- •Тема 1: основи теорії держави і права
- •1. Основні закономірності і теорії виникнення держави і права.
- •2. Поняття держави та її ознаки. Суверенітет держави.
- •3. Форма держави та її елементи.
- •4. Механізм і апарат держави.
- •5. Функції держави.
- •7. Загальна характеристика правової держави.
- •8. Поняття права та його ознаки.
- •9. Право в системі соціальних норм.
- •10. Функції права.
- •12. Джерела (форми) права.
- •13. Закони і підзаконні нормативні акти. Законодавчий процес.
- •14. Поняття про законодавство. Форми систематизації законодавства.
- •15. Поняття, структура, види правовідносин. Юридичні факти.
- •16. Правопорушення: поняття, склад, види.
- •17. Юридична відповідальність: поняття, підстави, види.
- •Тема 2: основи конституційного права україни
- •1. Конституція: поняття, види, місце в системі законодавства.
- •2. Загальні засади конституційного ладу України.
- •3. Конституційні принципи правового статусу особи в Україні.
- •4. Права, свободи та обов’язки людини і громадянина.
- •5/А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
- •5/Б/. Принципи виборчого права.
- •5/В/. Референдум.
- •5/Г/. Порядок підготовки та проведення виборів в Україні.
- •6/А/. Верховна Рада України.
- •До повноважень Верховної Ради України належить:
- •6/Б/. Президент України.
- •6/В/. Кабінет Міністрів та інші органи виконавчої влади.
- •6/Г/. Правосуддя в Україні.
- •Внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад;
- •Прийняття рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;
- •7. Місцеве самоврядування в Україні.
- •Тема 3: основи адміністративного права україни
- •1. Адміністративне право і державне управління.
- •2. Адміністративне правопорушення.
- •3. Види адміністративних стягнень.
- •4. Порядок притягнення до адміністративної відповідальності.
- •Тема 4: основи фінансового права україни
- •1. Поняття, предмет та метод фінансового права.
- •2. Правове становище та функції органів державної влади у сфері фінансової діяльності держави.
- •3. Бюджетна система України: поняття та принципи побудови.
- •4. Склад доходів та видатків бюджетів.
- •5. Система оподаткування.
- •6. Податок з доходів фізичних осіб
- •Тема 5: основи кримінального права україни
- •1. Кримінальний закон.
- •2. Поняття і ознаки злочину.
- •3. Кримінальна відповідальність та її підстави.
- •4. Склад злочину.
- •5. Обставини, що виключають суспільну небезпечність і протиправність діяння.
- •6. Стадії вчинення злочину.
- •Тема 6: основи екологічного права україни
- •1. Правова охорона навколишнього природного середовища.
- •2. Право природокористування.
- •3. Право власності на природні ресурси.
- •4. Екологічні права і обов’язки громадян.
- •5. Контроль в галузі охорони навколишнього природного середовища.
- •6. Відповідальність за порушення екологічного законодавства.
- •Тема 7 основи цивільного права україни
- •2/А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
- •2/Б/. Юридичні особи як суб’єкти цивільного права.
- •3/А/. Право власності.
- •3/Б/. Право приватної власності.
- •3/В/. Право державної власності.
- •3/Г/. Речові права на чуже майно.
- •3./Ґ/ Право інтелектуальної власності.
- •4. Захист права власності.
- •5. Цивільно-правові правочини та умови їх дійсності.
- •6. Представництво у цивільному праві.
- •7. Поняття цивільно-правового договору та його види.
- •8. Цивільно-правова відповідальність.
- •9. Поняття і види строків позовної давності.
- •11. Опіка та піклування.
- •Тема 8: основи сімейного права україни
- •Тема 9: основи трудового права та права соціального забезпечення україни
- •12. Індивідуальні та колективні трудові спори.
- •13. Види пенсійного забезпечення.
- •Тема 10: основи підприємницького права україни
- •1. Поняття, принципи, види підприємницької діяльності.
- •2. Суб’єкти підприємницької діяльності та їх державна реєстрація.
- •3. Припинення підприємницької діяльності.
- •4. Організаційно-правові форми підприємницької діяльності.
- •5. Правові форми державного регулювання підприємництва.
- •Тема 11: судоустрій і судочинство в україни
- •1. Загальна характеристика судоустрою України.
- •2. Конституційний Суд України.
- •3. Система судів загальної юрисдикції.
- •4. Військові суди.
- •5. Система господарських судів.
- •6. Адміністративні суди
- •7/А/. Поняття про судовий процес.
- •7/Б/. Цивільне судочинство.
- •7/В/. Кримінальне судочинство.
- •7/Г/. Порядок розгляду господарських спорів.
- •7/Ґ/ Адміністративне судочинство
- •Тема 12 правоохоронні та правозахисні органи в україні
- •1. Система правоохоронних органів України.
- •2. Прокуратура України.
- •3. Адвокатура.
- •4. Міліція.
- •5. Служба безпеки України.
- •6. Система органів і посадових осіб, які вчиняють нотаріальні дії.
- •Список джерел та літератури
2. Поняття і ознаки злочину.
Злочин – це передбачене кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину. Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Злочин (кримінальне правопорушення) має такі ознаки:
1. Суспільна небезпечність – це властивість злочинного діяння завдавати істотної шкоди (або піддавати небезпеці заподіяння такої шкоди) суспільним відносинам, які охороняються кримінальним законом. Саме за цією ознакою злочини відрізняються від проступків. Характер і сутність суспільної небезпеки зумовлюється цінністю блага, на яке посягає злочин, характером діяння, способом, місцем, часом, обстановкою вчинення злочину, тяжкістю наслідків, формою вини, мотивом, метою.
2. Кримінальна протиправність – це передбаченість (заборонність) діяння, яке є суспільно небезпечним, конкретною статтею Особливої частини КК (непередбачені КК діяння за жодних обставин не можуть бути визнані злочином).
3. Винність означає, що в діях особи є наявним умисел чи необережність (невинне заподіяння шкоди виключає можливість визнання діяння злочинним).
4. Караність означає, що за кожне діяння, яке є злочином, кримінальним законом передбачені конкретний вид і міра покарання.
Наявність усіх названих ознак дозволяє в кожному конкретному випадку віднести те чи інше діяння до числа злочинних. Відсутність хоча б однієї з цих ознак виключає можливість розглядати вчинене діяння як злочин.
Залежно від ступеня тяжкості злочини поділяються на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі.
Злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м’яке покарання.
Злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п’яти років.
Тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.
3. Кримінальна відповідальність та її підстави.
Визначаючи кримінальну відповідальність, необхідно виходити з того, що вона є одним із видів юридичної відповідальності. І хоча остання у правознавстві розуміється по-різному, проте у вузькому, спеціально правовому значенні вона тлумачиться як відповідальність ретроспективна, тобто як відповідна реакція держави на вчинене в минулому правопорушення. З цього погляду юридичну відповідальність можна визначити як вид і міру зазнавання особою, що вчинила правопорушення, певних обмежень прав і свобод людини, передбачених законом.
Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину
Кримінальна відповідальність виникає з моменту скоєння злочину, а реалізується – з моменту вступу обвинувального вироку в силу.
Законом передбачаються підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності:
1) у зв’язку з дійовим каяттям. Особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду
2) у зв’язку з примиренням винного з потерпілим. Особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
3) у зв’язку із зміною обстановки особа, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною;
у зв’язку з передачею особи на поруки
давність притягнення до кримінальної відповідальності.
Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
1) два роки – у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
2) три роки – у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі;
3) п’ять років – у разі вчинення злочину середньої тяжкості;
4) десять років – у разі вчинення тяжкого злочину;
5) п’ятнадцять років – у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
При призначенні покарання обставинами, які його пом’якшують, визнаються:
1) з’явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину;
2) добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди;
3) вчинення злочину неповнолітнім;
4) вчинення злочину жінкою в стані вагітності;
5) вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин;
6) вчинення злочину під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність;
7) вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними або аморальними діями потерпілого;
8) вчинення злочину з перевищенням меж крайньої необхідності;
9) виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, поєднане з вчиненням злочину у випадках, передбачених КК.
При призначенні покарання обставинами, які його обтяжують, визнаються:
1) вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів;
2) вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою;
3) вчинення злочину на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі або розбрату;
4) вчинення злочину у зв’язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов’язку;
5) тяжкі наслідки, завдані злочином;
6) вчинення злочину щодо малолітнього, особи похилого віку або особи, що перебуває в безпорадному стані;
7) вчинення злочину щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності;
8) вчинення злочину щодо особи, яка перебуває в матеріальній, службовій чи іншій залежності від винного;
9) вчинення злочину з використанням малолітнього або особи, що страждає психічним захворюванням чи недоумством;
10) вчинення злочину з особливою жорстокістю;
11) вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій;
12) вчинення злочину загально небезпечним способом;
13) вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів.
Звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування, заміна більш м’яким, а також пом’якшення призначеного покарання, крім звільнення від покарання або пом’якшення покарання на підставі закону України про амністію чи акта про помилування, може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених КК.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим:
1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, а також за необережний тяжкий злочин;
2) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі;
3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.
Видами повного або часткового звільнення винних осіб від кримінальної відповідальності або покарання також є:
1) амністія (оголошується законом, в якому вказуються категорії осіб, котрі підлягають амністії; поширюється на осіб, які вже відбувають покарання та на осіб, які вчинили злочини, але ще не засуджені судом; не поширюється на категорії злочинців, вказані в ЗУ “Про застосування амністії в Україні);
2) помилування (має індивідуальний характер; поширюється на вже засуджених осіб; здійснюється Президентом України).
Під підставою кримінальної відповідальності розуміють передбачені кримінальним законом обставини, за наявності яких особа підлягає кримінальній відповідальності. Єдиною підставою кримінальної відповідальності згідно кримінального закону України є наявність у вчиненому суспільно небезпечному діянні складу злочину.