Pln_mtdchn_zbzpchn_pdgk_U_3_1213(1)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В. Г. КОРОЛЕНКА

Кафедра загальної педагогіки та андрагогіки

ІНТЕГРОВАНИЙ КУРС ТЕОРІЇ ТА ІСТОРІЇ ПЕДАГОГІКИ

ПЛАНИ ЗАНЯТЬ, ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ТА ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ

Й МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

для студентів 3 курсу факультету філології та журналістики стаціонарної форми навчання

(галузь знань 0203. Гуманітарні науки, Спеціальності 6.02003. Філологія. Українська мова і література. Редагування літературних та освітніх видань і 6.02003. Філологія. Українська мова і література. Мова і література (англ., нім.))

Викладач: доц. В. А. Погребняк

Полтава 2012-2013

МОДУЛЬ 4. СУТНІСТЬ, ПРИНЦИПИ, ЗАСОБИ ВИХОВАННЯ ТА САМОВИХОВАННЯ

ЗАНЯТТЯ № 1	( СЕМІНАР)
ТЕМА: СУТНІСТЬ, ЗАКОНОМІРНОСТІ ТА	ПРИНЦИПИ	ПРОЦЕСІВ	ВИХОВАННЯ
І САМОВИХОВАННЯ. СОЦІАЛЬНО-ОСОБИСТІСНА		ПРИРОДА	ВИХОВАННЯ
В ІСТОРІЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ

МЕТА: усвідомити сутність виховання як соціально-особистісного явища і процесу; з’ясувати відмінність між зовнішньою і внутрішньою сторонами процесу виховання; розкрити рушійні сили і закономірності виховного процесу; обґрунтувати необхідність демократизації і гуманізації, диференціації та індивідуалізації виховання.

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ:

1. Поняття про сутність процесу виховання як особистісно-соціального явища в історії педагогічної думки.

2.Сучасні підходи до визначення виховання і самовиховання як основних категорій педагогіки. Процес виховання, його основні компоненти.

3.Закономірності та принципи виховання. Основні суперечності виховного процесу.

4.Основні напрямки розбудови національної освіти.

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ:

1. Розкрийте діалектику діяльності, відносин і спілкування у виховному процесі школи.

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ І ВПРАВИ:

1.Випишіть із різних підручників з педагогіки визначення поняття „виховання”. Яке із визначень Вам видається найбільш повним і суттєвим? Відповідь аргументуйте.

2.Наведіть приклади, які підтверджують об’єктивне існування такої закономірності виховання, як його конкретно-історичний характер.

3.Використовуючи власний досвід роботи в школі під час педагогічної практики, наведіть приклади педагогічних ситуацій, у яких розкривалася б дія того чи іншого принципу виховання.

4.Розв’яжіть педагогічні задачі

ТЕМАТИКА ДОПОВІДЕЙ ТА РЕФЕРАТІВ:

1.Мета, завдання і провідні напрямки виховання в спадщині Г. С. Сковороди, О. В. Духновича, Т. Г. Шевченка, І. Я. Франка.

2.Ідея гуманного ставлення до дитини в історії педагогіки.

3.Прогресивні зарубіжні концепції виховання (педагогіка діалогу, комунікативна педагогіка, персонологічний напрям у вихованні, ідеї „антипедагогіки”).

4.Виховання як соціальний феномен.

5.Виховання як особистісне явище.

6.Значення, зміст і завдання самовиховання особистості.

7.Співвідношення процесів виховання і соціалізації в становленні особистості.

8.Єдність навчання і виховання у педагогічному процесі загальноосвітнього навчального закладу.

9.Суперечності сучасного виховного процесу. Шляхи їх подолання.

ПЕДАГОГІЧНІ СЛОВНИКИ:

1.Гончаренко С.У. Український педагогічний словник – К.: Либідь, 1997. – 376 с.

2.Словарь-справочник по педагогике /Авт.-сост. В.А. Мижериков. – М.: ТЦ Сфера, 2004. – 448 с.

ДЕРЖАВНІ ДОКУМЕНТИ:

1.Україна. Верховна Рада. Про виховання дітей та молоді: Закон України: Проект // Освіта України. –

2004. – № 72. – С. 4-6.

2.Національна програма виховання дітей та учнівської молоді в Україні: Проект // Освіта України. –

2004. – № 94. – С. 6-10.

ПІДРУЧНИКИ ТА НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ПОСІБНИКИ:

1.Бойко А.М. Виховання людини: нове і вічне. – Полтава : Техсервіс, 2006. – С. 25-50.

2

2.Вишневський О. Сучасне українське виховання: Пед. нариси / Львів. обл. наук.-метод. ін-т освіти; Львів. обл. пед. т-во ім. Г.Ващенка. – Л., 1996. – С. 382-414.

3.Вишневський О.І. Теоретичні основи сучасної української педагогіки. Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Дрогобич: Коло, 2003. – С. 163-216.

4.Зайченко І.В. Педагогіка. Навч. посіб. Для студ. вищ. навч. закл. – К.: Освіта України, 2006. – С. 2731; 291-308.

5.Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання: Навчальний посібник. – Харків: ОВС, 2002. – С. 25-59.

6.Максимюк С.П. Педагогіка: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2005. – С. 217-250.

7.Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. Навчальний посібник. – 2003. – С. 365-401.

8.Пальчевський С.С. Педагогіка: Навч. посіб. – К.: Каравела, 2007. – С. 408-432.

9.Педагогіка. Інтегрований курс теорії та історії: У 2 ч. / За ред. А.М. Бойко. — Ч. 2. — К.: ВІПОЛ, Полтава: АСМІ, 2004. — С. 39-87.

10.Фіцула М.М. Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К.: Академія, 2002.– С. 214-242.

11.Ягупов В.В. Педагогіка: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2003. – С. 422-486.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1.Бех І. Законопростір сучасного виховного процесу // Відкритий урок: розробки, технології, досвід. –

2006. – №9-10. – С.49-54.

2.Бех І. Д. Особистісно зорієнтоване виховання – нова освітня філософія [Текст] / І. Д. Бех // Позакласний час. – 2011. – № 4. – С. 42-54.

3.Бех І.Д. Принципи сучасної освіти // Педагогіка і психологія. – 2005. – №4. – С.5-27.

4.Гликман И.З. Воспитание в школе: каким емубыть // Педагогика.– 2007. – №4. – С.53-57.

5.Степанов Є. Виховання на початку ХХI століття: тенденції розвитку // Шкільний світ. – 2007. – №14. – С.3-6.

6.Таланчук П.М. Виховання повинно стати абсолютним гегемоном, а освіта покорятись йому // Педагогіка толерантності. – 2003. – №1. – С.72-75.

7.Шевченко Т. Компетентісний підхід у формуванні особистості // Директор школи, ліцею, гімназії. –

2007. – №1-2. – С.119-122.

8.Хомич Л. Моделювання виховних педагогічних систем [Текст] / Лідія Хомич // Імідж сучасного педагога. – 2009. – № 10. – С. 9-11.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1.Бахтін М. Гуманізм як принцип виховання сучасної молоді // Вища освіта України. – 2007. – №1. – С.117-120.

2.Кудрик Л. Самовиховання у школі: стан і перспективи [Текст] / Л. Кудрик, Ю. Сурмяк

// Педагогічна думка. – 2011. – № 2. – С. 44-54.

3.Рожков М. Стратегія й тактика виховання [Текст] / М. Рожков // Відкритий урок: розробки, технології, досвід. – 2010. – № 4. – С. 35-36.

4.Скурідіна С.А. Компетентісний підхід до управління вихованням школярів // Управління школою: Науково-методичний журнал. – 2006. – №19-21. – С.40-44.

5.Сметанський М. Змістові характеристики виховання як педагогічної категорії // Шлях освіти. –

2005. – №3. – С.5-9.

6.Штеренберг М. И. Кризисы и проблемы воспитания [Текст] / М. И. Штеренберг // Вопросы философии. – 2010. – № 4. – С. 138-167.

ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ КОНСПЕКТУВАННЯ:

1.Макаренко А.С. О воспитании: Для педагогов, родителей и студ. педвузов / Сост. Латышина Д.И. – М.: Шк. Пресса, 2003. – 192 с. (§ на вибір).

2.Сухомлинский В.А. О воспитании: Для педагогов, родителей и студ. педвузов / Сост. Латышина Д.И. – М.: Шк. Пресса, 2003. – 192 с. (§ на вибір).

3.Толстой Л.Н. Воспитание в свободе: Избранные педагогические статьи / Составители, вступ. ст. М.В. Богуславский, К.Е. Сумнительный. – М.: Изд. дом „Карапуз”, 2005. – 240 с.: ил. (§ на вибір).

3

ЗАНЯТТЯ № 2 ( СЕМІНАР)

ТЕМА: ФОРМУВАННЯ І КЛАСИФІКАЦІЯ ВИХОВУЮЧИХ ВІДНОСИН УЧИТЕЛЯ Й УЧНІВ У ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

МЕТА: з’ясувати сутність поняття „виховуючі відносини”, розкрити важливість формування виховуючих відносин у педагогічній діяльності, проаналізувати структуру і механізм формування виховуючих відносин, систематизувати їх види, типи, рівні.

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ:

1. Поняття виховуючих відносин в історії та сучасній теорії педагогіки.

2.Структура і механізм формування виховуючих відносин.

3.Види, типи, моделі виховуючих відносин.

4.Основні рівні виховуючих відносин:

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ:

1.Розкрийте суперечності у формуванні виховуючих відносин, їх обумовленість соціальними процесами.

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ І ВПРАВИ:

1.Змоделюйте педагогічну ситуацію, в якій би виявлялась сутність однієї з типових позитивних моделей педагогічної взаємодії (А. М. Бойко): «Об’єктивіст», «Талант», «Ерудит», «Артист», «Оптиміст», «Душа-людина», «Вигадник», «Умілець».

2.Змоделюйте педагогічну ситуацію, в якій би виявлялась сутність однієї з типових негативних моделей спілкування педагогів з учнями на уроках (В. О. Кан-Калик): «Китайська стіна», «Монблан», «Робот», «Тетерев» та ін.

3.Визначте, на якому рівні взаємодії вчителя та учнів найбільш доцільне використання таких прийомів: привчання, засудження, попередження, вияв обурення, «вибух», пряма вимога.

ТЕМАТИКА ДОПОВІДЕЙ ТА РЕФЕРАТІВ:

1.Роль народної культури, традицій, ремесел, художньої творчості у гуманізації шкільних відносин.

2.Гуманізація відносин учителів і учнів у сучасній зарубіжній школі та педагогіці.

3.Співтворчість – найвищий рівень взаємодії вчителя та школярів.

4.Формування виховуючих відносин учителя й учнів на різних вікових етапах.

5.Рівні і стилі відносин учителів і учнів у досвіді прогресивних країн Європи.

6.Педагогічні основи забезпечення співробітництва і співтворчості в діяльності вчителя.

7.Структурні компоненти виховуючих відносин учителів і учнів та основні механізми їх формування.

8.Роль особистісних і професійних якостей учителя у формуванні виховуючих відносин на рівні співробітництва і співтворчості.

ПЕДАГОГІЧНІ СЛОВНИКИ:

1.Гончаренко С.У. Український педагогічний словник – К.: Либідь, 1997. – 376 с.

2.Словарь-справочник по педагогике /Авт.-сост. В.А. Мижериков. – М.: ТЦ Сфера, 2004. – 448 с.

ПІДРУЧНИКИ ТА НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ПОСІБНИКИ:

1.Бойко А.М. Виховання людини: нове і вічне. – Полтава: Техсервіс, 2006. – С. 129-189.

2.Білоусова В.О. Теорія і методика гуманізації відносин старшокласників у позаурочній діяльності загальноосвітньої школи. –– К., 1997. –– 190 с.

3.Бойко А.М. Оновлена парадигма виховання: шляхи реалізації. – К., ІЗМН, 1996. – 232 с.

4.Бойко А.Н. Теория и методика формирования воспитывающих отношений в общеобразовательной школе. – К.: Выща шк., 1991. – 266 с.

5.Гордин О.Ю. Формирование отношений педагогов и учащихся в советской школе. — М., 1977.

6.Педагогіка. Інтегрований курс теорії та історії: У 2 ч. / За ред. А.М. Бойко. — Ч. 2. — К.: ВІПОЛ, Полтава: АСМІ, 2004. — С. 129-149.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1.Відмиш Л. І. Система національного виховання : шляхи та засоби реалізації [Текст] / Л. І. Відмиш

4

// Виховна робота в школі. – 2011. – № 8. – С. 7-9.

2.Гребнева В., Щербаченко И. Как понять и принять ребенка во всей полноте // Народное образование. – 2006. – № 8. – С. 201-212.

3.Дудчик С.В. Тьюторское сопровождение: история, технология, опыт // Школьные технологии. –

2007. – № 1. – С.82-88.

4.Матяшук В. П. Українська ментальність як чинник виховного процесу [Текст] / В. П. Матяшук

// Виховна робота в школі. – 2011. – № 8. – С. 2-6.

5.Медведская Е.И. Отражение отношений „учитель-ученик” в сознании педагогов // Психология и школа. – 2006. – № 3. – С.87-100.

6.Мерзлякова О. Учителі й учні: мистецтво діалогу // Психолог: Додаток до газ. „Шкільн. Світ”. –

2007. – № 10. – С.14-20.

7.Ольшанська Н. Рольові позиції в педагогічному спілкуванні // Відкритий урок: розробки, технології, досвід. – 2007. – № 7. – С. 35-46.

8.Селиванова Н. Л. Воспитательная система: проблемы прошлого, настоящего, будущего [Текст] / Н. Л. Селиванова // Воспитательная работа в школе. – 2011. – № 3. – С. 21-25.

9.Тимощук Н.С. Суб’єкт-суб’єктні взаємовідносини педагога в умовах особистісно орієнтованого виховання // Світ виховання. – 2006. – № 2. – С.11-16.

10.Хазанов П.А. От идей к технологиям взаимоотношений учителя и ученика: история и современность // Искусство и образование. – 2006. – № 4. – С.71-79.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1.Вачков И. Типология отношений „Учитель – ученик” // Відкритий урок: розробки, технології, досвід. – 2005. – № 7-8. – С.21-24.

2.Дейнеко С.В. Гуманістичні основи педагогічної взаємодії (методичні рекомендації) // Управління школою: Науково-методичний журнал. – 2007. – № 5. – С.25-28.

3.Долгова Н. Взаимные представления учителей и учащихся о ценностях друг друга // Прикладная психология и психоанализ. – 2004. – № 4. – С.35-49.

4.Кашеварова А. Роли Учителя: тьютор и фасилитатор // Школьный психолог: Прилож. к газ. „Первое сент.”. – 2007. – № 1. – С. 42-43.

5.Лукьянова М.И. Готовность учителя к личностно ориентированному взаимодействию: методика диагностики // Педагогическая диагностика. – 2006. – № 6. – С. 82-109.

6.Ніцак С. „Я прагну берегти Собори дитячих душ...” // Шкільний світ. – 2005. – № 17. – С.5-8.

7.Осінцева Н. Учитель-учень: етика взаємовідносин // Шкільний світ. – 2006. – № 43. – С.1-3.

8.Савусін М. Напруженість у відносинах „Педагог – обдарований учень” / М.Савусін, С.Пеняєв // Директор школи. Україна. – 2007. – № 2. – С. 47-58.

9.Точилина Т.В. Особенности отношений „ученик-учитель” у 10-12-летних школьников // Психология обучения. – 2007. – № 2. – С.44-55.

10.Управління процесом взаємин „учитель – учень” // Завуч. – 2005. – №12. – Вкладка.

ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ КОНСПЕКТУВАННЯ:

1.Бойко А. Суб'єкт-суб'єктні взаємини як цінності виховання // Відкритий урок: розробки, технології, досвід. – 2005. – №23-24. – С. 37-42.

2.Сухомлинский В.А. Как любить детей // Избр.произвед.:В 5 т. – К.,1976. – С.292-308.

5

ЗАНЯТТЯ № 3 (ЛАБОРАТОРНА РОБОТА)

ТЕМА: ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИ, ПРИЙОМИ ТА ЗАСОБИ ВИХОВАННЯ В ЇХ ІСТОРИЧНОМУ РОЗВИТКУ

МЕТА: з’ясувати сутність методів, прийомів, засобів виховання; встановити характер зв’язків між ними; прослідкувати історію розвитку методів виховної діяльності; оволодіти практичними навичками застосування методів і прийомів виховання при розв’язанні педагогічних задач і ситуацій.

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ:

1.Поняття про методи, прийоми, засоби виховання. Аналіз класифікації методів виховання, які існують у сучасній педагогічній теорії.

2.Історія розвитку методів виховання.

3.Характеристика основних груп методів виховання:

а) методи формування свідомості особистості; б) методи організації діяльності, спілкування, досвіду, поведінки;

в) методи стимулювання і мотивації діяльності і поведінки; г) методи контролю, самоконтролю, самооцінки діяльності і поведінки.

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ:

1.Чому при застосуванні одного і того ж методу бувають різні результати?

2.Чому іноді метод прямої вимоги результативніше ніж метод створення виховуючих ситуацій?

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ І ВПРАВИ:

1.Випишіть із різних навчальних посібників визначення методів виховання і групи методів. Проведіть порівняльний аналіз, як методи виховання забезпечують цілісний виховний процес від постановки мети до одержання результату.

2.Прочитайте фрагмент «Педагогічної поеми» А.С. Макаренка / Пед.соч. –Т.3. –С.43-44/. Звернувшись до змісту параграфу 2 розд. ІІІ, визначте види і форми педагогічних вимог, які зустрічаються тут. Наведіть 1-2 власних приклади з кожного виду і форми вимоги.

3.Проведіть ретроспективний аналіз застосування різних методів і прийомів виховання із свого власного досвіду роботи в школі під час педагогічної практики.

4.Уважно вивчивши класифікацію прийомів виховання, запропоновану А.М.Бойко, наведіть приклади застосування 5 виховних прийомів (за вибором) при розв’язанні конкретної педагогічної ситуації

ТЕМАТИКА ДОПОВІДЕЙ ТА РЕФЕРАТІВ:

1.Проблема методів виховання у педагогічній спадщині К.Д.Ушинського.

2.Особливості застосування народних методів виховання у сучасній школі.

3.Авторські методи виховання у педагогічній системі А.С.Макаренка.

4.Гуманізація методів виховання у педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського.

5.Умови застосування методів заохочення і покарання в сучасній школі.

ПІДРУЧНИКИ ТА НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ПОСІБНИКИ:

1.Вишневський О.І. Теоретичні основи сучасної української педагогіки. Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Дрогобич: Коло, 2003. – С. 414-445.

2.Волкова Н.П. Педагогіка: Навч. посібник. – К.: Академія, 2001. – С. 127-165.

3.Зайченко І.В. Педагогіка. Навч. посіб. Для студ. вищ. навч. закл. – К.: Освіта України, 2006. – С. 308-335.

4.Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка: Підручник. –К.: Знання-Прес. – 2003. – С. 201-222.

5.Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання: Навчальний посібник. – Харків:

6

ОВС, 2002. – С. 126-154.

6.Максимюк С.П. Педагогіка: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2005. – С. 307-321.

7.Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. Навчальний посібник. – 2003. – С. 455-483.

8.Пальчевський С.С. Педагогіка: Навч. посіб. – К.: Каравела, 2007. – С. 452-477.

9.Педагогіка. Інтегрований курс теорії та історії: У 2 ч. / За ред. А.М. Бойко. — Ч. 2. — К.: ВІПОЛ, Полтава: АСМІ, 2004. — С. 87-108.

10.Фіцула М.М. Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.– К.: Академія, 2002.– С. 307-333.

11.Ягупов В.В. Педагогіка: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2003. – С. 507-526.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1.Бех І. Метод педагогічного умовляння у вихованні особистості // Світ виховання. – 2007. – №3. – С. 6-11.

2.Казанцева Н. А. Сучасні виховні технології в системі роботи навчального закладу [Текст]

/ Н. А. Казанцева // Світ виховання. – 2010. – № 5. – С. 33-36.

3.Корнетов Г.Б. Парадигма педагогики поддержки // Школьные технологии. – 2006. – № 2. – С. 39-47.

4.Королева Л.П. Диалог как гуманитарная практика воспитательной деятельности педагога // Педагогическое образование и наука. – 2007. – № 3. – С. 16-17.

5.Луценко О.А. Гендерна освіта й педагогіка // Основи теорії гендеру. – К.: Вид-во "К.І.С.", 2004. – С. 476-503.

6.Метелева Е.Г. О классификации методов воспитания // Методист. – 2006. – № 2. – С. 35-37.

7.Мохнач І. Методичне забезпечення виховної роботи [Текст] / І. Мохнач, О. Пищик // Відкритий урок: розробки, технології, досвід. – 2010. – № 12. – С. 32-36.

8.Назаренко Г. І. Методи гуманістичного виховання [Текст] / Г. І. Назаренко // Основи здоров'я. –

2011. – № 5. – С. 2-5.

9.Цокур О. Гендерне виховання – нагальна потреба сучасної освітньої системи / О.Цокур, І.Іванова // Директор школи. Україна. – 2006. – № 6. – С. 6-11.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1.Громадська В. Вибір методів виховання як ефективного засобу формування загальнолюдських цінностей [Текст] / В. Громадська // Рідна школа. – 2011. – № 1-2. – С. 61-63.

2.Палюх З.О. Методи заохочення і покарання в історії шкільної педагогічної думки// Педагогіка і психологія. – 1998. – № 3. – С. 197-203.

3.Розумнюк А. Проектні технології в позашкільному закладі [Текст] / А. Розумнюк // Позашкілля. –

2011. – № 4. – С. 13-16.

4.Симонов В.П. Учет гендерных различий в образовательном процессе // Педагогика. – 2005. – № 4. – С. 40-44.

5.Чотири тактики педагогічної підтримки дитини. – К.: Вид. дім „Шкіл. Світ”: Вид. Л.Голіцина, 2006.

– 112 с.

ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ КОНСПЕКТУВАННЯ:

1.Сухомлинський В.О. Слово вчителя в моральному вихованні / Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка:Хрестоматія. – К.:Знання-Прес. – 2003. – С. 400-406.

2.Стельмахович М.Г. Українська народна педагогіка про методи виховання / Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка:Хрестоматія.– К.: Знання-Прес. – 2003. – С. 347-353.

7

ЗАНЯТТЯ № 4 (ЛАБОРАТОРНА РОБОТА)

ТЕМА: ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИХОВАННЯ ОСОБИСТОСТІ В КОЛЕКТИВІ. ЄДНІСТЬ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ТА КОЛЕКТИВІСТСЬКОГО ПІДХОДІВ У ВИХОВАННІ ШКОЛЯРІВ

МЕТА: засвоїти ключові поняття: «колектив», «етапи розвитку колективу»; дослідити історію розвитку проблеми виховання дітей у колективі; оволодіти методикою формування колективу як механізмом розвитку індивідуальності учня.

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ:

1.Розвиток ідеї виховання особистості в колективі у вітчизняній педагогіці (С.Т.Шацький, А.С.Макаренко, В.О.Сухомлинський).

2.Основні положення сучасної теорії дитячого колективу.

3.Основні шляхи (фактори) формування колективу.

4.Альтернативні підходи до проблеми ролі колективу у житті школяра.

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ:

1.Доведіть, що самодіяльність і творчість у колективі можна вважати головними «механізмами» його розвитку.

2.Існує думка, що колективістське виховання нівелює розвиток індивідуальності. Висловите і аргументуйте свою думку з цього приводу.

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ І ВПРАВИ:

1.Ми знаємо образне визначення стадій розвитку колективу, запропоноване О.М.Лутошкіним. Запропонуйте свої назви етапів розвитку дитячого колективу. Обґрунтуйте їх.

2.Проаналізуйте особливості роботи педагога на кожній із стадій розвитку колективу.

3.Розкрийте шляхи формування колективу учнів у процесі навчальної діяльності на уроці.

ТЕМАТИКА ДОПОВІДЕЙ ТА РЕФЕРАТІВ:

1.Традиції як фактор розвитку дитячого колективу.

2.Альтернативні підходи до проблеми виховання особистості у колективі.

3.Особливості у формування дитячого колективу.

4.Використання ідеї колективного виховання А.С.Макаренка у зарубіжній педагогіці та школі.

5.Порівняльна характеристика поглядів А.С.Макаренка і В.О.Сухомлинського на суть і шляхи формування дитячого колективу.

ПІДРУЧНИКИ ТА НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ПОСІБНИКИ:

1.Волкова Н.П. Педагогіка: Навч. посібник. – К.: Академія, 2001. – С. 180-206.

2.Зайченко І.В. Педагогіка. Навч. посіб. Для студ. вищ. навч. закл. – К.: Освіта України, 2006. – С. 345-365.

3.Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка: Підручник. – К.: Знання-Прес. – 2003. – С. 222-238.

4.Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання: Навчальний посібник. – Харків: ОВС, 2002. – С. 174-197.

5.Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. Навчальний посібник. – 2003. – С. 435-455.

6.Пальчевський С.С. Педагогіка: Навч. посіб. – К.: Каравела, 2007. – С. 508-523.

7.Педагогіка. Інтегрований курс теорії та історії: У 2 ч. / За ред. А.М. Бойко. — Ч. 2. — К.: ВІПОЛ, Полтава: АСМІ, 2004. — С. 108-129.

8.Фіцула М.М. Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К.: Академія, 2002. – С. 347-365.

8

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1.Бондар О. Моніторинг та експертиза статусної структури класного колективу // Школа. – 2006. – № 4.

– С.78-80.

2.Бучківська В.В. Взаємини в дитячому колективі — умова особистісно-орієнтованого педагогічного процесу // Педагогіка і психологія. — 2000. — № 1. — С. 72-76.

3.Гільбух Ю.З., Киричук О.В. Шкільний клас: як пізнати і виховати його душу. – К.: НПЦ Перспектива, 1996. – 208 с.

4.Дербеньова А. Г. Створення й розвиток колективу класу [Текст] / А. Г. Дербеньова, А. В. Кунцевська // Класному керівнику. Усе для роботи. – 2011. – № 3. – С. 2-6.

5.Левин Я.Н. Нужно ли учиться у А.С. Макаренко созданию общешкольных коллективов? // Педагогика. – 2004. – № 1. – С. 84-88.

6.Колесник О. Перетворення середовища школи в середовище колективу [Текст] / О. Колесник // Відкритий урок: розробки, технології, досвід. – 2010. – № 2. – С. 21-23.

7.Програма розвитку і самоформування особистості в колективі // Завуч. – 2007. – №13. – Вкладка.

8.Селиванова Н. Коллектив в современной школе // Народное образование. – 2004. – №2. – С.157-161.

9.Сидоркин А. Эволюционная теория коллективного воспитания // Воспитательная работа в школе. –

2005. – №3. – С.13-16.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1.Кожурина Л. Педагогика большого класса // Директор школи. Україна. – 2006. – №2. – С.66-68.

2.Програма розвитку і самоформування особистості в колективі // Завуч. – 2007. – №13. – Вкладка.

3.Програма формування дитячого колективу та розвиток особистості в ньому (5-6-ті кл.) // Завуч. – 2007. – №13. – Вкладка.

4.Які методи використовувати для вивчення класного колективу // Позакласний час. – 2007. – № 8. –

С. 32-35.

5.Яременко Н. Врахувати все. Методичні рекомендації щодо розроблення програми виховання особистості та учнівського колективу // Управління освітою. – 2006. – № 21. – С. 28-30.

ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ КОНСПЕКТУВАННЯ:

1.Макаренко А.С. Методика шкільного виховання / Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка: Хрестоматія. – К.:Знання-Прес. – 2003. – С. 406-425.

2.Сухомлинський В.О. Методика виховання колективу / Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка: Хрестоматія. – К.:Знання-Прес. – 2003. – С. 425-450.

9

Завдання для самостійної та індивідуальної роботи студентів з теми модуля:

Обрати довільно для професійного самовдосконалення доцільну форму самостійної та індивідуальної роботи для опрацювання змістових модулів.

Завдання для самостійної роботи

Законспектувати теми модуля, що не вивчалися впродовж аудиторних занять:

I. Закон і Програма „Про виховання дітей і молоді в Україні” (проект).

— Основні положення документів.

— Закон і України і Програма „Про виховання дітей і молоді” у взаємозв'язку з іншими освітніми документами.

— Закон України і Програма „Про виховання дітей і молоді” в практиці загальноосвітніх навчальних закладів.

Література:

1.Національна програма виховання дітей та учнівської молоді в Україні (проект) // Освіта України. – № 94 (3 грудня ) – 2004.

2.Закон України „Про виховання дітей та молоді” (проект) // Освіта України. – №72 (14 вересня). – 2004.

II. Концепція національного виховання.

—Теоретико-методологічне підґрунтя Концепції.

—Основні положення документу.

—Концепція національного виховання у взаємозв'язку з іншими освітніми документами.

— Концепція національного виховання у дії. Література:

1. Концепція національного виховання // Освіта. — 1994. — 26 жовтня. — С. 5, 6, 11, 12.

ІІІ. Історико-теоретичні основи виховання особистості в колективі. Єдність індивідуального та колективістського підходів у вихованні школярів.

— Проблема виховання особистості в колективі в історії педагогіки.

— Розвиток ідеї виховання особистості в колективі у вітчизняній педагогіці (С.Т.Шацький, А.С.Макаренко, В.О.Сухомлинський).

— Взаємозв’язок феноменів особистості та колективу.

— Інтегровані характеристики виховання особистості в колективі.

— Основні положення сучасної теорії дитячого колективу.

— Основні шляхи (фактори) формування колективу.

— Альтернативні підходи до проблеми ролі колективу у житті школяра

Література:

1.Бетин О., Астафьева Н. Школа и семья – величины равноответственные и равнозаинтересованные // Народное образование. - №1. – 2008. – С. 67-72.

2.Бойко А.М. Стратегія-упровадження прискореного розвитку педагогічної практики й теорії // Рідна школа. – 2009. –

№2-3. – С. 3-9.

3.Педагогіка. Інтегрований курс теорії та історії: У 2 ч. / За ред. А.М. Бойко. — Ч. 2. — К.: ВІПОЛ, Полтава: АСМІ, 2004.

—С. 108-129.

4.Макаренко А.С. Коллектив и воспитание личности. – М.: Педагогика, 1972. – 334 с.

5.Немов Р.С. Путь к коллективу: Книга для учителей о психологии ученического коллектива. – М.: Педагогика, 1988. – 144 с.

6.Сухомлинский В.А. Методика воспитания коллектива. – М.: Просвещение, 1981. – 191 с.

7.Бондар О. Моніторинг та експертиза статусної структури класного колективу // Школа. – 2006. – №4. – С.78-80.

8.Бучківська В.В. Взаємини в дитячому колективі — умова особистісно-орієнтованого педагогічного процесу // Педагогіка і психологія. — 2000. — № 1. — С. 72-76.

9.Левин Я.Н. Нужно ли учиться у А.С.Макаренко созданию общешкольных коллективов? // Педагогика. –– 2004. –– № 1. –– С. 84-88.

10.Програма розвитку ісамоформування особистостів колективі // Завуч. – 2007. – №13. – Вкладка.

ІV. Формування виховуючих відносин у загальноосвітньому навчальному закладі як провідний фактор гуманізації й демократизації національної освіти.

—Поняття виховуючих відносин. Ґенеза і сучасний стан.

—Структура і механізми виховуючих відносин.

—Рівні виховуючих відносин і шляхи їх формування.

—Загальна характеристика нової педагогічної взаємодії: види, типи, моделі виховуючих відносин у загальноосвітній школі.

—Стилі взаємодії педагогів та учнів.

—Виховуючі відносини у зарубіжній педагогіці.

10