Висновки

В результаті реформ 1848 та 1861 років в Україні почалася трансформація замкнутого феодального господарства в ринкове капіталістичне. В аграрному секторі ці зрушення проходили повільно та болісно, значно інтенсивніше процес становлення капіталістичних ринкових відносин відбувався в промисловості.

Ринковий тип господарства передбачав функціонування економіки, що базується на приватній власності на засоби виробництва, поділі праці, активному розвиткові товарно-грошових відносин, вільному ціноутворенні, розвитку інститутів приватного підприємництва, діяльність яких забезпечується законодавчими актами. Національна модель ринку включала інститут держави для регулювання господарських процесів.

Розвиток ринкових процесів та їх особливостей в Україні грунтовно вивчався представниками різних напрямів національної економічної думки: класичного, марксизму, народництва, Київської психологічної школи тощо. Праці М.Бунге з загальних проблем ринкового розвитку, розробки М.Тугана-Барановського з проблем циклічності і ринків, Є.Слуцького з питань ринкового ціноутворення та ін. стали вагомим внеском у світову економічну теорію.

Література

1. Юхименко П.І. Економічна історія: Навч. посіб. – К.: Вікар, 2004. – 341 с.

2. Лосицкий А. Выкупная операция. – СПб., 1906. – 56 с.

3. Качоровский К.Р. Русская община. – 2-е изд. – М., 1906. – 362с.

4. Торговельна мапа України. (Довідник). – Харків: Наркомат торгівлі УРСР, 1930. – 86 с.

5. Толстов Р.Д. Формування системи ринків в Україні (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) // Історія народного господарства та економічної думки України. Міжвід. збірник наук. праць. – Вип. 30. – К., Тернопіль, 1998. – с. 57 - 64.

6. Общий обзор главных отраслей горной и горнозаводской промышленности. – Пг., 1915.

7. Хромов П.А. Экономическая история СССР. Период промышленного и монополистического капитализма в России: Учеб. пособие. – М.: Высшая школа, 1982. – 240с.

8. Гливиц И. Железная промышленность России. Экономическо-статистический очерк. – СПб., 1911. – 147 с. + 101 с.

9. Гуленко А. История возникновения и развития акционерных обществ в Росийской империи до 1900 года // Акционер.- 2001. - №1. - с. 70-74.

10. Субтельний О. Україна: історія / Пер. з англ. Ю.І. Шевчука. – 3-є вид., перероб. і доп. – К.: Либідь, 1993. – 720 с.

11. Вернадский И.В. Проспект политической экономии. – СПб., 1858

12. Зибер Н.И. Капитализм в России // Избранные экономи­ческие произведения: В 2-х т. – Т. 2. Очерки первобытной экономической культуры. Статьи. - М.: Соцзкгиз, 1959. - С. 661 - 673.

13. Подолинський С.А. Ремесла і фабрики на Україні // Вибрані твори / Упорядн. Л.Я. Корнійчук. – К.: КНЕУ, 2000. – С. 93 - 202.

14. Косинский В.А. Записка по аграрному вопросу. - Киев, 1918.

15. Бунге Н.Х. Очерки политико-экономической литературы.-СПб., 1895.- 465с.

16. Туган-Барановський М.І. Політична економія. Курс популярний /Відп. ред. Т.І.Дерев¢янкін. – К.: Наукова думка, 1994. – 263 с.

17. Железнов В.Я. Очерки политической экономии. – 6-е изд., испр. и дополн. – М.: Типография Т-ва И.Д.Сытина. - 1908. – 860 с.

18. Булгаков С.Н. Краткий очерк политической экономии. – Вып. 1. Основные черты современного хозяйственного строя . – М., 1906. – 152 с.

19. Шумпетер Й.А. Теория экономического развития: Исследование предпринимательской прибыли, капитала, кредита, процента и цикла конъюнктуры / Пер. с нем. В.С. Автономова. – М.: Прогресс, 1982. – 455 с.

20. Туган – Барановский М.И. Периодические промышленные кризисы. История английских кризисов. Общая теория кризисов. – 3-е изд. – М., 1914. – 384 с.

21. Туган-Барановский М.И. Учение о предельной полезности хозяйственных благ как причине их ценности // Юридический вестник. – 1890. - № 10. – Т.2. – С.192 – 230.

22. Є.Є. Слуцький. Теорія граничної корисності / За ред.д.е.н. В.М.Фещенко; Упоряд. В.М.Фещенко, Т.В.Куриленко. – К.: КНЕУ, 2006. – 528 с.

23. Корнійчук Л.Я. Історія економічної думки України: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2004. – 431 с.

* Сергій Андрійович Подолинський — видатний український вчений, мислитель і політичний діяч. Будучи енциклопедично освіченою людиною, він залишив для нащадків багату наукову спадщину в різних галузях знань: економіці, соціології, медицині, екології, демографії, природознавстві тощо. Більш докладно про нього та його праці див.: Подолинський С. А. Вибрані твори / Упоряд.: Л. Я. Корнійчук. — К.: КНЕУ, 2000. — 328 с.

40