2.Хід роботи з врахування особливостей харчування юних спортсменів при складанні їх харчових раціонів.

Необхідно враховувати такі положення:

1.Енергетичні витрати юних спортсменів значно вищі у порівнянні з дітьми та підлітками, які не займаються значною спортивною діяльністю. При цьому враховувалося, що для спортивної діяльності характерні інтенсивність та нерівномірність енерговитрат, які часто поєднуються з нервово-психічними навантаженнями і можуть суттєво підвищувати енерговитрати. У юних спортсменів енерговитрати, що пов’язані з фізичними навантаженнями , складають до 34-38 % від загальних енерговитрат. Це більше аніж у їх однолітків, які не займаються значною спортивною діяльністю.

Особлива роль в харчуванні дітей та підлітків, які займаються значною спортивною діяльністю, відводиться білкам. Недостатня кількість білків в харчовому раціоні затримує зростання, знижує стійкість організму до інфекційних захворювань, може негативно позначитися на інтелектуальному розвитку. Разом з тим, надлишкове споживання білку з харчовим раціоном, знижує стійкість до дії стресу, викликає ранній статевий розвиток.

Важливе значення в раціоні юних спортсменів має і співвідношення білків тваринного та рослинного походження. У раціоні юних спортсменів частка білків тваринного походження ( м ясо, субпродукти, риба, птиця, молочні продукти, тощо ) повинна складати не менше 60 %, що забезпечує оптимальний амінокислотний скор (склад). Решта білків – 40 % від загального білку повинна припадати на білки рослинного походження. Вказане співвідношення білків тваринного та рослинного походження бажано мати при кожному прийманні їжі. Але в окремих випадках частка білків тваринного походження може сягати до 80 %. Наприклад, коли є необхідність в проведенні тренувань які направлені на розвиток таких якостей як швидкісно-силові, а також при необхідності збільшення м’язової маси, при необхідності проведення довгострокових напружених тренувань.

Згідно сучасним науковим уявленням, найкращим співвідношенням в харчуванні юних спортсменів є – 1: 0,8-0,9 ( за виключенням зимових видів спорту, кінного та мотоспорту, плавання ). Частка рослинних жирів повинна складати 25-30 % від загальної кількості жиру, що забезпечить надходження з харчовим раціоном оптимальної кількості поліненасичених жирних кислот. При цьому частка лінолевої кислоти складе 3-4 % від загальної калорійності.

Вуглеводний обмін речовин у дітей та підлітків характеризується великою інтенсивністю. При цьому, на відміну від організму дорослої людини, організм дітей і в меншому ступеню підлітків, не спроможний до швидкої мобілізації внутрішніх вуглеводних ресурсів та підтримання необхідної інтенсивності вуглеводного обміну за умов підвищених фізичних навантажень.

Юним спортсменам рекомендується, у зв’язку з вище наведеним, вживати основну кількість вуглеводів ( 65-75 % від загальної кількості ) з їжею у вигляді полісахаридів (крохмаль ), 25-30 % повинно приходитися на прості та ті що легко засвоюються вуглеводи. Потреба у кальції, залізі суттєво вища у порівнянні з однолітками, які не займаються значною спортивною діяльністю. У юних спортсменів у віці 11-16 років можливий розвиток зниження «феростатусу». І навіть можливий розвиток залізодефіцитних анемій різної форми. Тому для зменшення вірогідності їх виникнення необхідне дотримання дієти, яка включає вживання м ясної нежирної їжі з овочами та фруктами.

Для юних спортсменів характерно існування дефіциту вітамінів. Тому до раціону юних спортсменів необхідно включати овочі (300-400 г/добу), фрукти, ягоди, соки (500 г/добу). Однак не завжди потребу у вітамінах юних спортсменів вдається вирішити за рахунок раціону, особливо взимку та весною. Тому допустиме і проведення вітамінізації, але дуже обережно згідно діючим інструкціям з вітамінізації. Доречно проводити вітамінізацію та взагалі контроль за вітамінною забезпеченістю організму юного спортсмена з використанням методів медичного контролю за забезпеченістю організму вітамінами ( вказані методи коротко розглядалися на занятті з оцінки харчового статусу спортсменів ).

В харчуванні юних спортсменів використовують і ППБЦ. Однак вклад ППБЦ не повинен перевищувати 5-10 % від загальної калорійності харчового раціону.