Історія

Докладніше: Історія Папуа Нової Гвінеї

Поселення місцевих жителів,Британська Нова Гвінея, 1885

Австралійські збройні силиатакують японські позиції в битві Буна-Гона 7 січня 1943.

Заселення людиною острова Нова Гвінея відбулося 45 тисяч років тому вихідцями з Азії. Відсутність великих, придатних до одомашнення, тварин на острові заважала розвитку землеробства і робила неможливим скотарство. Це сприяло збереженню первісно-общинного ладу на великих територіях Нової Гвінеї аж до сьогодення. Існує стародавнє землеробське поселення Кука, занесене до об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в центральній гірській частині острова, що налічує 7-10 тисяч років. Різноманітність мов і незліченна кількість племен були зумовлені ізольованістю людей одне від одного через гористий ландшафт і брак технічних засобів, що сприяли б спілкуванню і культурному обміну.

Острів Нова Гвінея був відкритий європейцями ще у першій половині XVI сторіччя. Це зробили португальці, під час розвідувальних подорожей за спеціями. У 1526 році Жоржі де Менезеш відкрив острів й дав йому назву Папуа. На той час його терени населяли папуасита меланезійці, що перебували в умовах кам'яної доби й займались полюванням, риболовлею та збиранням. 1824 року Нідерландиоголосили землі острова західніше 141° східної довготи своїми володіннями. Після того, як англійський капітан Джон Морсбі дослідив південно-східне узбережжя острова в 1870-х роках, почалася колонізація території. Для дослідження побуту і культури папуасів багато зробив наприкінці XIX сторіччя вітчизняний дослідник Микола Миколайович Миклухо-Маклай, що провів на острові 4 роки.

У 1884 році Великобританія встановила протекторат над південно-східним сектором Нової Гвінеї (згодом він отримав назву Папуа), аНімеччина того ж року підпорядкувала собі північно-східну частину острова (пізніше територія отримала назву Нова Гвінея)^[6]. Західна частина острова на той час належала до володінь голандської Ост-Індської компанії. Наступного 1885 року (в квітні) Німеччина оголошує протекторат над північною частиною Соломонових островів. 1886 року Британська Нова Гвінея становиться колонією британської корони. 14 листопада 1899 року Німеччина передала ряд островів (атол Онтонг-Джава, Шуазель, Шортленд, Санта-Ізабель) під протекторат Британських Соломонових островів. Від 1888 року Папуа — англійська колонія, 1 вересня 1906 року її було передано під управлінняАвстралійського Союзу. 11 листопада 1914 року Німецька частина Нової Гвінеї була окупована колоніальними військами Австралії й перейменована на Північно-Східну Нову Гвінею. 17 грудня 1920 року німецька Нова Гвінея — підмандатна територія Австралії під назвою Територія Нова Гвінея (англ. Territory of New Guinea). 21 січня 1942 року на острів висадились японські війська. В 1946 році Австралійський Союз отримав мандат від ООН на управління підопічною територією. У 1949 році австралійська влада об'єднала обидві території в єдину адміністративну Територію Папуа та Нова Гвінея (англ. Territory of Papua and New Guinea). Це об'єднання в 1971 отримало назву Папуа Нова Гвінея. 1 грудня 1973 року територія здобула спочатку внутрішнє самоврядування, а 16 вересня 1975 року країна отримала повну незалежність від Австралії^[6].

Після проголошення незалежності в провінції Бугенвіль активізувалися сепаратистські тенденції, які було частково подолано утворенням місцевого провінційного самоврядування, що перебрало на себе частку повноважень центральних органів влади. У 1988 році бугенвільські сепаратисти почали збройну боротьбу за відокремлення. У1990 році була проголошена незалежність Бугенвілю, яка не була визнана жодною країною. У 1997 році між конфліктуючими сторонами розпочалися мирні переговори під егідою ООН^[6]. Для боротьби з партизанами держава не тільки використовувала увесь наявний склад збройних сил (2 тисяч військових), а й залучала військовий контингент з Австралії, професійних найманців. Під час збройного конфлікту загинуло 20 тис. осіб (переважно місцевого населення).

У 1991 році відбувся економічний бум у зв'язку з подвоєнням видобутку золота. У 1992 році Пейєс Вінгті був обраний прем'єр-міністром.