Тема 5. Комунікативна, перцептивна та інтерактивна сторони спілкування

1. Спілкування як обмін інформацією. Вербальна та невербальна комунікація. Одиниці (елементи) комунікативного процесу.

2. Класифікація та види інформації, що застосовуються в комунікативному процесі: за характером впливу комунікатора на реципієнта (спонукальна і констатуюча); залежно від спрямованості (аксіальна – міжособистісне та групове спілкування; ретиальна – масове спілкування).

3. Бар'єри комунікації: естетичний, інтелектуальний, смисловий, мотиваційний, психологічний, моральний та ін. Мовні бар'єри комунікації: фонетичний, семантичний, стилістичний, логічний.

4. Поняття соціальної перцепції. Взаємопізнання людей у процесі спілкування. Перцептивні компоненти спілкування (взаємосприйняття, взаємооцінка, взаєморозуміння).

5. Механізми міжособистісного сприймання: егоцентризм, ідентифікація, каузальна атрибуція, рефлексія, стереотипізація, емпатія.

6. Спілкування як взаємодія. Мотиви соціальної взаємодії: кооперація, альтруїзм, рівність, конкуренція, індивідуалізм, агресія та ін.

Сторони (зовнішня – формальна, внутрішня – змістова) та зміст взаємодії.

7. Взаємний вплив та пізнання людей в процесі міжособистісного спілкування: його цілі і наслідки. Види психологічного впливу: переконання, навіювання, зараження, прохання, примушування, деструктивна і конструктивна критика, ігнорування, маніпуляція, формування прихильності, пробудження імпульсу до наслідування; паніка, чутки, мода та ін.

Тема 6. Конфлікти. Психологія конфлікту при спілкуванні

1. Кризи і конфлікти в житті людини. Життєвий цикл і вікові кризи.

2. Психологічна структура конфлікту: причини виникнення та динаміка розвитку.

3. Особистісні конфлікти (мотиваційні, когнітивні, рольові) та способи їх конструктивного подолання.

4. Основні типи міжособистісних конфліктів (ціннісні, інтересів, через порушення норм чи правил взаємодії та ін.) і їхній розвиток. Способи вирішення та стратегії поведінки в міжособистісних конфліктних ситуаціях. Розвиток навичок ефективної взаємодії у складних ситуаціях людських стосунків.

5. Екзистенціальні кризові ситуації: проблема смерті, проблема “свободи волі”, екзистенційна ізоляція, проблема змісту існування та ін.

Основні поняття: інцидент, кризова ситуація, криза, екзистенціальна ситуація, конфлікт (латентна, демонстративна, агресивна, батальна фази конфлікту), протидія, сварка, ворожнеча, фрустрація, агресія, пряма провокація, когнітивне втручання.

Тема 7. Група в соціальній психології. Великі соціальні групи. Соціально-психологічні явища в малих групах. Групова динаміка

1. Поняття та головні ознаки групи: цілі і завдання діяльності; зміст і характер спільної діяльності; усвідомлення членами групи своєї належності до неї; певний тип стосунків між членами групи; визначеність ролей, які виконують певні індивіди; виділення лідерів ін. Функції групи: соціалізації, інструментальна, експресивна, підтримуюча та ін.

2. Основні параметри групи: композиція (склад) групи; система ролей; статус (позиція) в групі; структура групи.

3. Проблеми дослідження групи. Великі і малі групи. Теоретичні підходи до дослідження групи у зарубіжній та вітчизняній психології: теорія К. Левіна; інтеракціоаністська концепція; теорія систем; соціометричний напрямок; психоаналітична концепція З.Фрейда; загальнопсихологічний підхід Р.Л.Кричевського, Е.М.Дубовської; емпірико-статистичний напрямок Р.Кеттела; формально-модельний підхід; теорія підкріплення (Д.Хоманс, Д.Рібо, Г. Келлі); діяльнісний підхід (А. В. Петровський, М. Г. Ярошевський, Г.М.Андреєва); параметрична концепція; організаційно-управлінський підхід (Є. С. Кузьмін).

4. Класифікація груп: за чисельністю (малі – великі); за мірою опосередкованості (умовна (номінальна) – реальна); за тривалістю взаємодії (тимчасові – постійні); за суспільним статусом (формальні (офіційні) – неформальні (неофіційні)); за способом функціонування (лабораторна (штучна) – природна); за мірою відкритості (відкриті – закриті); за мірою значущості міжособистісних стосунків (первинні – вторинні; групи членства – референтні групи); за рівнем розвитку (дифузна група; асоціація (просоціальні, асоціальні); група-кооперація (автоматична, традиційна, спонтанна, директивна, контрактні форми); корпорація, колектив.

5. Характеристика великої соціальної групи, її ознаки. Утворення великої соціальної групи та механізми її функціонування. Сталі спільності: етноси, нації, народи, соціальні класи, професійні та вікові групи тощо. Поняття про стихійну групу (натовп, юрба, публіка). Способи впливу в стихійних групах (зараження, навіювання, наслідування).

Структура великої групи: динамічні елементи (потреби, інтереси, настрої); стійкі утворення (традиції, звичаї, ментальність та ін.).

Етнічна група та нації. Етнопсихологія про національну самосвідомість, національні почуття, національний характер, модальну особистість, етнічну особистість, ментальність.

Психологічні особливості українського національного характеру. Дослідження М.Костомарова, В.Липинського, Д.Чижевського, Ю.Липи, Ю.Кульчицького та ін. про український національний характер.

Особливості спілкування в умовах великої соціальної групи. Масова комунікація як різновид міжгрупового спілкування. Особливості масової комунікації.