Вправи та завдання

1. Розкрийте дужки, запишіть числа словами; обгрунтуйте зв’язок числівників з іменниками.

Відвантажили 465 (мішок); закупили 3 (тонна); здали 1,5 (мільйон гривня); замовили 20 (двері); їхали 9,5 (година); продали 11 (будинок); записалося 1200 (громадянин); купили 13 (трактор); засіяли 2 2/3 (гектар).

2. Провідміняйте складені кількісні числівники:

4365 (га), 638972 (грн.), 847 (км), 321786 (у.о.)

3. Поєднайте числівники з іменниками.

41,5 центнера/центнер; приблизно чотири з половиною мільярди/мільярда гривень; дві цілих сім десятих тонни/тонн; 3 ¼ грама/грамів; більше 42,8 відсотка/відсотків.

4. Запишіть цифри словами, поставивши іменники, що в дужках, у потрібній відмінковій формі.

31 (день, стаття, правило), 1047 (хвилина, миля, мікроавтобус), 8 (яблуко, дуб, студент), 2 (двері, звук, стіл), 4 (день, спортсмен, аудиторія), 13 (професор, гасло, прапор), 1,6 (сторінка), ¾ (метр), 1,9 (градус).

5. Запишіть іменники в потрібному відмінку з числівниками півтора, півтори, півтораста, обидві, обоє, обидва.

Кілограм, гривня, доба, рік, раз, завдання, метр, ім’я, година, мільйон, поверх.

6. Провідміняйте подані числівники.

Тисяча, чотири, сорок, вісім, п’ять, сто вісімдесят сім, кільканадцять, шістсот сімдесят дев’ять, кількасот, одна третя.

7. Утворіть від кількісних числівників, записаних цифрами, порядкові та запишіть їх.

100; 1778; 18 мільйонів; 14, 22 мільярди; 146011; 70; 98; 56; 1000.

8. Замініть цифри словами, утворіть на основі словосполучень складні прикметники.

3 поверхи, 5 кімнат, 4 яруси, 2 день, 151 година, 237 років, 1694 мільйонів, 24 1/3 кілометра.

9. Знайдіть неправильні форми числівників.

Двомастами сорока двома, стами, трьохсот тридцяти сімох, п’ятмастами дев’яносто одним, двадцятьома шести, двадцятьма дев’ятьма, шістдесяти вісьми, ста сорока одним, шістьдесят сімох, восьмисот трьох, семистами дев’яносто трьома, восьмистами п’ятьдесятьма двома, семисот трьох, п’ятидесятилітній.

10. Скажіть, котра година, якщо бачимо: 08.15; 10.13; 21.30; 5.45; 12.48; 11.35; 09.05; 15.20; 13.40; 22.55; 06.52.

Питання для самоконтролю

0. Чому в офіційно-діловому стилі уникають форм на позначення приблизних чисел?

1. На які групи за значенням поділяються числівники?

2. На які групи вони поділяються за складом?

3. Як пов’язуються різні групи числівників з іменниками?

4. Назвіть основні типи відмінювання числівників.

5. Як відмінюються числівники тисяча, мільйон, мільярд?

6. Як наголошуються числівники одинадцять, чотирнадцять, сімдесят, вісімдесят?

7. Які способи запису числівників існують у ділових паперах?

8. Схарактеризуйте специфіку позначення часу в українській мові.

Тема 9

Дієслово, дієслівні форми, займенники, прислівники

у текстах фахового спрямування

Дієслово та його форми

Найпоширенішою дієслівною формою в офіційно-діловому та науковому стилях є дієслово теперішнього часу із значенням позачасовості, яке вживається у першій або третій особі множини (ми звертаємося, дирекція пропонує, рівень інфляції становить).

Теперішній час може вживатися на позначення майбутнього, коли треба підкреслити обов’язковість виконання дії (збори розпочинаються о 15 годині).

Недоконаний вид у текстах фахового спрямування позначається складеними формами (будуть проводитися, буде здійснюватися).

Доконаний вид твориться за допомогою префіксів (відвідувати, започатковувати).

В офіційно-діловому стилі, особливо в мові документів, форми власне наказового способу (іди, робіть) використовуються тільки в усному мовленні. У писемному мовленні переважає інфінітив та описові лексичні засоби. Інфінітив повинен мати форму на -ти (починати, виконувати); закінчення -ть вживається тільки в розмовному мовленні.

Дієслова третьої особи однини можуть утворювати паралельні форми – повні й короткі: зна і знає, бува і буває. У професійному мовленні вживається тільки повна форма: відзначає, вимагає.

Слова нема і немає паралельно вживаються в усіх стилях мови (у нас немає таких заявок, у нас нема таких заявок або ми не маємо таких заявок).

Зазначимо, що утворені від перехідних дієслів активні дієприкметники недоконаного виду на зразок “працюючий над собою студент”, не відповідають нормам сучасної української мови. Натомість вживаються описові звороти: студент,який працює над собою. У сучасній українській мові помітна тенденція до уникнення дієприкметникових форм на -уч-(-юч-): копіювальний замість копіюючий, інтегрувальний замість інтегруючий.

Особливості вживання займенників

Займенник ви вживається в усному й писемному мовленні для підкреслення поваги, пошани, ввічливості. В офіційно-діловому мовленні, зокрема в документах (заявах, офіційних листах), а також у приватних листах, адресованих старшій за віком особі, вживаємо займенник Ви: Прошу Вашого дозволу на відкриття... Одержав Вашого листа... При займеннику ви дієслово-присудок вживається у формі множини: Ви написали, Ви доповіли.

До особи, присутньої при розмові, нечемно відносити особові займенники він, вона. Присутню особу слід називати по імені й по батькові чи за прізвищем або сказати присутній при розмові особі пан (добродій), пані, якщо ні ім’я, ні прізвище невідомі. Коли ж 3-я особа відсутня, для її позначення можна вжити займенник 3-ої особи однини.

В офіційно-ділових документах, що пишуться від імені установи, займенник ми пропускається, ділові листи звичайно починаються дієсловами повідомляємо, просимо, надсилаємо. Паралельно вживаються форми третьої особи однини (Дирекція повідомляє... Фірма пропонує).

Займенник я також оминається, розпорядження й накази розпочинаються дієсловом у першій особі однини (Наказую..., Пропоную...). Займенник я вживається тільки в особистих паперах і в деяких видах документів (автобіографіях, дорученнях).

У діловому стилі авторське ми застосовується в тих випадках, коли є потреба пом’якшити категоричність тону (Ми дійшли таких висновків).

Присвійний займенник свій не вживається у діловому документі, оскільки він дублює вже наявне в тексті слово (Інженер не виконав своїх обов’язків).

Означальні й неозначені займенники усякий, будь-який, кожний є синонімічними, проте значення вони мають різні. Займенник усякий вживається з відтінком узагальнення, будь-який має значення такого, якому не віддається перевага у виборі, який завгодно на вибір. Кожний – означає виділення будь-якого предмета з кола однорідних.

Правопис прислівників

1. Разом пишуться:

а) Прислівники, утворені сполученням прийменника: з іменником (вбік, вголос, напам’ять, вранці, нарешті), з займенником (потім, проте, втім, внічию), з прикметником (востаннє, знову, нарівні, сповна), з числівником (вперше, вдвічі, натроє, алепо двоє, по троє), з прислівником(віднині, назавжди, занадто, позаторік, якнайкраще).

б) Прислівники, утворені з кількох основ: насамперед, привселюдно, тимчасово, повсякчас, очевидно.

в) Прислівники, утворені сполученням часток аби-, ані-, де-, чи-, що-, як-: анітрохи, дедалі, чимало, щороку, абикуди, якомога, якраз.

2. Окремо пишуться:

а) Прислівникові сполуки, що складаються з прийменника та іменника, але в яких іменник звичайно зберігає своє конкретне лексичне значення і граматичну форму: до речі, на жаль, на щастя, без упину, без відома, до вподоби, до побачення, до сих пір, на слово, по можливості, під силу, у вигляді, як слід, як треба.

б) Словосполуки, що мають значення прислівників і складаються з двох іменників (зрідка – числівників) та одного або двох прийменників: день у день, рік у рік, з дня на день, час від часу.

в) Словосполуки, які в реченні виконують функції прислівника та складаються з узгоджуваного прийменника (числівника, займенника) й дальшого іменника: другого дня, таким чином, тим часом.

г) Прислівники, утворені сполученням прийменника з повним прикметником чоловічого (середнього) роду: в основному, в цілому.

д) Прислівники, утворені сполученням прийменника по зі збірним числівником: по двоє, по троє, по четверо.

3. Через дефіс пишуться:

а) Складні прислівники, утворені за допомогою прийменника повід прикметника або займенника на -ому, -єму, -и: по-новому, по-нашому, по-українськи, по-німецьки. Через дефіс пишуться і вставні слова по-перше, по-друге, по-третє і т.ін.

б) неозначені складні прислівники з частками будь-, -будь, -небудь, казна-, -то, хтозна-: куди-небудь, коли-як, будь-де.

в) Складні прислівники, утворені з двох прислівників: десь-інде, сяк-так.

г) Складні прислівники, утворені повторенням слова або основи без службових слів або зі службовими словами між ними: віч-на-віч, пліч-о-пліч, врешті-решт, всього-на-всього, коли-не-коли.

Вправи та завдання

1. Утворіть усі можливі форми майбутнього часу від дієслів.

Платити, активізувати, радіти, реферувати, анулювати, контролювати.

2. До дієслів недоконаного виду запишіть парні дієслова доконаного виду, утворені: а) за допомогою префікса; б) заміною суфікса; в) за допомогою основи іншого дієслова.

Рости, брати, хвилювати, шукати, агітувати, писати, екзаменувати.

3. Запишіть парні форми до дієслів недоконаного виду.

Виключити, розмістити, розкласти, застерегти, одержати, зупинитися, заперечувати.

4. Складіть речення з поданими дієсловами, вживаючи дієслово в доконаному і недоконаному видах.

Атестувати, повідомляти, розформувати, агітувати, телефонувати.

5. До поданих дієслів запишіть форми: а) умовного способу; б) наказового способу.

Змагатися, прославитися, берегти, порадити, закінчити, перевіряти, розповісти.

6. Утворіть від поданих дієслів можливі дієприкметники чоловічого роду.

Опрацьовувати, просити, відстояти, сказати, записувати, викликати, збільшити.

7. Назвіть неправильні форми займенників з наведених нижче.

Твоїми, нашому, свойого, ні з чим, казна-чиїм, з тобою, при кім, абичим, його, чиїм.

Мого, таким, на моїм, якихось, з будь ким, ні перед ким, до себе.

Абиким, чиєму, їхнім, дечий, хто-небудь, з ним, котрогось.

8. Запишіть дієслівні словосполучення, поставивши у потрібній відмінковій формі займенник себе, з’ясуйте його морфологічні ознаки.

Привчати ... до порядку; хвалити ...; купити ...; відчути на ... погляд; знайти ... роботу; взяти з ... в дорогу все необхідне; пишатися ...; запросити до ... гостей; сама ... заважає.