1. Загальна характеристика об’єкту .

1.1 Загальні відомості.

Населений пункт – частина комплексно заселеної території, яка склалася в результаті господарської та іншої суспільної діяльності та має стале населення, власну назву, та зареєстрована у встановленому законом порядку.

Богородчанський район – район у Західній частині Івано-Франківської області. Утворений 1940 року. Площа 0,8 км². Населення 65,9 тис. чоловік, (1988). У Богородчанському районі – селища міського типу Богородчани (райцентр) та Солотвин, 39 сільських населених пунктів.

Північно-Східна частина району лежить у межах Бистрицької улоговини та Прилуквинської височини ( Передкарпаття),південно – західна частина – в серединній частині Привододільних (Внутрішніх) Горган ( висота до 1818м., гора Сивуля на межі з Закарпатською областю).Корисні копалини: нафта, природний газ, озокерит, калійна та кам’яна солі.

Пересічна температура січня від -5˚ у передгір’ях до -9˚ у горах, липня відповідно +18˚,+15˚. Період з температурою понад +10˚ становить 120- 160 днів. Опадів від 700- 800 мм у Передкарпатті до 1000- 1400 мм на рік у горах.

Лежить у Карпатському агрокліматичному районі вертикальної кліматичної зональності. Головна ріка – Бистриця – Солотвинська ( басейн Дністра).

Грунтовий покрив різноманітний: На Прилуквинській височині та у Бистрицькій улоговині – дерново- підзолисті оглеєні, в горах – буроземи опідзолені щебенюваті, дерново – буроземні опідзолені, на полонинах – гірсько – лучні грунти. Площа лісів 40,3 тис. га ( в основному в передгір’ях та горах). Основні породи: ялина (понад 50% площі лісів), дуб, бук, граб та інші.

У районі – республіканського значення заказник Скит Манявський, геологічна пам’ятка природи Старуня, дендропарк Діброва; місцеве значення пам’ятки природи Велика Лопушня та Манявський Водоспад, заповідне урочище Міжгір’я.

Промисловість району спеціалізується на переробці місцевої лісової і с/г сировини. Найбільші підприємства – Солотвинський лісокомбінат, Богородчанські газокомпресорні станції, швейний цех Івано – Франківської швейно – галантерейної фабрики.

Рослинництво спеціалізується на вирощуванні кормових, зернових та технічних культур. Тваринництво м’ясо – молочного напряму ( скотарство, вівчарство). Площа с/г угідь 1986 становила 27,0 тис. га, у тому числі орні землі – 18,3 тис. га, сіножаті і пасовища – 9,0 тис. га. 12 колгоспів. Автомобільних шляхів 263 км ( усі з твердим покриттям).

Територією району проходять траси газопроводів “Союз” та Уренгой – Помари – Ужгород.

Населені пункти Підгірської сільської ради розміщені на відстані 2 км від районного центру смт. Богородчани та на відстані 25 км від обласного центру.

Село Підгір’я – центр одноіменної сільської ради, в склад якої входить село Діброва. Підгір’я примикає в північно-західній частині до районного центру смт. Богородчани. До с. Підгір’я в південній частині примикає с.Діброва. Через територію сільської ради проходить регіональна дорога державного значення Мукачево - Рогатин. Село Підгір’я пересікає територіальна дорога місцевого значення Креховичі – Богородчани, а с. Діброва – районна дорога місцевого значення Старі Богородчани - Жураки (Мукачево – Рогатин) – Діброва. Цими дорогами здійснюється зв’язок з навколишніми населеними пунктами і районним центром.

У фізико-географічному відношенні села Підгір’я і Діброва відносяться до Передкарпатської області в межах Надвірнянського передгір’я. Розташовані села на правому березі річки Бистриця Солотвинська, яка протікає з півдня на північ через територію сільської ради. Дві вулиці с. Підгір’я Зарічна і Набережна знаходяться на лівому березі річки.

Рельєф території сіл рівнинний, тільки західна частина території характеризується гористістю і пересіченістю. Загальний ухил поверхні землі правої частини сіл з сходу на захід в напрямку річки 0-1°, а на лівому березі річки до 15°.

Клімат району, до якого належить територія сіл помірно-континентальний, що характеризується теплим літом і м’якою зимою. Зволоження достатнє.

Гідрогеологія території сіл представлена струмками і річкою Бистриця Солотвинська. Берег річки пологий, невисокий, русло сильно розгалужене і покрите галечником.

Поверхневі води для водопостачання не використовуються.

Грунтові води розташовані в гравійно-галечникових відкладах на глибині 2-4м.

Територія сільської ради межує: на півночі з землями смт. Богородчани Старобогородчанської сільської ради та Похівської сільської ради,на сході – з землями Горохолинської сільської ради, на півдні – з землями Жураківської та Дзвиняцької сільських рад, на заході – з землями Глибівської і Саджавської сільських рад.

Згідно проекту встановлення меж територія сільської ради становить 3263,2 га, а населених пунктів: с. Підгір’я – 800,9 га, с. Діброва – 179,8 га. За даними звіту (форма 6-зем) станом на 01.01.2008 р. площі населених пунктів збільшились за рахунок введення додаткових земель в межі с. Підгір’я – 66,6 га (рішення райради від 23.03.2000 р. і 25.10.2001 р.) і становить 867,5 га. Крім того, згідно генплану, розробленого Івано-Франківським філіалом НДІ «Діпромісто» с. Підгір’я – 118,7 га, с. Діброва – 3,1 га. Таким чином площа с.

Підгір’я буде становити 986,2 га, а с. Діброва – 182,9га. Разом – 1169,1 га.

За даними Підгірської сільської ради станом на 01.01.2009 р. чисельність населення сіл становить: с. Підгір’я – 2182 осіб, с. Діброва – 232 особи.

Житловий фонд представлений одно- та двохповерховою одноквартирною садибною забудовою.

Із закладів громадського обслуговування в с. Підгір’я є: сільська рада з

кафе-баром і магазином «Продтовари», ФАП, дитячий садок, загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, народний дім з бібліотекою, відділення зв’язку, ветаптека, кафе-бар, торгові установи, дві церкви, АТС, стадіон, парк, колиба, мотель, торговий комплекс, пансіонат «Бистриця», навчальний автодром, а в с. Діброва є церква, кафе, 2 магазини. Іншими закладами громадського обслуговування населення сіл користується: с. Підгір’я – в смт. Богородчани, а с. Діброва – в с. Підгір’я і смт. Богородчани.

З виробничих об’єктів в с. Підгір’я розміщені : СП «Лентекс» по виробництву пінопласту, ТзОВ «Підгір’я» - виробництво кахелю, бетонних виробів, кузня, ТзОВ «Шляховик», каменедробильна установка, склади зберігання льону, фермерське господарство «Діброва» - вирощування овочів, ПП «Карпатський зруб» - пилорама, столярний цех і автозаправки, ПП «Вестерн» (фермерське господарство), млин (не діючий), ПП «КОЛу» (рибне господарство), гаражі, столярний цех, цех з розливу мінеральної води, АЗС, ПП «Скіф» - ремонт машин. На колишньому господарському дворі є багато пустуючи приміщень.

Через територію сільської ради з півночі на південний захід проходять магістральні газопроводи Уренгой - Ужгород, Оренбург – Ужгород.

В селі Підгір’я два існуючі кладовища розміщені: одне в північній частині, друге в центральній частині існуючої житлової забудови і негативно впливають на санітарно-гігієнічний стан села.

Громадські будівлі в с. Підгір’я сконцентровані в центральній частині села по вул. Сагайдачного і по вул. Шевченка, а в селі Діброва – по вул. Б.Хмельницького. Благоустрій сіл на середньому рівні. Центральні вулиці в с. Підгір’я - Сагайдачного,Шевченка, Вільна, частина вулиць І. Франка, Височана – асфальтовані, а в селі Діброва асфальтована центральна вулиця Б.Хмельницького.

Села електрифіковані від Богородчанської ПС 35/10 кв. Телефонізація від АТС – 520 номерів, розміщеної на вул. Шевченка в с. Підгір’я. Централізованим теплопостачанням забезпечені школа, дитячий садок, приміщення сільської ради, які мають свої котельні.

Централізоване водопостачання та каналізація відсутні. Водопостачання здійснюється від шахтних колодязів.

Населення і громадські заклади користуються надвірними вбиральнями. Опалення житлових будинків і громадських об’єктів (крім вищеназваних) індивідуальне пічне, котли КЧМ та конвекторне.

Села газифіковані від Богородчанської ГЕС, на основних вулицях населених пунктів встановлено зовнішнє освітлення.

Із пам’яток архітектури в селі Підгір’я є:

• церква Різдва та дзвіниця – будівництва 1832 р.;

• церква св. О.Миколая – будівництва 19ст.

Із пам’яток історії в селі є:

• пам’ятник односельчанам, які загинули у Великій Вітчизняній війні;

• каплиця Пресвятої Богородиці;

• могила громадсько-політичного діяча Івана Капущака (1807-1867 рр.) та пам’ятник на ній;

• пам’ятний знак на честь скасування панщини;

• символічна могила борцям за волю України.