3.6.Розрахунок вентилятора

3.6.1.Визначаємо діаметр трубопровода. Рекомендована середня швидкість повітря м/с. Приймаємо м/с [7].

3.6.2.Втрати тиску в трубопроводах ()

3.6.3.Втрати тиску в сушильній камері приймаємо згідно з дослідними даними для розпилювальних дискових сушарок . Втрати напору в калорифері розраховані вище. Тоді втрати тиску в калорифері [7]:

3.6.4.Загальні втрати тиску в сушильній установці:

3.6.5.Корисна потужність вентилятора ():

3.6.6.Повна потужність вентилятора (потужність електродвигуна) (N):

РОЗДІЛ IV.

УМОВИ БЕЗПЕЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ І ПИТАННЯ

ЕКОЛОГІЇ РОЗПИЛЮЮЧОЇ СУШАРКИ

Підприємство має дотримуватися законів України про охорону навколишнього середовища. Забороняється будь-яке порушення екологічних стандартів, приховування екологічної інформації[3].

При експлуатації сушарок обслуговуючий персонал повинен знати і виконувати правила техніки безпеки і протипожежної безпеки машин і механізмів, що входять у комплекс сушарки. В його обов’язки входить нагляд за робочим станом і роботою обладнання, що відносяться до сушарки.

В процесі сушіння відбувається виділення пилюки, що осідає на нерівностях стінок сушильної камери, а також в розпридільних камерах на горизонтальних ділянках та інших конструктивних елементах. При тривалому нагріві вона може загорітися[3].

При експлуатації калориферів сушарок необхідно підтримувати автоматичне регулювання тиску пари.

Майданчик обслуговування огороджується міцними перилами висотою не менше 1 м з суцільною обшивкою знизу на висоту 0,2 м.

Для нормального проведення технологічного процесу в сушильній установці передбачається ряд контрольно-вимірювальних та запобіжних пристроїв. Для запуску та роботи електроприводів та вентиляторів застосовується автоматика для пуску, зупинки та контролю роботи[3]. Всередині сушильної камери проводиться контроль поступаючого абсолютно сухого повітря. З умов техніки безпеки та екології висушений матеріал не контактує із зовнішнім середовищем. Крім цього розпилювальна сушарка на внутрішній поверхні корпусу містить еластичну оболонку, яка характеризуються тепло-, морозо-, атмосферостійкістю, хімічною стійкістю і безпечністю при контакті з багатьма речовинами, в тому числі і з харчовими продуктами.

При виході з сушильної башти відпрацьоване повітря через недостатню очищеність повертається у трубопровід, по якому подається до батареї циклонів, і тільки після цього викидається в атмосферу. З міркувань техніки безпеки сушильна башта обладнана ізоляцією, що забезпечує температуру зовнішньої стінки +40°C [3].

Розділ V

ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ УСТАНОВКИ.

Для молочної промисловості характерно те, що електрична і теплова енергія споживаються одночасно. При цьому до 60 % електроенергії йде на виробництво холоду. Питоме споживання енергії (кількість використаної енергії на виробництво однієї тонни переробленого молока) відрізняється в значній мірі серед різних підприємств і залежить від асортименту продукції, завантаженості підприємства, ефективності і технічного стану устаткування. У виробничих витратах молокозаводів витрати на енергоресурси в Україні складають 10%, а в країнах-членах ЄС тільки 0,8-2%[8].

В даний час найефективнішою технологією виробництва електричної і теплової енергії з органічного палива є когенерація і тригенерація. Когенераційні установки на базі газопоршневих двигунів мають найвищу на сьогоднішній день ефективність перетворення енергії палива в електрику. Наприклад, для сучасних установок виробництва General Electric Jenbacher (світовий лідер у виробництві газопоршневих двигунів і електростанцій на їхній базі), електричний ККД складає 43%, а з урахуванням утилізації тепла коефіцієнт використання палива досягає 90%. Це дозволяє мати мінімальну паливну складову в собівартості виробленої електроенергії і, таким чином, кінцевої продукції, що виробляє підприємство[8]. 

Впровадження когенерації можна проводити паралельно з впровадженням 3-х зонного обліку. Тоді Власник одержує можливість додатково знизити витрати на енергопостачання, одержуючи електроенергію від мереж енергопостачаючої компанії по дешевому нічному тарифу, а в періоди дорогої пікової і напівпікової електроенергії виробляти електроенергію на власній когенераційній електростанції[8]. 

Відключаючи когенераційні установки на нічний період Власник може знизити витрати на енергопостачання ще на 10-30% (у порівнянні з постійною роботою когенераційної станції). За такою схемою працює більшість маневрених електростанцій у Європі[8].  Одною з найважливіших переваг упровадження когенерації є підвищення надійності енергопостачання. Зниження її споживання призводить до того, що стічні води молокозаводів стають більш концентрованими при зменшенні їхньої загальної кількості. Метанове бродіння використовується як попередня стадія очищення концентрованих стоків з наступним аеробним доочищенням. При цьому утвориться велика кількість біогазу, зі змістом метану до 80 %[8].  Вода, очищена із застосуванням анаеробного методу, направляється на існуюче аеробне доочищення в аеротенк, де досягається необхідний ступінь її очищення. застосування сучасних анаеробних реакторів для очищення стічних вод дозволяє вирішити відразу кілька проблем: забезпечити високу продуктивність очисних споруд, підвищити якість очищення стічної води, різко зменшити кількість надлишкового мулу і за рахунок використання виробленого біогазу знизити споживання покупного газу. При цьому локальні установки для видалення жиру і зважених речовин зі стічної води не потрібні. Навпаки, концентровані забруднення – жири, білки, вуглеводи повинні бути спрямовані безпосередньо і без втрат на біологічне очищення і піддані біоконверсії для одержання максимальної кількості біогазу[8].