- •Конспект лекцій з дисципліни
- •Тема 7. Керівництво багатонаціональними
- •Тема 1. Сутність міжнародного бізнесу та міжнародного менеджменту
- •1. Характеристика міжнародного бізнесу: суть, цілі та основні завдання
- •2. Зовнішнє середовище міжнародного бізнесу
- •3. Сутність міжнародного менеджменту (mm)
- •Характеристика державного та міжнародного бізнесу
- •Тема 2. Досвід організації менеджменту в різних країнах
- •1. Сучасні методи навчання менеджерів для міжнародного бізнесу
- •2. Аналіз стереотипів поведінки міжнародних менеджерів
- •3. Особливості світових систем менеджменту
- •1. Японський менеджмент
- •2. Американський менеджмент
- •3. Менеджмент на підприємствах Німеччини
- •4. Особливості менеджменту Швеції
- •5. Особливості менеджменту Фінляндії
- •Тема 3. Стратегічне планування в системі міжнародного менеджменту
- •1. Суть і основні елементи міжнародних стратегій
- •2. Основні види міжнародних стратегій
- •3. Прогнозування як інструмент процесу стратегічного планування
- •4. Стратегічні орієнтації міжнародних корпорацій
- •Тема 4. Прийняття управлінських рішень у міжнародних корпораціях
- •1. Сутність процесу прийняття рішень в тнк
- •Типи менеджерів за способом прийняття рішень
- •Результати опитування за сферами діяльності тнк
- •2. Види управлінських рішень у транснаціональних корпораціях
- •3. Культура прийняття рішень
5. Особливості менеджменту Фінляндії
Фінська школа менеджменту за останні два десятиліття досягла міжнародного рівня. Вона визначає ряд найважливіших факторів, необхідних для успішної діяльності керівника, а саме:
— Вміння досягати результатів та бажання наполегливо працювати для досягнення поставленої мети.
— Бажання та здатність нести відповідальність за довірену роботу та приймати ризиковані рішення.
— Вміння розпочинати процеси змін, керувати ними та використовувати їх в інтересах організації.
— Вміння використовувати відкритий спосіб управління на підприємстві, розвивати співробітництво.
— Мистецтво приймати швидкі рішення.
— Здатність зосереджуватись на теперішніх та майбутніх рішеннях.
— Здатність визначати зміни в середині та зовні організації, ефективно використовувати їх.
— Готовність до тісних соціальних взаємовідносин.
— Здатність до спільного загального керівництва.
— Використання творчого підходу до своєї праці.
— Постійне самовдосконалення та добра загальна психологічна й фізична форма.
— Вміння правильно використовувати свій час.
— Здатність до мотивування себе та персоналу.
— Готовність очолювати добре підготовлений, професійний персонал.
15. Вміння використовувати міжнародне бачення проблем. Фінській менеджмент використовує різні рівні управління, зокрема:
— визначення результатів, управління за ситуацією;
— контроль за результатами, управління за результатами.
Процес визначення результатів розпочинається з глибокого аналізу, на підставі якого визначаються бажані результати (ключові результати) для різних рівнів. До ключових результатів відносять: результати комерційної діяльності; результати функціональної діяльності; результати підтримки бізнесу.
Процес управління за ситуацією - це управління по днях. Метою цього процесу є організація справ, для виконання яких керівники повинні вміти аналізувати та брати до уваги зовнішні та внутрішні ситуаційні фактори підприємства. На етапі процесу управління велику роль відіграє процес планування, який поділяється на стратегічне, річне, планування графіків роботи.
При управлінні за результатами, поряд з плануванням, оцінюють виконання планів й контроль. Наполегливість, творчий підхід та обов 'язковість при виконанні планів - ці риси відрізняють дану систему управління від інших.
Управління за результатами - це сукупна система управління, мислення та розвитку, з допомогою якої досягаються визначені всіма працівниками підприємства цілі. При цій системі ефективно використовуються особливості господарської ситуації, творчі здібності персоналу, а також стилі та техніка управління.
Отже, для фінської школи управління можна визначити таку послідовну схему дій:
— Управління діяльністю фірми, включаючи планування діяльності, постановку виробничих завдань, створення системи вимірювання виробничої праці, контроль за виконанням завдань.
— Управління персоналом, до якого відносять забезпечення співпраці між усіма членами трудового колективу, кадрову політику, інформування, мотивацію навчання працівників.
— Управління важливими зв'язками організації.
— Постійне вдосконалення управління діяльністю фірми та персоналу, враховуючи поліпшення планування діяльності підприємства, дослідження та розвиток мікроклімату в організації, вдосконалення розподілу праці.
Контрольні запитання
1. Охарактеризуйте кейс-метод навчання Гарвардської школи бізнесу.
У чому полягає сутність методу Чиказької школи бізнесу?
Розкрийте значення підходу Кейптаунського університету та японського підходу до навчання менеджменту та маркетингу.
Назвіть особливості американського національного стереотипу.
Назвіть особливості англійського національного стереотипу.
Назвіть особливості французького національного стереотипу.
Досвід організації менеджменту в різних країнах
1. Назвіть особливості японського національного стереотипу.
2. Назвіть особливості національного стереотипу країн Близького та Середнього Сходу.
3. Які характерні напрями менеджменту Японії?
4. Які характерні напрями менеджменту Англії?
5.Які характерні напрями менеджменту США?
6. Які характерні напрями менеджменту Німеччини?
7. Які характерні напрями менеджменту Швеції?
8. Які характерні напрями менеджменту Фінляндії?
Література
Лебедева И.П. Японские корпорации: стратегия развития. — М.: Экономика, 1995.
Оучи У. Методы организации производства: японский и американский подходы. — М.: Экономика, 1984.
Щекин Г.В., Яровой В.Й. Профессиональная ориентация, подготовка и оценка персонала. - К.: МАУП, 1995.
Хміль Ф.І. Основи менеджменту: Підручник. — К.: Академвидав, 2003 (Альма - матер)
Кузьмін О., Мельник О. Японський менеджмент: особливості функціонального підходу. // Регіональна економіка - 2002, №1
Пивоваров С.З., Тарасевич Л.С., Майзель А.И. Международный менеджмент. - С-П.: Питер, 2001.
Радченко В.В. Международный менеджмент — К., 2000.