7. Основні риси української літератури для дітей другої половини 19 ст.

У другій пол. XIX ст. українська література розвивалася за несприятливих соціально-політичних умов, що передусім було пов'язано з гоніннями російського царату на українську мову (Валуєвський (1863) та Емський (1876) укази). У цей час творила плеяда видатних письменників-патріотів, послідовників Т.Шевченка. Визначним представником літератури демократичного напрямку стала українська письменниця Марко Вовчок (М.Вілінська, 1833—1907). Уже в першій своїй книзі «Народні оповідання» вона гнівно засудила кріпосницький лад, з великою любов'ю відтворила образи про стих трудівників. У пізніших оповіданнях, повістях, романах письменниця яскраво зобразила боротьбу народних мас проти гнобителів, викрила духовне убозство провінційного панства, створила колоритні образи поборників інтересів трудового люду. У демократичному річищі протікала й літературна творчість Л.Глібова (1827—1893), який написав 107 байок, комедію «До мирового», вірші для дітей, багато поезій, в т. ч. пісню «Журба» («Стоїть гора високая»).

Плідно працював на ниві української літератури і культури взагалі Б.Грінченко (1863 — 1910).

   Прозаїк, поет, драматург, перекладач, публіцист, критик, педагог, фольклорист, етнограф, мовознавець, видавець, редактор, громадський діяч — ось який широкий діапазон його діяльності. У численних творах майстер слова реалістично зображував дійсність, оспівував борців за волю українського народу, виступав за його краще життя. Великою заслугою Б.Грінченка стали підготовка та видання 4-томного «Словаря української мови».

Патріотичними, сповненими оптимізму творами заявила про себе геніальна поетеса Леся Українка (Л.Косач-Квітка, 1871 — 1913). Полум'яна патріотка України, вона весь свій талант віддавала служінню інтересам пригнобленого рідного народу. 

Патріотичними, сповненими оптимізму творами заявила про себе геніальна поетеса Леся Українка (Л.Косач-Квітка, 1871 — 1913). Полум'яна патріотка України, вона весь свій талант віддавала служінню інтересам пригнобленого рідного народу. 

 Зірками першої величини засяяли таланти І. Франка, П. Куліша, Лесі Українки, Л. Глібова, Панаса Мирного, Б. Грінченка, М. Коцюбинського, І. Нечуя-Левицького, П. Грабовського та інших.

Обов'язково треба підкреслити спрямованість тогочасної української літератури на демократизацію та гуманізацію. її творці сприймали людину як найвищу цінність. Своїми творами вони намагалися просвітити народ щодо його природних прав, одночасно виступаючи на його захист. Вони закликали не миритися з насиллям і сваволею, будили людську гідність, прищеплювали читачам ідеали демократії та свободи.

Реалістичний напрям у літературі започаткувала своєю творчістю Марко Вовчок. Вона створила першу українську соціальну повість «Інститутка». У «Народних оповіданнях» письменниця засуджувала кріпацтво, захищала знедолених людей. 

8. Т. Шевченко – основоположник нової української літератури для дітей.

Важко переоцінити значення багатогранної творчості

Т. Шевченка для розвитку вітчизняної дитячої літератури. Власне,

до Кобзаря ця галузь мистецтва слова ще перебувала в стадії

зародження й формування, і саме унікальна спадщина поета

сприяла утвердженню красного письменства для найменших.

Тараса Григоровича справедливо вважають «основоположником не

тільки „дорослої” нової української літератури, а й літератури для

дітей. Його творчість (поезії про дітей, матерів, пейзажна лірика)

збагатила літературу для дітей ідеями народності й демократизму,

досконалими художніми формами»

1

.

Немає жодних сумнівів у тому, що вивчення геніального

Шевченкового доробку може стати серйозним засобом формування

світогляду учнів сучасної початкової школи, їх патріотичного,

естетичного, нарешті, морального становлення. Таким чином,

малята з юних літ долучаються до безсмертного поетичного слова.