- •1 . Які функції у житті людини виконує світогляд? у чому полягає його необхідність для людини?
- •2. На яких засідках проводять типологію світогляду? Якою мірою можна вважати світоглядом мистецтво, релігію, філософію?
- •3.. Окресліть Характерні риси міфологічного світогляду та поясніть заподій підвищеного
- •4.Якими є найперші характерні особливості філософського мислення?
- •7. Окресліть вихідні ідеї Сократа, його найперші філософські тези їх відміннясть від тез софістів
- •8. У чому полягає сенс введення Платоном поняття ідеї? Окресліть основний зміст філософії Платона.
- •9. Окресліть вихідні філософські ідеї Арістотеля
- •10. Якимі булі найперші особливості та здобутки філософських шкіл пізньої античної філософії? Яка з цих шкіл видається Вам найбільш цікавою? (античної філософії: школи ідеї, передставники)
- •11. Зміні у світоглядіпідгодина переходувідантичностідо європейського Середньовіччя
- •Середньовічній світогляд
- •1. Монотеїзм (єдинобожжя).
- •12. Окресліть основні особливості середнбовічної філософії, етапи її розвитку, провідну проблематику, назвіть її представників
- •13. У чому полягають основні ідеї гуманізму у філософії епохи Відродження? у чому полягають вихідні особливості гуманізми як філософського напряму?
- •14. Поясніть основні особливості розвитку філософії в епоху Нового годині.Чим сморід булі зумовлені?
- •15. Що таке мислення здорового глузду? Які філософи Нового годині зробили свій внесок у обгрунтування його засідок?
- •16. Що таке емпіризм у теорії пізнання в епоху Нового годині? Чим він відрізняється від раціоналізму?
- •17. Охарактеризуйте основні філософські ідеї ф. Бекону.
- •18. Охарактеризуйте вихідні ідеї філософії р. Декарта.Поясніть його тезу „я мислю, отже існую”.
- •19. Охарактеризуйте суттєві риси теорії пізнання Дж. Локка. Що є для нього джерелами пізнання? (Філософія Дж.Локка
- •21. Охарактеризуйте суттєві риси філософської теорії б. Спінозі. Що озн. Поняття «субстанція», «атрибут», «модус» в онтології Нового годині? у якому значенні смороду вик. У нашу годину?
- •22. Які характерні риси булі притаманні філософії європейського Просвітніцтва? Ідеї, передставники та значення ідей європейського Просвітніцтва
- •Розвіток гносеології
- •Сенсуалізм і раціоналізм
- •Ідоли розуму по Бекону
- •23. Окресліть і поясніть судження Пськаля про людину та гідне мислення (б.Паськаль про місце та роль людини в світі)
- •24. Поясніть, чому нім. Класичну філософію виділяють в окремий період розвитку європейської філософії. Окресліть особливості та значення німецької класичної філософії
- •25.-26.
- •25.Поясніть, що мі називаємо «коперніканським переворотом» і.Канта у філософії .
- •26. У чому полягає зміст «категоричного імперативу» і.Канта? На скільки його ідеї можуть бути прийнятими в нашу годину?
- •27. Охарактеризуйте особливості розвитку німецької класичної філософії після Канта.Філософські, вихідні ідеї й.-г. Фіхте та ф.-в.-й. Шеллінга
- •28.-29 У чому полягають провідні особливості філософії Гегеля? Що входити у філ. Систему Гегеля? Чому Гегеля вважають творцем діалектики? Якимі є засади діалектики як філософської теорії?
- •30. Поясніть зміст Антропологічного принципу л.Фейєрбаха
- •32. Окресліть Провідні ідеї та особливості філософії а. Шопенгауєра. Чому його вважають засновником ірраціоналізму?
- •34. Окресліть основні філософські ідеї Ніцше. Чим момна пояснити їх неоднозначну оцінку?(у чому суть "Переоцінки всіх цінностей" у філософії ф.Ніцше.
- •36. Окресліть основні напрями розробки „Наукової філософії” у хіх ст. Поясніть особливості філософії позитивізму.
- •37. Охарактеризуйте основні особливості філософії хх ст. Та подайте класифікацію її основних напрямів.
- •38. Окресліть позитивне та негативне в діяльності неопозитивізму як філософського напряму хх ст. Яку відношення до нього має філософія, що розвивалась у Львові?
- •39. У чому полягають найперші ідеї екзистенціалізму? Якою мірою ця філософія є прийнятою для сучасного життя, для вас?
- •40. Окресліть провідні ідеї філософської антропології у філософії хх ст.
- •41. У чому полягає філософське значення ідей з. Фрейда? Як окреслював з. Фрейд структуру людської психіки?
- •42. Розкрійте вихідні ідеї представників фрейдизму та неофрейдизму у філософії хх ст.
- •43. Розкрійте найперші особливості філософського поняття буття. Окресліть основні функції та значення поняття буття в сучасній філософії.
- •45. Окресліть основні концепції походження свідомості; покажіть їх позитивні та негативні сторони.
- •46. Розкрійте та поясніть структуру свідомості та її функції; у чому полягає життєве значення цих функцій?
- •47. (Розкрійте зміст основних ознак свідомості та поясніть їх) Поясніть зв'язок свідомості і мови.
- •48. Перерахуйте основні функції людської свідомості та дайте їх коротке пояснення.
- •50. Назвіть основні відіа пізнання і поясніть їх співвідношення. (Який із видів пізнання видається вам найважливішим або провідним. Чому?)
- •51. У чому полягає проблема буття людини? Чим буття людини відрізняється від її життя та існування?
- •52. Розкрійте співвідношення зрозуміти "людина - індивід - персона -особистість -"індивідуальність".
- •53. Розкрійте зміст поняття цінностей та окресліть вихідні цінності людського буття.
- •54. Охарактеризуйте філософське розуміння свободи та подайте її різновиди.
- •57. Назвіть і охарактеризуйте рівні духовного життя суспільства. Що таке ідеологія ?
- •58. Поясніть чому історія розгортається як процес. Що рухає цим процесом ? Як можна визначити суб*єкта та рушійні сили історії ?
- •59. Поясніть основні аспекти співвідношення культури та цивілізації.
58. Поясніть чому історія розгортається як процес. Що рухає цим процесом ? Як можна визначити суб*єкта та рушійні сили історії ?
Певна, хоча б і початкова орієнтація в історичному процесі потрібна не лише політикам, а й кожній людині, яка прагне свідомо будувати своє життя, бо поза історією людства людини просто немає. Це означає, що людське буття має принципово історичний характер і вимагає від людей певних зусиль, спрямованих якраз на забезпечення історичних розумів свого життя. Таких, наприклад, як виховання та навчання дітей, передання історичної естафети досвіду, здобутків власної діяльності, збереження історичних надбань. Філософія історії як особливий напрям філософського пізнання покликана здійснювати загальну орієнтацію людини в історичному процесі.
Термін “філософія історі” уперше вжив Ф.Вольтер (XVIII ст.), але залишкового узаконення він набув після виходу у світ праці Йоганна Готфріда Гердера (1744—1803) “Ідеї до філософії історії людства” (т.1—4, 1784—1791) та лекцій з філософії історії, що їх читав Георг Гегель у Берлінському університеті (1822—1831). Але в розвитку філософської думання осмислення історії як особливої сфери дійсності було наявне на всіх її етапах. Тому є усі підстави вести розмову про античну, середньовічну, ренесансну філософію історії, про ідеї філософії історії у новоєвропейському Просвітніцтві і т.д., аж до XX ст. Упродовж усього цього історичного періоду поступово формувалося коло вихідних проблем філософії історії, які мі й окреслимо в їх історичному змістовому наповненні.
Антична філософія вписувала людську історію у загальний космічний колообіг, а філософія Середньовіччя, навпаки, підпорядковувала природу людській історії, розглядаючи буття природи як до певної міри результат драми людського гріхопадіння (до гріхопадіння в природі панували мир та гармонія). У добу Відродження з’являється думання про тих, що історія є сферою випробування людських можливостей (Н.Макіавеллі, Дж.Бруно). Вона набула ще більшого поширення серед деяких просвітників (Же.-Ж.Руссо, Ф.Вольтер) та в пізніші часи (І.Г.Гердер). Для Просвітніцтва була досить характерною думання про тих, що історія розгортається відповідно до якостей, притаманних людській природі. У некласичній філософії історичний процес досить часто розглядали як похідне від певних індивідуальних якостей людей (фрейдизм, частково — екзистенціалізм, культурологія). На тому, що історія має свою власну якість, яка принципово відрізняє її як від природи, так і від індивідуальних людських виявлень, уперше почавши наполягати Ф.Шеллінг: “Над першою природою повинна вибудовуватись друга і наче вища, в якій панує закон Пріроді, але зовсім іншої, ніж у природі видимій, а саме — закон Пріроді, що існує задля свободи” (Антологія світової філософії, т.3.- С.272). Отже, Шеллінг підкреслював, що у світі історії панують закони, протилежні за спрямованістю законам природи. Цю лінію думань досить аргументовано і поглиблено розвивав Гегель, а потім — історики середини XIX ст. Врешті-решт у XX ст. названа позиція стала майже незаперечною.
Іншою за значенням слід назвати проблему спрямованості історії: куди йде людська історія? Чи має вона відкриту або приховану мету? Чи має (або повинна мати) історія визначений качан, а також - свій кінець? Частковім — за обсягом, але не за значенням — елементом цієї проблеми постає питання про прогрес в історії. У історичному розгляді цієї проблеми можна виділити такі варіанти тлумачень спрямованості історії:
1. Замкненій коловорот, тобто постійне повернення історії на вже пройдені шляхи (антична філософія): у горизонтальній площині, тобто без зміни рівня того, що відбувається, — Геракліт Ефеський, піфагорійці, стоїки; у вертикальній площині, тобто із виходом на певні вищі стани та із подальшим поверненням до нижчих, початкових - Емпедокл, Демокріт, Лукрецій Кари.
2. Лінійній варіант (прямування історії у нескінченність, але без суттєвих змін): частково — імператорський Рим, частково - Новій година та некласична філософія.
3. Завершень, але цілеспрямований процес: християнська середньовічна філософія, філософія історії Гегеля; при цьому варіанті варіанті вважалося, що історія має мету, прямує до її здійснення та завершення по досягненні такої мети.
4. Історія як процес, що прогресує у варіантах: а) руху “по висхідній лінії” (Ф.Бекон, М.Ж.Кондорсе); б) у варіанті “збільшення можливостей розвитку” (І.Г.Гердер, деякі течії філософії XX ст., наприклад, технократичні).
5. Циклічній процес: а) у варіанті “зльотів та падінь” (К.Таціт, Н.Макіавеллі, Ж.Боден); би) у варіанті “коливань у певних межах”, наприклад, від миру до воєн, від об’єктивного до суб’єктивного та ін. (“Теорія катастроф” Ж.Кювьє, некласична філософія (О.Шпенглер та ін.).