Курсова

						Арк
Зм.	Арк.	№ докум.	Підпис	Дата

						Арк
Зм.	Арк.	№ докум.	Підпис	Дата

4. ВИБІР ТИПУ ПЛОДОВОГО НАСАДЖЕННЯ, СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ КРОН Веретеноподібні форми крони У колективних і присадибних садах з успіхом використовують різні види веретеноподібних крон, які мають конусоподібну форму і зберігають стовбур, безпосередньо від якого відходять напівскелетні та обростаючі плодоносні гілки. Напівскелетні гілки формують рівномірно по висоті стовбура із вираженими і без чітко виражених ярусів у кроні. Із веретеноподібною кроною вирощують дерева яблуні на середньо- і слаборослих клонових підщепах, якою є підщепа М-9. Малюнок 4.1 Веретеноподібний кущ (шпіндельбуш). Урожайність дерев із веретеноподібними кронами вища або така, як з округлими, особливо у перші роки плодоношення. Цьому сприяє насамперед виключення вкорочування однорічних приростів при зимово-весняному обрізуванні, а також нахилення напівскелетних гілок на 65-70° від стовбура. Разом з цим веретеноподібні крони мають ряд істотних недоліків. У плодоносних дерев гілки з плодами дуже зависають, а часто й просто нахиляються до землі. З віком крони згущуються, погіршується освітлення у середній їх частині, що призводить до зниження якості плодів. Перераховані недоліки легко усуваються за допомогою обрізування дерев.
						Арк
Зм.	Арк.	№ докум.	Підпис	Дата

Веретеноподібний кущ, або шпіндельбуш – це крона з без’ярусним розміщенням на центральному провіднику напівскелетних гілок, нахилених горизонтально. Дерева яблуні з цим типом формування найдоцільніше вирощувати на слаборослій підщепі зі схемою 4х2 м. Простота формування і близька до природної будова крони з гілками одного порядку гілкування зумовили велике поширення її у насадженнях і напівкарликових підщепах без опор. У дерев добре виражена підпорядкованість центральному провіднику, які відгинають у горизонтальне положення. Співвідношення листкової поверхні і маси деревини краще, ніж у розріджено-ярусної крони. Висаджені некороновані саджанці зрізують на висоті 75-85 см і 60-70 см на слаборослих підщепах. Пробуджені до росту бруньки на штамбі обшморгують. У липні-серпні пагони нагинають під кутом 65-75°, підв’язуючи їх до стовбура або кілків, забитих у землю. Центральний пагін залишають рости вертикально, як провідник. Починаючи із другого року, приріст центрального провідника щорічно вкорочують або переводять на конкурент для стимулювання росту чергових бічних гілок, якими послідовно заповнюють стовбур, надаючи йому форму гвинтової драбини. У сортів яблуні з вираженою пагоноутворювальною здатністю (Джонатан, Ренет Симиренка) провідник укорочують наполовину. У дерев сортів, що характеризуються недостатнім гілкуванням (яблуні – Рубінове Дуки, Бойкен, Ред Делішес) видаляють близько 2/3 довжини річного приросту центрального провідника. Пагони, які утворюються на ньому, пригинають під кутом 65-75°, підв’язуючи до нижніх гілок.
						Арк
Зм.	Арк.	№ докум.	Підпис	Дата

5. ПОРОДИ, СОРТИ, ПІДЩЕПИ ТА ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА Сорти яблуні та особливості їх добору для створення інтенсивних садів Осінні сорти яблук: Уелсі - Плодоносити починає на 2-3 рік. Врожаї рясні. Плоди дозрівають в кінці вересня, зберігаються до лютого-березня. Паршою не уражається. Сорт осінній, плоди його збирають зазвичай в кінці вересня. Запізнення з збиранням врожаю веде до сильного осипання. Зберігаються плоди в холодильнику до середини - кінця лютого і в неохолодженому плодосховищі не набагато менше. Вступ до плодоношення ранній - на другий-четвертий рік. Врожаї швидко наростають, стають рясними і щорічними. З віком періодичність плодоношення посилюється, але різко вираженою не стає. Плодоносить в основному на кільчатках, рідше на плодових прутика. Довговічність дерев 20—25 років. Пепінка золотиста –У пору плодоношення дерева вступають на п'ятий рік і щедро родять. Плоди більші середніх розмірів або великі (120-160 г), округлі, дещо звужені до плодоніжки і чашечці (нагадують Пепінку литовську), зеленувато-золотисті зі світло-червоним рум'янцем. Урожай знімають в першій половині вересня, а в Поліссі в кінці вересня. Це пізньоосінній сорт, проте плоди його добре зберігаються в звичайному плодосховищі до кінця грудня, а в умовах північної частини України до лютого. Смакові якості плодів в північних областях Україні хороші (4,3 бала), у центральних і південних ще краще (4,4-4,7 бала). Сорт середньостійкий до парші та борошнистої роси. Сорт районований на Україну у Ворошиловградській, Кіровоградській та Рівненській областях; виділений в число перспективних в Житомирській, Івано-Франківській та Хмельницькій областях. Мекінтош - дерева середньорослі з казаноподібної розбіжними скелетними гілками. Крона широкорозкидиста, негуста. Тип плодоношення змішаний.
						Арк
Зм.	Арк.	№ докум.	Підпис	Дата

Плоди середньої або більші середньої величини, сплощені, слабоконічні у верхній частині, часточкові - у нижній. Поверхня плоду гладка. Основне забарвлення білувато-жовте або зеленувате, покривне - у вигляді темно- фіолетових смуг по більш світлому червоному фону на більшій частині плоду. Плоди покриті інтенсивним восковим нальотом. Підшкірні точки великі,світлі, чітко помітні. Шкірочка міцна, легко відділяється від м'якоті. Воронка у більшості плодів дрібна, широка, іноді запливаюча. Плодоніжка коротка, тонка. Блюдце середньої глибини і ширини, гладке або з малопомітними складками. Знімна зрілість настає в другій половині вересня, споживча - через три тижні після знімання. В умовах холодильника плоди зазвичай зберігаються до кінця лютого. Молоді дерева починають приносити господарський урожай на насіннєвій підщепі у віці 6-7 років (середньої скороплідності). Характеризується щорічною, звичайно помірною врожайністю, хоча в окремі роки дерева Мекінтош давали до 390 кілограмів плодів. Зимостійкість цього сорту середня. Стійкість плодів до парші слабка. У роки сильного поширення хвороби плоди повністю втрачають товарний вигляд. Зимові сорти яблук: Мутсу (Mutsu, Кріспін) – сорт яблуні, одержаний схрещуванням сорту Голден Делішес і Індо. Пізньозимового терміну споживання, плоди зберігаються до квітня - травня. Сильно уражується паршею. Високо стійкий до борошнистої роси. Урожайність висока, щорічна. Швидкоплідність середня. Десертний. Дерево сильноросле. Крона широка, високо округла або обернено пірамідальна. Тип плодоношення змішаний. Плоди вище середньої величини, 150 - 170 г, овально- або округло-конічної форми, слабо широко ребристі. Воронка середньої ширини, іноді вузька, глибока, різною мірою оржавлена. Блюдце середньої ширини і глибини, або відносно глибоке, слабо ребристе, складчасте. Плодоніжка довга, середньої товщини. Шкірочка жовта. Покривне забарвлення відсутнє, іноді у
						Арк
Зм.	Арк.	№ докум.	Підпис	Дата

вигляді легкої червонуватої засмаги. Ренет Симиренко - Сорт виявлено в саду батька Л. П. Симиренка в с. Мліїв Черкаської області. Дерева починають плодоносити з п'яти-шести років, а з восьми дають уже товарні врожаї. Молоді дерева в умовах гарної агротехніки плодоносять щорічно або не різко періодично, а з віком переходять на періодичне плодоношення і дають високі врожаї через рік. Плоди на молодих деревах великі (150-200 г), на старих - середнього або вище середнього розміру (100-140 г), в більшості округло-конічні, зелені та світло-зелені, іноді з легкою помаранчевою засмагою. Урожай знімають в південних областях Україні у третій декаді вересня, в західних областях і Краснодарському краї 1-10 жовтня. Достигають плоди не одночасно. Зберігаються дуже довго, причому великі плоди дозрівають і відходять раніше, у той час як дрібні і середні яблука лежать до червня і довше. Найкращий термін споживання для великих плодів з 20 листопада до 1 травня, а для дрібних і середніх - з 15 грудня по 1 червня. Дещо знижує привабливість плодів відсутність покривного забарвлення, до кінця лежання вони залишаються зеленими і тому малопривабливими. Істотним недоліком сорту є ураженість листя і плодів паршею і нестійкість до борошнистої роси. Гала (англ. gala — «урочистий») У плодоношення вступає на шостий—сьомий рік після садіння на сильнорослій підщепі і на третій-четвертий — на карликовій. У молодих дерев урожайність помірна й щорічна, дорослі формують по 55— 80 кг плодів, Сорт схильний до перевантаження врожаєм, при цьому плоди формуються дрібні. Плоди середніх розмірів (115—145 г), досить одномірні, округлі або оругло-зрізано-конічні зі слабкою ребристістю на верхівці, жовті зі смугасторозмитим оранжево-червоним рум'янком на більшій частині поверхні. Знімна стиглість настає в другій декаді вересня, споживча — в листопаді. У
						Арк
Зм.	Арк.	№ докум.	Підпис	Дата

сховищі з природним охолодженням плоди зберігаються 2—2,5, в холодильнику — 5—6місяців. Транспортабельність середня. Використовують у свіжому вигляді та на виробництво соків. Осінні сорти груші: Бере Боск. Плоди вище середні або великі, масою 150-220 г, привабливі на вигляд, подовжено-пляшкової форми, проте часто на одному і тому ж дереві зустрічаються плоди, що відрізняються за формою. Шкірочка тонка, жовтувато-коричнева, суцільної оржавленості, шорстка, при дозріванні золотисто-іржава. Плодоніжка довга, вигнута, товста; воронка майже відсутня, поглиблення у чашечки плоске, вузьке, стінки його злегка складчасті, чашечка відкрита. Насіннєве гніздо велике, цибулеподібне, верхнє; насіння дрібні, широкі, коротко-глечикоподібні, темні, виконані. Знімання плодів 5-15 вересня. Лежкість 25-30 днів. Плоди транспортабельні, зав'язуються парами і трійками, але міцно утримуються на дереві і навіть при дозріванні не обсипаються, дозрівають неодночасно. У пору плодоношення дерева вступають на 6-7 рік після посадки в сад. Середня врожайність у віці 16-19 років - 80-100 ц / га, в південно-східній підзоні передгірної зони у віці 24-29 років - 160-180 ц / га. Добра Луїза. Плід красивий, середньої величини, іноді досить великий і зовнішнім виглядом дещо нагадує плід Доброї Луїзи з Авранш. Блюдце досить плоске; чашечка відкрита або напівзакрита. Плодоніжка недовга, вигнута, товста, з легким розтрубом у верхнього кінця і посаджена в неглибоку горбисту воронку. М'якоть біла, досить ніжна, полутающая, іноді з грануляціями у насіннєвого гнізда, соковита, дуже солодка, з легкої кислотою і пряним присмаком. Дозрівання: плоди улежуются близько лютого і тримаються іноді довше місяця.
						Арк
Зм.	Арк.	№ докум.	Підпис	Дата

Деканка дю Коміс. У плодоношення вступає порівняно пізно - на 6-7-й рік на насіннєвому підщепі, повільно нарощуючи врожайність; на 3-4-й рік на айві. Сорт добре сумісний з айвою, високотехнологічний в розсаднику, формує сильно розвинені кроновано саджанці. Потенціальние запилювачі: Конференція, Улюблениця Клаппа, Малівчанка, Говерла. Плоди вище середнього розміру і великі, середня маса 170-250 г, на айві - 350-400 г, довгасто-грушоподібні, як правило, одномірні, міцно тримаються на дереві до настання біологічної стиглості. Шкірочка гладенька, міцна, зеленувато-жовта, з численними дрібними іржавими крапками і плямами. Більшість плодів покрито суцільним рум'янцем на сонячній стороні. Знімна стиглість плодів настає в кінці вересня, споживча - не одночасно, в жовтні-листопаді. За спостереженнями більш пізні строки збирання плодів прискорюють їх дозрівання, сприяють прояву виняткових смакових якостей. Деканка дю Коміс, незважаючи на походження, - один з кращих сортів позднеосеннее терміну дозрівання. Зимові сорти: Кюре. Сорт походить із Франції (випадковий сіянець) і є одним із основних зимових сортів у південних районах нашої країни. На Україні частіше всього трапляється у південних областях, на Закарпатті, Наддністрянщині. Дерева маловимогливі до ґрунтів, серед групи зимових сортів порівняно зимостійкі, мають великі розміри з обернено-пірамідальною кроною. Плодоносять на 7-8-й рік, щороку, врожайність висока. Плоди великі (175-200 г, окремі – 500 г), видовжено-грушовидної форми, часто нерівнобокі, при повній стиглості жовтуваті з ледве помітним рум’янцем. Смак плодів великою мірою залежить від умов вирощування та погодних умов року – може буди від задовільного до відмінного. На Поділлі плоди достигають у першій декаді жовтня і зберігаються до січня, а в холодильниках – до весни. Дерева сорту Кюре добре сумісні з айвою і застосовуються як проміжна вставка при вирощуванні несумісних з айвою сортів груші. Сорт стійкий проти парші.
						Арк
Зм.	Арк.	№ докум.	Підпис	Дата

Бере Арданпон. Плодоносити починають на 8-9-й рік, а на айві – на 3-4 роки раніше. Урожайність значною мірою залежить від умов вирощування і часто досягає 400-450 ц/га Плоди великі (середня маса 180-250 г) особливо на деревах, щеплених на айві, грушовидної форми, ребристі, горбкуваті, нерівномірні, при достиганні світло-жовті з незначним Рум’янцем на сонячному боці. Вирощені в сприятливих умовах плоди ніжні, соковиті, кисло-солодкі на смак з приємною терпкістю. На півдні України знімальна стиглість настає наприкінці вересня – на початку жовтня, споживча – в листопаді. Зберігаються плоди до січня, в холодильнику – до березня. Дерева добре сумісні з підщепою айва. Сорт нестійкий до парші. Сорт районований у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Кримській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаськійобласті. Олів’є де Серр. Сорт французького походження. У нашій країні його вирощують у південних областях України. Дуже вимогливий до тепла, ґрунту, вологи. На півдні не пошкоджуються морозами. У плодоношення вступають на 6-8-й рік, на айві – на 2-3 роки раніше. Урожайність помірна. Плоди середніх розмірів (120-150 г), на карликових деревах великі – маса досягає 300 г, яблуко подібної форми, горбкуваті, при достиганні зеленкувато-жовті, іноді з слабким загаром на сонячному боці, непривабливі на вигляд. На півдні України плоди достигають у першій декаді жовтня, зберігаються до березня, а в холодильнику – протягом 8 місяців. Сорт стійкий проти парші.
						Арк
Зм.	Арк.	№ докум.	Підпис	Дата
Слаборослі підщепи М-9 (парадизка 9, М ІХЕМ,ІХ) одержана на Іст-Моллінгській дослідній станції (Англія), в результаті відбору із клонів. Malus pumila Mill. Серед слаборослих підщеп вона найпоширеніша в нашій країні та за кордоном. Маточний кущ розлоги, із середньою (7-8) кількістю пагонів, у яких багато коротких бічних розгалужень. У перші 2-3 роки використання маточника кількість відсадків у кущі становить 4-5, висота їх – 50-60 см, діаметр умовної кореневої шийки відсадка – 8-10,5 мм, період від підгортання до початку масового коренеутворення – 34-68 днів. Вихід добре укорінений, відсадків до 87%, але вони менш розвинені ніж у середньо- і сильнорослих підщеп. Коренева система дерев на цій підщепі добре розгалужена, личкувата, але основна маса її розміщується у верхніх шарах ґрунту. Тільки окремі корені проникають на глибину до 4-5 м. Скелетні корені розвинені слабо, розміщуються асиметрично. В саду коренева поросль утворюється рідко. Деревина і корені ламкі, внаслідок чого дерева нахиляються, тому в насадженнях необхідно встановити опору. У М-9 вегетація починається і закінчується раніше, ніж у інших підщеп. Сумісність підщеп із основними сортами яблуні достатня. У саду дерева на ній ростуть добре, утворюючи ажурні крони, гілки відходять від стовбура під великим кутом, що сприяє закладанню квіткових бруньок у перші 2-3 роки після садіння. Плодоносити дерева починають на 2-3 роки після садіння. Урожайність насаджень досить висока. У Криму на окремих ділянках сортів Голден Делішес і Ренет Симиренка вона, як правило, становила 70-80т/га (Татарінов А. М., 1988). За даними автора, урожайність сортів Рубінове Дуки і Зимове лимонне на цій
						Арк
Зм.	Арк.	№ докум.	Підпис	Дата

підщепі було близько 28,1т/га (таблиця 12). В окремих сортів на М-9 цвітіння починається на 2-3, а біологічне достигання плодів – на 5-10 днів раніше, ніж у дерев на насінних підщепах. М-9 найпридатніший для створення насаджень сильно- і середньорослих сортів (Антонівка звичайна, Боровинка, Голден Делішес, Джонаголд, Джонаред, Кальвіль сніговий, Мелба, Рубінове Дуки, Ренет Симиренка, Спартак, Таврія та ін..)

Потенційна продуктивність сортів яблуні в насадженнях із округлою малогабаритною кроною, залежно від підщеп. Таблиця 3.1.

Підщепа	Схема садіння	Рік … в плодоно-шення	Середня урожайність за останні 8 років. Плодон. т/га	Ресурс плодоношення, прогнозований за весь період продуктивного використання насаджень
М-9	4х2	2	28,1	321	420	18

Однак вона не придатна для слаборослих сортів, дерева яких швидко виснажуються, стають не довговічними, плодоносять періодично, в яких зменшується розмір і помітно знижуються товарні якості плодів. У таких дерев необхідно регулярно проводити омолоджуюче обрізування та формування зав’язі.

Інтенсивні насадження на М-9 високопродуктивні на достатньо глибоких родючих ґрунтах з високою аерацією. Гірше вдаються вони на легких неглибоких ґрунтах з недостатньою водозабезпеченістю, із різким коливанням температури повітря і ґрунту в зимовий період. Крім того, дерева на цій підщепі, як правило перевантажується врожаєм, що також знижує їхню стійкість проти низьких температур. Отже, сади, де яблуні щеплені на М-9, не слід розміщувати на ділянках, на яких спостерігається значне зниження температур взимку і під час весняних заморозків, тим більше, що на слаборослих деревах значна частина

Арк

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

плодів формується в нижньому ярусі і квітки пошкоджуються морозами.

Внаслідок поверхневого розміщення її кореневої системи до глибини 40-60 см.

знижується водозабезпеченість щеплених на них рослин. Ґрунтова посуха, як правило, зменшує продуктивність насаджень, розмір плодів. Тому сади в даній підщепі рекомендується постійно зрошувати, але слід враховувати, що вона чутлива до перезволоження і низької шпаруватості ґрунту.

М-9 сильно пошкоджується кров’яною попелицею, меншою мірою уражується паршею та борошнистою росою. Стійкість дерев на М-9 до опіків низька. Продуктивний період на М-9 – 16-18 років. Підщепу використовують для створення промислових садів у всіх плодових зонах Автономної Республіки Крим, Полісся і Східного лісостепу.

Арк

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата