- •1.Педагогіка як наука, її становлення і розвиток.
- •2. Предмет і основні категорії педагогіки.
- •3.Система педагогічних наук. Зв'язок педагогіки з іншими науками.
- •4. Фактори розвитку і формування особистості.
- •5. Методи науково-педагогічних досліджень та умови їх ефективного використання.
- •6. Характеристика основних закономірностей навчання.
- •7. Характеристика принципів навчання.
- •8. Поняття про методи навчання, їх класифікація.
- •9. Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності.
- •10. Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності.
- •11. Методи контролю і самоконтролю у навчально-пізнавальній діяльності.
- •12. Засоби навчання та їх класифікація.
- •13. Поняття про дидактику. Предмет і завдання дидактики.
- •14. Основні компоненти і рушійні сили процесу навчання.
- •15. Основні функції процесу навчання та їх взаємодія.
- •16. Форми організації навчання та їх розвиток у дидактиці.
- •17. Урок як основна форма організації навчання. Організація навчальної діяльності учнів на уроці історії.
- •18. Типологія і структура уроку.
- •19. Позаурочні форми навчання.
- •20. Нестандартні уроки у навчально-виховному процесі.
- •21. Індивідуалізація і диференціація навчання у сучасній школі.
- •22. Пояснювально-ілюстративне навчання в загальноосвітній школі.
- •23. Проблемне навчання в сучасній національній школі.
- •24. Сутність програмованого навчання в загальноосвітній школі.
- •25. Характеристика системи освіти в Україні. Альтернативні типи навчальних закладів.
- •26. Стратегічні завдання і напрями реформування системи освіти в Україні.
- •27. Характеристика навчальних програм, шкільних підручників з історії.
- •28. Принципи, функції та види контролю результатів навчання.
- •29. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти.
- •30. Характеристика основних закономірностей процесу виховання.
- •31. Характеристика принципів виховання.
- •32. Процес виховання, його структура, компоненти.
- •33. Рушійні сили та специфіка виховного процесу.
- •34. Поняття методу, прийому виховання. Засоби виховання.
- •35. Методи формування свідомості особистості у вихованні.
- •36. Методи формування досвіду суспільної поведінки у вихованні.
- •37. Методи стимулювання діяльності та поведінки у вихованні.
- •38. Методи контролю та аналізу ефективності виховання.
- •39. Виховна роль дитячих та юнацьких організацій.
- •40. Особливості шкільної вікової періодизації. Сутність акселерації та ретрадації.
- •41. Поняття позакласної та позашкільної виховної роботи.
- •42. Поняття «індивід», «особистість», «індивідуальність».
- •43. Характеристика основних напрямків змісту виховання.
- •44. Завдання і зміст розумового виховання.
- •45. Сутність і особливості національного виховання.
- •46. Мета і завдання трудового виховання школярів.
- •47. Складові морального виховання. Система моральних цінностей.
- •48. Характеристика фізичного виховання, його мета та завдання.
- •49. Мета, завдання екологічного виховання підростаючого покоління.
- •50. Завдання та умови ефективності правового виховання.
- •51. Самовиховання: суть, прийоми, умови.
- •52. Поняття колективу і його ознаки. Типи навчальних колективів.
- •53. Завдання і функції класного керівника.
- •54. Напрями планування роботи класного керівника.
- •55. Підвищення кваліфікації вчителів та їх атестація.
- •56. Керівництво навчально-виховною роботою школи.
- •57. Планування роботи школи.
- •58. Особливості внутрішкільного контролю.
- •59. Основні форми методичної роботи в школі.
- •60. Органи учнівського самоврядування.
- •61. Виникнення перших шкіл у світовій цивілізації.
- •62. Особливості спартанської системи виховання.
- •63. Афінська система виховання.
- •64. Вікова періодизація та система шкіл за я.А.Коменським.
- •65. Дидактичні принципи і правила навчання за я.А.Коменським.
- •66. Зародження писемності і розвиток шкільництва в Київській Русі.
- •67. Типи шкіл у Київській Русі, педагогічні умови їх виникнення.
- •68. Зміст і методика шкільного навчання і виховання в Київській Русі.
- •69. Виникнення братських шкіл. Острозька академія.
- •70. Діяльність козацьких шкіл в Україні (січові, полкові, музичні та ін.).
- •71. Навчальні студії і діяльність громадських об’єднань студентів у Києво-Могилянській Академії.
- •72. Вплив європейських культурних процесів на освітньо-культурне Відродження в Україні. Перші українські вчені.
- •73. Життя і педагогічна діяльність г. Сковороди.
- •74. Основні принципи та напрями виховання
- •75. Педагогічна діяльність к.Ушинського.
- •76. Педагогічні ідеї о.Духновича.
- •77. Культурно-просвітницька діяльність Кирило-Мефодіївського товариства.
- •78. Освітньо-педагогічна діяльність ф.Прокоповича.
- •79. Загальна характеристика культури й освіти періоду українського Відродження.
- •80. Ідея національної школи м.Драгоманова.
- •81. Просвітницько-педагогічна діяльність х.Алчевської.
- •82. Характеристика системи освіти в Україні на початку хх століття.
- •83. Історико-педагогічна концепція м.Грушевського.
- •84. І.Огієнко – фундатор українського шкільництва.
- •85. М.Корф – основоположник малокомплектних шкіл в Україні.
- •86. Педагогічні погляди с.Русової на становлення національної школи в Україні.
- •87. Національний виховний ідеал г.Ващенка.
- •88. Освітня і педагогічна діяльність т.Лубенця.
- •89. Педагогіка а.Макаренка як наука
- •90. Педагогічна система в.Сухомлинського,
48. Характеристика фізичного виховання, його мета та завдання.
Фізичне виховання – система соціально-педагогічних заходів, спрямованих на зміцнення здоров’я та загартування організму, гармонійний розвиток форм, функцій і фізичних можливостей людини, формування життєво важливих рухових навичок та вмінь.
Основними завданнями фізичного виховання є:
Сприяння правильному фізичному розвитку учнів, зміцненню їхнього здоров’я;
Розвиток основних рухових якостей. Спеціалісти вважають, що у початкових класах потрібно виховувати спритність і швидкість, у середніх поряд з тим – загальну витривалість, у старших класах – спритність, швидкість, силу і витривалість. У процесі фізичного виховання школярі вчаться переборювати впевненість, страх, утому, завдяки чому в них розвиваються не тільки фізичні, але й моральні якості;
Формування життєво важливих рухових умінь і навичок: біг, стрибки, плавання, метання, вправи на гімнастичних снарядах, акробатика і т.д.;
Виховання стійкого інтересу і потреби в систематичних заняттях фізичною культурою;
Набуття необхідного мінімуму знань в галузі гігієни і медицини, фізичної культури і спорту. Школярі повинні одержати чітке уявлення про режим дня й особистої гігієни, про значення фізичної культури і спорту для зміцнення здоров’я і підтримки високої працездатності, про гігієнічні правила занять фізичними вправами, руховий режим і природні фактори загартовування, шкоду паління й алкоголю і т.д.
До основних засобів виховання фізичної культури школярів належать фізичні вправи, природні і гігієнічні фактори.
Фізичні вправи включають гімнастику, ігри, туризм, спорт.
З педагогічної точки зору цінність гімнастики полягає в тому, що вона може вибірково впливати на розвиток окремих систем і функцій організму. Розрізняють гімнастику основну, гігієнічну, спортивну, художню, виробничу, лікувальну. Відповідно до навчальної програми з фізичної культури учні займаються переважно основною гімнастикою (загально розвивальні вправи без предметів і з предметами – м’ячами, палицями, скакалками, прапорцями; ходьба; біг; стрибки; метання; елементарні акробатичні вправи).
Задовільняючи природній потяг дітей і підлітків до рухової активності, ігри збуджують колективні переживання, радість спільних зусиль, сприяють зміцненню дружби і товариських стосунків. У початкових класах школи в основному проводяться рухливі ігри, у середніх і старших – спортивні.
Туризм – це прогулянки, екскурсії, походи і подорожі, що організуються для ознайомлення учнів із рідним краєм, природними, історичними і культурними пам’ятками. У туристських заходах школярі набувають фізичного загартування, витривалості, навичок орієнтування на місцевості, досвіду колективного життя і діяльності, керівництва і підпорядкування, на практиці засвоюють норми відповідального ставлення до природного середовища.
В організації і проведенні туристських походів (піших, лижних, човнових і велосипедних) разом із учителями фізкультури беруть участь класні керівники, батьки. Особливу увагу вони несуть за дозування фізичних навантажень, дотримання правил безпеки й охорони життя і здоров’я дітей.
На відмінну від фізичної культури спорт завжди пов’язаний із досягненням максимальних результатів в окремих видах фізичних вправ. На змаганнях, в умовах гострої спортивної боротьби, підвищеної відповідальності за свої результати перед колективом, учні долають значні фізичні і нервові навантаження, виявляють і розвивають рухові та морально-вольові якості.
Серед засобів фізичного виховання особлива роль належить природним факторам (сонце, повітря, вода). В єдиному комплексі з фізичними вправами, вони посилюють оздоровчий вплив на учнів. Слід пов’язувати з ними усі види рухової активності школярів, а також використовувати у вигляді спеціально організованих процедур -–сонячних і повітряних ванн, обтирань, обливань.
Фізичне виховання потребує гігієнічного забезпечення фізкультурних занять, раціонального режиму навчальної праці, відпочинку, харчування, сну, соворого дотримання санітарно-гігієнічних вимог до шкільних будівель, спортивних залів, рекреаційних і допоміжних приміщень (оптимальна площа, світловий і тепловий режим, регулярне провітрювання, вологе прибирання). Снаряди, інвентар і устаткування, що використовуються для занять фізичними вправами, за розмірами, вагою й будовою повинні відповідати віку й статі учнів. Учні повинні виконувати норми і правила, пов’язані з гігієною побуту і спортивних занять (догляд за тілом, гаряче харчування і повноцінний сон, наявність спортивного взуття і одягу).
Ретельно продуманий і систематично виконуваний режим дня зміцнює здоров’я, створює бадьорий, життєрадісний настрій, виховує акуратність, точність, організованість, дисциплінованість, пунктуальність, самоконтроль.
Режим дня не може бути однаковим для всіх школярів. Він диференціюється від стану здоров’я, рівня працездатності, конкретних умов життя й індивідуальних особливостей учнів. Загальні для всіх є ранкова гімнастика, туалет, навчальні заняття в школі, обід, післяобідній відпочинок, виконання домашніх завдань, перебування на свіжому повітрі, спорт, заняття за інтересами, вечеря, вечірня прогулянка, підготовка до сну.