Методичка "Охорона праці"

1.··················································;

2.··················································;

3.··················································;

. . . .

n. ··················································.

2.15. Заходи електробезпеки

При розгляді питань електробезпеки необхідно навести конкретно по темі проекту вихідні дані, від яких залежить перелік рішень з електробезпеки. Це, перш за все, тип електромережі (однофазна, 3-и фазна, 4-х чи 4-и провідна, ізольована від землі чи з глухозаземленим нульовим проводом). Слід відзначити, що на більшості промислових підприємств, в адміністративно-побутових приміщеннях (корпусах) використовується 4-и провідна 3-и фазна електромережа з глухозаземленим нульовим проводом [15,16].

Якщо мережа 4-и провідна 3-и фазна, то величина напруги такої мережі позначається 380×220В (фазна напруга (фаза – «0») – 220В, а між фазна лінійна (фаза – фаза) – 380В).

Необхідно визначити категорію приміщень щодо небезпеки ураження людей електричним струмом та характеристику середовища в приміщенні(згі-

дно ПУЕ) [17,18].

Категорія умов праці по небезпеці електротравматизму залежить від наявності факторів підвищеної або особливої небезпеки. Фактори підвищеної небезпеки – це підвищена температура повітря – більше 35ºС, вологість більше 75%, струмопровідна підлога, струмопровідний пил, можливість одночасного контакту обслуговуючого персоналу з корпусом споживача електроенергії та з металоконструкціями, що мають контакт із землею. Фактори особливої небезпеки: вологість повітря в приміщеннях близька до насичення, конденсація вологи на поверхні устаткування та будівельних конструкціях; агресивне середовище, що призводить до руйнування ізоляції чи біологічне середовище, що у вигляді плісняви утворюється на обладнанні та струмопровідних елементах; одночасна наявність двох і більше факторів підвищеної небезпеки. Умови поза приміщенням (на відкритому повітрі) прирівнюються до особливо небезпечних. Приміщення без підвищеної небезпеки характеризуються відсутністю умов, що створюють особливу або підвищену небезпеку [18,35].

Оскільки наявність небезпечних умов впливає на наслідки випадкового доторкання до струмопровідних частин електроустаткування, то для ручних переносних світильників, місцевого освітлення виробничого устаткування та електрифікованого ручного інструменту в приміщеннях з підвищеною небезпекою допускається напруга живлення до36 В, а у особливо небезпечних примі-

щеннях – до 12 В. [18,19]

Необхідно вибрати тип електропроводки, спосіб її прокладання, вид виконання електродвигунів, пускорегулювальної апаратури залежно від класу вибухопожежної небезпеки приміщення (зони) та характеристики середовища в ньому.

21

Обґрунтувати запроектовані заходи та засоби електробезпеки (захисне заземлення, занулення, застосування малих напруг, блокувальних пристосувань, загороджувальних пристроїв, електричний поділ мережі, ізоляція струмопровідних елементів тощо). Передбачити заходи (при необхідності) щодо запобігання появі та накопичення статичних електричних зарядів.

2.16. Заходи пожежної безпеки

Забезпечення пожежної безпеки – це один із важливих напрямків щодо охорони життя та здоров’я людей, національного багатства і навколишнього середовища.

В цьому підрозділі, як вихідні дані, вказується, що становить небезпеку пожежі на об’єкті, який розглядається, які пожежонебезпечні матеріали, речовини, устаткування використовуються, показники пожежонебезпечних властивостей цих матеріалів і речовин[34,37,39] (температура спалаху, температура самоспалаху, нижні та верхні концентраційні границі залежно від агрегатного стану, схильність до самозаймання тощо). На основі цих вихідних даних і з урахуванням їх [31,32] визначаються категорії приміщень і зон з вибухопожежонебезпеки (А, Б, В, Г, Д) і класи приміщень і зон з вибухо- і пожежонебезпеки - В-І, В-Іа, В-Іб, В-Іг, В-ІІ, В-ІІа та П-І, П-ІІ, П-ІІа, П-ІІІ. Належність приміщення чи зони до відповідного класу визначається показниками пожежонебезпечних властивостей речовин і матеріалів, що застосовуються в технологічному процесі чи в оформленні приміщень, кількістю цих речовин і матеріалів, особливостями виробництва відповідно до [10].

Категорії приміщень з вибухота пожежонебезпеки і класи приміщень і зон у приміщеннях та за їх межами за вибухота пожежонебезпечністю наве-

дені, відповідно, в табл.2.6 і табл.2.7. [31, 10, 38, 40].

	Таблиця 2.6
Категорії приміщень і будівель за вибухопожежною та пожежною
	небезпекою
Категорії	Речовини, що використовуються, та умови їх
	використання
А – вибухо-	Горючі гази, ЛЗР з tсн < 28ºС у кількості, що
пожежонебезпечні	можуть утворювати парогазоповітряні	суміші,
	при спалахуванні яких розвивається надмірний
	тиск >5кПа.
	Речовини та матеріали, здатні вибухати і
	горіти при взаємодії з водою, киснем повітря чи
	один з одним у кількості, при якій розвивається
	надмірний тиск >5кПа
Б – вибухо-	Горючий пил і волокна, ЛЗР з tсн > 28ºС, го-
пожежонебезпечні	рючі рідини у кількості, що можуть утворювати
	вибухонебезпечні пилоповітряні чи пароповітря-
	ні суміші, при спалахуванні яких розвивається
	розрахунковий надмірний тиск у	приміщенні
	>5кПа

22

В - пожежонебезпечні					Горючі і важкогорючі рідини, тверді горючі
				і важкогорючі речовини і матеріали (в тому числі
				пили і волокна), речовини і матеріали, здатні при
				взаємодії з вдою, киснем повітря чи один з одним
				тільки горіти, за умови, що ці приміщення не на-
				лежать до категорій А чи Б
Г - пожежонебезпечні					Негорючі речовини у гарячому, розжарено-
				му чи розплавленому стані, процес обробки яких
				супроводжується виділенням променистого теп-
				ла, іскор чи полум’я; горючі гази, рідини і тверді
				речовини, які використовуються як паливо
Д - пожежобезпечні					Негорючі речовини чи матеріали в холод-
				ному стані. Допускається відносити до категорії
				Д	приміщення, в яких знаходяться горючі рідини
				в системах змащування, охолодження, гідропри-
				водах обладнання в кількості не > 0,2 МПа, кабе-
				льні електропроводки до обладнання – доповнен-
				ня	ДНАОП 0.00-1.21-98 Правила	безпечної
				експлуатації електроустановок споживачів
						Таблиця 2.7
Класи приміщень і зон по вибуховій і пожежній небезпеці
Клас			Фактори вибухота пожежонебезпечності,
приміщень, зон					інші умови
		Вибухонебезпечні приміщення і зони
В-І			Зони в приміщеннях, де виділяються горючі гази чи
	пара ЛЗР в кількості і з такими властивостями, що вибухо-
	небезпечні суміші з повітрям можуть утворюватись						при
	нормальних режимах роботи
В-Іа			Теж саме, тільки вибухонебезпечні суміші можуть
	утворюватись у випадках аварій чи несправності
В-Іб			1. Теж саме, що і Іа, тільки:
			- горючі гази мають нижню концентраційну границю
	спалахування (НКГ) ≥ 15% і різкий запах при концентраці-
	ях у межах ГДКа.
			2. Зони в лабораторіях та інших приміщеннях, де ГГ і
	ЛЗР використовуються в обсягах, недостатніх для утворен-
	ня вибухонебезпечної суміші в об’ємі приміщення > 5%

23

В-Іг	1. Зони поза приміщеннями:
	- біля технологічних установок, що вміщують ГГ					і
	ЛЗР (за винятком аміачних компресорних установок, що
	розташовані не в приміщеннях):
	- біля наземних і підземних резервуарів з ГГ і ЛЗР;
	- біля естакад для зливу (наливу) ЛЗР;
	-	біля	відкритих	нафтоуловлювачів, прудів-
	відстійників з плаваючою нафтовою плівкою і т.ін.
	2. Зони біля проємів за зовнішніми огороджуючи ми
	конструкціями приміщень з вибухонебезпечними зонами
	класів В-І, В-Іа та В-ІІ, а також у зовнішніх огороджуючих
	конструкцій, на яких розміщені елементи для викидів із си-
	стем всмоктуючої вентиляції приміщень з вибухонебезпеч-
	ними зонами будь-якого класу.
	Зони біля запобіжних чи дихальних клапанів ємнос-
	тей, що вміщують ГГ та ЛЗР
В-ІІ	Зони в приміщеннях, де виділяється пил чи волокна,
	що переходять у зважений у повітрі стан, в кількості і з та-
	кими властивостями, що вони здатні утворити з повітрям
	вибухонебезпечні суміші при нормальних режимах роботи
В-ІІа	Теж саме, що і В-ІІ, тільки вибухонебезпечні суміші
	можуть утворюватись як наслідок аварій чи несправностей
	Пожежонебезпечні приміщення і зони
П-І	Зони в приміщеннях, де застосовуються горючі ріди-
	ни з температурою спалаху > 61ºС
П-ІІ	Зони в приміщеннях, де виділяється горючий пил чи
	волокна з нижньою концентраційною границею (НКГ) спа-
	лахування > 65 г/м3 до об’єму повітря
П-ІІа	Зони в приміщеннях, де є тверді горючі речовини чи
	матеріали
П-ІІІ	Зони за межами приміщення, в якому використову-
	ються	горючі рідини з температурою спалаху> 61ºС або
	тверді горючі речовини, горючий пил, волокна

Далі в підрозділі, з урахуванням вихідних даних і вимог чинних нормативних актів [34; 38,39], згідно з [40] наводяться під окремими підзаголовками технічні рішення системи запобігання пожеж і технічні рішення системи протипожежного захисту.

Рішення першої з цих систем спрямовуються на запобігання пожежі, що передбачено, щоб з прийнятою ймовірністю пожежа не виникла. Вихідні положення цієї системи: пожежа можлива за наявності горючої речовини, окислювача, джерела запалювання; за відсутності будь-якого з цих чинників, або при обмеженні їх визначаючих параметрів безпечною величиною, пожежа не

24

може виникнути. Конкретні технічні рішення системи запобігання пожежі, відповідно до вихідних її положень, визначаються з урахуванням реальних виробничих умов і вимог нормативних документів [34,38,39].

Рішення другої системи мають за мету, на випадок виникнення пожежі, обмежити їх розповсюдження, виявити пожежу, забезпечити умови для її ліквідації, захистити працюючих від небезпечних і шкідливих факторів, пов’язаних з пожежею, а матеріальні цінності – від знищення. До рішень цієї системи на-

лежать визначення границі і ступеня вогнестійкості будівельних конструкцій приміщень і будівель у цілому, визначення відстані між будівлями та іншими об’єктами, технічні рішення з конструкції обладнання, вентиляційних систем, систем опалення та кондиціювання повітря, систем енергопостачання, оздоблювальних матеріалів у середині приміщень і верхнього покриття будинків, з систем виявлення пожежі [39] та її гасіння [41-43], з протидимового захисту, евакуації працюючих при пожежі.

Запроектувати протипожежне водопостачання у виробничій будівлі. Навести схему протипожежного водогону, вказавши на ній місце встановлення пожежного обладнання (пожежних кранів, спринклерних і дренчерних установок пожежогасіння. Розробити систему пожежного зв’язку та сигналізації.

Технічні рішення систем попередження пожежі протипожежного захисту приймаються згідно з [33].

Законодавчі, нормативні та методичні матеріали

1.Закон України «Про охорону праці» 14.10.1992р.

2.ДНАОП 0.00.-1.08-94. Правила будови і безпечної експлуатації парових

іводогрійних котлів Держанаглядохоронпраці.

3.ДНАОП 0.00.-1.26-96. Правила будови та безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше0,07 МПа водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою води не вище 115ºС. Держнаглядохоронпраці.

4.Правила будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води. Держнаглядохоронпраці.

5.ДНАОП 0.00.-1.07-94. Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском. Держнаглядохоронпраці.

6.ГОСТ 12.2.062-85.ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные.

7.ДНАОП 0.00-1.03-93. Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів. Держанаглядохоронпраці.

8.ГОСТ 12.2.003-91. ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности.

9.ГОСТ 12.0.003-74. (1999)ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация.

10.ГОСТ 12.3.002-75. (2000)ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности.

11.ГОСТ 12.2.049-80.(2000) ССБТ. Оборудование производственное. Общие эргономические требования.

25

12.ГОСТ 12.2.032-78. (2000) ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования.

13.ГОСТ 12.2.033-84. ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования.

14.Державний реєстр міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці. Друга редакція. Держнаглядохоронпраці. К.,1998.

15.Правила устройства електроустановок.- М.:Енергоатомиздат,1986.

16.ДНАОП 0.00-1.21-98. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів. Держнаглядохоронпраці.

17.ГОСТ 12.1.030.81.(1996) ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление. Изменения, 1987.

18.Сабарно Р.В. и др. Электробезопасность на промышленных предпри-

ятиях.-К.:Техника,1991.-285 с.

19.ГОСТ 12.1.002-84 ССБТ. Электрические поля промышленной частоты. Допустимые уровни напряженности и требования к проведению контроля на робочих местах.

20.ДСанПіН 3.3.6.096-2002. Державні санітарні норми і правила при роботі з джерелами електромагнітних полів.

21.ДНАОП 0.03.5.07-04. Порядок складання та вимоги до санітарногігієнічних характеристик умов праці.

22.ДСН 3.3.6.042-99. Санітарні норми мікроклімату виробничих примі-

щень.

23.ДСН 3.3.6-042-99. Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.

24.СНиП ІІ-4-79/85. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования.

25.ДБН В.2.5-28-2006. Інженерне обладнання будинків і споруд. Природ-

не і штучне освітлення.

26.ДНЛОП 0.03-3.14-85. Санітарні норми допустимих рівнів шуму на робочих місцях.

27.ГОСТ 12.1.003-83. Шум. Общие требования безопасности.

28.ДСН 3.3.6-037-99. Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку.

29.ГОСТ 12.1.012-90. ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требо-

вания.

30.ДСН 3.3.6-039-99. Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації.

31.Методичні вказівки до виконання розділу «Охорона праці» дипломних проектів.-К:НУХТ,2003,№6160.

32.НАПББ 03.002-07. Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной безопасности.

33.СНиП 2.01.02-85. Противопожарные нормы проэктирования зданий и сооружений.

34.СНиП 2.04.09-84. Пожарная автоматика зданий и сооружений.

35.ГОСТ 12.1.004-91. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования.

26

36.Охрана труда в электроустановках/Под редакцией Б.А.Князевского.- М.:Энергоатомиздат,1985.-376 с.

37. В.И. Частухин, А.А. Лабутин. Промышленные котло-агрегаты.-

К.:1993.-189 с.

38.В.В. Дешкенко, В.Г. Точилина. Пожарная безопаность в строительстве. Справочник.-К.:Будівельник.,1987.-302 с.

39.Н.С Гайдуков. Пожарная безопасность промышленных зданий.

К.:Будівельник.,1979.-167 с.

40.С.А. Грипас. Предупреждение и тушение пожаров на промышленных предприятиях.К.:Техніка.,1978.-164 с.

41.ДНОП 0.01-0.01-95. Правила пожежної безпеки в Україні, введені в

дію наказом МВС України від 22.06.95 №400.

42.ГОСТ 28130-89. Пожарная техника. Огнетушители, установки пожаротушения и пожарной сигнализации.

43.ДСТУ 3675-98. Пожежна техніка. Вогнегасники переносні. Загальні технічні вимоги та методи випробувань.

44.ДСТУ 3734-98. Пожежна техніка. Вогнегасники пересувні. Загальні технічні вимоги.

45.СНиП 2.04.05-91. Отопление, вентиляция и кондиционирование воз-

духа.

46.СНиП 2.09.04-87. Административные и бытовые здания и сооружения.

47.ДБН А.3.1-3-94. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Основні положення.

27

Навчальне видання

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до виконання окремого розділу «Охорона праці» дипломного проекту (роти)

для студентів спеціальностей: 7.(8)05050206 «Машини і технології пакування»; 7.(8)05050207 «Машини і ресурсозберігаючі технології переробки упакоки»; 7.(8)05050313 «Обладнання переробних і харчових виробництв»; 7.(8)05050314 «Обладнання фармацевтичних та біотехнологічних виробництв» денної

та заочної форм навчання

СХВАЛЕНО на засіданні кафедри

безпеки життєдіяльності Протокол № 8

від 14.03.2012р.

Укладачі: І.Ф. Степанець

О.В. Матіящук О.І. Сидорченко Т.М. Захарченко

Видання подається в авторській редакції

Підп. до друку 24.07.12. Ум. друк. арк. 1,63. Наклад 45 пр.

Зам. № 044-12А

НУХТ. 01601 Київ-33, вул. Володимирська, 68 www.book.nuht.edu.ua

Свідоцтво про реєстрацію серія ДК № 1786 від 18.05.04 р.

28