- •Конспект лекцій з дисципліни
- •Тема 7. Керівництво багатонаціональними
- •Тема 1. Сутність міжнародного бізнесу та міжнародного менеджменту
- •1. Характеристика міжнародного бізнесу: суть, цілі та основні завдання
- •2. Зовнішнє середовище міжнародного бізнесу
- •3. Сутність міжнародного менеджменту (mm)
- •Характеристика державного та міжнародного бізнесу
- •Тема 2. Досвід організації менеджменту в різних країнах
- •1. Сучасні методи навчання менеджерів для міжнародного бізнесу
- •2. Аналіз стереотипів поведінки міжнародних менеджерів
- •3. Особливості світових систем менеджменту
- •1. Японський менеджмент
- •2. Американський менеджмент
- •3. Менеджмент на підприємствах Німеччини
- •4. Особливості менеджменту Швеції
- •5. Особливості менеджменту Фінляндії
- •Тема 3. Стратегічне планування в системі міжнародного менеджменту
- •1. Суть і основні елементи міжнародних стратегій
- •2. Основні види міжнародних стратегій
- •3. Прогнозування як інструмент процесу стратегічного планування
- •4. Стратегічні орієнтації міжнародних корпорацій
- •Тема 4. Прийняття управлінських рішень у міжнародних корпораціях
- •1. Сутність процесу прийняття рішень в тнк
- •Типи менеджерів за способом прийняття рішень
- •Результати опитування за сферами діяльності тнк
- •2. Види управлінських рішень у транснаціональних корпораціях
- •3. Культура прийняття рішень
3. Менеджмент на підприємствах Німеччини
З середини 60-х років XX ст. в Академії управлінських кадрів у м. Бад-Гарцбурзі під керівництвом Райнхарда Хена поетапно була розроблена модель управління під назвою "Модель Гарцбур-га". Зміст цієї моделі означає перенесення відповідальності на нижчі рівні управління, взаємодія та рівні права всіх співробітників. Під час поетапного введення моделі підприємства Німеччини, враховували наступні моменти:
Визначення керівництвом підприємства кола поставлених завдань.
Фіксація сфер делегування відповідальності.
Розробка "Загальної конструкції керівництва" або "Загальної директиви управління"
Такі управлінські документи включають правила проведення службових переговорів, організацію інформаційних потоків, здійснення вибіркового контролю під час виконання будь-якого завдання, використання трудових колективів. Ці правила служать основою для контролю та оцінки діяльності конкретного щабля управління. Аналіз досвіду сучасних німецьких підприємств показує, що ця модель має значні переваги у сфері управління персоналом: мобілізуються додаткові резерви праці та посилюється ідентифікація працівника з підприємством; поліпшується співпраця на всіх рівнях підприємства, у зв'язку з чим знижуються витрати на координаційні дії працівників з боку керівників; модель сприяє відкритому виявленню помилок та недоліків; працівники нижчого рівня діють у межах певних повноважень, які гарантують коректний підхід до вирішення проблем та позитивну поведінку кадрів; кожний працівник підприємства знає, які саме завдання він повинен вирішувати, що входить до його компетенції та за що він повинен відповідати.
"Модель Гарцбурга" передбачає використання на підприємствах колегіальної співпраці, під якою розуміють взаємодію працівників об'єднаних однаковими обов'язками. Важливими елементами колегіальної співпраці є горизонтальна інформація, взаємне інформування, можливість запитати та дати пораду, а також самокординація. Значення горизонтальної інформації полягає в наступному:
— дозволяє керівникам швидко отримувати різносторонню інформацію, полегшує координацію в різних галузях діяльності підприємства;
— горизонтальна інформація стосується лише тих процесів, які відбуваються в межах діяльності однієї керівної особи.
"Модель Гарцбурга" ефективна в умовах використання нової техніки та сучасної технології. Чим вищий технологічний рівень, тим вищі вимоги до керівництва. Ця модель оптимальна в тому випадку, коли необхідно було застосовувати принцип делегування відповідальності, як передумову кваліфікованих підприємницьких дій.
4. Особливості менеджменту Швеції
Управлінська політика Швеції спирається на теоретичну концепцію, яка являє собою так звану модель "державного благоустрою". Зміст цієї моделі визначається такими якісними особливостями соціально-економічного розвитку Швеції:
— поєднання приватної власності на засоби виробництва з широкою соціалізацією сфер споживання та розподілу товарів і послуг;
— ефективно діюча державна система, яка забезпечує високу зайнятість та надійність соціальних гарантій;
— система демократичних методів, які дозволяють кожній людині впливати на вирішення всіх питань, пов'язаних з ії життям, а також створюють особливий психологічний клімат у країні.
Порівняно з іншими країнами, у Швеції влада та профспілки активно впливають на відносини між державою та капіталом, на рівень оплати праці та зайнятості. На перше місце шведські менеджери, керівники вищих рівнів управління ставлять вирішення проблем соціальної забезпеченості своїх підлеглих, працівників фірм.
У Швеції існує достатньо організований рух профспілок, завдяки чому працівники можуть активно впливати на процес прийняття рішень вищим керівництвом, що приводить до уникнення конфліктних ситуацій на підприємствах. В цій країні у процесі прийняття рішень на рівні вищого керівництва беруть участь визнані економісти, відомі не лише в країні, а й за кордоном. Вище керівництво ставить за мету, щоб кожний працівник підприємства мав високий соціальний статус - це необхідно для досягнення цілей підприємства. Формування заробітної плати в країні здійснюється на колективно-договірній основі - держава не бере участі в цьому процесі.