Курсова
.doc
|
6. ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ САДУ ТА СТРУКТУРА САДОЗАХИСНИХ НАСАДЖЕНЬ
На ділянках, відведених під плодові насадження, визначають розміщення інженерно-гідротехнічних споруд, а в умовах зрошування і зрошувальної мережі та водойм виділяють місця під бригадний двір, пункти для приготування пестицидів, виробничі й побутові приміщення. Потім намічають межі кварталів, розміщення садозахисних насаджень і вітроломних каналів або трубопроводів коротшою, а до зрошувачів довшою стороною. Це роблять для того, щоб основні трубопроводи були спрямовані впоперек, а пошивні – уздовж кварталів. Після цього планують розміщення сортів по окремих кварталах з урахуванням строків їх достигання, схеми садіння дерев, влаштування огорожі навколо саду. Розбивна площі на квартали. Основною структурною одиницею плодового насадження є квартали. При його визначенні у кожному окремо взятому випадку треба враховувати рельєф місцевості та конфігурацію земельного масиву; необхідність створення мережі захисних насаджень, які б надійно захищали сад від вітрів; розмір площ, що відводяться під окремі породи або групи сортів; забезпечення умов для високого рівня механізації та високої продуктивності праці на основних роботах. Створюючи насадження яблуні в господарствах з різною формою власності, розмір кварталів залежить від планових завдань на виробництво продукції і може бути в межах від 2-3 до 12-15 га. На рівнині квартали мають провальну геометричну форму, а на схилах їх розміщують довшою стороною упоперек схилів. Створення садозахисних насаджень і доріг. Найдоцільніше закладати сади на природно захищених від вітрів ділянках. Там же, де такого захисту немає, Створюють штучні захисні смуги. На плодові культури шкідливо впливають лише сильні вітри. Під їх дією забиваються плоди, ламаються гілки або вивертаються цілі дерева. Установлено, що дія садозахисних смуг із завітряного боку дорівнює у сере- |
||||||
|
|
|
|
|
|
Арк |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Зм. |
Арк. |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
||
|
дньому 25-30-разовій висоті дерев, але найефективніша дія дорівнює 15-18-разовій, а з найвітрянішого боку – 5-8-разовій. Однак на плодові дерева вітрозахисні насадження впливають дещо інакше, ніж на низькостеблі рослини. Дерева заввишки кілька метрів від поверхні ґрунту самі захищають себе, внаслідок чого підвищується ефективність вітрозахисту. У зв’язку з цим дія дорослих захисних насаджень поширюється на відстань 400-450 м. Враховуючи ефективний вплив, необхідно, щоб строки кварталів, які розміщують у напрямі панівних вітрів, були не довші 300-350, а в напрямі менш шкідливих у даній місцевості вітрів – 400-450 м. Садозахисні смуги висаджують навколо території, відведеної під сад, а по межах кварталів розміщують вітроломні лінії. Для захисту плодових дерев від вітрів застосовують різні типи смуг, а саме – не продувні й ажурні. Ми будемо закладати смуги ажурного типу. 3-6 рядів дерев, але з порід різної сили росту, з зовнішнього боку висаджують чагарникові рослини, потім середньорослі дерева, а за ними – сильнорослі. Малюнок 6.1
Досконалішими є так звані ажурні та продувні смуги. В ажурному насадженні панівні вітри на своєму шляху зустрічають ніби гратчастий фільтр. Він розбиває потік повітря на велику кількість конвекційних потоків, які не з’єднуються до наступної захисної смуги і, таким чином, не посилюють дію вітру. Захисні насадження цього типу поліпшують повітряний режим у саду, |
||||||
|
|
|
|
|
|
Арк |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Зм. |
Арк. |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
||
|
сприяють рівномірному розподілу снігу. В ажурних смугах висаджують дерева високорослих порід, а в нижньому ярусі – чагарники. По всьому профілю захисної стіни створюється просвіток, який займає до 25% площі. Залежно від місцезнаходження таке насадження має чотири або п’ять рядів. Вітроломні лінії створюють на межах кварталів з одного-двох рядів високорослих дерев. Висаджені у садозахисних смугах дерева повинні бути найкраще пристосовані до конкретних умов і по можливості мати й власну господарську цінність. Наприклад, береза, Берест, ясен, горіх волоський та інші дають цінну деревину для виготовлення меблів. В окремих випадках уся смуга може складатися тільки з дерев горіха волоського, розмішених в один або два ряди, бо вони гіллясті і високі. На чорноземах звичайних і південних основні породи – тополя берлінська, модрина сибірська, горіх волоський, супутні – клен гостролистий, польовий і татарський, явір. Можна використовувати й інші породи. Усі вони повинні бути високо- і швидкорослими, довговічними, стійкими до грунтово-кліматичних умов. У садозахисних смугах не повинно бути рослин-резерваторів шкідників та вірусної інфекції (ясеня, клена ряснолистого, бузку, глоду, гледичії, акації білої, дикорослих плодових порід і шипшини). Дерева в садозахисних смугах і вітроломних лініях висаджують з відстанню між рядами 3 м і в ряду 1,5-2 м. Горіх волоський розміщують відповідно через 5-6 і 4-5 м. У перші 5-6 років ґрунт у міжряддях садозахисних смуг утримують у розпушеному й чистому від бур’янів стані Відстань між крайнім рядом дерев яблуні й садозахисним насадженням повинна бути такою, щоб тут вільно могли розвертатися трактори з причіпним знаряддям, тобто дорівнювати 10-12 м. У вітроломних лініях дерева можна висаджувати за схемою садіння дерев у кварталі, що дасть можливість збільшити довжину гонів при обробітку ґрунту і |
||||||
|
|
|
|
|
|
Арк |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Зм. |
Арк. |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
||
|
кварталі, що дасть можливість збільшити довжину гонів при обробітку ґрунту і проведенні обприскувань у суміжних кварталах. Садо- і вітрозахисні насадження необхідно створювати за 2-3 роки до закладання саду. Дорожня мережа. Одночасно з розміщенням садозахисних смуг на території ділянки, відведеної під сад, намічають також дорожню мережу. У великих промислових масивах у напрямку найбільшого вантажопотоку, переважно між торцевими сторонами кварталів, що змикаються, роблять магістральну дорогу з твердим покриттям з шириною проїжджої частини 6-7 м. З обох боків такої дороги висаджують по одному ряду горіха волоського або інших високорослих лісових порід. Міжквартальні дороги, які розміщують уздовж довгих сторін кварталів, та міжклітинні, які розділяють квартал по довжині на окремі клітини, проектують завширшки 5-6 м. Дороги також влаштовують з внутрішнього боку уздовж усієї захисної смуги та з обох боків вітроломної лінії. Вони використовуються як розворотні смуги і повинні мати ширину 10-12 м. Для переїзду з одного кварталу в інший через садозахисні смуги в них залишають просвіти завширшки 10-12 м, а в місцях нагромадження й затримання холодних мас повітря ширину їх збільшують до 15-20 м. |
||||||
|
|
|
|
|
|
Арк |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Зм. |
Арк. |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
||
|
7. РОЗРАХУНКИ ОСНОВНИХ СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ
Розрахунки основних елементів та загального балансу території саду.
У господарстві в ООО «Агрофірма «40 років Жовтня» закладаємо сад на площі 320 га. Прагнучи придати території саду прямокутної форми, підбираємо підходящу ширину – 1280 м, тоді довжина саду буде 3200000: 1280=2500 м. На території 320 га можна розмістити 16 кварталів по 20 га. Квартали розміщуємо так, щоб ряди були направлені упоперек напряму панівних вітрів (панівні вітри дують зі сходу), тобто з півночі на південь. А знаючи, що ряди повинні йти уздовж кварталів, то і квартали довгою стороною треба розмістити у напрямку північ-південь. Квартали треба розмістити так, щоб їх довша сторона була паралельна ширині саду. Сам сад у довжині матиме напрямок схід-захід. У кожному ряду, розміщуємо по 8 кварталів. Між рядами кварталів плануємо прокласти магістральну дорогу через весь сад по його довжині. Між кварталами плануємо закласти вітроломні лінії із тополі чорної, кожна лінія у два ряди дерев. Уздовж магістральної дороги закладаємо по обидва боки по одному ряду тополі. Ширина проїжджої частини магістральної дороги – 8 м, ширина узбіч – 1,5 м. Уся ширина дороги з узбіччям буде: 8+1,5+1,5=11 м. Ширина вітроломної лінії – 2,5 м, навколо саду плануємо закласти лісосмугу з 4-х рядів лісових порід. Головної, супутньої та кущів ширина лісосмуги 12 м. Між лісовими породами і плодовими культурами залишаються смуги відчуження шириною 10 м. Отже, тепер ми можемо розрахувати ширину та довжину кварталів. Для визначення ширини кварталів від довжини саду в 2500 м віднімаємо дві ширини узлісся (12+12); 7 рядів вітроломної лінії. 2,5*7=17,5 м і 16 смуг відчуження |
||||||
|
|
|
|
|
|
Арк |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Зм. |
Арк. |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
||
|
16*10=160 м 2500-24-17,5-160=2298,5 м Отримуємо ширину 8-ми кварталів одного ряду. Для визначення ширини одного кварталу цю цифру ділимо на 8: 2298,5/8=287,312 м Для визначення довжини кварталів від ширини саду віднімаємо ширину 2-х узлісь (12+12), ширину магістральної дороги – 11 м, ширину 4-х смуг відчуження (10*4=40) 1280-24-11-40=1205 Ця цифра складає довжину кварталів. А довжина одного буде: 1205/2=602,5 м Для визначення долі, яку займає кожен елемент саду від загальної його площі, треба знати площу кожного елементу. Для цього треба перемножити довжину на ширину. Площа кварталу дорівнює: 287,312*602,5=173105,4=17,31 га Його доля від загального саду складає: 17,31*100 ------------- = 5,4% кварталів 320
Площа узлісся дорівнює його довжині, що дорівнює його довжині саду: (1280*2500)*2=7560 м, перемножені на ширину лісосмуги (12 м): 7560*12=90720 м2 =9,07 га Його доля складає: 9,07*100 ------------ = 2,8% 320
Площа магістральної дороги складає: 2500*11=27500 м2 = 2,75 га ЇЇ доля складає: |
||||||
|
|
|
|
|
|
Арк |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Зм. |
Арк. |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
||
|
2.5*100 ------------ = 085% 320 Площа вітроломних ліній: довжина вітроломних ліній дорівнює довжині кварталів: 602,5*2,5=1506,25 м2 = 0,15 га Усього вітроломних ліній 14 0,15*14=2,1 га Доля вітроломних ліній складає: 2,1*100 ---------- =0,65% 320
Площа повздовжніх смуг відчужень (їх 4): 2500*10*4=100000 м2 = 10 га Їх доля складає: 10*100 ---------- = 3,1% 320
Площа попередніх смуг відчужень, їх усього 32, а довжина кожної дорівнює ширині кварталу (602,5) 602,5*10*32=192800 м2 = 19,28 га Їх доля складає: 19,28*100 ------------- = 6,025% 320 Всі ці дані записуємо в таблицю разом з площею і відсотком бригадним станом. Записуємо також суму відсотків, які приходяться на квартали, ця сума не повинна бути меншою 83%.
|
||||||
|
|
|
|
|
|
Арк |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Зм. |
Арк. |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
||
|
Розрахунки основних структур елементів саду Таблиця № 7.1
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
Арк |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Зм. |
Арк. |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
Арк |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Зм. |
Арк. |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||