17. Дайте характеристику принципу науковості.

Принцип науковості полягає в доборі матеріалу, який відповідав би структурі певної галузі знань і навчального предмета, специфіці його розділів і тем. Учителя він зобов’язує викладати предмет на підставі перевірених наукових даних, розкривати причинно-наслідкові зв’язки явищ, процесів, подій, новітні досягнення науки, зв’язок з іншими науками.

18. Дайте характеристику принципу систематичності і послідовності.

Певною мірою принцип систематичності та послідовності є похідним від принципу науковості, оскільки кожна наука має свою систему і послідовність викладання в навчальному процесі. У школі систематичність досягається послідовним викладом навчального матеріалу, виділенням основного, логічним переходом від засвоєння попереднього до нового матеріалу. Внаслідок цього учні усвідомлюють структуру знань, з’ясовують логічні зв’язки між структурними частинами навчального предмета. Дотримання цього принципу забезпечує системність здобуття знань учнів.

Навчальний матеріал у більшості основних предметів вивчають двічі: у початковій школі (правила, оповідання), у середній – за систематичним принципом, завдяки чому досягається послідовність навчання, від простого – до складного.

З урахуванням вимог послідовності навчання складають навчальні програми, які передбачають розміщення матеріалу за принципом лінійності та концентричності.

19. Дайте характеристику принципу свідомості

Він передбачає використання логічних операцій і позитивного, відповідального ставлення учнів до навчання. Відповідно до вимог цього принципу навчання буде ефективним тоді, коли учні проявляють пізнавальну активність, є суб'єктами навчальної діяльності.

Із принципу свідомості випливають такі вимоги:

- забезпечувати усвідомлення учнями цілей і завдань учіння;

- планувати та організовувати власну навчальну роботу відповідно до поставлених цілей;

- виявляти інтерес до різних форм занять і видів діяльності;

- ставити проблеми і знаходити шляхи їх розв'язання;

цілеспрямовано докладати зусиль щодо досягнення запланованого результату.

20. Дайте характеристику принципу активності та самостійності

Принцип активності вимагає діяльного ставлення учнів до об'єктів, які вивчаються. Розрізняють активність репродуктивну і продуктивну (творчу). Завдання педагога - стимулювати розвиток усіх рівнів активності учнів за допомогою створення проблемних ситуацій, емоційної забарвленості спілкування, ігрової імітації, "штучного" дефіциту інформації.

Вимоги, що випливають із принципу активності учнів у навчанні:

- доцільно використовувати у процесі навчання частково-пошукові бесіди, створювати проблемні ситуації;

- спонукати учнів до різноманітних видів творчості;

- показувати значення навчального предмета для вирішення життєвих проблем;

- задіювати у процесі навчання мисленнєві операції (аналіз, синтез, індукцію, дедукцію, узагальнення);

- навчати учнів раціональних прийомів організації навчальної діяльності.

Форми прояву активності можуть бути різними, наприклад самоконтроль через рефлексію власної діяльності, контроль за роботою товариша, модифікація готових і розробка власних алгоритмів та програм, участь в проектній діяльності. Активність природно виходить з інтересу до навчання, але при цьому вчителеві важливо чітко сформулювати, які результати навчання контролюються.

Навчання ефективне, коли учень розуміє необхідність свого навчання, ставить чи приймає цілі заняття, бере участь у плануванні й організації своєї діяльності, в її розумінні, самоконтролі і самооцінці.

Для реалізації принципу активності вчителю доцільно:

1   Учити дітей ставити запитання.  Запитання важливіше за відповідь, оскільки відкриває, а не закриває пізнання.

2   У навчанні завжди використовувати альтернативні підходи, позиції і точки зору до будь-якого суттєвого питання.

3   Відшукувати з учнями причини того, що вивчається Спонукати гіпотези учнів, працювати з їхніми версіями як з особистісним змістом освіти.

4   У процесі навчання робити зупинки і пропонувати учням проаналізувати їхню діяльність Рефлексивна позиція потребує часу, але збільшує результативність засвоєння курсу інформатики.

Самостійність учня також є метою і умовою успішного вивчення інформатики Вона слідує за активністю учень може активно сприймати лекцію проблемного типу, а  це ще не самостійність. Можливі етапи зростання самостійності від повною управління вчителем через оперативну допомогу до самоуправління пізнавальною діяльністю за допомогою комп'ютера. При переході до творчої діяльності самостійність реалізується повністю. Звертання учня за допомогою є вже проявом активності, але це ще не самостійність.

Внаслідок зростання самостійності зростають і продуктивність навчання вміння самостійно знаходити виходи зі скрутних ситуацій, користуватися літературою і комп'ютерними засобами допомоги и (теоретична допомога при виконанні деяких операцій, пошук помилки, при незрозумілій реакції програми). Ознакою високою рівня самостійності окрім інших, є також пошукова діяльність за комп’ютером, у комп’ютерній мережі за допомогою звернення до пошукових машин.