26. Розкрийте сутність розвивального навчання.

Розвивальне навчання - навчання, спрямоване на досягнення найбільшої ефективності розвитку пізнавальних можливостей дитини (сприймання, мислення, уяви, пам'яті тощо).

Воно повинне зосереджуватися на формуванні в дітей орієнтувальних дій, максимально використовувати характерні для кожного вікового етапу види дитячої діяльності. Центральним моментом у роботі з дошкільниками є формування в них дій, які утворюють орієнтувальну частину ЇХ предметної діяльності, гри, малювання, конструювання тощо. Такі дії можуть спрямовуватись на з'ясування властивостей предметів, можливостей їх використання в предметній діяльності, на аналіз предметів, явищ, подій, людських вчинків, які відображаються в іграх, малюнках, на вироблення задумів конструкцій, малюнків, ігор і відшукування способів їх втілення.

27.Розкрийте сутність особистісно-орієнтованого навчання.

Сутнісними ознаками особистісно-орієнтованого навчання є: суб’єкт-суб’ктне гуманне співробітництво всіх учасників навчального процесу; діагностично-стимуляційний спосіб організації пізнання; діяльнісно-комунікативна активність учнів; проектування вчителем(учнями) індивідуальних досягнень в усіх видах діяльності; врахування в змісті, методиках особистісних, потреб і можливостей людини у здобутті якісної освіти. Умовою і результатом особистісно-орієнтованого навчання є формування в учнів бажання і здатності самостійно вчитися, шукати в різних джерелах інформацію і застосувати нові знання, виробляти вміння діяти, прагнути творчості та саморозвитку.

28. Проаналізуйте структуру процессу навчання.

Процесс навчання складається з цільового, стимулюючого-мотиваційного, змістового,операційно- дійового,емоційно-вольового,контрольно-регулюючого, оцінно-результативного компонентів.

Цільовий компонент процессу навчання. Цей компонент забезпечує усвідомлення педагогами і передачу учням мети викладання кожного предмету, його конкретних розділів і тем

Організація процессу навчання пов'язане з чітким визначенням мети (освітньої, виховної, розвивальної) та усвідомленням її учнями.

- Освітня мета полягає в забезпеченні засвоєння, закріплення, застосування теорій, понять, законів тощо (вчитель продумує їх перелік); формуванні загальнонавчальних та спеціальних( з певного предмета) умінь і навичок.

- Виховна мета реалізується у формуванні виховних світоглядних ідей, моральних якостей школярів (етичних норм, гуманізму, колективізму, активної позиції щодо навчання і життя загалом), естетичних поглядів уміння працювати й контролювати себе, гігієнічних та фізкультурних навичок.

- Розвивальна мета охоплює розвиток мислення, уваги, пом'яті, волі, емоцій, навчальних інтересів, мотивів і здібностей школярів. Розвиток мислення відбувається на основі таких загальних розумових дій та операцій. До них належать:

- структурування( мислительна дільність, спрямована на встановлення зв'язків між поняттями, реченнями, ключовими словами та ін., в процесі якої формується структура знань);

- систематизація ( мислительна діяльність для встановлення віддалених зв'язків між поняттями, реченнями, в процесі якої вони організуються в певну систему);

-конкретизація ( застосування знань на практиці);

- варіювання (зміна несуттєвих ознак понять, їх властивостей, факторів тощо при постійних суттєвих);

- доведення (логічне розмірковування);

- формування висновків( поступове спрощення теоретичного або практичного виразу з метою одержання наперед відомого його виду);

- пояснення (зосередження думки на найважливіших моментах (зв'язках));

- класифікація (розподіл понять на взаємопов'язані класи за суттєвими ознаками);

- аналіз ( вичленення ознак, відношень понять, знаходження спільних і відмінних їх властивостей);

- синтез (поєднання, складання частин- дія, зворотна аналізу);

- порівняння (виділення окремих ознак понять, знаходження спільних і відмінних їх властивостей);

- абстракціонування (визначення суттєвих ознак понять через відкидання несуттєвих);

- узагальнення (визначення ознак, властивостей, суттєвих для кількох понять).

Стимулюючо-мотиваційний компонент процессу навчання. Він є продовженням цільового, але тільки за умови усвідомлення учнями їх власного стимулу до діяльності та реальної значущості знань. Тому роз'яснення мети, поглиблення мотивації є передумовою позитивного ставлення учнів до навчального предмета. Учитель зобов'язаний викликати в учнів внутрішню потребу в засвоєнні знань

Змістовий компонент процессу навчання. При підготовці до заняття вчителю необхідно ретельно обміркувати, яким повенен бути зміст навчального матеріалу, конкретизувати обсяг теоретичних положень, визначити уміння та навички, які необхідно сформувати у процесі вивчення нового матеріалу.

Навчальний матеріал, залежно від функцій, які він виконує, належить до таких видів:

- інформаційний: тексти, малюнки, креслення, схеми, таблиці, географічні карти, музичні твори, ноти, твори скульптури і живопису, моделі, установки, реальні об'єкти навколишньої діяльності тощо;

- операційний: завдання, вправи, під час виконання яких виробляються вміння і навички;

- актуалізуючий: тексти, завдання, які сприяють актуалізації опорних знань, умінь і навичок, необхідних для розуміння і засвоєння матеріалу;

- контролюючий: завдання, що забезпечують внутрішній і зовнішній зворотний зв'язок;

- стимулюючий: тексти, завдання, які викликають інтерес до нових знань або нових способів їх засвоєння;

- діагностуючий: завдання, що дають змогу виявити прогалини в знаннях, причини неправильних дій учнів.

Операційно-діловий (методичний) компонент процессу навчання. Він охоплює всі методи та їх складові- прийоми, якими оперує кожен учитель у процесі своєї діяльності, форми організації навчання. Загалом, він передбачає таку послідовність інтелектуальних операцій: сприймання; осмислення; узагальнення; систематизація; закріплення; застосування на практиці.

Емоційно-вольовий компонент процессу навчання. Він виявляється через напруження волі учні у процесі пізнавальної діяльності. Воля, емоційні процеси інтесифікують пізнавальну діяльність школярів.

Контрольно-регулюючий компонент процессу навчання. Він містить методи контролю, самоконтролю і взаємоконтролю, якими користується вчитель параллельно з викладанням нового матеріалу.

Оцінно-результативний компонент процессу навчання. Цей компонент передбачає оцінювання якостей знань учнів, яке здійснюють як педагоги, так і вони самі. Вони є ефективним чинником, коли результати оцінювання є об'єктивними, послідовними, узгоджуються між собою.