3.1.3.4. О п и с а п а р а т у р н о-т е х н о л о г і ч н о ї с х е м и

(1…2 стор.)

Апаратурно-технологічну схему креслять за положеннями, викладеними в працях [8, 82]. Описують основні потоки основних продуктів без роз’яснення окремих операцій. Вказують звідки і куди надходить сировина, допоміжні матеріали, напівпродукти, побічні продукти, відходи, викиди і стоки. Обов’язково називають способи руху: самопливом, насосом, пневмотранспортом тощо. При будь-якому згадуванні найменування обладнання вказують його номер (без дужок), що відповідає номерові на апаратурно-технологічній схемі. Наприклад: меляса із цистерни 1 самопливом подається у приймальний збірник 2, звідки насосом 3 перекачується у мелясосховище 4 і т. д.

3.1.4. Розрахункова частина

(9…11 стор.)

Цей розділ складається з двох підрозділів: вихідні дані для розрахунків і розрахунок продуктів, енергії, води або технологічного обладнання.

3.1.4.1. В и х і д н і д а н і д л я р о з р а х у н к і в

(0,5…1 стор.)

Вихідними даними для розрахунків є асортимент вибраної товарної продукції, її фізико-хімічні показники, рецептури, норми витрат допоміжних матеріалів, питомий вихід товарної продукції з одиниці переробленої сировини (корисного компонента сировини), втрати під час виконання окремих операцій та методика розрахунків. При цьому використовуються дані наведені у попередньому розділі та у завданні на роботу. Усі інші необхідні для розрахунку дані студент обирає самостійно на підставі чинної нормативно-технічної документації та за погодженням з керівником роботи.

2. Р о з р а х у н о к п р о д у к т і в

(8…10 стор.)

Розрахунок продуктів, незалежно від теми роботи, виконують для всього виробництва. Так, якщо тема роботи – “Дослідження технології замочування зерна у виробництві солоду”, розрахунок починають із розрахунку необхідної кількості товарного ячменю, а закінчують визначенням маси отриманого сухого солоду. А якщо темою є “Вимоги до дріжджів у виробництві спирту”, то розрахунок починають із розрахунку кількості необхідної сировини і допоміжних матеріалів, а закінчують розрахунком продуктів брагоректифікації.

Мета розрахунків – визначити витрати сировини і допоміжних матеріалів на одиницю товарної продукції або вихід продукції з одиниці сировини з обов‘язковим визначенням кількості напівпродуктів і відходів виробництва на проміжних стадіях виробництва.

Розрахунки виконують за спеціальними систематизованими методиками, розробленими для кожного виробництва і наведеними в спеціалізованій літературі – галузевих інструкціях і навчальних посібниках. Зокрема, у виробництві пива розрахунок проводять на 1 дал пива, спирту – на 100 дал безводного спирту, лікеро-горілчаних напоїв – на 1000 дал напоїв, хлібопекарських і кормових дріжджів – на 1 т продукції, вина – на 1 т винограду та на 1000 дал товарної продукції. Для безалкогольного і лікеро-горілчаного виробництв розраховують також потрібну кількість тари, етикеток, ковпачків, мийних засобів, клею і т. ін. Результати перераховують на добовий та годинний випуск продукції (для безалкогольного і лікеро-горілчаного виробництв також на річну потужність) і зводять у підсумкову таблицю (табл. 3).

Таблиця 3– Зведена таблиця розрахунку продуктів

№ пор	Продукт	Кількість продуктів на
		100 дал безводного спирту		добову потужність (3000 дал)		годинну потужність (125 дал)
		кг	л	кг	л	кг	л
1	2	3	4	5	6	7	8
1	Переводний коефіцієнт для розрахунку	1	1	30	30	1,25	1,25
2	Меляса для виробництва спирту	3188,20	2260,01	95645,96	67800,35	3985,25	2825,01
3	Меляса для виробництва хлібопекарських дріжджів	1354,55	960,19	40636,36	28805,82	1693,18	1200,24
4	Загальна кількість меляси на виробництво	4542,74	3220,21	136282,32	96606,17	5678,43	4025,26

Отримані результати розрахунків обов’язково порівнюють з нормативними показниками, а також досягненнями передових підприємств, наприклад баз практики або підприємства, де студент працює. Таким чином оцінюють рівень прогресивності прийнятих в роботі рішень і, за потреби, вносяться відповідні корективи у попередній розділ роботи.

На кафедрі біотехнології продуктів бродіння, екстрактів і напоїв є банк програм розрахунку продуктів різних виробництв з використанням персональних комп’ютерів. Але в курсовій роботі (на відміну від дипломного проекту) з навчально-методичної точки зору, розрахунок продуктів виконують послідовно за методикою з використанням мікрокалькуляторів для прискорення арифметичних розрахунків. Лише при оптимізації технології та для порівняльної оцінки різних варіантів, асортименту, сировини дозволяється використовувати комп’ютерну техніку з відповідним програмним забезпеченням.

Надзвичайно актуальними і доцільними є також енергетичні розрахунки, які обґрунтовують переваги вибраної технології за показниками питомих витрат теплоти, холоду, повітря. Згідно із завданням на курсову роботу студент повинен виконати технологічні розрахунки нового технологічного обладнання.

3.1.5. Схема технохімічного контролю

(1…2 стор.)

Схема контролю якості сировини, допоміжних матеріалів і напівпродуктів у виробничому процесі, а також товарної продукції та відходів виробництва приймається на основі чинних галузевих інструкцій і наводиться тільки для розроблюваної технології у вигляді табл. 4.

Таблиця 4– Схема технохімічного контролю технологічних процесів

Об’єкт контролю	Місце відбору проби	Контрольований показник, одиниця виміру	Метод контролю	Норма або технологічні показники	Періодичність відбору проби	Відповідальний за проведення аналізу
Зріла бражка	Останній бродильний апарат	Біомаса дріжджів, г/дм^3	Ваговий	25–40	3–4 рази за зміну	Хімік
		Міцність, % об.	Рефрактометричний	8–10	Середня проба за зміну	“
		Температура, ^оС	Термометром	27–30	Безперервно	Оператор процесу бродіння

Від якості контролю залежить ступінь регулювання та реалізації в оптимальних умовах технологічних процесів. Тому в роботі, окрім стандартних, слід передбачати нові, перспективні експресні методи аналізу, які ще не входять до чинних Інструкцій, але використовуються у науково-дослідних закладах і на передових підприємствах галузі. Такі пропозиції автор проекту коротко викладає після схеми з обґрунтуванням і роз’ясненням у такій формі, щоб їх можна було реалізувати на практиці згідно з описом у роботі або прописом методики в джерелі інформації, на яку дається посилання.

3.1.6. Висновки та рекомендації

(0,5…1 стор.)

Цей розділ має не менш важливе значення, ніж попередні. В ньому має бути відображене вміння автора узагальнити всю проведену роботу для її практичного використання і подальшого поглибленого розроблення теми у курсовому та дипломному проектах. В ньому стисло у вигляді реферату наводяться запропоновані заходи та їх переваги перед існуючими традиційними. Критеріями оцінки технології при цьому

можуть бути величини виходу або втрат екстракту продукції, напівпродуктів, якість, тривалість, екологічна значущість, використання вторинної сировини, умови праці тощо.

3.1.7. Список використаної літератури

(1…2 стор.)

Перелік спеціальної літератури для використання у курсовій роботі дуже різноманітний залежно від визначеної теми. Але він повинен містити бібліографічні описи таких джерел інформації:

підручники та навчальні посібники з технології галузі, обладнання, проектування, звіти з науково-дослідної роботи;

нормативно-технічна документація (НТД) галузей бродильних виробництв і виноробства: стандарти, інструкції, довідники, накази та постанови керівних органів;

спеціальна довідкова література з суміжних навчальних дисциплін;

автореферати та тексти докторських і кандидатських дисертацій;

галузеві періодичні видання: журнали (“Харчова і переробна промисловість”, “Виноград. Вино”, “Сад, виноград і вино України”, “Стандартизація, сертифікація, якість” , “Виноделие и виноградарство”, "Пиво и напитки”, “Пищевая промышленность”, “Производство спирта и ликеро-водочных напитков”, “Наукові праці НУХТ”, “Наукові праці Інституту винограду і вина “Магарч”, “Наукові праці Укрспиртбіопроду”), збірник “Харчова промисловість” та ін.;

методичні вказівки з урахуванням специфіки тематики роботи.

Для полегшення складання списку літератури, використаної під час проектування, рекомендується з самого початку роботи над курсовою роботою систематично записувати назви книжок й інших літературних джерел на спеціальному зошиті із зазначенням всіх даних щодо використаного літературного джерела. Список оформлюється у порядку згадування або у алфавітному порядку згідно вимог чинного стандарту (див. наведені зразки).