- •Розділ 1. Аналіз сучасних технологій виробництва харчових продуктів функціонального призначення
- •Функціональні харчові продукти як система екологічного захисту людини
- •Аналіз сучасних способів проведення технологічних процесів виробництва йогурту
- •Аналіз сучасного асортименту продукції функціонального призначення молочної галузі. Нові напрямки у виробництві йогуртів з наповнювачами
- •Розділ 2. Технологічна частина
- •2.1. Принципова блок-схема виробництва йогурту з порошком топінамбура
- •2.2 Основна сировина та компоненти для виробництва готової продукції
- •2.3 Технологічні процеси виробництва йогурту з порошком топінамбура. Вибір і обґрунтування способів і режимів технологій, що є основою проекту
- •2.4 Опис апаратурно-технологічної схеми виробництва йогурту з порошком топінамбура
Розділ 2. Технологічна частина
2.1. Принципова блок-схема виробництва йогурту з порошком топінамбура
Йогурт з порошком топінамбура з масовою часткою жиру 1,5 % передбачається виробляти резервуарним способом.
Приймання та оцінка якості молока. До молока, з якого виробляють кисломолочні напої, пред'являються вимоги за органолептичними властивостями і фізико-хімічними показниками. Воно повинно бути свіжим, доброякісним. У ньому має бути не більше 500000 бактерій в 1 мл, титр кишкової палички не
менше 0,01.
Нормалізація молока. Більшість йогуртів виробляють з різною жирністю (6%, 4%, 3,2 %, 2,5%, 1,5%, 1%, 0,01%), тому молоко,що надійшло, необхідно нормалізувати. При нормалізації слід враховувати жирність закваски, яку будуть вносити в молоко. Закваску готують на нормалізованому або на знежиреному
молоці. Якщо закваска приготована на молоці жирністю 2,5 % , то і молоко слід нормалізувати до такої ж жирності.
Пастеризація молока. Крім знищення мікроорганізмів при пастеризації
молока поліпшується консистенція майбутнього йогурту. При цьому високі температури пастеризації молока сприяють отриманню продукту з більш міцним згустком, що добре утримує сироватку. Це пояснюється тим, що при температурах вище 80°С підвищуються гідратаційні властивості казеїну і посилюється здатність до утворення більш щільного згустку. При виробництві кисломолочних продуктів доцільно застосовувати режими пастеризації: 85-87 °С з витримкою 5-10 хв або 90-92 ° С з витримкою 2-3 хв.
Гомогенізація молока. Включення в схему технологічного процесу гомогенізації молока значно покращує якість кисломолочних напоїв.
Гомогенізація забезпечує однорідний склад готового продукту, внаслідок чого в ньому не відбувається відстоювання жиру. Консистенція рідких кисломолочних продуктів завдяки гомогенізації виходить більш щільна, а в розмішаному стані більш в'язка, під час зберігання із згустку не виділяється сироватка. Міцність згустку і його в'язкість в значній мірі залежать від режиму гомогенізації.
Заквашування і сквашування молока. Охолоджене до температури заквашування молоко надходить у резервуари для кисломолочних напоїв. У молоко вносять закваску і після ретельного перемішування залишають його в спокої для наростання кислотності і утворення згустку. Закінчення сквашування визначають по кислотності й в'язкості продукту. Тривалість сквашування залежить від кислотності молока.
На підприємствах з сухих або рідких заквасок готують материнську (первинну) закваску.Стерилізоване молоко охолоджують до температури
заквашування. Весь вміст пробірки (1г) вносять в 2л підготовленого молока і ретельно перемішують. Згусток утворюється через 14-20 год, після чого його охолоджують і зберігають при 4-6°С. При виготовленні материнської (первинної) закваски з рідких культур вміст однієї баночки (зазвичай 25 мл) вносять в 500 мл стерилізованого молока.
З материнської (первинної) закваски готують вторинну, яку використовують для виробничих цілей.
Закваска повинна мати щільний, однорідний згусток без слідів виділення сироватки, приємний смак і запах , властивий даному виду закваски.
На підприємствах з невеликим обсягом виробництва рекомендується виробляти продукцію на материнській заквасці, яку готують у заводських лабораторіях. При великих обсягах виробництва рекомендується застосовувати однопересадочний метод, тобто працювати тільки на вторинній (виробничій) заквасці.
Для вироблення закваски застосовуються односекційні заквасочні апарати ємністю 300 і 600 л . Вони являють собою циліндричну посудину з міжстінним
простором.
Перемішування і охолодження згустку. По досягненні необхідної кислотності утворенного згустку, кисломолочний продукт охолоджують ̶ при резервуарному способі в універсальних резервуарах або пластинчастих охолоджувачах до температури не вище 8ᴼС.
Перемішування здійснюють до утворення однорідної консистенції вмісту резервуара.
Внесення порошку топінамбура. Порошок топінамбура використовують у кількостях згідно рецептури; його змішують із знежиреним молоком (співвідношення 1:10), перемішують 10-15 хв, проводять пастеризацію при температурі 90-94 ° С з витримкою 2-8 хв, далі охолоджують до температури 25- 30°С .
Зазначені температурні і часові режими підготовки наповнювача, а також
підібране співвідношення рідких і сухих компонентів забезпечують оптимальне
їх розчинення, набухання порошку топінамбура, мікробіологічну чистоту готового йогурту. Охолодження підготовленого наповнювача і сквашеного згустку проводять до однакової температури, щоб виключити локальний перегрів або різке зниження температури при їх змішуванні.
Підготовлений наповнювач вносять в сквашену суміш при температурі 25-30°С при безперервному перемішуванні, далі перемішування ведуть 15 хвилин, потім проводять доохолодження (до 6°С) і здійснюють розлив.
Охолодження та зберігання готового продукту. Після досягнення необхідної температури йогурт з наповнювачем подають на розлив.
Термін зберігання отриманого йогурту при температурі 4 ± 2 ° С не більше 72 годин. Концентрація термофільного молочнокислого стрептокока і молочнокислої болгарської палички в живому стані на кінець терміну придатності становить не менше ніж 10⁷ КУО в 1 г продукту.
Готовий продукт – йогурт 2,5% жирності у вигляді однорідної маси, в міру в'язкої консистенції, кремового кольору рівномірного по всій масі, з ніжним кисломолочним смаком та з легким приємним присмаком рослинного компонента
(порошку топінамбура), в міру солодкий[13].
Даний спосіб виробництва дозволяє спростити технологію виробництва
йогурту: виключити технологічну операцію ̶ томління. Томління ̶ тривала теплова обробка при виробництві йогурту необхідна для зниження специфічного смаку і запаху порошкових рослинних добавок (наприклад, гарбузового порошку), в той час як порошок топінамбура має слабовиражений запах свіжих і після обробки не впливає на органолептичні показники готового продукту.
Виключення з рецептури цукру-піску дозволяє використовувати йогурт особам з обмеженням у споживанні цукру (наприклад , діабетикам ) . У той же час якісні показники продукту (смак, вміст вуглеводів, харчова та біологічна цінність) не погіршуються , оскільки порошок топінамбура солодкуватий на смак, крім цього в кислотно-термічних умовах інулін , що міститься в топінамбурі, переходить у фруктозу (гідролізується), і порошок набуває ще більшої солодкості[8,13,17,18].
На рис. 2.1 зображена принципова технологічна схема виробництва йогурту з порошком топінамбура[8,13].
Обезжирене молоко
Сухе знежирене молоко ( жир 12%, білок 32%)
Очистка від механічних примісів на сепараторах-очисниках
Пастеризація (90-94°С, 2-8 хв)
Гомогенізація при тиску 1,5-2,5 МПа, 45-48°С
Охолодження
до температури заквашування (40-42°С)
Закваска 3-5%
Заквашування (40-42°С )
Перемішування ( 10-15 хв )
Порошок топінамбура
Сквашування ( 40-42°С, 3-4 год )
Перемішування і охолодження до 25-30°С
Змішування з молоком (1:10)
Внесення і перемішування наповнювача з йогуртом (15 хв)
Перемішування (10-15 хв)
Пастеризація суміші ( 90-94°С, витримка 2-8 хв )
Охолодження суміші ( 6±2°С )
Розлив, упаковування, маркування
Охолодження ( 25-30°С )
Зберігання (4±2°С, не більше 72 год)
Рис.2.1. Принципова технологічна схема виробництва йогурту з порошком топінамбура