ЗМІСТ

ЗМІСТ 1

РОЗДІЛ 1. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА 3

1.1.Формування асортименту йогуртів України та світу 3

1.2.Аналіз асортименту ПрАТ «Обухівський молокозавод» 8

1.3.Вимоги нормативної документації до продукції 10

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА 15

2.1. Ідентифікація йогурту з додаванням сиропу топінамбура, екстракту цикорію та солодкого екстракту з листя стевії, порядок проведення 15

2.2. Фальсифікація йогурту з додаванням сиропу топінамбура, екстракту цикорію та солодкого екстракту з листя стевії, види, методи виявлення фальсифікації 24

2.3. Відповідальність виробників за забезпечення належної якості продукції 29

РОЗДІЛ 3. ЗАХОДИ БОРОТЬБИ З ТИМИ ВИДАМИ ФАЛЬСИФІКАЦІЇ, ЯКІ МОЖУТЬ БУТИ НА ПрАТ «ОБУХІВСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД» 38

ВИСНОВКИ 41

Список використаних джерел 42

ВСТУП

Намагаючись інтегрувати вітчизняну економіку в міжнародну економічну спільноту, Україна відкрила свої ринки для імпортних товарів, внаслідок чого значно зросла кількість виробників товарів і суттєво збільшилася швидкість оновлення їх асортименту. У зв'язку з цим питання контролю походження товару, захист споживачів від неякісних, фальсифікованих, а іноді явно небезпечних товарів, є надто актуальними [1, 2].

З метою запобігання виробництва та реалізації неякісної та небезпечної продукції в Україні затверджено і введено в дію ряд законів та постанов:

- Закон України «Про якiсть та безпеку харчових продуктiв i продовольчої сировини» ;

- Закон України «Про вилучення з обiгу, переробку, утилiзацiю, знищення або подальше використання неякiсної та небезпечної продукції»;

- Закон України «Про захист прав споживачів»;

- Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку харчових добавок, дозволених для використання у харчових продуктах».

Конкуруючі фірми намагаються якомога повніше задовольнити потреби споживачів і отримати більший дохід. Та не зважаючи на дію законів, на ринку є й фірми, що шляхом обдурювання споживачів хочуть одержати гроші за неякісний, а іноді й фальсифікований товар[1].

Тому особлива роль у вивченні властивостей продукції, встановлення її натуральності та виявленні підробок належить ідентифікації.

Ідентифікація – ототожнюван­ня об'єктів, розпізнавання, встановлення відповідності розпізнава­ного об'єкта своєму образу (знаку). У процесі

ідентифікації товарів виявляють відповідність досліджуваного товару базовій моделі (зраз­ку), що характеризується тією ж сукупністю показників, або інфор­мації про товар, що подається на маркуванні, в товаросупровідних або нормативних документах[1].

За останні роки асортимент кисломолоч­них продуктів в нашій країні значно розширився як за рахунок вітчиз­няних, так і за рахунок імпортних продуктів. Кисломолочні продукти серед інших продуктів харчування займають одне з провідних місць. Наявність в них легкозасвоюваних органічних речовин (білків, жирів, вуглеводів), а також мінеральних елементів, необхідних організму, роблять їх незамінними харчовими продуктоми.

Такій продукції, зокрема йогуртам, властива універсальність, вони добре поєднуються з різними добавками, харчовими продуктами, завдяки чому можна розширювати їх асортимент. Сьогодні в торгівельній мережі досить часто поряд з якісною продукцією можна зустріти неякісну, а іноді й фальсифіковану продукцію. Проблема вста­новлення натуральності молочних продуктів, що надхо­дять у роздрібну торговельну мережу та на підприємства громадсь­кого харчування, сьогодні стоїть досить гостро [1].

Таким чином, метою курсової роботи є дослідження способів та методів ідентифікації та фальсифікації кисломолочної продукції, зокрема йогурту з додаванням сиропу топінамбура, екстракту цикорію та стевіозиду.

Для реалізації поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

• проаналізувати сучасний асортимент йогуртів на ринку України та світу;

• провести аналіз вимог нормативної документації до якості і безпеки продукції;

• вивчити способи та методи ідентифікації та фальсифікації кисломолочної продукції;

• визначити заходи боротьби з різними видами фальсифікації кисломолочної продукції.

Розділ 1. Аналітична частина

1. Формування асортименту йогуртів України та світу

Молочна галузь займає важливе місце в економіці будь-якої держави та забезпеченні населення продуктами харчування першої необхідності.

До складу молокопереробного комплексу входить виробництво, заготівля, переробка та реалізація молочної продукції.

Основними факторами, які обумовлюють географічне розміщення підприємств молокопереробної галузі, їх ефективне функціонування і розвиток є наявність сировинної бази та ринку збуту готової продукції [3].

Сегментами ринку молока та молочної продукції є [4]:

1) ринок споживачів — окремий особи, які купують свіжу і перероблену продукцію для задоволення особистих потреб;

2) ринок виробників — покупці свіжої продукції як сировини для переробки, або готової продукції та напівфабрикатів для використання в процесі виробництва в закладах громадського харчування, на підприємствах харчової промисловості для виготовлення інших продуктів харчування (наприклад, кондитерських і хлібобулочних виробів);

3) ринок проміжних продавців — покупці продукції з метою подальшого перепродажу (в основному заклади оптової та роздрібної торгівлі);

4) ринок державних установ — державні організації, які купують продукцію для передачі медичним закладам, дитячим будинкам, військовим частинам та ін;

5) зовнішній ринок.

Внаслідок впливу чинників загальноекономічного та внутрішньогалузевого характеру в молочній галузі протягом останнього

десятиріччя спостерігаються негативні процеси: зменшення обсягів виробництва, скорочення поголів’я та зниження продуктивності корів, товарності, зростання збитковості. Як наслідок, зменшились обсяги виробництва молочних продуктів, зросла різниця між закупівельними і роздрібними цінами та регіональна варіація роздрібних цін на продукцію, стала очевидною нерозвиненість ринкової інфраструктури та відносин між виробниками молока, переробниками й іншими агентами ринку. Вищезазначені явища позначились на катастрофічному зниженні рівня споживання молока і молочних продуктів. Так, у 2004 році споживання молока і молочних продуктів у розрахунку на одну особу в рік становило 225 кг, або всього лише 58% від науково обґрунтованої норми і 60% від рівня 1990 року [5].

Серед основних шляхів виходу України з економічної кризи є інтенсивний розвиток аграрних ринків. Складовою частиною аграрного ринку виступає ринок молока і молокопродуктів, зокрема йогуртів. За науково обґрунтованими нормами харчування молочні продукти повинні складати третину харчового раціону людини. Тому погіршення стану ринку молока і молочних продуктів негативно впливає на харчування населення, а отже, і на здоров’я нації.

Серед найважливіших проблем, які повинна вирішити сьогодні наука і практика, особливе місце займає забезпечення населення повноцінними продуктами харчування. Це стосується не лише основних продуктів харчування, а й кисломолочних продуктів, таких як йогурти.

Для вирішення завдань підвищення біологічної цінності йогуртів, розширення та вдосконалення їх асортименту необхідний подальший пошук та використання нових видів добавок та наповнювачів природного походження. Ці наповнювачі повинні добре сполучатися з молочною основою для надання готовому продукту високих органолептичних властивостей, містити в своєму складі мінеральні елементи, вітаміни та інші біологічно активні речовини [6].

Для вирішення цієї проблеми в країнах світу проводиться використання у виробництві йогуртів нетрадиційної рослинної сировини: побічних продуктів харчових виробництв, продуктів переробки лікарських рослин і трав.

Йогурти нині являються одним з найулюбленіших кисломолочних продуктів і користуються стійким попитом споживачів, завдяки поєднанню вишуканого смаку і корисності. Високий вміст білків і оптимальне співвідношення природного кальцію та фосфору, зумовлюють надзвичайну корисність йогуртів з точки зору раціонального харчування[7].

В Україні виробництво йогурту було розпочато у 60-х роках ХХ ст. Спочатку зростання його виробництва було незначним. У 1995 р. в Україні було вироблено всього 0,7 тис.т йогурту, і серед кисломолочних продуктів його частка була найменшою - всього 0,6 %.

За період з 2000 по 2007 рік виробництво йогурту в Україні збільшилося з 17,9 тис. т до 101,3 тис. т, тобто на 83,4 тис. т або у 5,66 рази.

Йогурт в Україні споживає понад 40 % населення. У середньому меш-канець України споживає до 2,5 кг йогурту за рік, тоді як житель Німеччини - 15 кг, Фінляндії - 35 кг, Росії - 3,0 кг за рік.

У структурі споживчих переваг покупці надають перевагу йогурту питному рідкому зі шматочками фруктів. Менше споживають йогурт ароматизований, найменше ̶ без фруктових добавок [8].

Частота купівлі йогуртів споживачами розподіляється в такий спосіб: близько 70 % споживачів купують їх не менше 1 разу на тиждень, 10% - частіше ніж 1 раз на тиждень, і 20 % - рідше, ніж 1 раз на тиждень [9]. Отже, враховуючи стабільність попиту на йогурти та перспективність розширення зовнішньоторговельних зв’язків України актуальною для вітчизняних виробників є проблема забезпечення їх високої якості.

Виробництвом йогурту в Україні займається більше 70-ти під­приємств. число торговельних марок яких перевищує 25, кількість найменувань продукції на кінець 2008 року становило більше 150 позицій.

Серед провідних виробників йогурту виділяють п'ять компаній, які сьогодні утримують 85,0 % ринку. Це ЗАТ «Галичина» (ТМ «Галичина»), Донецький міський молоч­ний завод (ТМ «Геркулес», ТМ «Добриня»), ВАТ «Данон Дніпро» (ТМ «Актімель», ТМ «Активія», ТМ «Даніссімо»), ВАТ «АТ Комбінат Придніпровський» (ТМ «Злагода») і підприємства групи «Юнімілк» (ТМ «Галактон», ТМ «Біобаланс», ТМ «Простоквашино», ТМ «Актуаль» ).

На ринку питних йогуртів основними гравцями є компанія «Юнімілк-

Україна», «Данон», «Вілль-Білль-Данн» і «Галичина»; на ринку густих йогур­тів – «Данон», «Лакталіс Україна», що виробляють продукцію під торговою маркою «Президент»[8].

У структурі асортименту цієї продукції домінують полуничні, персикові, ананасові йогурти, йогурти зі злаками.Деякі підприємства цілком зосереджені саме на цих продуктах, а у структурі більшості підприємств вони займають від 60 до 75% [10].

Ця закономірність відповідає і структурі споживання – полуничні йогурти у 2008 році користувалися найбільшим попитом українських споживачів, 40,8% з яких віддавали перевагу саме цим йогуртам. Дещо нижчий попит спостерігався на персикові йогурти, їх рівень споживання у 2008 році становив 36,7%. І останнім в трійці лідерів виявилися ананасові йогурти, споживання яких в Україні становило 31,6%.

В умовах зростання частки імпорту молочних продуктів, зокрема йогуртів, в Україні важливе значення має запобігання незаконному ввезенню останніх, втратам Державного бюджету України в процесі зовнішньоекономічних операцій, що є головним завданням Державної митної служби України, яке зумовлює пошук нових і вдосконалення існуючих засобів та форм його проведення.

Теоретичним і практичним аспектам дослідження експертизи асортименту та якості йогуртів присвячено багато наукових досліджень. Важливими серед них є наукові розробки Зобкова З.С., Фурсова Т.П., Кравців Р.Й., Хоменко В.І., Островський Я.Ю., Гачак Ю.Р., Якубчак О.М., Конь І.Я., Кугенев П.В., Машкін М.І., Тамим А., Робинсон К. та інших дослідників. Водночас варто зазначити, що проблеми експертизи йогуртів нині залишаються невирішеними. Також недостатньо висвітлені теоретико-методологічні та практичні аспекти формування якості йогуртів [10, 11, 12].

Тому проблема вивчення асортименту та якості йогуртів, які піддаються експертизі є сьогодні актуальною.