Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
В.С. Коломієць.doc
Скачиваний:
80
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
1.05 Mб
Скачать

Питання для самоконтролю

  1. Схарактеризуйте особливості синтаксису ділового мовлення.

  2. Які сполучники найчастіше вживаються в текстах ділової мови? Наведіть приклади.

  3. Коли між частинами складносурядних і складнопідрядних речень ставиться кома, крапка з комою, тире?

  4. Коли між частинами безсполучникового складного речення ставиться крапка з комою, двокрапка, тире?

  5. На які три основні різновиди поділяються складні синтаксичні конструкції?

Тема 12 Мовний етикет. Види усного професійного спілкування

Слово “етикет” запозичене з французької мови і має два значення:

  1. Зведення норм поведінки, порядок дій і правил при дворах монархів, титулованих осіб (двірцевий етикет), а також у дипломатичних колах.

  2. Переносне – правила поведінки взагалі.

Етикет відзначається стійкістю і консервативністю.

Мовний етикет є складовою частиною загального етикету і являє собою правила мовної поведінки, що встановлені серед носіїв мови у національному колективі, а також у невеликих соціальних групах залежно від соціального стану, віку, ситуації спілкування і т.ін.

Мовний етикет включає в себе і передбачає найрізноманітніші типові ситуації, в яких використовуються ті чи інші сталі мовні структури, шаблони - типові висловлювання, закріплені національно-культурними мовними традиціями в певному мовному колективі.

На вибір потрібної структури впливають такі фактори, як особисті стосунки між мовцями, обставини чи місце розмови, цільова настанова (повідомити, вплинути, здивувати). Основними серед названих факторів є міжособистісні стосунки. Так, під час звертання до незнайомого використовують нейтральні структури мовного етикету (добрий день, вітаю вас, до побачення); до близьких, навпаки, емоційні, фамільярні і дуже рідко нейтральні (здоровенькі були, моє вітаннячко, моє шануваннячко, бувай). Як бачимо, творчість мовця виявляється не в придумуванні структур, а в їх доцільному виборі. Критерії вибору мовноетичних структур добре виявляються навіть у виборі форми однини чи множини і ввічливому звертанні до співрозмовника. Порівняйте, коли і за яких умов можна звертатися на Ви і на ти.

Ти

Ви

* до доброго знайомого;

* до незнайомого, до малознайомого;

* у неофіційній обстановці;

* в офіційно-діловому спілкуванні;

* у дружніх, фамільярних, інтимних стосунках;

* у підкреслено ввічливому, стримано-му спілкуванні;

* до рівного і молодшого (за віком, посадою).

* до рівного і старшого (за віком, поса-дою).

Класифікація одиниць мовного етикету здійснюється з урахуванням типових ситуацій спілкування, точніше типових відрізків, що складають певний акт спілкування. За цією ознакою виділяються такі групи (різновиди) мовного етикету:

  1. Одиниці, що виражають привітання, вітання: доброго ранку, вітаю вас, добридень.

  2. Одиниці, що виражають звертання та привернення уваги: будьте добрі, скажіть, чи не....

  3. Одиниці, що використовуються під час знайомства: мене звати, дозвольте відрекомендувати(ся), знайомтеся. Під час знайомства використовується та форма представлення, яка потім очікується під час звертання (ім’я, ім’я та ім’я по батькові, прізвище). Знайомство може відбутися безпосередньо (самопредставлення, самоназивання) і через посередника. В офіційному спілкуванні під час знайомства обов’язковими є компоненти: посада, професія, звання, ім’я і по батькові. Такий “набір” зумовлений саме офіційністю: ім’я - щоб під час звертання можна було назвати співрозмовника, інші компоненти - щоб співвіднести власні ознаки (посаду, професію, стан) і відповідно до цього будувати спілкування.

  4. Запрошення: ласкаво просимо, приходьте, запрошую(ємо), зайдіть.

  5. Побажання: дай Боже, хай Бог милує, хай щастить, творчих успіхів, доброго настрою, на добраніч.

  6. Вислови, що мають допустове значення: будь ласка, як собі хочеш, якщо на те Божа ласка, роби, як знаєш.

  7. Вибачення: даруйте, вибачте, перепрошую, пробачте.

  8. Формули подяки: спасибі, дякую, дуже вдячний.

  9. Вислови, що супроводжують прощання: щасти тобі, до побачення, прощавай(те), щасливо.

  10. Комплімент - може стосуватися віку адресата, його зовнішнього вигляду, схвалення вчинків, виконаної роботи: яка ти сьогодні; так я не зробив би.

Необхідно зазначити, що в українців, крім “позитивних” одиниць мовного етикету, жартівливих його форм, існують і мовноетичні формули, які виражають небажаність стосунків із співрозмовником, припинення спілкування: досить; геть з очей; дай мені спокій; ось ріг, а он поріг; двері самі зачинимо. Саме в офіційному спілкуванні необхідно дуже обережно використовувати такі звороти і віддавати перевагу зворотам нейтральної тональності.

Наголосимо, що відбір конкретної форми певного виду мовного етикету диктуватиметься умовами спілкування, а також особистісними якостями тих, хто спілкується.

У розмові можна спостерігати порушення норм мовного етикету. Досить часто такі хиби знаходимо в діалогах, на рівні міжперсональних стосунків, що зумовлено певними взаємопов’язаними причинами:

  1. у діалогах існують більші можливості вибору, в інших ситуаціях (наприклад, публічний виступ, інформаційна передача, письмові тексти) мовний етикет суворо регламентований, а значить і вибір його структур обмежений;

  2. незнання мовного етикету. Згадайте, під час зустрічі ми часто ставимо запитання: “Як справи?”. Українець відповідає: “Непогано”, “Добре” і т. ін. Уявіть, що на таке запитання ваш співрозмовник починає розказувати про минулорічні події, свої хвороби, негаразди і т. ін.;

  3. недоцільність структури мовного етикету в певній ситуації, перенесення її з однієї ситуації в іншу, не властиву для неї;

  4. небажання виконувати, дотримуватися правил мовної поведінки - причини можуть бути найрізноманітніші;

  5. вплив “моди”;

  6. неврахування соціального досвіду співрозмовника; порівняйте репліки діалогу:

- Я хотів би подякувати за допомогу.

- Ну, так дякуйте ж!

- Що?!

Інколи невміле використання мовноетичних шаблонів, їх надлишковість створюють враження нещирості у стосунках.

Знання національного мовного етикету і його вміле використання є ознакою мовної і загальної культури людини. Саме через уміле використання можна висловити (і необхідно висловлювати) шанобливе ставлення до співрозмовника в певних ситуаціях спілкування. Як правило, використані мовноетичні шаблони “диктують”, якою буде і загальна тональність спілкування: урочистою, іронічною, нейтральною, дружньо-фамільярною, вульгарною, офіційною і т. ін., і, в свою чергу, залежать від ситуації спілкування. Ось чому стає зрозумілим, що без достатнього знання національного мовного етикету, професійного етикету людина не може налагодити нормальних ділових стосунків, а значить, і виявити себе добрим фахівцем.