6. Прогнозування банкрутствапідприємства

1. Міжнародна методика діагностики банкрутства

У міжнародній практиці в умовах стабільної економіки для прогнозування банкрутства підприємства використовують Z-рахунки Альтмана.

1. Двохфакторна модель Альтмана.

Z = -0.3877 + (-1.0736) Коефіцієнт поточної ліквідності + 0.5790(Частка позикових коштів у загальній величині пасивів)

Якщо Z > 0 – ймовірність банкрутства підприємства велика.

Якщо Z < 0 – ймовірність банкрутства підприємства невелика.

Z⁰ = -0.3877 + (-1.0736) × 1.795 + 0.5790 × ((2000 + 7800) / 32500) = -2.140;

Z^t = -0.3877 + (-1.0736) × 1.727 + 0.5790 × ((500 + 8340) / 34000) = -1.982.

Висновок. Ймовірність банкрутства підприємства невелика як у базовому (-2.140 < 0) так і у поточному періоді (-1.982 < 0).

2. П’ятифакторна модель Альтмана.

Z = 1.2 (Власний оборотний капітал / Активи) + 1.4(Нерозподілений прибуток / Активи) + 3.3(Прибуток від основної діяльності / Активи) + 0.6(Ринкова вартість акцій / Активи) + 1.0(Виручка / Активи)

Якщо Z < 1.810 – ймовірність банкрутства підприємства значна.

Якщо 1.810 < Z < 2.765 – ймовірність банкрутства підприємства середня.

Якщо 2.765 < Z < 2.990 – ймовірність банкрутства підприємства невелика.

Якщо Z > 2.990 – ймовірність банкрутства підприємства дуже мала.

Z⁰ = 1.2 ((14000 – 7800) / 32500) + 1.4 × (3200 / 32500) + 3.3 × (3319 / 32500) + 0.6 × (1000 × 25 / 32500) + 1.0 × (41600 / 32500) = 2.445;

Z^t = 1.2 × ((14400 – 8340) / 34000) + 1.4 × (3960 / 34000) + 3.3 × (3729 / 34000) + 0.6 × (1200 × 24 / 34000) + 1.0 × (46025 / 34000) = 2.601.

Висновок. У базовому та у звітному періодах ймовірність банкрутства підприємства була середньою (1.810 < 2.445< 2.765; 1.810 < 2.601< 2.765). Незначне покращення ситуації склалося за рахунок збільшення виручки від реалізації продукції та ринкової вартості акцій підприємства у поточному періоді.

1. Українська методика діагностики банкрутства

Розрізняють три ступені неплатоспроможності підприємства:

• поточна;

• критична;

• надкритична.

Для того щоб визначити, ознаки якої неплатоспроможності характеризують фінансовий стан підприємства, розраховують наступні показники:

1) Коефіцієнт поточної платоспроможності:

Т_п = Довгострокові фінансові інвестиції + Інші фінансові інвестиції + Поточні фінансові інвестиції + Грошові кошти – Поточні зобов’язання

Т_п⁰ = 4000 + 500 + 1000 – 7800 = -2300 (грн.);

Т_п^t = 5600 + 500 + 1200 – 8340 = -1040 (грн.).

2) Показник забезпечення власними коштами:

К_заб⁰ = (22700 – 18500) / 14000 = 0.300;

К_заб^t = (25160 – 19600) / 14400 = 0.386;

3) Коефіцієнт поточної ліквідності:

КПЛ⁰ = 14000 / 7800 = 1.795;

КПЛ^t=14400 / 8340 = 1.727.

У табл. 6.1. представлений алгоритм визначення ступеня неплатоспроможності підприємства в залежності від значень розрахованих показників.

Таблиця 6.1

Алгоритм визначення ступеня неплатоспроможності підприємства

Показник	Нормативне значення	Ступінь неплатоспроможності
		Поточна	Критична	Надкритична
Тп	> 0	Тп> 0	Тп< 0	Тп< 0
Кзаб	0.1	Кзаб> 0.1	Кзаб 0.1	Кзаб 0.1
КПЛ	1.5	КПЛ > 1.5	КПЛ  1.5	КПЛ  1
ЧП	> 0	> 0	> 0	 0

Висновок.У даного підприємства в обох періодах спостерігаються ознаки поточної неплатоспроможності: показник поточної платоспроможності має від’ємне значення (-2300 грн. і -1040 грн. відповідно); коефіцієнт забезпечення власними коштами знаходиться у межах нормативного значення (0.300 і 0.386 відповідно); коефіцієнт поточної ліквідності також не має відхилень від норми (1.795 і 1.727 відповідно); підприємство отримує чистий прибуток як у базовому, так і у поточному періоді (2248 грн. і 2794 грн., відповідно). Таким чином, підприємство, що аналізується, відповідає законодавчому визначенню боржника, який не в змозі виконати свої грошові зобов’язання перед кредиторами протягом трьох місяців після настання встановленого терміну їх сплати.