НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

І СПОРТУ УКРАЇНИ

Факультет спорту та менеджменту

Кафедра історії спортивного та олімпійського руху

ТЕКСТ ЛЕКЦІЇ № 1

тема: ПРЕДМЕТ, ЗМІСТ ТА ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ КУРСУ

«ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ СПОРТИВНОГО РУХУ»

для студентів І курсу,

напрям підготовки 6.010202 «Спорт»

Затверджено на засіданні кафедри протокол № 15 від 30 червня 2014 р. завідувач кафедри д.пед.н., професор М.М. Булатова

План лекції:

1. Предмет і зміст курсу «Всесвітня історія спортивного руху».

2. Основні поняття курсу.

3. Гіпотези виникнення фізичної культури та спорту.

4. Фактори, що впливають на виникнення та розвиток фізичної культури і спорту

Рекомендована література:

1. История физической культуры и спорта. / под ред. Столбова В.В. – М.: Физкультура и спорт, 1977. – 232 с.

2. История физической культуры. / ред. кол. Самоуков Ф.И. и др. – М.: Физкультура и спорт, 1964. – 384 с.

3. Культурное наследие Древней Греции и Олимпийские игры / М.М. Булатова, С.Н. Бубка. – К.: Олимпийская література, 2012. – 408 с. – ил.

4. Кун Л. Всеобщая история физической культуры и спорта / Л. Кун. – М.: Радуга, 1982. – 400 с.

5. Лабскир В. М. Физическая культура и спорт в цивилизациях и эпохах: учебное пособие / В. М. Лабскир и др. / Под общ. ред. В.М. Лабскира. – Харьков: НТУ «ХПИ», 2005. – 180 с.

6. Олимпийский спорт: в 2 т. / В.Н. Платонов, М.М. Булатова, С.Н. Бубка [и др.]; под общ. ред. В.Н. Платонова. ‑ К.: Олимпийская литература, 2009. ‑ Т.1. ‑ 752 с.: ил.

7. Олимпийский спорт / В. Н. Платонов, М. М. Булатова, Ю. П. Мичуда [и др.]. – Киев : Олимпийская литература, 2014. – 176 с.

8. Солопчук М.С. Історія фізичної культури і спорту: навчальний посібник / М. С. Солопчук. – Кам’янець-Подільський.: «Абетка-НОВА», 2001. – 236 с.

1. Предмет і зміст курсу «Всесвітня історія спортивного руху».

Всесвітня історія спортивного руху ‑ одна з найбільш цікавих і захоплюючих наук. За час свого існування вона накопичила величезну кількість матеріалів, що наочно демонструють поступальний розвиток фізичної культури і спорту від нижчих форм до сучасного їх стану.

Предметом вивчення курсу є дослідження еволюції виникнення і розвитку спортивного руху, зі стародавніх часів і до наших днів; виникнення та розповсюдження у світі засобів, форм та методів, ідей теорій і систем фізичного виховання і спорту, що існували в різні історичні епохи.

В рамках навчального курсу «Всесвітня історія спортивного руху» фізична культура і спорт розглядатимуться, як органічна частина всієї культури суспільства, системи виховання і освіти людей, підготовки їх до трудової та військової діяльності, бо на стан і розвиток фізичної культури і спорту в суспільстві впливають виробничі відносини людей, економічна, політична та ідеологічна форми класової боротьби, досягнення науки, філософії, естетичні, релігійні й інші погляди, що домінують у ту чи іншу суспільно-економічну формацію; у той же час фізична культура і спорт роблять зворотний вплив на багато сторін життя суспільства: медицину, педагогіку, науку, військову справу, мистецтво.

Метою навчальної дисципліни “Всесвітня історія спортивного руху” є вивчення історії та розвитку спортивного руху, його принципів, місця в системі сучасного суспільного життя, організаційно-правових, соціально-економічних, політичних і гуманістичних основ спорту, а також формування у студентів знань у сфері історії спортивного руху, що будуть сприяти більш глибокому розумінню та розширенню уяви про свою професію та застосування їх у масовому і олімпійському спорті.

2. Загальні поняття курсу “Всесвітня історія спортивного руху”

Історія (від дав.-гр. ἱστορία — оповідь, переказ про відоме, досліджене минуле) — наука, що займається вивченням минулого людства, покладаючись при цьому на письмові та матеріальні свідчення подій, що відбулися.

Культура ‑ слово культура у суспільних науках і особливо в історії вживається у двоякому змісті. У перших, під культурою розуміється певний ступінь освіченості, коли, наприклад, говорять про культурні народи або класи суспільства на противагу некультурним народам або класам; у тому же змісті вживаються вислови такі, як культурна людина, культурні звички й т.п. Інше, більше широке слововживання надає культурі значення побуту взагалі або внутрішнього стану, без якого б те не було натяку на ступінь розвитку того або іншого народу, класу суспільства й т.п.

Фізична культура — частина культури, сфера соціальної діяльності, спрямована на збереження й зміцнення здоров'я, розвиток психофізичних якостей людини в процесі усвідомленої рухової активності.

Спорт ‑ складова частина фізичної культури організована за певними правилам діяльність людей, що складає в зіставленні їх фізичних і інтелектуальних здібностей, а також підготовка до цієї діяльності й міжособистісні відносини, що виникають у її процесі.

Спортивні змагання – заходи, що проводяться з метою порівняння досягнень спортсменів та визначення переможців відповідно до правил спортивних змагань з видів спорту та затвердженого організатором спортивних заходів положення (регламенту) про ці змагання.

Спортивний рух – соціальний рух, метою якого є сприяння підвищенню рівня фізичної культури населення; це цілеспрямована діяльність державних, громадських, приватних установ, громадян щодо розвитку фізичної культури і спорту. Його особливість – багатоцільовий характер, що включає розвиток олімпійського, масового, професійного та ін. напрямків спорту.