Адміністративний поділ

В адміністративному відношенні Тувалу поділено на 7 острівних (Нанумеа, Ніутао, Нануманга, Нуї, Ваітупу, Нукулаелае і Нукуфетау) та 1 міська рада (Фунафуті).^[24]

№	Провінція	Название англійською мовою	Адміністративний центр	Площа, км²	Населення, чол. (2002)	Густота, чол./км²
1	Ваітупу	Vaitupu	Асау	5,60	1591	284,11
2	Нануманга	Nanumanga	Тонга	2,78	589	211,87
3	Нанумеа	Nanumea	Лолуа	3,87	664	171,58
4	Ніутао	Niutao	Кулія	2,53	698	275,89
5	Нуї	Nui	Танраке	3,25	548	168,62
6	Нукулаелае	Nukulaelae	Фангауа	1,82	393	215,93
7	Нукуфетау	Nukufetau	Сававе	2,99	586	195,99
8	Фунафуті	Funafuti	Ваіаку	2,79	4492	1610,04
	Всього			25,63	9 561	373,04

Населення Чисельність і розміщення

Населення Тувалу^[25]
Структура населення
Чисельність населення	12 177 (2008, оцінка)
Густота населення	468 (2008)
Середній вік	загальний: 25,2 чоловіків: 24,2 жінок: 26,4 (2008)
Вікова структура	0-14: 29,4 15-64: 65,4 старше 64: 5,2 (2008)
Доля міського населення	47 % (2002)
Народжуванність
Загальний коефіцієнт фертильності	2,94‰ (2008)
Темпи росту населення	1,577% (2008)
Смертність
Дитяча смертність на 1000 народженних	загальна: 18,97‰ (2008) хлопчиків: 21,56‰ (2008) дівчаток: 16,25‰ (2008)
Загальна смертність на 1000 чоловік	загальна: 6,98‰ (2008)

Житель Тувалу в традиційному одязі (1841 рік)

Відповідно останньому перепису 2002 року чисельність населення Тувалу становила 9561 чоловік^[26] (включаючи туристів, тимчасових робочих; чисельність постійного населення — 9359 чоловік^[26]). До 2008 року ця цифра збільшилась до 12 177 чоловік (оцінка).^[4]Незважаючи на те, що темпи приросту населення збільшилися з 0,6% в 1991–2002 роках до 1,577% в 2008 році, зростання населення Тувалу залишається досить низьким на тлі інших країн Океанії. Однією з основних причин цього є еміграція населення.^[27] У 2001 році в Новій Зеландії (переважно в містах Окленд і Веллінгтон) проживало 1960 представників народу Тувалу (трохи менше 1% від чисельності народів Океанії, які проживають на території Нової Зеландії).^[28] Діаспори вихідців з Тувалу також є в Фіджі (на острові Кіоа, який був орендований жителями острова Ваітупу після Другої світової війни), Самоа , Кірібаті (в основному це нащадки тувалійскіх працівників острови Банаба), Науру (працівники науруанської фосфатної компанії).^[29]

Значна частина населення Тувалу проживає в столиці та єдиному місті країни, Фунафуті, — 47%.^[27] Внутрішня міграція населення, що характеризується переселенням людей з віддалених островів на атол Фунафуті, є однією з основних тенденцій, відзначених на Тувалу. Наприклад, в 1992 році на атолі проживало 42% населення країни, а в 1979 році — всього 29%.^[30] Це створює збільшене навантаження на ресурси і землі острова, призводить до берегової ерозії, негативно позначається на місцевій екосистемі. Єдиними віддаленими островами, де в 2002 році було відзначено зростання населення, були Ваітупу (зростання на 389 осіб у порівнянні з 1992 роком) і Нукулаелае (зростання на 40 осіб).^[31] На всіх інших атолах спостерігалася депопуляція: найзначніша — на острові Нукуфетау (чисельність населення зменшилася на 165 осіб). Найвища щільність населення в 2002 році була зареєстрована на атолі Фунафуті — 1610 чоловік на км², в той час як по країні ця цифра становила 373 особи на км ² (найнижча щільність — на атолі Ніулакіта, 83 людини на км²).^[31]

У 2002 році чоловіки становили 49,3% (4614 чол.), Жінки — 50,7% (4745 чол.).^[32] міського населення — 47%, сільского — 53%.^[26]

Рівень природного приросту в 2008 році склав 1,577%.^[4] Частка дітей до 15 років в 2002 рік у — 36,4%, дорослого населення від 15 до 59 років — 55%, старше 60 років — 8,6%, таким чином, середній вік населення становив 23,6 року (у 1991 році — 25,1 року).^[26] Середня тривалість життя чоловіків, відповідно оцінці 2008 року, — 66,7 років, жінок — 71,36 років.^[4]