2. Казки Івана Франка. Збірка «Коли ще звірі говорили».

Збірка казок Івана Франка під назвою „Коли ще звірі говорили” перший раз вийшла ще у 1899 р., друге видання з'явилось у 1903 році. До цієї збірки Франко додає передмову, в якій писав: „Оці байки, що зібрані в тій книжечці, то старе народне добро... Вони найбільше відповідають смакові дітей від 6 до 12 літ, заставляють їх сміятися і думати, розбуджують їх цікавість та увагу до явищ природи.” В своїй збірці „Коли ще звірі говорили” Іван Франко вдало використовує художні засоби вживані в народних казках про тварин, зокрема традиційне змалювання рис тварин: зажерливості вовка, хитрості лиса, незграбності ведмедя, упертості осла тощо. Письменник ще більше підкреслив ці характерні особливості тварин, майстерно розкриваючи їх через вчинки або розмови персонажів.

3.Художня трансформація сюжету: поема Івана Франка «Лис Микита»

4.Ідейно- тематичне спрямування поеми Івана Франка «Лис Микита»

Ідея: Показати хитрість, підлість, нечесність та її наслідки. Довести читачеві пагубність цих рис характеру.

Тема: В основу покладено алегоричний персонаж - Лис Микита та його пригоди.

Проблематика: Автор показує ницість тих хитрих, підлих, нечесних лід, викриває їх сутність, їх роль у сьогоденні на основі казки для дітей.  

5. Сюжетно – композиційні особливості поеми Івана Франка « Лис Микита»

Сюжет:

розповідається про пригоди хитрого та розумного Лиса Микити. Про цікаві витівки, які він завдає іншим звірятам та як виплутується зі всіляких ситуацій.

6. Філософія Лиса Микити в однойменній поемі Івана Франка.

7.Образи дітей в автобіографічних оповіданнях Івана Франка (