Показники безпеки меблів
Окремо варто обговорити показники безпеки меблів. Безпека - стан, при якому ризик шкоди або збитку обмежений допустимим рівнем. Стосовно якості меблів безпека може бути визначена як відсутність неприпустимого ризику для життя, здоров'я, майна споживачів при експлуатації. Залежно від природи дій, що впливають на безпеку меблів, розрізняють наступні її види:
Хімічна безпека - відсутність неприпустимого ризику, який може бути нанесений токсичними речовинами життю і здоров'ю, споживачів. Речовинами, що негативно впливають на хімічну безпеку меблів, можуть бути токсичні елементи(солі важких металів, таких, як миш'як), складні ефіри, мономіри, заборонені полімерні матеріали і так далі. Основний показник хімічної безпеки меблів - нешкідливість для організму людини вживаних смол для виготовлення покриттів, а також конструкційних деревно-стружкових і древесно-волоконних плит.
В стандартах общих технических условий на мебель приведены предельно допустимые концентрации (ПДК) летучих химических веществ, выделяющихся при эксплуатации мебели в воздух жилых помещений, мг/м3:
аммиак — 0,04;
бутилацетат — 0,1;
винил ацетат — 0,15;
гексаметилендиамин — 0,001;
дибутилфталат — 0,05;
диоктилфталат — 0,05;
ксилол — 0,2;
метанол — 0,5;
стирол — 0,002;
толуол — 0,6;
толуилендиизоционат — 0,002;
формальдегид — 0,01;
фенол — 0,003;
фталевый ангидрид — 0,02; этилацетат — 0,1;
этилбензол — 0,02.
Перечень контролируемых летучих химических веществ при испытании мебели определяют в зависимости от химического состава применяемых материалов.
Решением Европейской плитной федерации (ЕПФ) соблюдение жестких экологических требований европейского стандарта EN-71-3 признано обязательным при изготовлении древесных плит. Ограничения на ДСтП в связи с эмиссией из них формальдегида обусловили разработку мероприятий по снижению токсичности плит, которую в общем виде определяют как повышение экологической безопасности. Если иметь в виду не выделение вредных химических веществ в технологическом процессе изготовления плит, а поведение материала в изделии (мебели) в условиях эксплуатации, то правильнее говорить о его санитарно-гигиенической характеристике, которая определяет потенциальную опасность ДСтП для здоровья человека. Эта опасность обусловлена выделением в окружающую среду вредных (токсичных) веществ в таких количествах, которые могут оказывать прямое или косвенное неблагоприятное действие на организм человека, а также обладать неприятным запахом.
Поскольку в общем токсическом эффекте карбамидных смол ведущее вещество — это формальдегид (СН2О), миграция которого протекает во времени, то для плит используется понятие «токсичность по формальдегиду». По содержанию формальдегида плиты подразделяются на классы эмиссии: Е1 — до 10 мг/100 г плиты, Е2 — от 10 до 30. Выпуск плит класса ЕЗ (от 30 до 60 мг/100 г плиты) запрещен. Класс Е0 (до 6,5 мг/100 г плиты) в России не закреплен нормами и не вырабатывается на древесноплитных предприятиях.
Введение на европейском рынке строгих ограничений по эмиссии формальдегида повлекло резкое сокращение экспорта ДСтП из России.
Основной нормативный документ для количественного определения содержания формальдегида в древесных плитах в России — ГОСТ 27678 «Плиты древесно-стружечные и фанера. Перфораторный метод определения содержания формальдегида». Данный метод основан на экстрагировании в перфораторе формальдегида из образцов древесных плит кипящим толуолом, поглощении его дистиллированной водой и обратном йодометрическом титровании (йодометрический способ).
Фотоколориметрический способ оценки содержания формальдегида основан на количественном взаимодействии формальдегида с ацетилацетоном в среде уксуснокислого аммония и рекомендуется для определения содержания формальдегида в древесных материалах в пределах от 1 до 20 мг/100 г абсолютно сухой плиты. При этом способе более точному (в сравнении с йодометрическим способом) определению формальдегида не мешают находящиеся в плитах метиловый, этиловый и другие спирты, сероводород, ацетон, аммиак, фенол, карбамид и другие соединения.
Еще один документ, определяющий способ определения содержания формальдегида, — ГОСТ 30255 «Мебель, древесные и полимерные материалы. Метод определения формальдегида и других вредных летучих химических веществ в климатических камерах».
Европейские эксперты в 1990 г. отнесли формальдегид к третьей категории канцерогенных веществ, т.е. к веществам, которые
по своей природе могут быть канцерогенами. Его присутствие заметно при очень низких концентрациях из-за сильного запаха. При воздействии формальдегида у человека возникает воспаление слизистых оболочек глаз и дыхательных органов, возможна кожная аллергия. В настоящее время в европейских странах уровень эмиссии формальдегида при отделке изделий мебели не должен превышать 0,12 мг/м3 воздуха (Е1).
В области конструкционных мебельных материалов в мире сохраняют свои приоритетные позиции плиты древесно-волокнистые средней плотности (МДФ). В связи с динамичным развитием производства таких плит за рубежом и организацией их выпуска в России применение МДФ будет расширяться взамен ДСтП и натуральной древесины для производства фасадов, особенно профильных. Характеризуя свойства МДФ, их производители обращают внимание на то, что эти плиты обладают показателями, приближающими их к натуральной древесине по технологичности, прочности и безопасности, отмечая, что МДФ менее токсичны, чем ДСтП. Однако это утверждение не является истиной.
Европейская система стандартов EN 622, определяющая технические требования к волокнистым плитам, включает в себя документ EN 622-5 «Требования к плитам средней плотности сухого способа производства (МДФ)». Согласно этому документу, содержание свободного формальдегида в МДФ определяется в зависимости от их класса: А — не более 8 мг/100 г, В — не более 40 мг/100 г абс. сухой массы плиты. Для сравнения можно привести нормы по выделению свободного формальдегида, установленные в российских ГОСТ 4598-86 и ТУ 5536-026-00273643-98 для МДФ: класс А - не более 10 мг/100 г, класс В — не более 30 мг/100 г абс. сухой массы плиты. Отсюда можно сделать первый вывод о том, что импортные плиты средней плотности (по крайней мере из европейских стран) могут быть значительно более токсичными, чем аналогичная продукция российского производства.
Сравнение с требованиями по выделению свободного формальдегида, установленными на древесно-стружечные плиты, позволяет сделать второй вывод. По европейскому стандарту EN 312 выделение свободного формальдегида из ДСтП зависит также от их класса: класс 1 — менее 8 мг/100 г, класс 2 — 8—30 мг/100 г абс. сухой массы плиты. Эти требования аналогичны нормам российского стандарта ГОСТ 40632-89, определяющего классы эмиссии свободного формальдегида для ДСтП: Е1 — не более 10 мг/100 г, Е2 — не более 30 мг/100 г абс. сухой массы плиты. Таким образом, можно говорить лишь о незначительно большей безопасности импортных ДСтП класса 1 по сравнению с отечественными плитами класса Е1.
Радіаційна безпека - відсутність неприпустимого ризику для споживача, який може бути нанесений радіоактивними елементами. Радіоактивними елементами може бути заражена деревина, наприклад, чорнобильського та уральськогопоходження. У нормативній документації встановлені гранично допустимі рівні вмісту радіоактивних речовин у деревині для виготовлення меблів:
цезій-137 (Cs137) - 2,2 кБк/кг (6,0 х КИ Ки/кг);
стронцій-90 (Sr90) — 0,52 кБк/кг (1,4 х 10"8 Ки/кг).
Механічна безпека - відсутність неприпустимого ризику для споживачів, який може бути нанесений внаслідок різних механічних впливів (ударів, тертя, деформації). Механічної безпекою повинні характеризуватися міцність кріпленьконструкції, фурнітура, надійність кріплень дзеркал і стекол. Меблі характеризуються механічною безпекою при відсутності гострих крайок,задирок на твердих поверхнях; пружини в м'яких меблів повинні бути міцнозахищені набивочного й настильними матеріалами, щоб не пошкодити оббивку і не заподіяти шкоди здоров'ю споживача.
Біологічна безпека –
відсутність неприпустимого ризику, який може виникнути при різного роду біопошкоджень меблів. Грибкові захворювання деревини -найбільш поширена причина, яка веде до біопошкоджень. Особливо небезпечні гриби - справжній (сіро-попелястий), білий, плівчастими (коричневий), жовто-зелений (пластинчастий) та ін Деякі комахи-руйнівники також можуть вплинути націлісність деревини, так як харчуються компонентами клітин або целюлозоюпошкодженої деревини. Не виключена можливість ураження і здорової деревини, якою харчуються представники сімейств точильників, вусанів і термітів.
Засоби боротьби з руйнівниками - конструктивно-протівогнілостним профілактика (створення певної вологості деревини), просочення і обробка різними грунтовками з метою захисту від проникнення вологи (гниття), просочення антисептиками, які не повинні підвищувати гігроскопічність і горючість і надавати шкідливу дію. Пожежна безпека –
відсутність неприпустимого ризику для життя, здоров'я та майна споживачів при експлуатації меблів в результаті її спалаху; характеризується стійкістю до спалаху деревини, полімерних матеріалів, а також лаків, фарб. З метою підвищення пожежної безпеки матеріал просочується різними антипіренними складами в залежності від ступеня горючості. Забезпечення безпеки зводиться до загальних правил протипожежної охорони. Щоб уникнути пожеж з участю деревних плит їх виробляють в вогнезахисному виконанні. Для цього використовують фосфор-і азотовмісні антипірени, що виконують функції технологічних пластифікаторів і вступають в хімічну взаємодію з лігновуглеводним комплексом з утворенням просторових структур.Тверді вогнезахищеної ДВП не вимагають сполучної речовини при виготовленні їх по сухому способу, а в МДФ витрата його значно скорочується.
Маркування. Упакування. транспортування та зберігання меблів.
На кожному виробі меблів повинен бути ярлик із зазначенням найменування виробника, його місцезнаходження, товарний знак, найменування виробу, артикула, дати виготовлення і з позначенням стандарту. До збірно-розбірної меблів додається інструкція по збірці, схема монтажу; до гарнітур, наборів - інструкція з експлуатації та догляду за меблями. Упаковка. Для запобігання пошкодження і забруднення меблі упаковується в тару з; гофрованого картону, синтетичних матеріалів, в дерев'яні обрешітки. На тару наносять попереджувальні знаки: «Не кантувати», «Верх» і умовні знаки: чарка - для меблів зі склом і дзеркалом; парасолька - для всіх меблів.Поліровані поверхні меблів заклеюють, полівиниловой плівкою так як вона добре захищає меблі і легко видаляється. Транспортують меблі усіма видами транспорту або в універсальних контейнерах. Зберігання меблів. Меблі зберігають у розпакованому вигляді в сухих провітрюваних приміщеннях, захищаючи від прямих сонячних променів, зволоження, забруднення, при температурі 18-20 ° С, але не нижче 2 ° С і відносної вологості від 45 до 70%. Меблі при зберіганні слід віддаляти від джерел тепла не менш ніж на 50 см, проходи повинні бути шириною не менше 1 м.
Украинский народный стиль
Нормативные документы
ГОСТ 19917-93Мебель для сидения и лежания. Общие технические условия
ГОСТ 16371-93Мебель. Общие технические условия
ГОСТ Р ИСО 16000-2-2007Воздух замкнутых помещений. Часть 2. Отбор проб на содержание формальдегида. Основные положения
ГОСТ Р ИСО 16000-4-2007Воздух замкнутых помещений. Часть 4. Определение формальдегида. Метод диффузионного отбора проб
ГОСТ 16704-71Смолы фенолоформальдегидные. Методы определения свободного формальдегида
ГОСТ 31280-2004Меха и меховые изделия. Вредные вещества. Методы обнаружения и определения содержания свободного формальдегида и водовымываемых хрома (VI) и хрома общего
ГОСТ 30386-95Материалы текстильные. Предельно допустимые концентрации свободного формальдегида
СанПин 42-123-5777-91
Джерела
http://belovol.com.ua/parts/1_ot_avtora/1.html
http://www.lvs.com.ua/ru/production/encyclopaedia/vid_myagkoy_meb/index.html
http://verzin.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=11:2011-03-17-12-26-10&catid=3:2011-03-17-11-00-45&Itemid=10
http://nabitek.com.ua/article/1526/
http://vit-mebel.com.ua/poleznaya_info/explyat/
http://mmebel.com.ua/node/84
Підприємства громадського харчування повинні бути оснащені устаткуванням і предметами матеріально-технічного оснащення відповідно до норм, що діють. Відповідно до санітарних вимог матеріали, з яких виготовляють устаткування, інвентар, посуд, тару для громадського харчування, не повинні надавати шкідливої дії на продукти і викликати зміни їх якості і властивостей. Вони повинні бути стійкими до кислот і лугів, легко митися і дезінфікуватися, не іржавіти, мати гладку поверхню.
Вимоги до устаткування. Технологічне устаткування підприємств громадського харчування буває механічне, теплове, немеханічне.
Форма і конструкція устаткування повинні
відповідати санітарно-гігієнічним вимогам,
сприяти полегшенню праці працівників і
підвищенню його продуктивності.
Устаткування розміщують у виробничих приміщеннях з урахуванням послідовності технологічного процесу, що виключає зустрічні потоки руху сировини, напівфабрикатів і готової їжі, що перехрещуються. Для забезпечення вільного доступу до устаткування передбачають проходи до нього шириною не менше 1,2-1,5м.
Найбільш сучасним вважається лінійне розташування модульно-секційного устаткування, яке створює єдину технологічну лінію, покращує санітарний стан підприємства і умови праці персоналу. Як правило ці лінії розташовують уздовж стін або посередині приміщення, звільняючи виробничі площі для нормального пересування тих, що працюють. Після роботи устаткування піддають чищенню, миттю, санітарній обробці.
Робочі частини машини слід мити з додаванням дозволених миючих засобів, обшпарювати, протирати, просушувати в теплових шафах окремо в розібраному вигляді. Для подрібнення сирих і таких, що пройшли теплову обробку продуктів потрібно використовувати роздільне механічне устаткування, а в універсальних машинах - змінні механізми.
Найгігієнічнішим тепловим устаткуванням є електричні апарати: стаціонарні казани, модульні секційні пересувні плити, сковороди, фритюрниці, жарильні шафи, які збирають в лінію залежно від послідовності технологічного процесу, кондитерські шафи в кондитерському виробництві. їжа, приготована на таких лініях, зберігає високі санітарні показники, оскільки її переміщення в процесі приготування скорочення до мінімуму, крім того, її можна доставляти на роздачу в цих же казанах без перекладання в інший посуд. Все теплове устаткування містять в чистоті, після роботи ретельно миють гарячою водою з миючими засобами.
Холодильне устаткування у вигляді шаф, збірно-розбірних камер, низько температури приладів і столів з охолоджуваними шафами, морозильників слід мити щодня гарячою водою і провітрювати.
До немеханічного устаткування відносять: виробничі столи, виробничі і мийні ванни, розрубу вальний стілець, стелажі, табурети, шафи і ін..
Виробничі поверхні повинні мати рівну, гладку, міцну, неіржавіючу поверхню. Найгігієнічнішими є суцільнометалеві столи з неіржавіючої сталі або дюралюмінію, а також столи з дерев'яними кришками для оброблення тіста на кухні і в кондитерських цехах, які виконані з твердих порід дерева (дуб, береза, клен). Санітарними нормами
допускається виготовлення кришок столів з полімерного матеріалу. Металеві столи після кожної виробничої операції миють гарячою водою, а в кінці робочого дня миють з миючими засобами і обполіскують гарячою водою. Столи з дерев'яними кришками зачищають ножем і миють гарячою водою. Розрубувальний стілець заввишки 80 см і діаметром 50 см виготовляють з цілого дерева твердих порід(дуба, буку, ясена, клена) і встановлюють на ніжках заввишки 20 см. бічну поверхню розрубувального стільця після видалення кора забаралюють світлою масляною фарбою, залишаючи нефарбованою верхню частину. Після робота поверхню стільця рекомендується зачистити ножем, посипати сіллю і накрити чохлом, а бічну частину вимити гарячою водою. У міру зношуваний і появи глибоких карбів поверхню розрубувального стільця спилюють.
Виробничі ванни виготовляють двосекційними з неіржавіючої сталі дюралюмінію або чавуну з емальваною поверхнею. Розмір ванн не повинен перевищувати 1.000x700x450 мм. Виробничі ванни для миття яєць в кондитерському цеху виготовляють чотирьохсекційними.Мийні ванни для столового посуду випускають суцільнометалевими з трьох відділень об'ємом не більше 30 л для швидшої і частішої зміни води.Всі ванни забезпечують підведенням гарячої і холодної води і приєднують до каналізаційної мережі через повітряний розрив, щоб уникнути попадання стічних вод у ванни при засміченні каналізації.
Стелажі, шпильки кондитерських цехів, табурети виготовляють з дюралюмінію, в процесі роботи їх миють гарячою водою.
Список використаних джерел і інтернет-ресурсів
ДСТУ 4527:2006 «Послуги туристичні. Засоби розміщення. Терміни та визначення»
ДСТУ 4268:2003 «Послуги туристичні. Засоби розміщення. Загальні вимоги»
ДСТУ 4269:2003 «Послуги туристичні. Класифікація готелів»
БНіП 2.09.04-87 (2000)
Правила по санітарному утриманню та експлуатації готелів та інших підприємств готельного типу
Мунін Г.Б., Змійов А.О., Зіновєв Г.О., Самарцев Є.В., Гаца О.О., Максимець К.П., Роглєв Х.Й. Управління сучасним готельним комплексом: Навч.посіб./За редакцією члена-кор. НАН України, д.е.н., професора Дорогунцова С.І. К.: Ліра-К, 2005. 520 с.
Роглєв Х.Й. Основи готельного менеджменту Навчальний посібник. - К.: Кондор, 2005. - 408 с.
Скибінський С.В., Іванова Л.О., Моргун О.Ф. Маркетинг готельних послуг, Львів Видавництво Львівської комерційної академії, 2000 – 246 с.
http://m3b.ru/mebli-dlya-goteliv-texnologiji-i-yakist/
http://allhotelsinfo.ru/d162
http://hotelline.ru/design_article.php?news_cid=539&news_id=18
http://www.openbusiness.ru/html/dop5/piter-hotel1.htm
ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПІДБОРУ і розстановки ТЕХНОЛОГІЧНОГО І ТОРГОВОГО ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ОСНАЩЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧУВАННЯ ПРИ ГОТЕЛІ Смирнов Ю.Ю. - Керівник відділу консалтингу компанії «Сухаревка-Консалтинг» Тези доповіді на Міжнародному готельному Форумі і Виставці (ММГФіВ), 23 листопада 2007 р., Москва Розвиток вітчизняної індустрії гостинності пов'язане, на наш погляд, з рядом специфічних аспектів, один з яких - формування якісного, що відповідає вимогам сучасних реалій комплексного продукту в області створення підприємств харчування при готелях. У більшості випадків проблема полягає в тому, що багато сучасних статусні проекти зі створення ресторанних комплексів при готелях розробляються або ведуться західними менеджерами або вітчизняними фахівцями, що пройшли школу західного менеджменту. При цьому використовуються принципи саме західної школи гостинності. Однак, стандарти і готові технологічні рішення західного зразка мало порівнянні з вітчизняними нормативними вимогами, що пред'являються до створення та функціонування підприємств громадського харчування. Більше того, часом ідеальні технологічні рішення, які продуктивно працюють в усьому світі, неможливі до застосування у нас, і по одній простій причині: західні вимоги HACCP найчастіше нижчі вітчизняних Санітарних правил і норм, що діють при проектуванні підприємств громадського харчування. Разом з тим, вітчизняні проекти не завжди орієнтовані на високотехнологічне обладнання, а більшість підприємств готельного бізнесу, особливо в регіонах Росії, не враховують такі чинники економічної доцільності, як економія площ, енергозберігаючі технології, мінімізація ручної праці і економія на вартості персоналу.Величезний розрив у максимально необхідних площах для приватного бізнесу і мінімально достатніх при проектуванні суперечать один одному і кидаються в очі. Бізнесмен має намір нагодувати своїх клієнтів на 100 квадратних метрах, а за правилами Росспоживнагляду для цього необхідно як мінімум 500 квадратних метрів. Виходів, як правило, знаходиться два: або свідомо йти на порушення технологічних норм, або орендувати необхідні площі, що явно позначається на термінах окупності проектів. На сьогоднішній момент готельний сектор в Москві є самим передовим серед інших у галузі з точки зору формування технологічних процесів приготування їжі та обслуговування гостей. Москва, особливо її головні готелі, є взірцем технологічної думки і рівня комплектації сучасним високотехнологічним устаткуванням. Враховуючи досвід створення найбільш успішних столичних ресторанно-готельних проектів, можна виділити наступні принципи формування сучасного підприємства харчування при готелі: • Створення єдиного виробничого підрозділу, що забезпечує продукцією всі об'єкти ресторанного комплексу при готелі • Поступова відмова від роботи на трудомістких видах сировини (таких, як м'ясо в напівтушах і овочі) і перехід на напівфабрикати • Мінімізація використання ручної праці лінійного персоналу • Оптимізація процесів функціонального використання займаних площ з оцінкою їхньої продуктивності. Подібні рішення вже сьогодні допомагають сучасним бізнес-орієнтованим структурам знаходити «золоту середину» між західними передовими технологіями та вітчизняними стандартами в галузі створення та функціонування підприємств харчування. У питаннях оснащення ресторанних комплексів при готелях технологічним обладнанням, меблями і посудом можна позначити наступні напрямки діяльності, які, на наш погляд, дозволять вивести ресторани при готелях на новий щабель розвитку, піднімуть якість надаваних послуг, підвищать економічність і рентабельність підприємства: • Публічне приготування страв та напоїв в залі • Організація сучасних форм буфетів (шведських столів) та комплексне обслуговування великих туристичних груп • Використання обладнання, що дозволяє заощаджувати сировину шляхом його правильного розморожування (регенерації) • Використання технології газомодіфіцірованних середовищ, які дозволяють збільшувати терміни зберігання готових страв від декількох годин до декількох діб • Використання технології шокової заморозки • Поліпшення іміджу торгових залів і гостьових зон за допомогою використання: • Сучасного сервісного інвентарю • Технології проміжного термічного зберігання • вітрин і дисплеїв • Систем візуального сприйняття продукції • гігієнічних, сучасних форм посуду, інвентарю, скла і столових приладів. Подібні заходи, на наш погляд, дозволять гармонізувати співвідношення між вимогами вітчизняних нормативів, що регламентують діяльність підприємств індустрії гостинності та реаліями ринкової економіки, яка диктує дещо інші, менш жорсткі в технологічному плані підходи до організації даного виду бізнесу.