- •Міністерство освіти і науки україни
- •Розділ I описання проектованого апарата ( розпилювальної сушарки)
- •Розділ II. Місце та призначення розпилюльної сушарки в технологічній схемі
- •Розділ III
- •3.3. Геометричний розрахунок сушильної камери.
- •3.4.Розрахунок параметрів розпилу
- •3.5Розрахунок калорифера
- •3.6.Розрахунок вентилятора
- •Розділ V
- •Список використаної літератури
Розділ III
РОЗРАХУНОК РОЗПИЛЮЮЧОЇ СУШАРКИ
Вихідні дані:
«Розрахунок розпилюючої сушарки для сушіння ферментного розчину лізину».
Продуктивність W, кг/ год випарної вологи – 1000;
Початкова вологість продукту w1 , % - 75;
Кінцева вологість продукту w2, % - 4
Параметри свіжого повітря:
Відносна вологість –70 % ,
Температура - 18,
Температура повітря після калорифера – 160 ,
Температура відпрацьованого повітря – 70 ℃
3.1. Матеріальний баланс.
Продуктивність сушарки і кількості вологи, що видаляється, визначають з рівняння матеріального балансу сухих речовин.
3.1.1Кількість випаровуваної вологи
W = .
3.1.2Звідси продуктивність сушарки по сирому матеріалу кг/с:
3.1.3Продуктивність сушарки по висушеному матеріалу кг/ с:
де ,– відповідно вологість матеріалу до і після сушіння ,%.
3.2Тепловий розрахунок сушильної камери
Для теплового розрахунку сушильної камери використовуємо І – х діаграму Рамзіна. За заданим значенням початкової температури і відносної вологості повітря визначаємо положення точки А, що характеризує стан свіжого повітря перед надходженням у калорифер. З нагріванням вологого повітря в поверхневих теплообмінниках його вологовміст залишається постійним, тому процес нагрівання свіжого повітря в калорифері зображується лінієюx=const. При цьому температура і ентальпія повітря збільшуються, а відносна вологість зменшується. Точка В, що відповідає стану повітря на виході з калорифера, лежить на перетині ліній х0= const, t1= const[6].
За теоретичного сушильного процесу, коли ентальпія повітря постійна (І2=І1), процес, що відбувається в сушильній камері зображується лінією І= const. Точка С, що характеризує стан повітря на виході із сушильної камери, лежить на перетині ліній І= const, абоt2= const, що відповідають заданим значенням кінцевої відносної вологості або температури повітря. Процес, що відбувається в теоретичній сушильній установці, зображується ламаною лінією АВС[6].
За І – х діаграмою: І0=40 кДж/кг; Х0=0,009 кг/кг; І1=186кДж/кг; Х1=0,009 кг/кг; І2=186 кДж/кг; Х2=0,044 кг/кг.
3.2.1Визначаємо теоретичні питомі витрати повітря в сушарці[7]:
3.2.2Розраховуємо теоретичні абсолютні витрати повітря в сушарці:
3.2.3Складаємо рівняння теплового балансу для сушильної камери.
,
де — теплові втрати:
3.2.4
3.2.5Визначаємо витрати тепла на сушку в сушильній камері та теплову поправку.
,
Де — алгебраїчна сума абсолютних теплот в сушильній камері, Вт.
3.2.6
3.2.7Розраховуємо теплову поправку .
3.2.8Визначаємо І2
Коректуємо витрати повітря на дійсний сушильний процес. Знаходимо точку С1 на перетині ізоентальпи І2 та ізотерми t2. З єднуємо прямою точки В і С1. Отримуємо криву АВС1, яка характеризує дійсний сушильний процес. Опустивши перпендикуляр із точки С1 на вісь х, визначаємо дійсний вологовміст на виході із сушильної камери Х2=0,048 кг/кг[7].
3.2.9Тоді реальні питомі витрати повітря:
3.2.10Розраховуємо дійсні абсолютні витрати повітря в сушарці: