3.1.3.2. П р и н ц и п о в а т е х н о л о г і ч н а схема

(1…2 стор.)

Дана частина розділу подається графічним зображенням переліку основних технологічних операцій та їх послідовності в обсязі завдання на роботу. Вона складається за основними положеннями, викладеними в працях [8, 82 ].

Схема виконується спочатку в загальному вигляді і служить планом роботи над наступною частиною розділу. Після вибору та обґрунтування запропонованих технологічних способів і режимів студент повинен знову повернутися до схеми і внести до неї конкретні дані щодо параметрів технологічних режимів, які дають досить повне уявлення про прийняті в роботі технічні рішення.

Отже, подаються максимально повні дані про технічні рішення роботи у лаконічній формі.

3.1.3.3. В и б і р т а о б ґ р у н т у в а н н я т е х н о л о г і ч н и х

с п о с о б і в і р е ж и м і в

(15…20 стор.)

Над цією частиною роботи студент працює згідно з принциповою схемою, тобто послідовно з виділенням кожного підрозділу заголовком і посиланням на опрацьовані джерела інформації, які наводяться в списку використаної літератури.

Цей підрозділ є найскладнішим через багатоваріантність можливих рішень, а також потребу їх удосконалення або оптимізації. Його виконання потребує значних затрат праці для пошуку та аналізу необхідної інформації в спеціальній літературі, на підприємствах під час виробничої практики або безпосередньої роботи тощо, а, головне, її творчого осмислення і конкретного застосування на практиці при виконанні роботи.

Результати роботи над підрозділом викладають стисло, але достатньо повно і переконливо.

Спочатку коротко вказують мету і сутність процесу та критично аналізують відомих способи з погляду техніко-економічних та інших факторів його реалізації. Результати аналізу наводять з числовим обґрунтуванням у вигляді таблиць, діаграм або графіків. Обирають найкраще, на думку автора роботи, рішення за такими факторами оцінки: підвищений вихід товарної продукції, зменшення витрат сировини, допоміжних матеріалів, пари, води, електроенергії, холоду і повітря на одиницю продукції, підвищення якості продукції, створення комфортніших умов праці, скорочення тривалості процесу, можливість автоматизації та механізації тощо. Обраний технологічний спосіб або режим подають у вигляді технологічної карти, яка дає можливість реалізувати його на практиці.

Для дріжджебродильних відділень, цехів ферментації, хлібопекарських і кормових дріжджів в організації технологічного процесу суттєву роль відіграють мікроорганізми. Тому в цьому підрозділі обов‘язково наводять порівняльну характеристику технологічних властивостей кількох рас (штамів), придатних для конкретного виробництва, обґрунтовують вибір найефективнішої з них з огляду на поставлену мету. Інколи обґрунтовують використання двох чи більше штамів мікроорганізмів в єдиному технологічному процесі .

Наведені у числовому вигляді переваги вибраного способу порівняно з базовим (збільшення виходу спирту, зменшення витрат пари на розварювання тощо) в подальшому використовують у продуктовому розрахунку.

Безумовно, прискіпливої уваги потребують всі питання максимального використання сировини і допоміжних матеріалів на розроблюваних технологічних стадіях і операціях. Слід передбачати комплексне використання сировини як в основному виробництві, так і реалізацію відходів виробництва як вторинних матеріальних ресурсів, що знижує собівартість продукції. Першорядне значення має висока якість цільового продукту виробництва, для чого передбачаються додаткові допоміжні операції, наприклад застосування нових мийних і дезинфікуючих засобів, регулювання концентрації сухих речовин і активної кислотності сусла тощо.

В кінці підрозділу у вигляді резюме наводяться усі технологічні рішення, прийняті у роботі.