Методичка "Охорона праці"

Рис.2.1. План схема виробничого приміщення

Відстань між виступаючими частинами обладнання з урахуванням проходів для людей повинна бути не менше 0,8 м, а для обладнання підвищеної небезпеки (швидко обертаючих, нагрітих, або ті що під тиском) ця відстань збільшується до 1,5…2,0 м. Відстань між рядами обладнання повинна бути не менше 1,5 м. Слід також передбачити додаткову площу для постійного робочого місця обслуговуючого персоналу і ремонту обладнання. Наприклад, відстань між конвеєром та стіною при наявності робочих місць повинна бути не менше 1,4 м, а при відсутності їх 1,0 м. Обладнання необхідно розташовувати з урахуванням доступу для прибирання і дезінфекції.

Ширина проїздів для ручного внутрішнього цехового транспорту повинна бути не менше 2,0 м для механізованого – максимальна ширина транспорту 0,8 м, якщо це односторонній рух, а якщо двосторонній рух – максимальна ширина двох транспортів 1,5 м. Ширина основного проходу в кожному виробничому приміщенні – не менше 2,0 м.

В цехах слід чітко виділити зони проїзду транспорту і переходу людей, вони не повинні перетинатися. Двері, або ворота, для вантажних потоків відокремлюються від дверей для проходу людей. Тара для пакування подається по коридорам, минаючи виробничі цехи.

Ширина коридорів та переходів для евакуації людей повинна бути не менше 1,4 м, ширина дверей – 0,8 м, східних маршів та площадок – не менше 1,2 м. Графічне зображення площадок і сходів показано в табл. 2.2, а дверей і воріт

– табл. 2.3.

Площадки для обслуговування обладнання повинні мати вільний прохід не менше 0,8 м. Ширина площадки для проведення технологічного процесу повинна бути не менше 0,8 м. Ширина сходів – не менше 0,6м.

11

Таблиця 2.2

Графічне зображення площадок, сходів і маршів

Конструкція		Зображення
	у плані	у розрізі
1	2	3
Сходи металеві:
вертикальні
похилі
Марші:		У масштабі 1:50 і більше
Нижні (I поверх)

проміжні

У масштабі 1:1000 і менше, а також для схеми розміщення елементів збірних конструкцій

верхні

12

При виконанні поздовжніх та поперечних перерізів слід звернути увагу на розташування обладнання по висоті на майданчиках для його обслуговування і т. і. з урахуванням проходів і проїздів внутрішнього цехового транспорту.

В залежності від технологічного процесу та умов виробництва слід передбачити в міжповерхових перекриттях проєми для природної вентиляції та проходу вибухової хвилі.

Відстань від підлоги до низу виступаючих частин обладнання повинна бути не менше 2,2 м, а в місцях, де люди не проходять – 1,8 м, відстань від верху обладнання до низу балок перекриття – не менше 0,5 м. Висота спусків і люків над рівнем підлоги повинна складати0,7 м, висота пішохідних галерей та переходів – не менше 2,0 м.

Площадки на висоті 1,5 м і вище огороджуються перилами висотою не меншою 1,0 м із суцільним обшиванням знизу– висотою 0,15…0,20 м, вертикальні стійки з кроком не більше 1.2 м.

При висоті сходів більше 1,5 м кут нахилу не повинен перевищувати45°. При меншій висоті допускається кут нахилу до 60°.

Для обладнання, яке не вимагає постійного контролю, допускається використання приставних драбин висотою не більше3,0 м., чи розсунутих сходів – драбин висотою не більше 6,0 м. Вертикальні драбини і драбини з кутом нахилу

75° при	висоті	більше5,0 м. повиннім	мати, починаючи	з	висоти
3,0м огородження у вигляді дуги.				Таблиця 2.3
	Графічне зображення дверей і воріт на планах
	Типи дверей та воріт		Зображення
1. Двері:		1	2
	1.1. Одинарні:
	одностулкові
	двостулкові
	1.2. Подвійні:
	одностулкові
	двостулкові
	1.3. З хитним полотном:
	одностулкові
	двостулкові
2. Двері (ворота) відкатні:
	одностулкові
	двостулкові
	підйомні
3. Двері:
	складчасті
	що обертаються
4. Ворота підйомно –
поворотні

13

2.5. Адміністративні та побутові приміщення

Вибрати раціональне розміщення адміністративних приміщень, а також приміщень санітарно-побутового призначення, охорони здоров’я, громадського харчування, культурного обслуговування (навести план спроектованого розміщення, наприклад, санітарно-побутових приміщень).

Побутові приміщення на підприємствах розміщують і обладнують таким чином, щоб працівники, які ними користуються, не проходили через виробничі приміщення із шкідливими виділеннями, якщо вони не працюють у них [45].

Усі приміщення, які входять у комплекс побутових на підприємствах харчової промисловості, мають бути обладнані пристроями, що дають можливість здійснювати припливно-витяжну вентиляцію.

2.6. Роздягальні

Для зберігання особистого і робочого одягу призначено роздягальні, які облаштовують окремо для жінок і чоловіків. Кількість місць на зберігання одягу в роздягальнях приймають такою, щоб у разі зберігання одягу на вішалках вона дорівнювала кількості працівників у двох найчисленніших змінах, а в разі зберігання в шафах – спискові кількості працівників.

Для робочих, зайнятих при переробці харчових продуктів, роздягальний блок улаштовується по типу санпропускника з окремим зберіганням домашнього і робочого одягу. Приміщення роздягального блоку розміщуються таким чином, щоб не було зустрічного потоку людей.

Розмір шаф в плані для домашнього одягу: глибина 0,5м, ширина 0,25м чи 0,33м; для спецодягу: глибина 0.20 чи 0.25м, ширина 0.25; 0.33 чи 0.40м в залежності від складу спецодягу. Висота шаф 1.65м.Кількість шаф для домашнього і робочого одягу повинна відповідати кількості працюючих.

Ширина проходів між рядами шаф повинна бути не менше1.4м, а при наявності лав – не менше 2.0м. Ширина проходу між стіною і рядом шаф не менше 0.8м, а при наявності лав – не менше 1.2м. В роздягальному блоці улаштовується одна кабіна убиральні на 100 людей в зміні.

2.7. Душові кабіни

Їх розміщення між роздягальнями домашнього та робочого одягу обладнують змішувачами холодної та гарячої води з регульованою арматурою, змонтованими біля входу в кабіну, а також полицями на банні речі та дерев’яними підлоговими решітками. Кількість душових кабін визначається залежно від кількості людей на зміні на одну кабіну, табл. 2.4.

Таблиця 2.4

Кількість душових кабін в залежності від кількості людей на 1 зміну

	Процес, цех	Для чоловіків	Для жінок
	Основні технологічні	5	4
	Процеси харчових виробництв
	Ремонт і налагодження	7	6
	Технологічного обладнання
	Майстерні, насосні, тарний цех	15	12

14

2.8. Умивальні

Поряд з роздягальнею робочого одягу розміщують умивальні. Кожний умивальник обладнують змішувачем холодної і гарячої води. В умивальних передбачають гачки для рушників й одягу, ємності на рідке мило і дезінфікуючий розчин, полиці на кускове мило, дзеркала, електрорушник. План розміщення роздягалень, умивальників і душових показано на рис.2.2.

Рис.2.2 План розміщення роздягалень, умивальників і душових:

1 – роздягальня домашнього одягу; 2 – сухий прохід; 3 – передбанник душової; 4 – душовий павільйон; 5 – умивальники; 6 – кабіна туалету; 7 – роздягальня робочого одягу; 8 – комора брудного спецодягу; 9 – комора чистого одягу.

Поруч з роздягальнею робочого одягу розміщуються приміщення для видачі прийому брудного спецодягу, а також приміщення для його сушіння.

2.9. Вбиральні

Розміщення вбиралень на відстані від найдальшого робочого місця в будівлях – не далі ніж 75 м, а на території підприємства – не далі ніж 150 м.

Вбиральні у багатоповерхових будівлях мають бути на кожному поверсі. Якщо на двох суміжних поверхах працює менш ніж 10 чоловік, то допускається передбачати одну вбиральню на три поверхи, а також загальну вбиральню для чоловіків і жінок при чисельності працівників у зоні не більше ніж 15 чоловік.

Вбиральня повинна мати два тамбура. Приклад графічного зображення вбиральні показаний на рис2.3. Розмір кабіни вбиральні 1.2×0.8м. В першому тамбурі улаштовується 1 умивальник на 4 кабіни. Перший тамбур може служити місцем для паління.

15

При кількості жінок на зміні від15 до 100, улаштовується приміщення для гігієнічного душа розміром1.4×1.2 м з входом із першого тамбура убиральні чи з окремим тамбуром, рис.2.3.

Рис.2. 3 Плани розміщення вбиралень: 1,3 – жіночих; 2 – чоловічих.

Вбиральні і душові не дозволяється розміщувати над робочими приміщеннями правлінь, конструкторських бюро, над приміщеннями для навчальних занять, громадського харчування, пунктів здоров’я. Культурного обслуговування та громадських організацій, а також біля капітальних зовнішніх стін будівлі.

2.10. Мікроклімат

В цій частині розділу потрібно встановити дійсні метеорологічні умови цеху і санітарно-гігієнічні вимоги повітряного середовища.

Відповідно до [21] параметри мікроклімату, що нормуються: температура (tºC) і відносна вологість повітря(W, %), швидкість його переміщення(м/с), потужність теплових випромінювань (Вт/м2).

Оптимальні (допустимі) параметри мікроклімату для умов, що розглядаються (категорія робіт періоду року) відповідно до [20-22] наведені в табл.2.5.

16

		Параметри мікроклімату					Таблиця 2.5
Виробничі			Допустимі				Дійсні
ділянки	Період
	року	tº C	W, %		V, м/с	tº C	W, %	V,
								м/с
	Теплий		40-60				до 75%
	Холодний		40-60				до 75%

Пропозиції щодо покращення мікроклімату у виробничих приміщеннях Для забезпечення необхідних за нормативами параметрів мікроклімату

проектом передбачено:

1.··················································

2.··················································

3.··················································

. . . .

n.··················································

2.11.Запиленість і загазованість повітря робочої зони

При наявності джерел виділення шкідливих і токсичних речовин, а також пилу провести їх класифікацію.

Забруднення повітря робочої зони регламентується гранично допустимими концентраціями (ГДК) в мг/м3 [20-22].

В умовах, що розглядаються в проекті, можливими забруднювачами повітря можуть бути : технологічні процеси, обладнання тощо.

Їх дійсна концентрація на виробничих ділянках складає…, при нормованому значенні…. Зробивши оцінку усіх робочих зон, відповідно до [13,21], проектом передбачені наступні рішення:

1.··················································

2.··················································

3.··················································

. . . .

n. ··················································

2.12. Освітлення виробничих приміщень

На основі характеристики зорових робіт та ступеня точності виробничих процесі обрати потрібну систему природного освітлення. Визначити кількість та площу світлових отворів. Обґрунтувати вибір системи штучного освітлення. Вибрати вид джерела світла, тип освітлення. Вибрати вид джерела світла, тип світильників, виходячи з санітарно-гігієнічної, світлотехнічної та протипожежної точок зору. Визначити найбільш раціональне світильників у приміщенні. Передбачити (при необхідності) встановлення у виробничій будівлі та примі-

17

(eсер) передбачено:

щеннях інших, окрім робочого, видів штучного освітлення(аварійного,евакуаційного). Обґрунтувати необхідність встановлення світильників для місцевого освітлення. Провести розрахунок загального чи місцевого штучного освітлення одним із існуючих методів(за погодженням з консультантом розділу).

2.12.1.Природне освітлення

Відповідно до [23] природне освітлення нормується коефіцієнтом природного освітлення - (КПО), або е.

КПО = е = Eвн ·100,

Eзов

де Евн- внутрішнє природне освітлення у приміщенні в місці. Що розглядається, лк; Езовн – зовнішня природна освітленість дифузним світлом всього небосхилу, заміряна одночасно з Евн, лк.

Для умов, що розглядаються в проекті(розряд робіт (I-VIII), система (I-

V)), нормативне значення коефіцієнта eIII	чи eIII	( eсер. Нормується для систе-
сер	min

ми верхнього та комбінованого освітлення і emin – для бокового) для III-го поясу

світлового клімату дорівнює … [23,24]. Для світлових поясів I, II, IV, V

е I, II, IV, V=еI I I ·m·c,

де m і c – відповідно коефіцієнти світлового та сонячного клімату, значення яких наводяться в [23].

Для забезпечення нормативного значення emin

1.··················································;

2.··················································;

3.··················································;

. . . .

n. ··················································.

2.12.2.Штучне освітлення

Нормується величина освітленості Е в люксах [23].

Для умов, що розглядаються в проекті( розряд робіт I-VIII). Під розряд робіт…

(а, б, в, г)), система освітлення (загальне, комбіноване), тип джерела освітлення - лампи накалювання, люмінесцентні нормативне значення освітленості

…лк [23,24].

Для забезпечення наведеного значення Е передбачено наступні заходи:

1.··················································

2.··················································

3.··················································

. . . .

n. ··················································

18

2.13. Шум і вібрація

Необхідно оцінити чи раціонально розміщено основне та допоміжне обладнання в цеху (на дільниці), чи сприяє воно розсіюванню звукових хвиль, чи є можливість згрупувати найбільш“шумне” обладнання та відокремити його від інших робочих місць. Визначити джерела шуму та розрахувати сумарний очікуваний рівень шуму в цеху та на окремих робочих місцях.

Обґрунтувати вибір заходів щодо захисту працівників від дії шуму, зокрема, шляхом застосування акустичної обробки приміщень(звукопоглиначі різних конструкцій тощо), встановлення звукоізолюючих кабін. перегородок, екранів, кожухів, застосування індивідуальних засобів захисту.

Визначити джерела вібрації та обґрунтувати запроектовані заходи щодо захисту від їх дії (застосування віброізолюючих фундаментів під верстати, еластичних прокладок, амортизаторів, компенсаційних розширювачів і вібропоглинальних з’єднань у повітроводах та ін.).

2.13.1.Виробничий шум

Відповідно до [26,27] нормуються допусти рівні тиску, дБ

L=10lg P1 ,

P0

дБ(Рі-середньоквадратичне значення звукового тиску, Па за період часу, що розглядається, і Р0 – значення звукового тиску на нижньому порозі чутності в октавній смузі зі середньогеометричною частотою1000 Гц залежно від частоти, характеру робіт і характеру шуму(нормування за граничними спектрами

– ГС).

Або допустимі рівні звуку залежно від характеру робіт і характеру шуму,

дБА

LA=10g PAt

P0

де PAt - середньоквадратичне значення звукового тиску з урахуванням корекції А шумоміра, Па.

Для умов, що розглядаються в проекті, чи умов виконання роботи (вказати характер роботи і характер шуму) допустимі рівні звукового тиску повинні відповідати ГС ... (вказати номер спектра), а рівні звуку LA не повинні перевищувати нормовані рівні дБА .

Для тонального і непостійного шуму допустимі значенняL та LA на 5 одиниць менші.

Джерела шуму в умовах, що розглядаються в проекті(роботі), є.........(потрібно перерахувати обладнання і процеси).

Очікувані рівні звукового тиску і рівень звуку відповідно до шумових характеристик цих джерел (ШХ) [27] дорівнюють… (навести дані).

Для забезпечення допустимих параметрів шуму(поліпшення шумового клімату) в приміщенні проектом передбачено:

19

1.··················································[];

2.··················································[];

3.··················································[];

. . . .

n. ··················································[].

2.13.2. Виробничі вібрації

Відповідно [28,29] нормуються допустимі величини віброшвидкості (м/с) чи віброприскорення (м/с2), або логарифмічні рівні віброшвидкості, дБ, залежно від частоти коливань, їх виду (транспортні, транспортно-технологічні, технологічні вібрації робочого інструменту чи робочих ),місцьнапрямку (X,Y,Z) і часу дії протягом зміни

L=20lg V1

V0

де V1– cередньоквадратичне значення віброшвидкості за повний період часу, м/с;

V0 = 5×10-8, м/с- вихідне значення віброшвидкості.

Джерелами вібрації в умовах, що розглядаються в проекті, є наступне обладнання (або відсутні): .....(перерахувати обладнання).

Можливі параметри вібрації, виходячи з вібраційних характеристик (ВХ) відповідного обладнання, знаходиться в межах.......... (навести можливі значення параметрів вібрації для роду частот).

Для умов, що розглядаються в проекті(вібрації робочого інструменту чи робочих місць, транспортні, транспортно-технологічні, технологічні, час дії ...., частота ........, напрям дії - X,Y,Z) параметри вібрації не повинні перевищувати віброшвидкості ........ м/с, віброприскоренню ......... м/с2, рівню віброшвидкос-

ті........дБ [28,29].

Для зменшення дії вібрації на працюючих проектом передбачено: 1.··················································; 2.··················································; 3.··················································;

. . . .

n. ··················································.

2.14. Виробничі випромінювання

В цій частині пояснювальної записки вказуються види виробничихви промінювань ( теплові, іонізуючі та радіаційні випромінювання) в умовах, що розглядаються в проекті (в умовах виконання роботи), джерела цих випромінювань [9]. Далі для цих видів випромінювань, відповідно до загальноприйнятої схеми, необхідно вказати:

-параметри, що нормуються – з посиланням на нормативний документ;

-допустимі значення цих параметрів – з обґрунтуванням і посиланням на нормативні документи;

-технічні рішення щодо попередження шкідливого впливу цього випромінювання на працюючих:

20