- •1. Опір матеріалів. Об’єкти вивчення дисципліни.
- •2. Міцність деталей машин та елементів споруд. Приклади розрахунків.
- •3. Жорсткість деталей машин та елементів споруд. Приклади розрахунків.
- •4. Стійкість деталей машин та елементів споруд. Приклади розрахунків.
- •5. Основні гіпотези опору матеріалів.
- •6. Класифікація зовнішніх сил. Види деформацій.
- •7. Сутність методу перерізів. Внутрішні зусилля.
- •8. . Поняття про напруження. Формули для їх визначення.
- •9. Залежності між внутрішніми зусиллями та напруженнями.
- •10. Розтяг и стиск. Напруження в поперечних перерізах стержня.
- •11.Умова міцності при розтязі або стиску. Види напружень. Методи розрахунків на міцність.
- •12. Поздовжні та поперечні деформації при розтязі та стиску. Коефіцієнт Пуассона.
- •13. Вплив коефіцієнта Пуассона на зміну об’єму стержня при розтязі або стиску.
- •14. Закон Гука при розтязі або стиску. Умова жорсткості.
- •15. Дослідне вивчення властивостей матеріалів. Діаграми розтягу та стиску зразків з пластичних матеріалів.
- •16. Дослідне вивчення властивостей матеріалів. Діаграми розтягу та стиску зразків з крихких матеріалів.
- •17. Дослідне вивчення властивостей матеріалів. Діаграми розтягу та стиску зразків з легованої сталі.
- •19. Температурні напруження. Умова сумісності деформацій.
- •20. Геометричні характеристики плоских перерізів. Загальні визначення. Залежність між полярним та осьовими моментами інерції.
- •21. Визначення моментів інерції прямокутника, квадрата, круга та кільця.
- •22. Визначення моментів інерції перерізу відносно паралельних осей.
- •23. Визначення моментів інерції перерізу при повороті осей
- •24.Визначення положення головних осей перерізу.
- •25. Визначення головних моментів інерції. Радіуси інерції поперечного перерізу стержня
- •26. Плоске поперечне згинання. Визначення внутрішніх силових факторів.
- •27. Диференційна залежність між згинальним моментом, поперечною силою та розподільним навантаженням.
- •28. Побудова епюр поперечних сил та згинальних моментів. Правила та приклади побудови. Чисте згинання.
- •29. Визначення нормальних напружень при згинанні. Формула Нав’є.
- •30. Поняття про моменти опору перерізів. Моменти опору найпростіших фігур: прямокутника, квадрата, круга, кільця.
- •31. Умова міцності при згинанні. Добір перерізів. Поняття про раціональну форму перерізу.
- •8.4. Про раціональну форму перерізу
- •32. Дотичні напруження при згинанні. Формула Журавського
- •8.2. Дотичні напруження при згинані
- •32. Дотичні напруження при згині. Формула Журавського. Умова міцності при згині за дотичними напруженнями
- •35. Повна перевірка міцності при згинанні.
- •36. Явище зсуву. Кут зсуву. Закон Гука для абсолютного зсуву. Умова міцності на зріз.
- •37. Зминання. Розрахункова площа. Умова міцності при зминанні.
- •38. Розрахунок заклепкових з’єднань.
- •39. Розрахунок зварних з’єднань.
- •42. Розрахунок валів на міцність при крученні.
- •43. Розрахунок валів на жорсткість при крученні
- •44. Теорія механізмів та машин. Основні поняття та визначення. Зв’язок з іншими дисциплінами. Класифікація машин.
- •Основні поняття
- •Завдання дисципліни
- •Теорія механізмів
- •Теорія машин
1. Опір матеріалів. Об’єкти вивчення дисципліни.
О́пір матеріа́лів — наука про інженерні методи розрахунку на міцність, жорсткість і стійкість елементів конструкцій, машин і споруд.
Міцність- це здатність конструкцій та її елементів витримувати певне навантаження не руйнуючись.
Жорсткість- це здатність конструкцій та її елементів чинити опір зовнішнього навантаження стосовно деформації. (зміна розмірів та форми)
Стійкість- це здатність конструкцій та її елементів зберігати певну початкову форму пружної рівноваги.
На стійкість розраховується стиснуті конструкції. Втрата стійкості є найбільш небезпечним явищем, оскільки в цьому випадку конструкція втрачається миттєво.
Об’єкти вивчення опору матеріалів:
Стержень(брус) – тіло, в якого один розмір, довжина, значно перевищує два інших поперечних розмірах.
Типи стержнів:
Сталий поперечний переріз;
Змінний;
Криволінійний.
Стержень є основним об’єктом опору матеріалів.
Пластина- тіло, в якого один розмір, товщина, значно менше двох інших. (Нпр. Плоскі кришки, плити тощо).
Оболонка- тіло, утворене двома криволінійними поверхнями відстагь між якими мала. (Нпр. Котли, куполи будівель та ін.)
2. Міцність деталей машин та елементів споруд. Приклади розрахунків.
Мі́цність — здатність матеріалу чинити опір незворотній (пластичній, в'язкій) деформації і руйнуванню (розділенню на частини) під дією навантажень або інших факторів (усадка, нерівномірне температурне поле і т. д.).
Розрізняють міцність власне матеріалу і конструкційну міцність, а за способом прикладання навантаження: короткочасну, тривалу і міцність в умовах циклічних навантажень і втоми.
Показники міцності: тимчасовий опір або границя міцності, границя пружності, границя текучості, границя тривалої міцності, границя витривалості. Найбільші напруження в матеріалі деталі з умови надійної її роботи слід обмежувати допустимими значеннями. При розтяганні та стисканні допустимі напруження позначають відповідно та . При зсуві -
Якщо відомі допустимі напруження і є формули, що визначають напруження через зусилля і моменти в перерізі, то можна, в принципі, розрахувати на міцність будь-яку деталь. У разі розтягнення чи стискання стержня знаходять небезпечні перерізи, в яких напруження досягають найбільших по модулю значень, і для цих перерізів записують умову міцності у вигляді:
Для випадку зсуву (зрізу)
При згинанні
При крученні
При зминани
3. Жорсткість деталей машин та елементів споруд. Приклади розрахунків.
Механі́чна жо́рсткість (англ. Stiffness) — здатність пружного тіла, конструкції чи її елементів чинити опір деформуванню (змінюванню форми і/або розмірів) від прикладеного зусилля уздовж вибраного напрямку у заданій системі координат. Характеристика обернена до механічної податливості.
Коефіцієнт жорсткості k тіла є мірою опору пружного тіла до деформації. Для пружного тіла при навантаженні силою (наприклад, розтяг або стиск стрижня), жорсткість визначається, як
де P — сила, прикладена до тіла;
δ — деформація, викликана силою Р уздовж напрямку дії сили (наприклад, зміна довжини розтягненої пружини)
В системі СІ механічна жорсткість вимірюється в ньютонах на метр (Н/м).Для пружного тіло можна розглядати і механічну жорсткість при крученні, тоді коефіцієнт жорсткості k:
де
M — прикладений до тіла крутний момент;
θ — кут закручування тіла у напрямку прикладання моменту.В системі СІ механічна жорсткість при крученні зазвичай вимірюється в ньютоно-метрах на радіан (Н·м/рад).
Розрахунок на жорсткість
Розрахунок на жорсткість передбачає обмеження пружних переміщень допустимими величинами. Значення допустимих переміщень обмежене умовами роботи спряжених деталей (зачеплення зубчастих коліс, робота підшипників в умовах згину валів) або технологічними вимогами (точність обробки на металорізальних верстатах).Розрізняють власну жорсткість деталі, обумовлену деформаціями всього матеріалу деталі і контактну жорсткість, яка пов’язана з деформаціями поверхневих шарів матеріалу в зоні контактної взаємодії деталі. Якщо площа контакту мала, контактні деформації суттєві, і їх розрахунок виконують за формулами Герца.При великій контактній площі деформації, зумовлені зминанням мікронерівностей, визначають за емпіричними формулами з використанням експериментально встановлених коефіцієнтів контактної податливості.
Умови забезпечення жорсткості записуються у вигляді:
Δl ≤ [ Δl ] — для деформації розтягнення-стиску;
θ ≤ [ θ ] — для деформації кручення;
f ≤ [ f ] — для стріли прогину деталі у вигляді балки на опорах.