Політичний устрій[ред. • ред. Код]

Докладніше: Політичний устрій Папуа Нової Гвінеї

Папуа Нова Гвінея — парламентська монархія. У країні діє конституція, прийнята 1975 року (з пізнішими поправками). Главою держави є королева Великобританії Єлизавета II, представлена генерал-губернатором (з 2004 по 2010 рік — Пауліас Матане, з 20 грудня 2010 — Майкл Огіо), який призначається королевою на 6 років за поданням уряду^[6].

Парламент

Будівля парламенту у Порт-Морсбі

Докладніше: Парламент Папуа Нової Гвінеї

Законодавча влада належить однопалатному Національному парламенту в складі 109 депутатів, які обираються на 5 років: 89 депутатів обираються загальними прямими виборами шляхом таємного голосування у загальнонаціональному окрузі, 20 депутатів обираються від адміністративно-територіальних одиниць^[6]. Склад партійних фракцій постійно змінюється, так як депутати часто переходять з однієї політичної партії до іншої.

Політичні партії

Докладніше: Політичні партії Папуа Нової Гвінеї

Перед парламентськими виборами в липні 2007 року в країні налічувалось 45 політичних партій. Із них 20 представлені в парламенті:

• Національний альянс (англ. National Alliance Party) — 30 місць

• Партія Папуа Нової Гвінеї (англ. Papua New Guinea Party) — 8 місць

• Народна справа (англ. People's Action Party) — 6 місць

• Найстаріша політична партія Пангу парті (Партія єдиної Папуа Нової Гвінеї; англ. Pangu Party) заснована 1966 року — 5 місць.

• Народно-демократичний рух (англ. People's Democratic Movement) — 5 місць.

• Партія об'єднаних ресурсів (англ. United Resources Party) — 5 місць.

• Народна прогресивна партія (англ. People's Progress Party) заснована 1968 року — 5 місць.

• Народний національний конгрес (англ. People's National Congress Party) — 5 місць.

Національна партія (англ. Papua New Guinea National Party) заснована 1979 року має 1 місце в парламенті 2007 року. В країні дієКонгрес профспілок Папуа Нової Гвінеї^[7].

Уряд

Виконавчу владу здійснює уряд — Національна виконавча рада на чолі з прем'єр-міністром (Пітер О'Ніл з 2011 року). Уряд формується парламентською більшістю^[6].

Судова система

Докладніше: Судова система Папуа Нової Гвінеї

Судова влада належить Верховному суду, голова якого призначається генерал-губернатором за поданням Національної виконавчої ради після попередніх консультацій з міністром юстиції. Інші члени суду призначаються юридичними і законодавчими службовими комісіями^[6]. Правова система країни базується на загальному англійському праві^[6].

Зовнішні відносини

Докладніше: Список дипломатичних місій Папуа - Нової Гвінеї

Папуа Нова Гвінея — член ООН від 1975 року, входить до Співдружності націй, очолюваної Великобританією (представлена «вищими комісарами» в ранзі послів в країнах-членах організації), МВФ, АТЕС та інших міжнародних організацій^[6]. Країна має постійні місії при ООН (Нью-Йорк) та ЕС (Брюссель). Справи Папуа Нової Гвінеї в Україніпредставляє посол Австралії.

Збройні сили[ред. • ред. код]

Докладніше: Збройні сили Папуа Нової Гвінеї

Адміністративний поділ[ред. • ред. код]

Країна поділяєтся на 4 регіони:

Гайлендс  Острови  Момасе  Папуа

В адміністративному відношенні Папуа Нова Гвінея, станом на 2012 рік, поділяється на 20 провінцій, автономний регіон Бугенвіль та національний столичний округ.

Докладніше: Адміністративний поділ Папуа — Нової Гвінеї

Центральна Сімбу Східний Гайлендс Східна Нова Британія Східний Сепік Енга Галф Маданг Манус Мілн-Бей Моробе

Нова Ірландія Оро Автономний регіон Бугенвіль Південний Гайлендс Західна (Fly) Західний Гайлендс Західна Нова Британія Сандаун (Sandaun) Національний столичний округ Гела Дживака

Загальна площа — 462 840 км², населення — 5 129 645 осіб.