методичнезабезпеченняЗМБС / ЗВЕДЕННЯ І МОНТАЖ БУДІВЕЛЬ І СПОР

вести як вертикальним так і горизонтальним потоком.

3.6.Зведення великопанельних будинків

Методи монтажу та геодезичне забезпечення точності установки панелей

Зведення великопанельних будинків розподіляється на три цикли:

-роботи нульового циклу;

-зведення надземної частини;

-оздоблювальні та спеціальні роботи.

До початку монтажу панелей нового ярусу вирівнюють поверхню пе-

рекриття, здійснюють точну розбивку місць установлення зовнішніх стінових панелей по усьому периметрові захватки (інколи усього будинку), наносять необхідні риски, визначають положення вертикальних швів та плоскостей панелей, закріплюють на поверхові монтажний горизонт.

Зведення цих будинків ведеться методом нарощування у вертикально-

му та горизонтальному напрямках, а монтаж панелей – вільним, обмежено вільним способами та способом просторової самофіксації. Для цього вико-

ристовують, як правило, баштові обмежено-мобільні крани.

Під час вільного способу монтажу панелі у проектне положення уста-

новлюються за допомогою індивідуального монтажного оснащення у вигляді жорстких підкосів зі стяжними муфтами, накидними струбцинами та ін. Під-

коси закріплюють до петель у плитах перекриттів або за спеціальні отвори у них (рис. 3.12).

Після закінчення вивірки панелі закріплюють у проектне положення зварюванням закладних частин, арматурних випусків та іншими способами з послідуючим їх антикорозійним захистом та омонолічування швів.

101

а)		б)		1
	4
	3
1			21	19
			20
				14
2		5
6		8	9	7
		7

	2	3	4	5
18	13	15
		16	17
				12
6	10		11

Рис. 3.12 – Монтаж великих панелей вільним способом:

а – закріплення зовнішніх стінових панелей; б – послідовність монтажу панелей поверху (1, 2…21); 1 – зовнішня панель; 2 – підкіс із струбциною; 3 - 4 – відповідно вертикальні та горизонтальні мітки на панелі; 5 – розбивочні риски на панелі перекриття; 6 – місце кріплення підкосу; 7 – панель перекриття

1 4	5	6	а)		б)			в)
				1				1
			7	2	8			10
								8
						7			7
				8
				10			8		8	9
		3			3			3

Рис. 3.13 – Типи монтажного обладнання для монтажу:
г)
- в – стінових панелей відповідно безструпцинним підкосом із гвинтовим за-
тиском, укороченим підкосам та підставкою для тимчасового кріплення;
13	15

1 – панель, 2 – струбцина12 , 3 – плита перекриття, 4 – петля, 5 – верхня захоп-

лююча головка, 6 – гак, 7 – труба підкосу, 8 – натяжна муфта, 9 – універсаль-

ний захват,			17
		10 – кінцевий захват
11		14	16
Обмеженовільний спосіб здійснюється за допомогою об’ємних конду-
3000	200	6000 (12000)

кторів – установників, базових панелей, шарнірних зв’язків та ін. У процесі

монтажу, який ведуть в обидва боки від кондуктора, панелі вивіряють за до-

102

помогою каліброваних трубчатих з’єднуючих пристроїв (рис. 3.14).

Цей спосіб дозволяє, у порівнянні з вільним, у два рази скоротити ви-

трати ручної праці та машинного часу.

1

2

I	III	V	VII	I	III		V	VII
II	IV	VI	VIII	II	IV	VI		VIII

	4	3
	5
		перша захватка	друга захватка

Рис. 3.14 – Монтаж великих панелей обмежено-вільним способом:

1 – кондуктор, 2 – з’єднувальні тяги, 3 – поздовжній базовий створ, 4 – те ж, поперечний, 5 – репер, І-VІІІ – кондуктори

Спосіб просторової самофіксації полягає в тому, що під час виготов-

лення панелей у них з високою точністю закріплюють металеві деталі, які під

час з’єднання панелей у процесі монтажу утворюють замкові сполучення.

Такі сполучення можна утворити й завдяки спеціальній конструкції панелей

(рис. 3.15).

а)	б)	5	6

1 2

7

8

4

3

Рис. 3.15 – Монтаж великих панелей способом просторової само-фіксації: а – загальний вигляд монтажу; б – види фіксаторів; 1 – штировий фіксатор; 2 – шайба; 3 – замкова закладна деталь; 4 – лунка; 5-8 – постійні; 5-7 – ті, що не регулюються; 7 – безлюфтовий; 5, 6, 8 – люфтові; 8 – монтажноексплуатаційні

103

При цьому монтажне обладнання використовується тільки для першої

базової панелі.

Точність монтажу забезпечується комплексом геодезичних розбивоч-

них робіт:

-закріплення висей на будівлі із можливістю перенесення їх на вищерозта-

шовані поверхи;

-передача по вертикалі основних вісей;

-розбивка проміжних та допоміжних вісей на перекритті кожного поверху;

-розмітка за допомого мірної стрічки положення установочних рисок, що

визначають положення панелей, що установлюються на поверсі;

-визначення монтажного горизонту на поверсі за який приймається най-

вища точка змонтованого перекриття;

-складання поверхової виконавчої зйомки на якій фіксується положення змонтованих конструкцій відносно розбивочних вісей.

Загальні принципи монтажу

Монтаж конструкцій надземної частини ведеться по поверхово, при цьому спочатку створюється жорсткий просторовий блок, а монтаж кожного наступного поверху починається після набором бетоном стиків омонолічу-

вання несучих конструкцій не менше 70% проектної міцності. Монтаж конструкцій будинку на захватці починають із установлення панелей зовні-

шньої торцевої стіни, рідше одної дальньої, що межує із кутовою, частіше усіх панелей від одного торця до іншого. Потім здійснюють монтаж панелей дальшої від крану вісі будівлі, приєднуючи до раніше змонтованої торцевої панелі та установлюючи їх до кінця захватки; потім послідовно панелі внут-

рішньої та ближчої зовнішньої стіни. Після монтажу панелей стін здійсню-

ють монтаж елементів східців та перегородок, сантехобладнання і т д. За-

ключний етап – монтаж панелей перекриття на захватці.

Основні схеми монтажу великопанельних будинків

Послідовність монтажу конструкцій визначається конструктивними

особливостями (розташуванням несучих панелей та ін.), наявністю видів мо-

104

нтажного оснащення.

Монтаж із приоб’єктного складу (рис. 3.16).

Рис. 3.16 - Схема монтажу із приоб’єктного складу: 1 – 16 - послідовність монтажу панелей

Конструкції завозяться та розташовуються у зоні монтажного крану заздалегідь у комплекті на поверх. Монтаж ведеться із принципу створення замкнених осередків. Спочатку створюють кутовий осередок чи здійснюють монтаж сходинкової клітини. Установлюють торцеві маячні зовнішні стінові панелі, потім установлюють інші зовнішні стінові панелі та перегородки із утворенням замкненого осередку, після чого здійснюють монтаж плит перек-

риття. За використання цього способу потреба у засобах тимчасового кріп-

лення – мінімальна.

Монтаж із маячними панелями (рис. 3.17).

Рис. 3.17 - Схема монтажу із маячними панелями: 1 25 – послідовність монтажу панелей

105

Монтаж розпочинається із маячних панелей, що стають опорними.

Далі продовжують монтаж по принципу замкнених прямокутників, послідов-

но установлюючи панелі зовнішніх, внутрішніх поперечних та повздовжніх стін, сходинкові клітини у межах захватки. У останню чергу установлюють панелі перегородок,панелі перекриттів та балконних плит.

Монтаж з транспортних засобів (рис. 3.18).

Рис. 3.18 - Схема монтажу із транспортних засобів: 1 – 18 - послідовність монтажу стінових панелей

Монтаж ведеться за часовим графіком монтажу ув’язаному із графіком доставки конструкцій. У монтажній зоні залишається тільки невеликий запас малотиражних елементів. У процесі монтажу для створення просторової мо-

нтажної жорсткості створюють замкнені осередки із однотипних вертикаль-

них збірних конструкцій – панелі торцеві, зовнішні, внутрішні повздовжні стіни, поперечні несучі стіни або стін сходинкових клітин.

Монтаж домобудівними комбінатами (рис. 3.19)Метод полягає у по-

ставлянні та монтажу однотипних конструкцій, що значно підвищує проду-

ктивність праці. Однак внаслідок нестворення жорстких осередків збільшу-

ється потреба у засобах для тимчасового кріплення та вивіряння.

106

Рис. 3.19 - Схема монтажу домобудівними комбінатами: 1 – 28 - послідовність монтажу стінових панелей

Монтаж будівлі із поперечними несучими стінами (рис. 3.20), вима-

гає монтажу у першу чергу цих стінових панелей. Далі монтаж ведеться тра-

диційним методом – дальші від крану зовнішні, внутрішні та ближчі до кра-

ну панелі.

Рис. 3.20 - Схема монтажу із поперечними несучими стінами: 1 – 30 - послідовність монтажу стінових панелей

Особливу увагу під час монтажу зовнішніх стінових панелей необхід-

но звернути на улаштування стиків. Вони повинні бути не тільки міцними ,

але і забезпечувати теплоізоляцію внутрішніх приміщень. Прикладом забез-

печення теплоізолюючих властивостей є стик приведений на рис. 3.21.

107

а)

б)

1

2 3 4

5 6 7

1

2

3

5 7

Рис. 3.21 - Стикове з’єднання панелей зовнішніх стін:

а – вертикальне; б – горизонтальне; 1 – захисне покриття; 2 – герметизуючий шар мастики; 3 – пружна прокладка; 4 – повітрозахисна прокладка; 5 – термовкладиші; 6 – бетон; 7 – панель

Хід робіт із улаштування стиків заноситься в журнал. Усі зварювальні

процеси та нанесення антикорозійного захисту покрить, улаштування утеп-

лення, оформляють актом на скриті роботи.

3.7.Зведення будинків із об’ємних блоків

Використання об’ємних блоків дозволяє підвищити продуктивність

монтажних робіт, але з’являється ряд питань, пов’язаних з виготовленням

блоків, їх транспортуванням, витратами бетону та арматури.

По призначенню розрізняють блок-кімнати (масою 10‚12 т), блок-

квартири (масою 40‚60 т), а також менші за об’ємом сантехкабіни, блоки лі-

фтових шахт, сходинкових кліток.

В залежності від способу обпирання розрізняють: блоки із стрічковим

обпиранням по периметру та точковим обпиранням у чотирьох кутах.

Об’ємні блоки можна поділити на наступні групи:

- блок – елементи - для житлового будівництва;

-блок – кімнати, включаючи блок – кухні та сходинкові клітини;

-блок – секції – для житлового будівництва;

-блок - квартири – блоки на усю ширину будинку, включаючи дві кім-

нати;

-просто об’ємні елементи санітарно – технічні кабіни, ліфтові шахти.

108

У залежності від послідовності збирання у процесі монтажу на буді-

вельному майданчику розрізняють блоки (рис. 3.22):

-«стакан» із приставною панеллю стелі;

-«лежачий стакан» із приставною панеллю зовнішньою стіновою панеллю;

-«перевернутий стакан» або «ковпак» із приставною панеллю підлоги.

Найбільш поширеним є «лежачий стакан» у якого зовнішня панель

виготовляється утепленою.

а)

б)

в)

Рис. 3.22 - Види об’ємних блоків:

а – «перевернутий стакан» або «ковпак», б – «стакан», в – «лежачий стакан»

Послідовність монтажу

Монтаж будинків із об’ємних блоків ведуть до п’яти поверхів козловим краном, рідше – баштовим або стріловим мобільними кранами.

Для стропування блоків використовують балансуючі траверси. У прое-

ктне положення їх установлюють за допомогою двох тимчасових фіксаторів,

що закріплюють у швах раніше змонтованих блоків (рис. 3.23).

Під час монтажу будинки розподіляють на захватки, де блоки монту-

ють у різній послідовності в залежності від типу крана та конструктивних рішень (способу розміщення комунікацій на блоці, з’єднання блоків між со-

бою та з добірними елементами) (рис. 3.23, б,в,г,д).

109

а)

б)	1	г)	1
		2
		2
в)	1	д)	1	2
		3

4 2

Рис. 3.23 - Монтаж будинків з об’ємних блоків:

а – загальний вигляд монтажу; б – послідовність монтажу будинку із об’ємних блоків без зовнішніх комунікацій; в – із зовнішніми комунікаціями на торцевій грані; г – те ж, на поздовжній; д – те ж, на торцевій та поздовжній гранях; 1 –початок монтажу; 2 – кінець монтажу; 3 – блоки з зовнішніми комунікаціями; 4 – блоки сходової клітини

У більшості випадків спочатку монтують найбільш віддалені від крана

блоки.

Якщо в середині блоку розташовані комунікації, найбільш раціонально

здійснити паралельний монтаж обох поздовжніх рядів об’ємних блоків від

одного боку будинку до іншого, що відкриє фронт робіт для омонолічування

стиків (рис. 3.23.а ). Якщо санітарно-технічні блоки, розташовані в одному

110