SID_posibnik

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ НАЗВ ВИДАНЬ

9

	СПИСОК СКОРОЧЕНЬ НАЗВ ВИДАНЬ
ААД	Архівознавство. Археографія. Джерелознавство.
	Міжвідомчий збірник наукових праць
АУ	Архіви України
ВИ	Вопросы истории
ВИД	Вспомогательные исторические дисциплины
ДТ	Дзеркало тижня
ЗНТШ	Записки Наукового товариства імені Шевченка
ІДВ	Історичні джерела та їх використання
КС	Киевская старина/Київська старовина
НИС	Нумизматика и сфрагистика
НИФ	Нумізматика і фалеристика
ОИ	Отечественная история
ПА	Питання архівознавства
ПСЗРИ	Полное собрание законов Российскои Империи
ПС	Пам’ять століть
ПУ	Право України
СІД	Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії
	та методики: Збірка наукових праць
УАЩ	Український археографічний щорічник
УІЖ	Український історичний журнал
УК	Українська культура
УС	Українське слово

Модуль І

Основи палеографії

Історична хронологія

Історична метрологія

Нумізматика

Геральдика

Дипломатика

Історична топоніміка і антропоніміка

ОСНОВИ ПАЛЕОГРАФІЇ	11
	Тема №1
	Основи палеографії

Палеографія ‟ СІД, що вивчає давнє письмо, його еволюцію, характерні особливості та зовнішні ознаки пам’яток писемності.

Середньовічний писець за роботою

Теоретичний блок План

1.Завдання та значення палеографії. Зв’язки палеографії з іншими науковими дисциплінами.

2.Розвиток письмової культури часів Київської Русі.

3.Еволюція графіки письма на українських землях. Основні ознаки півуставу, уставу, скоропису, та час їх побутування.

4.Історія поширення паперу на українських землях, філіграні.

Термінологія для засвоєння: беля, виносна літера, ініціал, каптал, лібра, лігатура, маргіналії, мінускул, маюскул, пагінація, паєрка, палімпсест, риза, скрипторій,

титло, унціал, устав, in folio, in quarеo, in ocеavo.

12

ЮРІЙ ВОЛОШИН, ІГОР СЕРДЮК

СІД

Рекомендації для підготовки теоретичної частини:

Упропонованій темі семінарського заняття необхідно з’ясувати визначення палеографії, її

предмет і завдання; простежити виникнення і еволюцію писемності у східних слов’ян, розвиток графіки кириличного письма. При висвітленні першого питання необхідно дати визначення палеографії, розкрити її завдання, методи, значення; показати зв’язки палеографії

зіншими науковими дисциплінами.

Удругому питанні слід розкрити розвиток писемності часів Київської Русі. Зокрема, звернути увагу на історичні обставини, які сприяли зародженню писемності у слов’ян, діяльність Кирила і Мефодія. Слід зупинитися на порівнянні слов’янських азбук ‟ глаголиці та кирилиці.

Третє питання слід починати з визначення причин еволюції графіки письма. Детально необхідно визначити ознаки трьох типів письма ‟ півуставу, уставу та скоропису. Показати, в яких випадках допускалися

скорочення в уставі та риси впливу південнослов’янської орфографії напівустав і скоропис. Під час розгляду цього питання варто звернути увагу на те, що спочатку ХV ст. писемності на українських землях паралельно існували два типи письма ‟ півустав і скоропис. Причому півустав використовувався при написанні книг, а скоропис ‟ документів. Також питання передбачає вивчення письмової культури на українських землях у ХVІ- ХVІІ ст. При відповіді на це питання, необхідно вказати, що починаючи з ХVІІ ст. скорописом усе частіше пишуться літературні твори.

У четвертому питанні потрібно простежити історію поширення паперу на українських землях. Варто пригадати найдавніші матеріали письма: каміння, дерево, бересту, пергамент тощо; з’ясувати, де вперше винайшли папір і як він потрапив на територію України.

ОСНОВИ ПАЛЕОГРАФІЇ

13

Корисно знати:

Письмо має довгу і складну історію, наприклад, латинське (поширене і в Україні), пройшло такі етапи еволюції:

римське письмо І‟V ст.

ранній латинський	пізній латинський	рунічне
курсив	курсив	капітульне

унціал V ст. каролінгський мінускул готичне письмо

IX‟XI ст. XII‟XV ст.

…

гуманістичний курсив письмо XVI‟XVIII ст.

Звісно, що це схематичні й уніфіковані алфавіти, котрі виглядають доволі звичними «на сучасне око». Втім історикам доводиться мати справу й з «мертвими» мовами, котрими зараз промовляють лише древні пам’ятки. Так, захопившись історією раннього християнства, ви повинні вправно читати тексти і на таких мовах:

фінікійська	самаритянська
давньоєврейська	арамейська

Порівняно з останніми алфавітами, тексти, з котрими ви повинні працювати у практичних завданнях, виглядають зрозумілими і прочитаються легше. З особливостями їхньої еволюції в українських землях Ви познайомитеся під час підготовки теоретичного блоку, а з тонкощами їхнього прочитання і письма ‟ під час виконання практичного блоку.

14

ЮРІЙ ВОЛОШИН, ІГОР СЕРДЮК

СІД

Практичний блок

Завдання А.

Визначіть тип письма, за відповідними таблицями (див. додатки) розшифруйте надпис. Розшифровку запишіть в зошит для практичних робіт. Поясніть отримане формулювання.

Запишіть своє прізвище, ім’я по батькові використовуючи дане письмо.

Завдання Б.

1.Оберіть фрагмент тексту на диску з дидактичними матеріалами до курсу СІД (папка «Семінарське заняття№1», далі папка «Тексти»). Номер фрагменту обирається відповідно до порядкового номеру студента у журналі навчальної групи.

2.За зовнішніми та внутрішніми ознаками спробуйте визначити тип письма (устав, напівпустав, скоропис) та дату створення тексту. Висловіть припущення з якого джерела взято фрагмент, його авторство.

3.З книги Л. Черепніна «Русская палеография» (н/а, або папка «Книги» на диску СІД) оберіть відповідний вашому фрагменту алфавіт, скориставшись ним розшифруйте фрагмент у зошиті для практичних робіт.

Завдання В Попрактикуйтесь в читанні інших документів,

запропонованих у папці «Тексти», при цьому зверніть увагу на те, щоб серед них були написані уставом, напівуставом і скорописом

ОСНОВИ ПАЛЕОГРАФІЇ

15

Рекомендована література:

Арциховський А. В. Древнерусские миниатюры как исторический источник. ‟ М., 1944.

Введенський Л., Дядиченко В., Стрельський В. Допоміжні історичні дисципліни. ‟ К., 1963. ‟ С. 68103.

Волонський Ф. Пам’ятники писемності слов’ян до

Різдва Христового // Основа. ‟ 1993. ‟ №2. ‟ С. 156‟

164.

 Гальченко О. М. Оправа східнослов’янських рукописних книг та стародруків в Україні: історія структура, опис. - К., 2005.

Документальные памятники: выявление, учет, использование / Под ред. С.О.Шмидта. ‟ М., 1988.

Запаско Я. П. Пам’ятки книжкового мистецтва: Українська рукописна книга. ‟ Львів, 1995.

 Захарчишина П. І. Палеографічні особливості львівського письма XVI‟XVII ст. // ІДВ. ‟ К., 1964. ‟

Вип. 1. ‟ С. 189‟194.

История и палеография. Сборник статей. - М., 1993. -

Вып. 1-2.

Карский Е. Ф. Славянская кирилловская палеография. ‟ М.,1979.

Кісь Я.П. Палеографія. ‟ Львів, 1975.

Кисилева Л. И. Новые методы определения почерков (палеография и математическая статистика) // ВИД. ‟

Л., 1982. ‟ Т. XIII. ‟ С. 250‟272.

Кобрин В.Б., Леоньева Г.А., Шорин П.А. Вспомагательные исторические дисциплины. ‟ М.,

1984. ‟ С. 14-50.

Люблинская А. Д. Латинская палеография. ‟ М., 1969.

Мацюк О.Я. Папір та філіграні на українських землях (ХУІ ‟ початок ХХ ст.). ‟ К., 1974.

Мацюк О. Я. Історія українського паперу. ‟ К., 1994.

Основи палеографії: Навч. посібник. ‟ К., 1995.

Панашенко В.В. Палеографія українського скоропису другої половини XVII століття. ‟ К., 1974.

 Проценко Л. А.

Палеографія,

дипломатика

і

16

ЮРІЙ ВОЛОШИН, ІГОР СЕРДЮК

СІД

філігранологія в українських радянських дослідженнях

// ІДВ. ‟ К., 1968. ‟ Вип. 3. ‟ С. 190‟200.

Резнік М.Т. Письмо і шрифт. ‟ М., 1978.

Рейсер С. А. Палеография и текстология нового времени. ‟ М., 1970.

Рейсер С. А. Русская палеография нового времени: Неография. ‟ М., 1982.

Специальные исторические дисциплины: Учеб. пособие/ С.В. Белецкий, И.В. Воронцова, З.В. Воронцова и др.; Сост. М.М. Кром. 2-е изд. испр. СПб: «Дмитрий Буланин», 2003. ‟ С.9‟95.

Тихомиров М.Н., Муравьев А.В. Русская палеография. ‟ М., 1966.

Черепнин Л.В. Новгородские берестяные грамоты как исторический источник. ‟ М., 1969.

Черепнин Л.В. Русская палеография. ‟ М., 1956. ‟

С.3‟74.

Щепкин В.Н. Русская палеография. ‟ M., 1966.

Яременко М. Спеціальні історичні дисципліни: навч. посіб. для студ. істор. спеціальностей. - К., 2010.

Szymański J. Nauki pomocnicze historii. - Warszawa, 2006. ‟ S. 304‟388.

Надпис з московської азбуки ХVІІ ст. Спробуйте прочитати цей «шифр»

ІСТОРИЧНА ХРОНОЛОГІЯ

17

Тема №2

Історична хронологія

Історична хронологія - СІД, що вивчає історію

вимірювання часу різними народами в різний час, розвиток та взаємодію відмінних календарних систем.

Календарне коло з ритуальної чаші

(ІV ст. н.е., Черняхівська к-ра, с. Лепесівка назви місяців додано при публікації)

Теоретичний блок План

1.Предмет і завдання хронології як допоміжної історичної дисципліни.

2.Поняття про час. Одиниці виміру часу.

3.Місяцева і сонячна системи рахунку часу. Перші календарі.

4.Календарні системи у стародавній Русі та Україні.

5.Юліанський та григоріанський календарі.

Термінологія для засвоєння: вруцелето, дзиґар, ера, індуктіон, календи, календар, календар григоріанський, календар юліанський, клепсидра, пасхалія, , Хех, час.

18

ЮРІЙ ВОЛОШИН, ІГОР СЕРДЮК

СІД

Методичні рекомендації:

У ході семінарського заняття необхідно з’ясувати визначення поняття хронології, її значення для практичної роботи науковців і вчителів. Ви повинні мати уявлення про час і одиниці його виміру, місяцеву й сонячну системи рахунку часу, перші календарі в

стародавній Русі та Україні.

При розгляді першого питання варто визначити предмет і завдання хронології, час і обставини її виникнення. Необхідно звернути увагу на розділи хронології, запропоновані В. Болотовим (матеріальна та формальна (технічна або історична і математична) хронологія).

Друге питання семінарського заняття передбачає з’ясування дефініції поняття «час» та ознайомлення з основними одиницями його виміру: добою, тижнем, місяцем, роком, тощо.

Місяцева і сонячна системи рахунку часу та поява перших календарів розглядаються в третьому питанні. Необхідно вказати, що хронологічні системи, які використовують різні народи, поділяються на сонячні, місячні та змішані й дати їх характеристику.

Четверте питання потребує аналізу календарних систем у стародавній Русі та Україні. П’яте питання передбачає характеристику юліанського та григоріанського календарів, причини їх складення та уведення.