи.

СУОП повинна передбачати:

-планування заходів з охорони праці;

-контроль виконання поточного та оперативних планів;

-можливість здійснення корегувальних та попереджувальних дій;

-можливість адаптації до обставин, що змінилися;

-можливість інтеграції в загальну систему управління.

СУОП може містити наступні розділи та підрозділи:

1. Основні принципи політики у сфері охорони праці

Суб'єкт господарювання визначає і документально оформлює політику керівництва у сфері охорони праці. Ця політика має бути органічно поєднана з усіма елементами діяльності організації. Формування політики здійснюється на основі комплексної оцінки рівня небезпеки виробничих об'єктів організації, яка проводиться шляхом виявлення всіх небезпечних і шкідливих виробничих факторів, характерних для кожного об'єкта, їх оцінки та аналізу можливих варіантів і зменшення ризику виникнення небезпечної ситуації. Політика у сфері охорони праці повинна бути документально оформлена, доведена до усіх працівників та підлягати періодичному розгляду та можливому корегуванню у зв'язку зі змінами у виробничому процесі.

Політика у сфері охорони праці повинна:

-визначати загальні завдання з покращання охорони праці;

-відповідати характеру та масштабу ризиків, що можуть виникнути на виробництві;

-включати в себе зобов'язання керівництва щодо постійного поліпшення охорони праці, сприяння формуванню громадських органів, забезпечення соціального партнерства, інформування працівників щодо умов праці та існуючих виробничих ризиків.

2.Планування та фінансування заходів з охорони праці

Планування заходів передбачає визначення умов праці та реалізацію

основних напрямків роботи з поліпшення охорони праці; визначення потреби у новій техніці, технології, інженерно-технічних засобах безпеки та санітарнопобутовому обслуговуванні на підставі внутрішнього та зовнішнього аудиту охорони праці, аналізу причин нещасних випадків та професійних захворювань.

Необхідно передбачити визначення і своєчасне корегування переліку факторів, що впливають на безпечність праці. При плануваннізавдань у сфері охорони праці ці фактори повинні матися на увазі.

3. Обов'язки та відповідальність

Для ефективного функціонування СУОП необхідно визначити обов'язки, відповідальність та повноваження керівників служб та підрозділів, а також працівників щодо охорони праці при розробці, впровадженні і вдосконаленні

46

СУОП. Обов'язки та повноваження персоналу, що керує, виконує та перевіряє різні види діяльності, які впливають на ризики виникнення небезпечних ситуацій, пов'язані здіяльністю організації, устаткуванням і робочими процесами, повинні бути визначені, задокументовані и доведені до відома працівників для сприяння управлінню в сфері охорони праці.

4.Управління документацією

Урозділі визначаються використання законодавчих та інших

нормативно-правових актів з охорони праці та управління внутрішніми нормативними актами.

5. Компетентність та підготовка

Визначається коло працівників, які виконують важкі роботи, роботи зі шкідливими чи небезпечними умовами праці, а також такі, де є потреба у професійному доборі, та регламентується порядок дій, компетенція відповідальних осіб при організації і проведенні навчання, своєчаснаактуалізація навчальних програм та інструкцій.

6. Моніторинг виконання та оцінка результативності

Система контролю залежно від обсягів виробництва та чисельності працюючих може передбачати внутрішній аудит, оперативний контроль керівників робіт та інших посадових осіб, контроль збоку служби охорони праці, а також громадський контроль.

7. Організація інформаційної роботи

Має бути визначено, яким чином інформація про заходи з безпечного виконання робіт досягне конкретного працівника і як буде організовано ефективний зворотній зв'язок працівників з керівництвом для поліпшення стану охорони праці. Необхідно розробити процедури роботи зі зверненнями працівників і повідомлення про результатиїх розгляду.

8. Управління ресурсами

Мають бути передбачені, задокументовані і доведені до працівників заходь щодо безпечності виробничих приміщень, засобів виробництва, технологічних процесів, організації робочого місця та часу, тощо.

9. Аналіз і попередження можливих загрозжиттю і здоров'ю працюючих

Керівництво організації повинне регулярно проводитианаліз ефективності функціонування СУОП. Частота та масштаб періодичних аналізів ефективності СУОП керівництвом визначаються у відповідності з умовами діяльності організації. Висновки аналізу мають бути документально зафіксовані і доведені до відома осіб, відповідальних за конкретний елемент системи, а також до працівників та їх представників.

У організації потрібно регулярно визначити загрози для працюючих та проводити відповідні профілактичні заходь щодо їх запобігання. Для цього необхідно вибрати і обґрунтувати метод оцінки загроз. Уцьому розділі необхідно відобразити послідовність дій при аналізі можливих загроз.

10.Попереджувальні та коригувальні заходи

47

Потрібно встановити і підтримувати в подальшому процедуруздійснення попереджувальних та коригувальних дій, необхідність яких випливає з результатів моніторингу функціонування та аналізу результативності СУОП. Будь-яка виявлена неадекватність встановлених заходів з охорони праці повинна мати своїм наслідком відповідні попереджувальні та корегувальні дії. Планування, виконання та результат попереджувальних та корегувальних дій підлягають документуванню та аналізу.

11.Мотиваційне регулювання

Керівництво повинне докладати зусиль до підвищення свідомості працівників щодо дотримання безпечного ведення робіт та поліпшення стану виробничого середовища.

Ініціативні дії персоналу щодо здійснення заходів з підвищення рівня безпеки на робочих місцях повинні мати моральне та матеріальне стимулювання, що враховуватиме прагнення працівника до безпечних дій та створення передумов для безпечної праці.

Впровадження СУОТ позитивно відображається на успішності підприємства і приносить наступні вигоди:

•поліпшення культури безпеки праці, підвищення контролю над ризиками і скорочення можливості їх появи завдяки визначенню ясних цілей

іпостановці чітких завдань, застосування засобів контролю і розподілу відповідальності всередині організації;

•підвищення ефективності діяльності завдяки зменшенню числа нещасних випадків, професійних захворювань і втрат робочого годині;

•забезпечення відповідності вимогам законодавства у сфері охорони здоров'я і безпеки праці;

•зниження фінансових витрат на відшкодування втрат робочого часу, періодичне наведення порядку або оплату штрафів за порушення законодавства, що є результатом безсистемного підходу до менеджменту;

•поліпшення безпеки і якості робочих місць, морального клімату в колективі і підсилення прихильності до цінностей підприємства.

48