6

Заняття № 5 використання в спорті ппбц та дд.

Мета: Ознайомити з використанням на практиці в спорті продуктів підвищеної біологічної цінності та біологічно активних додатків ( дієтичних додатків) для спортсменів.

Питання для розгляду на занятті

1. Загальні положення стосовно використання ППБЦ (продуктів підвищеної біологічної цінності) та дієтичних домішок (ДД) у спорті.

2. Хід з вивчення практичного використання ДД у спортивній практиці.

3. Хід роботи з вивчення практичного використання ППБЦ.

1. Загальні положення стосовно використання ппбц та дд в спорті.

Звичайні харчові продукти за своїми біологічними, харчовими властивостями та хімічному складу є складними сумішами і в певній мірі ( їх можна так умовно визначити ) і матеріалами, бо можуть мати і структуру ( наприклад плоди, ягоди, тощо ). Окрему групу з них складають продукти, які є джерелами біологічно активних компонентів – вітамінів, мікроелементів, тощо. Такі наприклад, як овочі, зеленні культури, фрукти, тощо. Ще більше ці властивості притаманні спеціально та цілеспрямовано створеним продуктам – продуктам підвищеної біологічної цінності ( ППБЦ ).

ППБЦ визначаються ,як продукти спеціального призначення. Вони мають визначену згідно поставлених задач харчову цінність, смакові властивості, необхідну ( як правило високу ) гомогенність та харчову щільність, достатньо доступні до транспортування і використовуються за їх заздалегідь визначеним призначенням. Вони широко використовуються в сучасній спортивній практиці в основному в період тренувань та змагань, входять до основної частини раціонів спортсменів (як ми вже відмічали раніше).

До біологічно активних додатків (БАД), за новою термінологією дієтичних додатків (ДД), відносяться біологічно активні речовини, препарати ( сполуки ) , які можуть і не мати притаманних харчовим продуктам енергетичних та пластичних властивостей, але спроможні за рахунок своєї біологічної активності підсилювати біологічну дію харчових продуктів та раціонів в цілому. Вони, як і ППБЦ набули широкого поширення у практиці сучасного спорту. Супліментами називають харчові додатки, які переважно отримують із натуральних продуктів. Бурхливе поширення супліментів у всіх сферах людського життя розпочалося у 1994 році, коли американський конгрес ухвалив устав про харчові додатки (Dietary Supplement Heals and Education Act, DSHEA ). Цей устав змушував виробників супліментів проводити дорогі дослідження для отримання дозволу на їх використання у Комісії у справах їжі та ліків у США.

В практиці спорту ППБЦ використовуються для вирішення таких основних задач:

- харчування на дистанції і між тренуваннями;

- прискорення процесів відновлення організму після тренувань і спортивних змагань;

- регуляція водно – сольового обміну і терморегуляція;

- корегування маси тіла;

- цілеспрямованого розвитку м’язової маси спортсменів;

- зниження добового об’єму та маси харчових раціонів;

- зміна якісної орієнтації добового харчового раціону в залежності від направленості тренувальних навантажень або при підготовці до спортивних змагань;

- індивідуалізація харчування, особливо за умов високих нервово-емоційних напружень;

- швидка корекція незбалансованих харчових раціонів;

- підвищення кратності харчування за умов багаторазових тренувань, тощо.

Порядок віднесення харчових продуктів до категорії спеціальних визначається постановою Кабінету Міністрів України « Про затвердження Порядку віднесення харчових продуктів до категорії спеціальних », яка затверджена від 30 липня 1998 р. №1187. А визначення переліку видів продуктів, які відносяться до цієї категорії - статтею 1. Закону України « Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини», а саме що до категорії спеціальних належать такі продукти, які мають лікувальні, дієтичні, лікувально-профілактичні властивості та біологічно активні харчові добавки, продукти дитячого харчування та харчування для спортсменів. Згідно вказаних документів ППБЦ ( та ДД ) і були віднесені до групи (категорії) спеціальних.

Важливо відзначити, що використання на практиці продуктів спеціального призначення, в тому числі і ППБЦ та ДД, можливе тільки при наявності на продукт ( втому числі ППБЦ або ДД ) позитивного висновку Державної санітарно-гігієнічної експертизи України, який наданий виробнику згідно із статтями 12 та 16 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».

До ДД є ще й додаткова вимога – їх використання у спорті повинно відповідати антидопінговому принципу. Тому на їх використання у спорті, олімпійських видів спорту повинен бути відповідний дозвіл медичної комісії Міжнародного Олімпійського Комітету (МОК). Додаткові вимоги до використання БАД (ДД) обумовлені ще й тими обставинами, що спортсмени можуть використовувати у спортивній практиці БАД в дозах, які значно перевищують терапевтичні, з виникненням небезпеки нанесення шкоди здоров ю.

Важливо відмітити, що Міжнародний олімпійський комітет ( МОК ) регулярно публікує списки заборонених та обмежених до використання речовин, в тому числі і тих, що входять до складу ДД, за використання яких спортсменів дискваліфікують, якщо антидопінговий тест на такі речовини дасть позитивний результат. Зараз діє список заборонених препаратів 2008 р. При цьому необхідно підкреслити, що незнання, що речовина ( ДД ) потрапила у список заборонених до вживання спортсменами речовин, не звільняє спортсмена від відповідальності. Такі неприємності для спортсменів можуть бути наприклад при прийманні ДД до якої входить ефедрин ( його відносять до категорії допінг-препаратів ).

На літній Олімпіаді у Пекіні ( 2008 р.) використовувалися такі основні документи антидопінгової спрямованості:

• Заборонний список 2008, який був затверджений МОК;

• Антидопінгові правила МОК до літніх Олімпійських ігор в Пекіні;

• Всесвітній антидопінговий кодекс (2003 р.);

• Міжнародна конвенція про боротьбу з допінгом у спорті (2005 р.).

На олімпіаді в Пекіні планувалося провести 4500 антидопінгових тест-проб з використанням сечі та крові спортсменів у 2-вох повторах А та В ( для виключення помилкових висновків ) і тільки після цього могло прийматися рішення МОК. При цьому, проби повинні були закриватися самими спортсменами кришками одноразового користування з фіксацією факту їх відкривання для виключення фальсифікацій та підробок.

На Україні був у 2006 р. прийнятий Закон України «Про ратифікацію Міжнародної конвенції про боротьбу з допінгом у спорті» і за постановою Кабінету Міністрів України створений Національний антидопінговий центр. Визначення заборонених у спорті препаратів проводиться методами, які були затверджені Всесвітнім антидопінговим агентством (ВАДА) і з використанням яких можна ознайомитися у рекомендованій літературі.

Крім того, у 2003 р. Всесвітнім антидопінговим агентством (за англійською абревіатурою скорочено - WADA; за українською – ВАДА ), до якого входять біля 570 спортивних організацій світу, був прийнятий Антидопінговий кодекс. Згідно нього антидопінгові тест-проби можуть проводитися тільки лабораторіями, які були акредитовані ВАДА. У Антидопінговому кодексі визначені і повноваження МОК та Параолімпійського комітету стосовно антидопінгового контролю.

Але повернемося до практики використання ДД. Не бажано використовувати у спортивній практиці БАД, які за своїм основним призначенням взагалі не призначені для використання у спорті. Наслідки їх використання у спорті можуть бути непередбаченими.

До даних про високу ефективність ДД що до значного покращення спортивних результатів необхідно відноситися критично та обережно. Особливо до реклами їх ефективності у засобах масової інформації. Це пояснюється недостатністю науково - обґрунтованих даних, які б підтверджували ефективність ДД у спортивній практиці. А також значною конкуренцією серед виробників ДД, що заставляє їх поспішати з висновками стосовно ефективності ДД. Оборот продажу ДД для спорту досягає млрд доларів на рік, з відповідно великою спокусою у виробників отримати великі гроші не рахуючись з наслідками. Необхідно також дуже обережно відноситися до наявності на етикетках ДД терміна « натуральний», бо як показує практика, він не зажди тотожний термінам «безпечний» та «дозволений».

Крім того, за законодавством багатьох країн, компанії, які виробляють ДД не зобов’язані на період до впровадження на ринок БАД, доказати його безпечність для здоров я людини та ефективність. В такому випадку компанії зобов’язані випускати БАД на ринок продажу з надрукованим на етикетках застереженням, що «Не оцінено Адміністрацією по харчовим продуктам та медикаментам. Продукт не призначений для діагностики, лікування або попередження захворювання». Але бувають не поодинокі випадки, коли такі застереження спеціально друкуються для утруднення сприймання тексту дуже малим шрифтом та ще й на тильному боці етикетки. Тому необхідно перед використанням ДД детально ознайомитися зі всім тим, що надруковано на їх етикетках. В тому числі і з інформацією, яка розміщена на тильному боці етикеток. Необхідно обов’язково консультуватися стосовно використання ДД зі спортивними лікарями.

Всі дієтичні домішки ( ДД ) поділяють на такі основні групи:

• адаптогени;

• актопротектори;

• антиоксиданти;

• антигіпоксанти;

• психоенергізатори;

• ергогенічні засоби;

• ергодаючі речовини;

• інтермедіанти;

• вітаміни;

• мікроелементи;

• коферменти, кофактори, ферменти;

• агіопротектори, засоби, які покращують реологію крові;

• гепатопротектори та жовчегонні засоби;

• імуномодулятори;

• біогенні стимулятори;

• нестероїдні анаболічні речовини;

• амінокислоти, амінокислотні суміші, білкові гідролізати, жирові емульсії, тощо.

В кожній групі ДД є препарати комплексної дії, що необхідно враховувати при їх практичному використанні.