Основна частина розділ 1 Історія кімнатного квітникарства

За Блажеєвою [1] історія кімнатних рослин заходить корінням у глибину віків, у часи, коли тільки починали зароджуватись людська цивілізація та культура. Чим вище був культурний рівень країни, тим більше її жителі намагалися створити навколо себе атмосферу краси і затишку.

Поняття «кімнатна рослина» існує з моменту, коли людина здогадалася кинути насіння не на полі, а у вазон із землею. Першими видатними колекціонерами рослин були солдати єгипетського фараона Тотмеса III (3,5 тис. років назад). На розписах в храмі Карнака вони зображені такими, що несуть 300 рослин, узятих в якості трофеїв в Сирії. Храми древньої Еллади прикрашали вазони з рослинами. Перші культурні сорти орхідеї були виведені в Китаї 2500 років тому і там же більше 1000 років тому зародилося мистецтво бонсай, яке перейшло до Японії і знайшло в країні Висхідного Сонця справжнє визнання.

У подальші епохи мистецтво вирощування рослин виступає в нерозривний зв’язок з іншими видами мистецтва: для прикраси інтер’єру і екстер’єру будівель, при створенні тканин. Найпоширеніший орнамент – рослинний, який надає найбільші можливості для створення всіляких мотивів, прийомів виконання, для оригінального трактування форми. До найбільш поширених форм з якнайдавніших часів відносяться: акант, лотос, папірус, хміль, лавр, виноградна лоза, плющ, дуб. Так рослинний світ проник в образотворче мистецтво.

Відкриття нових земель принесло услід за собою і відкриття нових декоративних рослин. Основна кількість «чудасії» потрапила в Європу під час колоніальних завоювань в кінці XVII – початку XVIII ст., тоді з Америки везли кактуси і орхідеї. З Індокитаю – цитрусові, з Індії – рослини, що давали прянощі. У північних країнах з відсутністю зелені в зимові місяці вічнозелені рослини не могли не викликати захоплення. Досить пригадати трояндовий кущ Кая і Герди. Це не вигадка письменника-казкаря Андерсена. Різноманітність декоративних кімнатних рослин досягалася за рахунок введення в кімнатну культуру дикорослих представників тропічної флори.

Перші кімнатні рослини: папороть адіантум і філодендрон були привезені до Англії капітаном судна «Слава Баунті» Блаєм (у перекладі з англійської мови «баунті» означає «щедрість, подарунок»).

Заморські рослини в Європі стали з’являтися пізніше, у ІV столітті, в епоху стрімкого розвитку мореплавства. Але не всі вони змогли пристосуватися до чужих кліматичних умов і гинули. В цей час стало зрозумілим, що рослинам потрібний особливий догляд.

Наприкінці ХVI століття в Європі почали будувати перші теплиці. Спочатку в них вирощували тільки апельсинові деревця та інші цитрусові. Звідси і пішла назва цих приміщень – оранжереї. Екзотичні рослини в будинках ставали символом багатства, а їх транспортування перетворилось на доходний бізнес

Висновки до першого розділу

Історія кімнатного квітникарства бере свій початок з глибокої давнини. За Блажеєвою [1] одними з перших країн, жителі яких стали прикрашати свої будинки рослинами в посудинах були Давній Єгипет, Греція і Рим. Сади в Давньому Китаї викликали захоплення у перших європейських мандрівників. В Європі заморські рослини з’явилися в ІV столітті, в епоху стрімкого розвитку мореплавства. Але не всі вони змогли витримати довгу дорогу та прижитися до нових кліматичних умов. Стало зрозумілим, що цим рослинам потрібний особливий догляд. Ботаніки навчилися доглядати за кімнатними рослинами та виводити нові сорти.

Кімнатні рослини вже давно перестали бути розкішшю, але до цього часу люди не придумали нічого кращого для створення затишку в оселі та покращення мікроклімату в приміщеннях.