1. “Анкетна” характеристика героя (хто? звідки? якого роду? чим займається?)

2. Персонаж епізодичний, другорядний чи головний.

3. Чи є в нього прототип?

4. Портрет героя (відповідність чи невідповідність його внутрішньому світу).

5. Характер персонажа поданий у розвитку чи епізодично.

6. Соціальне звучання образу.

7. Пов’язані з даним героєм проблеми, які порушує автор.

8. Психологічна складність характеру (духовне багатство, моральна краса чи потворність, їх співвідношення в душі героя).

9. Місце і роль персонажа в сюжеті. Чим пов’язаний він з іншими героями (зв’язком кармічним (життєвим), емоційним, духовним)?

10. Мова як засіб самовираження персонажа.

11. Ставлення до нього інших дійових осіб.

12. Ставлення автора до свого героя.

13. Актуальність проблем, порушених письменником через даний персонаж.

14. З якими відомими вам героями перегукується образ даного твору? Що в них спільного, а що відмінного?

15. Моє сприймання героя.

16. Пантонімічне представлення персонажа.

Досі йшлося про індивідуальну характеристику. З 5 класу учні починають складати порівняльну, її можна здійснювати двома способами. Або спочатку складається характеристика кожного героя окремо, потім зіставляєть¬ся, або, керуючись готовим планом, виявляються особливості одночасно обох дійових осіб — за окремими пункта¬ми цього плану. У зошиті з літератури доцільно зробити таку табличку:

Порівняльна характеристика Петра й Миколи

(за п’єсою «Наталка Полтавка » І.Котляревського)

Петро Микола

У ряді програмових творів певне місце посідає колективний герой, робота над характеристикою якого має деяку свою специфіку. З цим різновидом дійо¬вих осіб учні зустрічаються в середніх класах (тухольці в повісті І.Я. Франка «Захар Беркут», втікачі в оповіданні М.М.Коцюбинського «Дорогою ціною»). Під час аналізу таких творів зупиняємо увагу школярів на цих образах: з'ясовуємо, що об'єднує людей у монолітний колектив; розглядаємо діяльність його; визначаємо роль у розкритті теми, розгортанні подій.

Первинне теоретичне поняття даємо у 9 класі в процесі аналізу поеми «Слово о полку Ігоревім». Основуючись на попередніх знаннях, учитель пояснює, що в художніх творах, крім індивідуальних персонажів, нерідко виступає і колективний герой як певна суспільна єдність багатьох осіб — народна маса. Основні особливості цього літературного героя — спільність соціального становища, єдність ідейних переконань та життєво важливої мети, що проявляється в цілеспрямованості устремлінь і конкретної діяльності.

Добір матеріалу з теми для характеристики проводимо колективно, керуючись планом, запропонованим учителем. Цей план може бути таким:

1) Відзиви князя Ігоря про курян;

2) Ставлення їх до багатої здобичі;

3) Хоробрість русичів у бою на річці Каялі;

4) Вираження любові народу до своїх мужніх захисників.

На основі дібраного матеріалу учні за допомогою вчителя складають план, за яким характеризують колективного героя.

Уявлення школярів про колективного героя поглиблюється підчас вивчення «Енеїди» І.Котляревського, «Гайдамаків» Т.Шевченка та інших творів. Учні усвідомлюють, що єдність переконань та устремлінь колективного героя проявляється не тільки в діях і настроях, а й у висловлюваннях, ставленні до різних людей, подій, явищ. З маси автор виділяє окремі постаті, типові для неї як своєю зовнішністю, так і настроями, переконаннями, діями.

Надалі в процесі вивчення творів звертаємо увагу учнів на колектив героїв, в яких уособлено вирішальну роль народних мас в історичному розвитку суспільства. Завдання учителя — допомогти школярам правильно визначити місце цього образу в системі інших дійових осіб і усвідомити його значення для розкриття теми, вираження твору.

У середніх класах складається проста характеристика, а в старших — образ-персонаж розкривається в чотирьох аспектах: