Розділ 2 Вивчення здатності рослинами абсорбувати з повітря леткі хімічні сполуки

Оскільки, в умовах школи провести досліди з вивчення здатності рослинами абсорбувати з повітря леткі хімічні сполуки не можливо, ми в своїй роботі користувалися даними дослідів проведених Б.С. Вольвертоном, А. Джонсоном та К. Браусом – працівниками НАСА.

Досліди з вивчення здатності рослинами поглинати леткі органічні сполуки [2] проводилися в герметично закритих камерах. В середині кожної з яких знаходився маленький вентилятор для циркуляції повітря і вазон з досліджуваною рослиною. Забруднені речовини вводилися через два маленькі змінні порти, через які і відбиралися проби повітря. Кожний дослід проводився протягом 24 годин. На протязі цього часу три рази відбирали проби повітря: безпосередньо після введення забрудненої речовини, через 6 годин і в кінці досліду – через 24 години. Паралельно було проведено і контрольні досліди. Зокрема, ті ж самі хімічні сполуки вводили в пусті герметично ізольовані камери без рослин. Крім того проводили контрольні дослідження ґрунту без рослин для того, щоб з’ясувати, наскільки сам ґрунт та ґрунтові мікроорганізми можуть брати участь в знешкодженні різних речовин. В цих контрольних дослідах використовували вазони такого ж розміру і заповнені таким самим ґрунтом, як і вазони в основному досліді. Для визначення концентрації досліджуваних речовин вчені користувалися методом газової хроматографії.

В результаті аналізу одержаних результатів виявилося, що найкраще поглинають леткі хімічні сполуки рослини з низькою потребою в освітленості.

Класні приміщення шкіл не завжди можуть похвастатися високою освітленістю, а якщо до цього додати наповнюваність класу учнями та відсутність кімнатних рослин, відразу стає зрозумілим погане самопочуття учнів та швидка втомлюваність. Адже меблі випромінюють шкідливі для нас речовини, такі як фенол, бензол, толуол, етилбензол, ксилол та циклогексан. І тут на допомогу прийшли кімнатні рослини.

Опрацювавши дані досліджень працівників НАСА ми вирішили виділити рослини, які найкраще підійдуть для озеленення шкільних приміщень. Для цього ми користувалися такими показниками:

1. Кімнатні рослини, які поглинають як найбільшу кількість отруйних речовин (визначається за десятибальною шкалою розробленою спеціалістами НАСА).

2. Рослини, які легко та швидко розмножуються, що суттєво для школи.

3. Кімнатні рослини, які найбільше пристосовані до наших кліматичних умов.

Виходячи з цього, можна сказати, що ідеальними рослинами-біофільтрами для школи є: фікус, хлорофітум, плющ та драцена, які найкраще поглинають формальдегід, трихлоретилен та бензол (додаток 1), традесканція, яка поглинає формальдегід, та філодендрон, папороті, дифенбахія і кімнатний виноград (цисус), що поглинають леткі органічні сполуки.

Нижче буде розглянуто деякі види кімнатних рослин та їх роль в озелененні.

2.1. Алое деревоподібне (Aloe arborescens Mill.)

А

Рис.2.1 Алое деревоподібне

(Aloe arborescens Mill.)

Фото автора

лое (рис.3.1) —рід сукулентних рослин родини асфоделевих (Asphodelaceae), що походить із сухих районів Африки.[3] Назва роду походить з арабської мови, в перекладі з якої воно означає «гіркий». Нараховується близько 400 видів цього роду. Найбільш відомі серед них — Алое деревоподібне (Aloe arborescens), відоме у побуті як «столітник», та Алое вера (Aloe vera), котре входить до складу багатьох лікарських та косметичних препаратів. Лікувальні властивості алое були відомі ще в Стародавньому Єгипті та Китаї. Перше письмове свідоцтво про лікарські властивості алое було виявлено в «Ebers Papyrus» — давньоєгипетському документі, котрий датується 1500 р. до н.е. Алое справжньому, як й іншим видам, приписувалися магічні властивості. Звичай народів Близького Сходу вішати гілки алое над входом у будинок нібито сприяє довгому життю і процвітанню мешканців будинку. Це, очевидно, пов’язано з тим, що алое без води та ґрунту може жити протягом декількох років. Цей звичай був відомий у древніх Ассирії та Вавілонії ще 2000 років тому. У Єгипті він зберігся до теперішнього часу.

З соку листків Алое добувають препарат сабур, або алое, який вживається як проносне та жовчогінне. В народній медицині сік листків алое деревовидного (A. arborescens), що вирощують в кімнатах під назвою столітника, використовують для лікування ран, при туберкульозі легень і шкіри. Лікарський препарат, який часто називають «гірке алое» — сильний проносний засіб. Український вчений В. П. Філатов одержав з листків цієї рослини, після витримування їх в темряві при зниженій температурі, препарат, який містить біогенні стимулятори. Він підвищує активність організму. Вживається при різних, зокрема очних, захворюваннях. Крім того алое добре переносить тютюновий дим і є ефективним очисником повітря в нещодавно збудованих приміщеннях, оскільки добре поглинає формальдегіди [2].