Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1 рівень.doc
Скачиваний:
87
Добавлен:
14.02.2016
Размер:
135.68 Кб
Скачать

9. Пейзажна лірика у житті т. Шевченка у дитячому читанні: секрети поетичної майстерності.

Пейзажна лірика.

Тема природи належить до специфічних тем дитячої літератури. у багатьох віршах Т.Шевченка створені неперевершені за своєю майстерністю і виразністю картини природи, що сприймаються як втілення краси рідної землі, захоплюють багатством барв і звуків, викликають у дітей благородні почуття, виховують естетично. Вплив пейзажної лірики Т.Шевченка пояснюється наявністю в ній глибокого ліризму. Незважаючи на суворі умови тюремного життя за гратами каземату, де мучився, але не каявся поет, з-під його пера з’явилася лірична перлина “Садок вишневий коло хати”, пройнята оптимізмом і вірою у творчі сили народу.

Неперевершені за своєю майстерністю й виразністю картини рідної природи поет створив у віршах “Тече вода з-під явора”, “Ой діброво – темний гаю!”, “Зацвіла в долині червона калина”, “Сонце заходить, гори чорніють”, в пейзажних уривках з поем: “По діброві вітер віє”, “Зоре моя вечірняя”, „Дивлюся аж світає” та багатьох інших. У мініатюрі “ Тече вода з-під явора ” розкішна барвиста природа близька й знайома дітям – тут і калина, і верба з лозами, що схилились над водою. Пейзажний малюнок, що ґрунтується на зорових відчуттях, доповнюється звуковими образами: чути дзюрчання потоку, плескіт і гомін качок, що ловлять ряску поміж осокою. У цій поезії, як і в багатьох інших на тему природи, Т.Г.Шевченко вдається до засобу персоніфікації, що робить її особливо близькою дитячому читачеві. У вірші „Ой діброво – темний гаю!” краса природи поетично мотивована закономірністю змін пір року. Використовуючи метафори поет створює влучні і образні характеристики діброви влітку, восени і взимку.

Шевченко створив поетичні картини рідної природи в різні пори року, дня і ночі, які відзначаються поетичністю, образністю, багатством мови, характеризуються винятковою теплотою, ліризмом і свідчать, що поет тонко відчував красу природи, прагнув передати її багатство й неповторні барви.

10.Біографія т. Шевченка у його ліричних творах, які увійшли у дитяче читання.

У дитяче читання увійшли всі твори Шевченко про дітей, яких поет любив ніжно і щиро. У спогадах сучасників про Т.Г.Шевченка знаходимо чимало свідчень про уважне ставлення і любов поета до дітвори. Тема дитинства тісно поєднана в творчості Т.Шевченко з темою жінки-матері і трудівниці.

Мотиви безрадісного дитинства звучать в автобіографічному вірші Шевченка “Мені тринадцятий минало”, в якому до болю трагічно переплелись важке сирітство з світлими хвилинами і надіями на людське щастя.

11. «Букварь южнорусский» - остання прижиттєва книжка т. Шевченка.

«Букварь южнорусскій» — книжечка, укладена Тарасом Шевченком і видана його коштом у 1861 році для початкового навчання грамоти дорослих українців рідною мовою в безплатних недільних школах. Буквар містить абетку друкованих і рукописних літер, традиційні тексти для читання по складах, поетові переспіви окремих Псалмів Давидових, п’ять щоденних молитв, цифри й таблицю множення до 100. Другу половину книжечки займають думи про Олексія Поповича, Марусю Богуславку, а також 13 народних прислів’їв. Основну частину тиражу Шевченко надіслав своїм приятелям в Україну для продажу учням недільних шкіл Києва, Полтави, Чернігова та інших міст.

«Букварь южнорусский» — остання прижиттєва книжка Тараса Шевченка. Цей посібник для навчання грамоти українською мовою в недільних школах поет уклав восени 1860 року. Наприкінці грудня він був надрукований тиражем

10 000 примірників, хоча на обкладинці час видання позначено наступним роком.

-Що ж до змісту «Букваря», то давно і правильно помічено, що він наскрізь перейнятий демократичними і гуманістичними ідеями.

Шевченко узявся за видання «Букваря» без будь-яких спонукань і заохочень, розраховуючи тільки на себе. Аби добути гроші на цю добру справу, поет-художник вирішив виконати автопортрет і розіграти його в лотерею. Щирою любов’ю і турботою про майбутнє народу, про його духовність світиться остання книжка Кобзаря — його «Буквар». Хай же те невгасиме світло завжди осяває юні душі, освітлюючи їм дорогу до щастя й добра.