Анастасія(?) Ярославна – Аґмунда.

Анастасія(?) Ярославна – ймовірно друга дочка Ярослава ті Інґігерди. На жаль даних про неї залишилося дуже мало. Достовірно її ім`я не зберігли ані давньоруські, ані угорські джерела. Польська хроніка Яна Длугоша XV століття називає угорську королеву Анастасією, до того ж ім`я додано рукою самого хроніста. Звичайно зберігаючи розумний скептицизм ми можемо сумніватись у свідоцтвах автора, який жив на чотири століття пізніше зазначеної королеви.

Данні угорських джерел щодо одруження угорського короля Андрія (Ендре, Андраша) I (1046-1060) з руською княжною є першим визначеним і достовірним свідоцтвом розвитку русько-угорських політичних стосунків. Ранні відомості про руській шлюб герцога Ласла (Владислава) Лисого, кузена короля Іштвана (Стефана)I Святого чи руських володіння Імре (Генріха), сина Іштвана або неясні, або сумнівні.

Про руський шлюб АндріяI знають не всі джерела, про нього мовчить Шимон Кезаї (автор “Діяння угрів” 70-ті роки XIII ст.), до того ж жодне, на відміну від Адама Бременського не називає імені княжни. Але і авторитетний Шимон Кезаї і звод XIV ст. добре описують політичні передумови союзу. Племінники короля Іштвана брати Андрій, Бела і Левенте були вигнані дядьком з країни,. Бела залишився у Польщі, одружившись з сестрою польського князя Казимира I, а Андрій і Левенте відправились на Русь(Ruthenia). Але не були прийняті князем Володимиром Волинським (dux Lodomeriae) через короля Петера, про якого до речі не згадується у зводі XIV ст. Пізніше принци поїхали у землі половців, а через деякий час повернулись на Русь.

Але ситуація різко змінюється князь Ярослав, що ставився лояльно до пронімецького Петера, починає підтримувати його противника Абу Шамуеля (Самуїла) (1041-44) та одного з племінників покійного Іштвана I. Згідно з “ Регенбурзькою хронікою імператорів” розбитий Петером Шамуель, втік на Русь разом з дружиною і дітьми. Але після поразки Шамуеля Русь підтримала іншого суперника Петера – Андрія. Угорська знать відправила урочисту амбасаду на Русь до Андрія і Левенте, що б вручити їм престол. У 1046 році королем Угорщини стає Андрій I , що викликало неодноразові, але невдалі походи проти нього німецького імператора Генріха III (посли князя Ярослава у 1042 вели переговори з імператором про шлюб з Ярославною, ймовірно Анастасією. Відмову Генріха Ярослав сприйняв як особисту образу).

Шлюб Андрія з Анастасією відбувся в Києві очевидно в 1046, або трохи раніше, коли визначився політичний інтерес Ярослава до постаті Андрія. Руссов С. повідомляє курйозну деталь, начебто кияни запам`ятали Андрія через його числені ґудзики на одязі, не звичні для русичів.

У сучасній історичній літературі угорську королеву часто називають нечуваним ім`ям Аґмунда. Це непорозуміння йде з пізньої угорської хроніки XV ст. Антоніо Бонфіні, який не правильно витлумачив своє джерело “Угорську хроніку” Яноша Туроці: назву монастира Адмонт (Agmund) в Штірії, в якому за Туроці Ярославна провела останні роки життя, а Антоніо Бонфіні прийняв це ім`я королеви.

Сама особистість Анастісії Ярославни найкраще зберіглася в угорській традиції. Відмітимо не облишений ліризму пасаж з “Діянь угрів Аноніма”: Андрій часто бував у замку Комаром з двох причин: по-перше він був зручний для королівського полювання, а по-друге тих місцях любила жити його дружина, бо вони були ближчими до її Батьківщини – а вона була дочкою руського князя (dux Ruthenorum).

 

Шлюб Ярославни і короля Угорського спонукав деяких русів переселитися до Угорщини, де в різних графствах на лівому березі Дунаю дотепер живе їхнє потомство, втративши віру своїх пращурів. Н.Полонська-Василенко зазначає, що король Андрій надавав високі посади при дворі русинам.

Славна благочестям королева Анастасія заснувала декілька монастирів, історію яких донині пов`язують з руською дружиною АндріяI.

Від Андрія у Анастасії був син Шаламон(Каломан), король Угорщини(1063-74, пом.1087), одружений з сестрою імператора Генріха IV та дочка Аделаїда (пом. 1062), яка у 1058 вийшла заміж за Вратислава ІІ, короля Богемії.

Іноземні джерела ж кажуть, що Анастасія з сином Шаламоном у часи смути (у 1060 р. Андрія зкинув з престолу і вбив його брат Бела, зять Казимира Польського), втікла до Німеччини. У 1063 королем стає Шаламон, але під час свого правління йому неодноразово доводилося відстоювати трон у боротьбі проти синів Бели I– Ґези і Ласла, які шукали підтримку на Русі (бо були племінниками Гертруди, дружини київського князя Ізяслава Ярославовича).

Анастасія за легендою прожила останні дні в німецькому монастирі Адмонт (Agmund), неподалік від угорсько-німецького кордону. Можна приблизно визначити дату її смерті: коли імператриця Адельгейда (Євпраксія Всеволодівна див. нижче) приїхала до Угорщини після Констанського і П`яченського соборів до своєї тітки королеви Анастасії, але вона незадовго до цьго померла. Приїзд Адельгейди до Угорщини датується 1097 роком, який і можна вважати приблизним роком смерті Анастасії Ярославни.

Варто зауважити, що Михайло Грушевський не вважає дружину Андрія донькою Ярослава Мудрого, а відомості про неї приймає як сумнівні. Тому у генеалогічних таблицях в "Історії України-Руси" зазначеного автора Анастасії Ярославни немає, М.Грушевський навіть не припускає, що якась дочка Ярослава була за королем Андрієм і не позначає її як у подібних випадках "незнана дочка".