- •Національний університет харчових технологій
- •2. Тематика курсових робіт за спеціалізаціями
- •Спеціалізація «Технологія солоду, пива і безалкогольних напоїв»
- •Спеціалізація «Технологія спирту, дріжджів і лікеро-горілчаних напоїв»
- •Спеціалізація «Технологія вина»
- •3.1.3.1. Асортимент і характеристика проектованої продукції,
- •3.1.3.2. П р и н ц и п о в а т е х н о л о г і ч н а схема
- •3.1.3.3. В и б і р т а о б ґ р у н т у в а н н я т е х н о л о г і ч н и х
- •3.1.3.4. О п и с а п а р а т у р н о-т е х н о л о г і ч н о ї с х е м и
- •3.1.4. Розрахункова частина
- •3.1.4.1. В и х і д н і д а н і д л я р о з р а х у н к і в
- •Приклади оформлення літературних джерел
- •Зразок оформлення бланка завдання на курсову роботу
- •2. Строк здачі студентом закінченої роботи 25 квітня 2011 року
- •3. Основний напис на перших сторінках розділів пояснювальної записки
- •17 23 15 120 10
- •17 23 15 120 10
Спеціалізація «Технологія спирту, дріжджів і лікеро-горілчаних напоїв»
Види сировини та допоміжних матеріалів для виробництва спирту, їх техніко-економічна оцінка.
Джерела ферментів для гідролізу високомолекулярних сполук сировини, їх техніко-економічна оцінка та особливості застосування.
Обґрунтування і вибір раціональної технології приготування замісів.
Техніко-економічний аналіз способів термоферментативної обробки крохмалевмісної сировини.
Техніко-економічний аналіз способів оцукрення розвареної маси.
Способи підготовки меляси у виробництві спирту та їх техніко-економічна оцінка.
Вимоги до дріжджів та їх культивування у виробництві спирту із крохмалевмісної сировини.
Вимоги до дріжджів та їх культивування у виробництві спирту із меляси.
Способи зброджування сусла із крохмалевмісної сировини та їх техніко-економічна оцінка.
Способи зброджування сусла із меляси та їх техніко-економічна оцінка.
Забезпечення асептичних умов у виробництві спирту.
Шляхи зниження енерговитрат у процесі перегонки бражки та ректифікації спирту на брагоректифікаційних установках непрямої дії.
Техніко-економічний аналіз роботи існуючих брагоректифікаційних установок.
Обґрунтування використання додаткових колон БРУ.
Особливості технології біоетанолу.
Шляхи підвищення виходу і якості ректифікованого спирту під час брагоректифікації.
Відходи спиртового виробництва та шляхи їх використання.
Характеристика стічних вод спиртових заводів та технології їх очищення.
Порівняльний техніко-економічний аналіз технології хлібопекарських дріжджів на спеціалізованих та мелясно-спиртових заводах.
Вимоги до мікроорганізмів та особливості їх культивування у виробництві хлібопекарських дріжджів на спеціалізованих заводах.
Техніко-економічний аналіз способів виділення дріжджів із бражки та їх згущення у виробництві хлібопекарських дріжджів.
Вимоги до мікроорганізмів та особливості їх культивування у виробництві кормових дріжджів.
Техніко-економічний аналіз способів виділення дріжджів і бражки, їх згущення, термолізу і сушіння у виробництві кормових дріжджів.
Техніко-економічний аналіз способів водопідготовки у виробництві горілок.
Техніко-економічний аналіз способів приготування сортівки та її обробки у виробництві горілок.
Використання сорбентів та їх регенерація в технології горілок.
Техніко-економічний аналіз способів приготування напівфабрикатів у лікеро-горілчаному виробництві.
Техніко-економічний аналіз способів приготування лікеро-горілчаних напоїв.
Основні принципи розробки нових рецептур горілок, лікерів і лікеро-горілчаних напоїв.
Спеціалізація «Технологія вина»
Вибір сортів винограду з урахуванням факторів зовнішнього середовища для різних типів вина.
Характеристика способів переробки винограду «за білим способом» для отримання столових виноматеріалів.
Характеристика способів переробки винограду «за червоним способом» для отримання столових червоних виноматеріалів.
Стабілізація виноматеріалів та способи попередження різних видів помутнінь.
Основні вимоги та загальна характеристика винних рас дріжджів. Способи зброджування сусла.
Технологія міцних вин різного типу.
Технологія десертних вин.
Технологія шампанських вин класичним (пляшковим) та резервуарним способами.
Технологія коньячних спиртів.
Технологія витримки коньячних спиртів для одержання ординарних і марочних коньяків.
Технологічні режими приготування коньяків. Купажні матеріали, їх підготовка та способи купажування.
Технологія ароматизованих вин.
Технології плодово-ягідних вин.
Аналіз стічних вод винзаводів та вибір схем їх очищення.
3. ЗМІСТ І ОБСЯГ курсової роботи
Курсова робота складається із пояснювальної записки (текст) та графічної частини (апаратурно-технологічна схема).
3.1. Пояснювальна записка
Зміст пояснювальної записки й послідовність її викладання виконуються згідно з ДСТУ 3008–95 ‘‘Документація. Звіти у сфері науки і техніки: Структура і правила оформлення‘‘ з урахуванням специфіки навчального проектування.
Пояснювальна записка курсової роботи повинна містити такі розділи: титульна сторінка; завдання на курсову роботу; зміст; 1) вступ; 2) аналітична частина; 3) розрахункова частина; 4) схема технохімічного контролю; 5) висновки та рекомендації; 6) список використаної літератури.
Далі наведено короткий опис змісту розділів пояснювальної записки.
3.1.1. Зміст
Подається на початку пояснювальної записки (після титульної сторінки та завдання на роботу) і включає в себе послідовний перелік всіх розділів і підрозділів роботи. Вони мають точно відтворювати заголовки у тексті. При цьому наводяться номери розділів, підрозділів, пунктів, їх повні назви та початкова сторінка розташування. Заголовки нумерують арабськими цифрами, розділи позначають однією цифрою, підрозділи – двома, а підпорядковані їм – трьома, розділеними між собою крапкою. Але після останньої цифри крапку не ставлять.
Вступ
(2…3 стор.)
В цьому розділі студент лаконічно, але максимально повно, подає інформацію щодо значення розроблюваних технологічних процесів у загальному циклі виробництва товарного продукту. Виділяє і підкреслює найважливіші характеристики напівпродуктів і цільового продукту, формування яких залежить від перебігу відповідних технологічних операцій. Оцінюється їх вплив на інтенсивність виробництва, витрати та втрати сировини, заощадження витрат матеріально-енергетичних ресурсів, якість напівпродуктів та товарної продукції.
На підставі викладеного студент визначає мету, основні завдання роботи і шляхи їх досягнення.
Потім наводяться основні принципові рішення, наведені у роботі, очікувані результати, техніко-економічні показники, обсяг пояснювальної записки та графічної частини. Цю частину вступу слід писати в кінцевому варіанті після виконання основної частини роботи.
3.1.3. Аналітична частина
(15…25 стор.)
Викладається у розділі, якій має відповідати темі з можливими її уточненнями за погодженням з керівником, наприклад “Вимоги до дріжджів та їх культивування у виробництві спирту із крохмалевмісної сировини (аналітична частина)”. Виклад змісту розбивається на підрозділи з відповідною рубрикацією (1.1, 1.2 і т.д.). Підрозділи мають конкретні назви, що відображають їх зміст. Вони відрізняються для різних курсових робіт, але по суті повинні містити такі відомості:
аналіз літературних джерел з посиланням на них у списку використаної літератури, з висновками, де формулюються мета та завдання подальших етапів виконання всієї роботи;
вибір та обґрунтування технології з принциповою та апаратурно-технологічною схемами у межах завдання;
вибір та обґрунтування технологічних режимів;
технічна характеристика товарного продукту (напівпродуктів), сировини і допоміжних матеріалів для його одержання відповідно до вимог чинних стандартів і з обов`язковим наведенням даних для роботи у подальших розділах.
Ця частина є однією з основних в курсовій роботі, адже на підставі викладеного робиться висновок про опанування студентом відповідної технології, вміння роботи техніко-економічний аналіз технологічних процесів та грамотно, логічно викладати думки на папері із обґрунтуванням запропонованих рішень. Як правило, вона складається з таких підрозділів: асортимент і характеристика проектованої продукції, сировини та допоміжних матеріалів; принципова технологічна схема; вибір та обґрунтування технологічних способів і режимів; опис апаратурно-технологічної схеми.