Usi-uroki-geographii-6-klas.pdf-1272633607

12	Усі уроки географії у 6 класі

потрібно перш за все для того, щоб краще зрозуміти зміст курсу. Результати ваших власних спостережень будуть використовуватися під час виконання практичних завдань з теми «Атмосфера». А крім цього, регулярні спостереження за погодою сприяють розвитку спостережливості та уваги.

Щоб проводити таку роботу, слід підготуватися теоретично і практично. А для цього необхідно з’ясувати, що спостерігати, як та за допомогою яких приладів.

IV. Вивчення нового матеріалу

Розгорнутий план етапу

1.Організація спостережень за погодою:

а) показники погоди та прилади, що визначають їх, одиниці вимірювання;

б) підготовка «Метеожурналу».

Зразок метеожурналу

ТемпеДата Час ратура повітря

Атмосферний				За-
тиск (знижуєть-	Вітер	Хмар-	Опади	гальний
ся, підвищується,		ність		характер
не змінюється)				погоди

Позначення

Види опадів

Дощ

Мряка

Град

Сніг

Іній

Ожеледь

Туман

Роса

Хмарність

Безхмарно	Мінлива хмарність	Суцільна хмарність

Вступ	13

2.Визначення висоти Сонця над горизонтом за допомогою гномона, нитки та великого транспортира.

3.Спостереження за сезонними змінами в природі.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. «Метеожурнал»

(Робота в групах)

а) Кожна група проводить вимірювання або спостереження одного з показників погоди (температури, тиску тощо).

Якщо є можливість, роздати групам необхідні прилади.

б) Представники груп називають результат та пояснюють способи своїх спостережень.

в) Результати спостережень записуються до зведеного «Метеожурналу».

2. Прийом «П’ять речень»

(Робота в парах)

Завдання. За допомогою п’яти речень опишіть погоду сьогоднішнього дня.

VI. Підсумок уроку

Прийом «Мікрофон»

Запитання. Чому необхідно проводити спостереження за погодою, сезонними змінами у природі?

VII. Домашнє завдання

•Проводити регулярні спостереження за погодою.

•Дібрати прислів’я, приказки, народні прикмети про сезонні зміни в природі, про погоду.

•Написати твір-мініатюру «Осінь», в якому відобразити спостереження за погодою та сезонними змінами у природі.

Розділ I

Географічне пізнання Землі

Урок 3

Тема. Давня епоха вивчення Землі

Мета: ознайомлення учнів з розвитком первинних пізнань про Землю; формування знань про перші моделі земної поверхні; розвиток первинних умінь працювати з картами атласу, порівнювати та зіставляти їх; виховання пізнавального інтересу до історії розвитку географічних знань.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручники, атласи, глобус, фізична карта півкуль, портрети мандрівників.

Опорні поняття: географія, подорож, відкриття, Ератосфен, історія, куля, океан, Україна.

Базові поняття: фінікійці, давні греки, давні єгиптяни, Аристотель, Птолемей, модель, глобус.

Географічна номенклатура: Середземне море, Африка, Євразія, Атлантичний океан, Індійський океан.

Зміст уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Альтернативні варіанти

Прийом «Інтелектуальна	Прийом «Вірю — не вірю»
розминка» — «Світлофор»	1. Чи вірите ви в те, що незвіданих
1. Як називається географічна на-	земель на нашій планеті вже не
ука, що вивчає клімат Землі?	залишилось?

Розділ I. Географічне пізнання Землі			15
2.	Наякіпитанняшукаютьвідповіді	2.	Чивіритевивте,щодлясучасних
	сучасні вчені-географи?		географів зовсім не залишилось
3.	Який учений дав назву науці гео-		роботи?
	графії?	3.	Чи вірите ви в те, що фізична
4.	Щовивчаєсоціально-економічна		географія вивчає населення та
	географія?		його розміщення?
5.	Що є об’єктом вивчення гео­	4.	Чивіритевивте,щодляґрунтов-
	графії?		ного вивчення географії як на-
			уки достатньо уважно прочитати
			підручник географії?
		5.	Чи вірите ви в те, що в давнину
			люди мали точні знання про
			форму та розміри Землі?

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Відстрочена відгадка»

Колись давно спекотного літнього ранку зустрілись на курному шляху два подорожанина. Змучені довгою дорогою, вони були раді зустрічі та несподіваному відпочинку. Один мандрівник — старий

імудрий, другий — молодий, розговорилися, засперечалися.

—Чи знаєш ти, що якщо йти багато днів і ночей поспіль у той бік, де ховається сонце, то вийдеш з того боку, звідки сонце вранці піднімається на небосхил, тому що Земля наша куляста! — говорив старий.

—Та що ти! Земля пласка, ніби млинець, який лежить на чотирьох стовпах, а небо — величезна кришталева чаша! — заперечував молодий.

Довго точилася їхня суперечка, кожен намагався довести свою правоту. Сьогодні розмови про пласку Землю та трьох китів здаються нам смішними, а між тим багато часу минуло і багато відкриттів було зроблено, перш ніж науково довели кулястість Землі. Спробуймо подумки перенестися в давні часи та подивімося, як різні народи уявляли собі влаштування Світу.

IV. Вивчення нового матеріалу

Розгорнутий план етапу

1.Уявлення давніх народів про будову Всесвіту. (Робота з рисунками підручника й атласу)

16	Усі уроки географії у 6 класі

2.Розвиток знань про Землю. Подорожі фінікійців і давніх греків.

3.Карти Ератосфена і Птолемея. (Робота з атласом)

4.Перші географічні відомості про українські землі.

5.Докази кулястості Землі. (Робота в групах. Прийом «Творча лабора­ торія»)

Завдання

•Намалюйте Землю так, ніби ви не знаєте про її форму.

•Наведіть докази правильності вашого зображення.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Альтернативні варіанти

	1. Прийом «Експрес-тест»		Прийом «Творча лабораторія»
	• Автор наукової праці «Посібник		1. Порівняйте карти світу Ерато­
	з географії»:		сфена та Птолемея. Результати
	а)	Ератосфен;	оформіть у таблицю. (Робота
	б)	Геродот;	в парах, один учень виділяє
	в) Птолемей.		спільне, другий — відмітне.)
	• Першим радіус земної кулі об-
			Спільні риси	Відмінності
	числив:
			•Наявність ме-
	а)	Піфагор;
	б)	Ерастосфен;	ридіанів і па-
	в)	Аристотель.	ралелей

•Кулястість Землі підтверджує: а) кругла тінь, яку відкидає

Земля на Місяць;

	б) тінь, яку відкидають пред-	2. Обговорення.
	мети в полудень;	3. Напишітьтвір-мініатюрузтеми
	в) наявність зірок на небо­схилі.
	• Давні мандрівники добре орієн-	«Моя подорож з давніми фі-
		нікійцями навколо Африки».
	тувалися на місцевості за допо­	(Це завдання можна запропо-
	могою:
		нувати виконати за бажанням
	а) приладів;
		індивідуально.)
	б) інтуїції;
	в) зірок.

Розділ I. Географічне пізнання Землі	17

•Першими давніми мореплавцями, які обігнули Африку, були: а) фінікійці; б) візантійці; в) єгиптяни.

2.Взаємоперевірка

VII. Підсумок уроку

Доцільно запропонувати учням відповісти на запитання «Що нового для себе ви відкрили сьогодні на уроці?».

VIIІ. Домашнє завдання

•Опрацювати текст параграфа.

•Позначити на контурній карті подорож фінікійців.

•Підготувати п’ять запитань за змістом тексту параграфа.

•Принести географічні енциклопедії.

Додатковий матеріал до уроку

•Давньогрецький історик Геродот (484–425 рр. до н. е.) першим увів поняття «історична географія». Геродот багато подорожував, описував традиції невідомих народів, у тому числі скіфів, які на той час проживали на території сучасної України.

•Давньогрецький географ та історик Страбон (63–20 рр. н. е.) — автор праці «Географія» у 17-ти томах. Здійснив подорожі до Греції, Єгипту, Італії та Малої Азії. Зокрема, в його книгах містяться історико-гео- графічні матеріали про розселення племен Північного та Східного Причорномор’я, їх побут, культуру, особливості господарства.

•Значних успіхів у розвитку географічної науки досягли давньокитайські вчені. Вони проводили систематичні спостереження за погодою, здійснювали перепис населення, створили опадомір і компас, описали кругообіг води в природі, розвивали картографію. Китайський мандрівник Чжан-Цянь у 138–126 рр. до н. е. здійснив подорож до Середньої Азії, відкрив шлях у Персію — до берегів Середземного моря через внутрішні райони Азії, який згодом став відомим під назвою Великий шовковий шлях.

18	Усі уроки географії у 6 класі

Урок 4

Тема. Географія Середньовіччя. Подорожі Марко Поло та Ібн Баттути

Мета: систематизація та поглиблення знань про географічне вивчення Землі; з’ясування особливостей географічних досліджень Середньовіччя; подальше вдосконалення навичок роботи з картами атласу і додатковою літературою; розвиток уміння робити висновки про накопичення географічних знань про Землю.

Обладнання: атласи, підручники, портрети мандрівників, настінна карта півкуль, географічні енциклопедії.

Тип уроку: комбінований.

Зміст уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

1. Прийом «Взаємоопитування»

(Робота в парах)

Учні обмінюються питаннями, підготовленими вдома, та відповідають на них.

2. Прийом «Так — ні»

Учитель загадує одного з давніх дослідників, учні за допомогою навідних запитань намагаються відгадати його.

3. Прийом «Чомучка»

(Запитання ставить учитель.)

•Чому уявлення давніх людей про Землю істотно відрізняються від сучасних?

•Чому давні вчені були не лише істориками або географами, але й філософами, математиками, астрономами?

•Чому в давніх учених виникли думки про кулястість Землі?

•Чому багато мореплавців давнини, відкриваючи нові землі, приховували свої відкриття?

•Чому карти світу Ератосфена і Птолемея мають багато відмін­ ностей?

Розділ I. Географічне пізнання Землі	19

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Проблемне питання»

Успіхи давніх учених у розвитку знань про Землю були значними. Вони знали про кулеподібну форму Землі та закономірності в русі небесних тіл, передбачали існування невідомого південного материка та вміли складати карти. Здавалося б, нащадки повинні були відповідно оцінити ці знання та використовувати їх для подальшого розкриття таємниць природи. Однак після падіння Риму в V ст. слово «географія» зникло з європейського лексикону, а за наполягання на кулястості Землі можна було поплатитися життям. По всій Європі запалали вогнища інквізиції, на яких спалювали «відьом» і «чаклунів», а насправді — людей, які прагнули пізнати навколишній світ. Невже географія та інші важливі досягнення людської цивілізації приречені на забуття? Знаходились сміливці, які, незважаючи на панування релігійних догм, долаючи численні труднощі, продовжували по крихтах збагачувати географічну науку.

IV. Вивчення нового матеріалу

Розгорнутий план етапу

1.Роль арабських учених у розвитку знань про Землю.

2.Завойовницькі походи норманів (вікінгів). (Робота з картою «Географічні відкриття»)

3.Подорож Марко Поло та Ібн Баттути.

Це питання доцільно опрацювати в групах. Частина груп за допомогою підручника, атласу та додаткової літератури вивчає подорож Марко Поло, решта — подорож Ібн Баттути. Потім по одному представнику від груп, які вивчали матеріали про Марко Поло, сідають за перші парти середнього ряду обличчям один до одного та разом складають розповідь про мандрівника. (Прийом «Акваріум»)

Аналогічно здійснюється презентація діяльності другого мандрівника.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Прийом «Мікрофон»

Обговорення виступів, наведення додаткової інформації про мандрівників іншими членами групи.

20	Усі уроки географії у 6 класі

2. Гра «П’ять речень»

(Проводиться в парах або групах.)

Зміст гри полягає в тому, щоб п’ятьма реченнями викласти зміст розглянутого на цьому уроці матеріалу.

VI. Підсумок уроку

Відбираються найбільш вдалі «п’ять речень», які, по суті, і є висновками.

VII. Домашнє завдання

•Опрацювати текст підручника.

•Позначити на контурній карті маршрути подорожей Марко Поло та Ібн Баттута.

•Випереджальне творче завдання: трьом парам учнів підготувати рольові повідомлення про подорожі Бартоломео Діаша, Васко да Ґама, Христофора Колумба.

Додатковий матеріал до уроку

•На півночі Європи, на Скандинавському півострові, оселилися войовничіплеменавікінгів.Привченідожиттявсуворихумовах,завждиготові до бою, вікінги навчилися боротися і з суворим морем. Вони будували великі гостроносі кораблі й цілими флотиліями вирушали в похід. З VIII ст. вікінги стали грозою майже для всієї Європи. Вони досягли берегів Ісландії, Ґренландії, Північної Америки. Сьогодні вікінгів як окремого народу не існує. Ці войовничі люди повністю обжились у різноманітних краях, створили там свої поселення та ніби «розчинилися» середмісцевогонаселення.Багатоєвропейськихнародівсягаєкорінням до вікінгів — шведи, норвежці й навіть французи. На пам’ять про своїх предків одна з областей Франції має назву Нормандія.

•У Середні віки географічні відомості про українські землі подаються в літописах, де в 1187 р. вперше була вжита назва «Україна». Такий опис українських земель міститься в «Повісті минулих літ», написаній у Києві на початку ХІІ ст. Жителям Київської Русі було відомо про Середземне море, Месопотамію, Персію, Індію. Туди вирушали торгові каравани із зерном, полотном, керамічним посудом, ковальськими виробами, хутром. У зворотному напрямку везли шовкові тканини, килими, зброю.

Розділ I. Географічне пізнання Землі	21

•Марко Поло був і залишається першою людиною, яка зуміла довести існування монголів і китайців, які на той час обігнали «братів» з Європи в ремеслах, традиціях у житті та господарстві.

Після смерті Марко Поло нараховувалося близько 40 його рукописів. Пізніше, у 1477 році (минуло майже 200 років), після появи друкарства, книга його праць побачила світ і мала величезний успіх. Згодом за описами цієї книги до Китаю ходили організовані експедиції, які довели, що майже все відповідає дійсності, і лише окремі факти вигадані або перебільшені автором. Відомо, що книгу Марко Поло читав Христофор Колумб. Можливо, саме вона надихнула його на сміливі морські походи до Індії.

Урок 5

Тема. Епоха Великих географічних відкриттів. Подорож Христофора Колумба

Мета: продовження формування знань про розвиток географічних відкриттів і досліджень; розширення та поглиблення знань про історію пізнання Землі; розвиток комунікативних навичок, умінь працювати з різноманітними джерелами географічних знань.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручники, атласи, карти півкуль, глобус, портрети мандрівників.

Опорні поняття: географія, навколосвітня подорож, відкриття, Європа, Індія.

Базові поняття: глобус, Великі географічні відкриття, Бартоломеу Діаш, Васко да Ґама, Христофор Колумб.

Зміст уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

1. Прийом «Географічний крос» (Виконується письмово в зошитах) Закінчіть фрази:

•У «Книзі про різноманітність світу» Марко Поло описав свої подорожі територією...