Завдання для виконання.

Завдання 1. Дати визначення об’єкту, предмету та теоретичної основи селекції.

Завдання 2. Вказати основні методичні і практичні розробки в селекції та видатних науковців

Завдання 3. Популяція худоби розділилася за мастю наступним чином: 600 тварин бурої масті; 300 – світло-бурої; 100 голів – сірої. Визначити частоту генотипів користуючись законом Харді-Вайнберга, враховуючи, що бура масть обумовлена домінантним геном, сіра – рецесивним, а світла бура – неповним домінуванням за прикладом гетерозигот.

Завдання 4. На прикладі наведених у таблиці даних живої маси корів української чорно – рябої молочної породи визначити середнє квадратичне відхилення та коефіцієнт мінливості

Таблиця 1

Жива маса корів української чорно – рябої породи

№ з/п	Жива маса корів, кг	V – M	(V – M)^2
1	520
2	580
3	590
4	560
5	575
6	605
7	600
8	570
9	650
10	620
∑

Завдання 5. Обчислити селекційний диференціал, ефект селекції і темп селекції за надоєм, якщо середній надій по стаду 7350 кг, а у кращої групи -8200 кг. Коефіцієнт успадкування надоїв у стаді h² = 0,31; інтервал між поколіннями -2,5 роки.

Завдання 6. У стаді української чорно-рябої породи проводять селекцію за надоєм, процентом жиру в молоці та живою масою корів. З цією метою добирають дочок від матерів з надоєм 6400 кг, 3,9% жиру і жирномолочністю 550 кг при середніх показниках по стаду 5100 кг; 3,6%; 500 кг та коефіцієнтах успадковуваності ознак, відповідно, 0,28, 0,76 і 0,31. Визначити ефективність селекції по кожній з ознак. Зробити висновок.

Лабораторна робота 2. Великомасштабна селекція та племінна цінність тварин

Мета заняття: Ознайомитися з основами великомасштабної селекції та засвоїти знання щодо методів визначення племінної цінності тварин.

Розгляд питань:

1. Теоретичні основи великомасштабної селекції.

2. Методи визначення племінної цінності.

Література:

1. Селекція сільськогосподарських тварин /[Ю. Ф. Мельник, В. П. Коваленко, А. М.Угнівенко та ін.] за ред. Мельника Ю. Ф., Коваленка В. П.- К., 2008.-444с.

2. Підпала Т.В. Селекція сільськогосподарських тварин / Т. В. Підпала. – Миколаїв, 2008.- 277с.

3. Розведення сільськогосподарських тварин / [Басовський М.З., Буркат В. П., Віннічук Д. Т. та ін.] за ред. М. З. Басовського .- Біла Церква, 2001.-399с.

Методичні рекомендації.

Великомасштабна селекція – це система цілеспрямованого поліпшення значних масивів тварин в межах порід, яка ґрунтується на використанні закономірностей популяційної генетики з метою прискореного розмноження найбільш високопродуктивних тварин.

У 1927 році О.В. Гаркаві запропонував схему селекційної роботи з молочною худобою на основі застосування закону нормального розподілу особин у популяції, що вважається початком великомасштабної селекції. Підґрунтям для здійснення великомасштабної селекції у тваринництві є:

1.Теоретичне обґрунтування ведення племінної роботи з великими масивами тварин у масштабах порід, типів, ліній.

2. Планування та здійснення "замовних" парувань і отримання плідників – батьків наступного покоління популяції.

3. Оцінка плідників за власною продуктивністю.

4.Оцінка плідників за якістю нащадків.

5. Використання племінних плідників.

6. Контроль походження плідників та їх потомства за імуно-генетичними тестами.

7. Цитогенетичний контроль і перевірка на наявність хромосомних аномалій.

8. Створення автоматизованої інформаційної системи.

9. Централізована організація здійснення системи великомасштабної селекції.

Оцінка племінних якостей тварин ґрунтується на законах ге­нетики, відповідно до яких продуктивність будь-якої особини (фе­нотип) зумовлюється її генотипом та впливом факторів навколишнього середовища.

Племінна цінність – це властивість організму тварин передавати потомству генетичну інформацію про рівень розвитку кількісних і якісних ознак: екстер'єр і конституція, рівень продуктивності, якість продукції тощо. Ці властивості зумовлюються генами, які тварина передає своїм потомкам.

Племінна цінність тварин у молочному скотарстві може оцінюватися на підставі: власного фенотипу оцінюваної тварини, фенотипу її родичів (батьків, предків, сибсів і напівсибсів) і фенотипу потомства.

Для визначення племінної цінності тварин найчастіше застосовують такі методи: