7

Заняття №2. Норми харчування спортсменів.

Мета: Ознайомити з сучасними підходами до розробки та використання норм раціонального харчування спортсменів та з вітчизняними нормами раціонального харчування спортсменів.

Питання для розгляду на занятті

1. Сучасні підходи до розробки та використання норм раціонального харчування спортсменів.

2. Вітчизняні норми раціонального харчування спортсменів.

1.Сучасні підходи до розробки та використання норм раціонального харчування спортсменів.

Сучасне нормування харчування спортсменів достатньо складне та багатогранне. Воно визначається насамперед, характером нормування: нормативи носять обов’язковий до виконання характер, або навпаки рекомендаційний (необов’язкові до виконання ); нормативи національного або міжнародного характеру ( рівня ). Основними видами харчування спортсменів: раціональне харчування спортсменів (можуть бути нормативи і відносно нетрадиційних видів харчування, наприклад вегетаріанства ), лікувально-профілактичне та лікувальне харчування спортсменів, основною специфікою нормування харчування спортсменів – врахуванням спортивної спеціалізації спортсменів та етапів тренувального процесу, багатьма іншими обставинами. Згідно поставлених задач ми розглянемо насамперед питання сучасних підходів до нормування раціонального харчування спортсменів.

Найбільш вагомим, насамперед з правової (законодавчої) точки зору, підходом до складання харчових раціонів раціонального харчування для різних верств та груп населення вважається їх розробка на основі затверджених на державному рівні нормативів (регламентів) харчування – норм фізіологічних потреб населення в основних харчових речовинах та енергії (форми назв документів та рекомендацій можуть різнитися в різних країнах та співтовариствах країн). Це дозволяє проводити на їх основі, поряд з іншим, фінансові розрахунки вартості і планування харчування різних груп та верств населення. Норми харчування населення - рівень державного затвердження (з правовими рівнями затвердження: постанови та розпорядження кабінетів міністрів, накази міністерств охорони здоров я, тощо), були розроблені і затверджені на Україні, в Росії (див. назву далі за текстом ), в країнах СНД (Співдружності незалежних держав). В Сполучених Штатах Америки (США) рівень затвердження нормування харчування – дієтичні стандарти Управління харчових продуктів та харчування США, в Європейському співтоваристві - директиви ( затвердження на рівні органів управління ЄС ) тощо.

Разом з тим, набуло поширення і створення нормативів харчування для окремих груп населення і на рекомендаційному рівні – розробки наукових інститутів, окремими авторів та груп авторів тощо.

Проведення спортивних змагань, особливо у спорті високих досягнень, професійному спорті часто носить міжнародний характер. Тому, в умовах сучасної спортивної практики, спортсмени можуть харчуватися з використанням різних національних та міжнародних нормативів харчування. Це потребує від фахівців спорту знання міжнародної практики харчування спортсменів, в тому числі і відносно нормування харчування спортсменів.

Сучасне нормування раціонального харчування спортсменів включає такі основні положення, як гігієнічної так і дієтологічної регламентації :

• нормування хімічного складу харчових раціонів;

• нормування енергетичної цінності харчових раціонів;

• визначення режиму харчування спортсменів;

• визначення асортименту продуктів та переліку страв харчових раціонів:

• нормування об’єму та маси (ваги) харчових раціонів;

• визначення видів (виду) кулінарної обробки харчових продуктів;

• визначення температури страв харчового раціону, які споживаються;

• визначення ступеню легкотравності страв та продуктів харчового раціону та їх гостроти (солоні, кислі тощо );

• визначення смакових якостей страв (у разі показань);

• визначення ступеню розрідженості страв (вмісту рідини);

• регламентація безпечності окремих харчових продуктів та харчових раціонів в цілому та багато іншого.

Основою нормування раціонального харчування населення, в тому числі і спортсменів є визначення хімічного складу та енергетичної цінності харчування на добу.

Взагалі для різних груп населення України діють норми харчування - хімічного складу та енергетичної цінності харчування ( раціонального харчування ), які були затверджені наказом МОЗ України від 18 листопада 1999 р. № 272 « Про затвердження норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії » (вивчались в курсі дисципліни «Гігієна»).

В Російській Федерації діють методичні рекомендації МР 2.3.1.1915-04 « Рациональное питание. Рекомендованные уровни потребления пищевых и биологически активных веществ. » ( Государственное санитарно-эпидемиологическое нормирование Российской Федерации ) .

У Сполучених Штатах Америки є рекомендації Управління продуктів харчування, Національної академії наук США – Інституту медицини «Дієтичні стандарти споживання: Рекомендовані індивідуальні норми та Дієтичні стандарти споживання: Верхня межа (ВМ) споживання, яке переноситься для визначення харчових речовин і харчових компонентів (на день), які діють і відносно осіб,що займаються спортом тощо.

Крім того, існують і галузеві норми харчування (раціонального), в тому числі і на Україні, вони будуть наведені далі за текстом, норми лікувально-профілактичного та лікувального харчування ( а саме добові набори харчових продуктів ; як приклад наведемо затвердження їх наказом МООЗ Російської Федерації від 05.08.2003 №330 ) тощо.

Таким чином, нормування харчування людини взагалі, має складний та багато профільний характер, проводиться, як на національному так і міжнародному рівнях.. Але у зв’язку з поставленими у курсі задачами, ми зупинимось надалі на питаннях тільки нормування раціонального харчування спортсменів.

На сучасному етапі на Україні така робота проводиться згідно „ Концепції поліпшення продовольчого забезпечення та якості харчування населення ”, яка була затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 332-р. Раніше подібна концепція була затверджена в Російській Федерації постановою Уряду Російської Федерації від 10.08.98 № 917 « О концепции государственной политики в области здорового питания населения Российской Федерации на период до 2005 года ».

Згідно вітчизняної концепції, необхідно проводити роботу з систематичного перегляду норм фізіологічних потреб населення в основних харчових речовинах та енергії.

В цьому напрямку були розроблені та затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1591 „ Норми харчування у навчальних та оздоровчих закладах” ( із змінами, внесеними згідно постанови Кабінету Міністрів України № 873 від 26.06.2007 р.), до складу яких входять „ Норми харчування в училищах фізичної культури та олімпійського резерву ” (додаток №5), які охоплюють у віковому аспекті дітей вікової групи 11-13 р. та підлітків. Вони в методологічному та практичному плані доповнюють відносно харчування юних спортсменів „Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії”, які були затверджені наказом Міністерства охорони здоров я від 18 листопада 1999 р. № 272. Але подібні норми харчування не затверджені на Україні для харчування дорослих спортсменів.

Стосовно дорослих спортсменів, на Україні є тільки рекомендації енергетичної цінності та складу нутрієнтів харчових раціонів спортсменів, складені ще за часів бувшого Радянського Союзу, з урахуванням статі, за п’ятьма групами видів спорту : швидкісно-силові (легка і важка атлетика, плавання ), циклічні ( біг, велогонки, лижні гонки), складно координаційні ( гімнастика, акробатика ), спортивні двобої ( бокс, боротьба ), ігрові (футбол, хокей, волейбол, баскетбол). З їх урахуванням, були розроблені методичні рекомендації з харчування для спортсменів з складно координованих видів спорту, з харчування спортсменів, що спеціалізуються в зимових видах спорту тощо. Проте, значним недоліком вказаних рекомендацій є та обставина, що вони розроблені не на основі затверджених на державному рівні норм харчування дорослих спортсменів.

Подібні рекомендації були створені за часів бувшого Радянського Союзу і відносно юних спортсменів ( дітей та підлітків).

На базі рекомендацій бувшого Радянського Союзу стосовно енергетичної цінності та хімічного складу харчових раціонів для дорослих спортсменів, в Російській Федерації для дорослих спортсменів групою вчених під загальним керівництвом проф. А.П. Лаптєва були розроблені добові набори харчових продуктів за трьома групами видів спорту : на витривалість ( біг на наддовгі дистанції, спортивна ходьба, плавання, лижні гонки та велогонки на шосе, лижне двоборство, водне поло, біатлон ), швидкісно-силові ( легка атлетика, ковзани спринт , гімнастика, сучасне п’ятиборство , фігурне катання тощо ), спортивні ігри ( футбол, баскетбол волейбол, гандбол, тощо ).

Рекомендації вчених з Росії (цит. за А.І. Пшендіним, 2002) були розроблені з урахуванням статі, чотирьох етапів підготовки: базова підготовка, період перед змаганнями, період змагань, відновлювальний період. Діапазон 12-ти запропонованих базових раціонів складає за енергетичною цінністю від 4000 до 7000 ккал/добу, а маса з урахуванням напоїв, досягає 6 кг, що автори пояснюють необхідністю компенсації великих енергетичних витрат у спортсменів після спортивних тренувань та особливо після змагань. В цьому плані ,цікаво відмітити, що нашими вітчизняними рекомендаціями не рекомендується складання харчових раціонів для спортсменів з енергетичною цінністю яка перевищує 5000 ккал/добу. У разі перевищення енерговитрат спортсменами більше аніж 5000 ккал/добу, рекомендується їх компенсувати поступово, на протязі двох діб.

При великій масі харчові раціони спортсменів будуть мати і більші у порівнянні зі звичайними раціонами кількості харчових токсикантів, що не враховується в існуючих регламентах їх допустимого вмісту у харчових продуктах. Крім того, великі за масою харчові раціони будуть переобтяжувати шлунок, що може негативно позначитися на спортивних результатах.

Наведене вище, стосується гігієнічного нормування харчування спортсменів. Але додатково є ще й дієтологічне нормування. Воно охоплює насамперед обмеження та рекомендацій стосовно переліку блюд для спортсменів, видів кулінарної обробки харчових продуктів, яка рекомендується, об’єму харчового раціону,ступеню легкотравності їжі, тощо. Основні положення до такого нормування розглядалися при ознайомленні з вимогами до дієт ( практичне заняття № 1 ). Для лікувальних та частково для лікувально-профілактичних раціонів, майже вся регламентація харчування є дієтологічною. Питання дієтологічних вимог до харчування спортсменів будуть розглянуті в наступних практичних заняттях.

Є також і спортивно-лікарняні вимоги до харчування спортсменів, які розробляються спортивними лікарями. Вони стосуються наприклад парантерального харчування спортсменів, що також буде розглянуто в наступних заняттях.

Але найбільш вагомою є гігієнічна регламентація харчування спортсменів, на якій ми в основному і зупинимося далі.