47.Організація б.О. Виробничих запасів

Запаси - це активи, які: 1) утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; 2) перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; 3) утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством. Для потреб бухгалтерського обліку запаси включають: сировину, основні і допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб, незавершене виробництво у вигляді незакінчених технологічних процесів. Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид). Згідно із Стандартом 9 до запасів належать: - сировина, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби; - незавершене виробництво; - готова продукція; - товари: - МПШ (які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він перевищує один рік); - молодняк тварин і тварин на відгодівлі, продукцію сільського і лісового господарств, якщо вони оцінюються згідно з даним Стандартом. У собівартості промислової продукції частка витрат матеріалів становить близько 50,0%, а в деяких галузях промисловості (наприклад, хімічній, текстильній, харчовій) сягає 80,0-85,0%. Тому питанням обліку виробничих запасів має приділятися серйозна увага. Важливою умовою правильної організації обліку виробничих запасів е їхнє правильне групування. На різних підприємствах виробничі запаси можуть мати різне призначення залежно від функції, яку вони виконують у процесі виробництваЗа призначенням матеріали групуються таким чином. 1. Сировина й основні матеріали. 2. Допоміжні матеріали. 3. Паливо. Паливо може використовуватися: а) для технологічних потреб, коли воно використовується безпосередньо у технологічному процесі і зумовлює якісну зміну матеріалів (наприклад, у ливарному цеху паливо сприяє перетворенню чавуну на рідкий метал); б) для енергетичних потреб, коли паливо сприяє виробітку теплової енергії (наприклад, паливо, що спалюється в топках під котлами, у печах та інших теплосилових агрегатах); в) для господарських потреб (наприклад, для опалення приміщення цехів, контори підприємства, житлових будинків тощо). 4. Тара і тарні матеріали 5. Будівельні матеріали 6. Запасні частини для проведення

7. Тварини на вирощуванні та відгодівлі

8. Матеріали сільськогосподарського призначення.

9. Малоцінні та швидкозношувані предмети

48.Первісна вартість виробничих запасів

Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю);

суми, що сплачуються за інформаційні, посередницькі та інші подібні послуги у зв’язку з пошуком і придбанням запасів;

суми ввізного мита;

суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

затрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування запасів до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів;

інші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці і відрядження, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.

Первісною вартістю запасів при формуванні їх з інших джерел, крім придбання за грошові кошти, визнається:

виготовлених власними силами підприємства – собівартість їх виробництва, яка визначається за калькуляцією;

внесених до статутного фонду – погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.

Справедлива вартість – це сума, за якою актив може бути обміняний чи отриманий в операції між незалежними, обізнаними та зацікавленими сторонами:

одержаних підприємством безоплатно – справедлива вартість;

придбаних у результаті обміну на подібні запаси – балансова вартість переданих запасів.

Подібні запаси – це активи, які мають однакове функціональне призначення. Тобто обмін подібними запасами – це обмін сировини на сировину, товару на товар тощо.

Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду.

Первісна вартість запасів, що придбані в обмін (або частковий обмін) на неподібні запаси, дорівнює справедливій вартості переданих запасів, збільшених (зменшених) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) в процесі обміну.

Не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені):

понаднормові втрати і нестачі запасів;

проценти за користування позиками;

витрати на збут;

загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов’язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.