Тема 7. Виробнича функція
1. Теорія виробництва. Поняття і параметри виробничої функції.
2. Закон спадної продуктивності факторів виробництва. Динаміка сукупного, середнього і граничного продуктів виробництва.
3. Поняття ізокванти та її властивості. Гранична норма технологічного заміщення факторів виробництва.
4. Ефект масштабу та його види.
1. Теорія виробництва. Поняття і параметри виробничої функції.
Другим після споживача найважливішим суб’єктом мікроекономіки є виробник. Саме він визначає економічну ситуацію на макрорівні, оскільки він забезпечує пропозицію – постачає на ринок товари і послуги.
Під виробництвом розуміється діяльність по використанню факторів виробництва з метою досягнення найкращого результату. Економічна діяльність фірми може бути описана виробничою функцією.
Виробнича функція показує залежність максимального обсягу створеного продукту та витрат виробництва, пов’язаних з купівлею факторів виробництва.
Виробнича функція може бути описана рівнянням:
Q(TP) = f (K ,L ,M … ) (1) ,де
Q(TP) – максимальний обсяг продукту, який можливо виробити за даної технології та певного обсягу використання факторів виробництва; ТР – сукупний продукт; К – витрати капіталу; L – витрати праці; М – витрати сировини, матеріалів.
Основною метою діяльності підприємства є максимальний прибуток. Способом її досягнення є ефективність виробництва. Розрізняють технологічну і економічну ефективність.
Виробництво є технологічно ефективним, якщо не існує іншого способу, при якому для виробництва даного обсягу продукції витрачається менша кількість хоча б одного з ресурсів при умові не збільшення інших видів ресурсів. Тобто обсяг виробленої продукції є максимальним при використанні визначеної кількості ресурсів.
Оскільки ресурси платні, підприємство, крім визначення найкращої технології, зосереджується на пошуку економічно ефективного варіанту виробництва з мінімальними витрат. Економічно ефективним способом виробництва заданої кількості продукції слід вважати такий спосіб, при якому досягається мінімізація альтернативної вартості витрат, що використовується в процесі виробництва.
Результат фірми залежить від обраної технології. Технологія – це сукупність методів, практичних навичок та знань, які використовуються в процесі виробництва.
Якщо технологія незмінна, то виробнича функція підприємства має такі властивості:
існує межа для збільшення обсягів виробництва за рахунок зміни одного з факторів виробництва при незмінності інших;
існує необхідність певного взаємного доповнення факторів виробництва;
існує можливість заміни одного фактору виробництва іншим, однак така заміна має свою межу;
зміни у використанні і комбінуванні факторів виробництва більш еластичні в довгостроковому періоді ніж у короткостроковому.
Розрізняють виробничу функцію з одним та із двома змінними факторами виробництва. Виробнича функція з одним змінним фактором дозволяє визначити поведінку виробника стосовно зміни використання фактору виробництва в короткостроковому періоді, яка обумовлена дією закону спадної граничної продуктивності факторів виробництва.
Короткостроковий період – це період, протягом якого кількість залучення деяких факторів виробництва не може бути змінена. Передусім це капітал (виробничі потужності). Отже, у короткостроковому періоді фактори виробництва поділяються на постійні та змінні.
Довгостроковий період – це період, достатній для зміни всіх використовуваних факторів виробництва, тому у довгостроковому періоді всі фактори виробництва є змінними.
Виробнича функція з двома змінними факторами, як правило – праці та капіталу, називається ізоквантою.