- •Назва[ред. • ред. Код]
- •Фізико-географічна характеристика Географічне положення
- •Геологія
- •Зміна глобального клімату
- •Гідрологія
- •Флора і фауна
- •Адміністративний поділ
- •Населення Чисельність і розміщення
- •Етнічний склад
- •Релігійний склад
- •Політичний устрій Державний лад
- •Законодавча влада
- •Виконавча влада
- •Судова влада
- •Виборчі округи
- •Місцеве самоврядування
- •Політичні партії
- •Збройні сили і поліція
- •Зовнішня політика та міжнародні відносини[ред. • ред. Код]
- •Історія
- •Економіка Загальна характеристика
- •Сільське господарство
- •Рибальство
- •Транспорт
- •Зв'язок
- •Зовнішні економічні зв'язки
- •Грошова система і фінанси
- •Культура Соціальна організація
- •Музика і танці
- •Соціальна сфера Охорона здоров'я
- •Освіта[ред. • ред. Код]
Законодавча влада
Законодавчим органом країни є однопалатний парламент, або Фалєєв І Фоно (тувал. Fale I Fono) (також називається Палатою асамблей), що складається з не менш, ніж 12депутатів[43], і обирається на чотирирічний термін.[41] Депутати обираються на основі загального виборчого права за мажоритарною системою відносної більшості в багатомандатних та одномандатних округах. Правом обрання в депутати парламенту володіють всі громадяни Тувалу, які досягли 21 року[44] (при цьому існує ряд виключень, при яких кандидатам відмовляють у реєстрації[45]). Відразу ж після парламентських виборів члени парламенту зі свого числа обирають спікера.[46] Глава держави має право розпустити парламент у разі, якщо залишається вакантним місце прем'єр-міністра чи якщо протягом певного періоду часу (він визначається здоровим глуздом глави держави) прем'єр-міністр так і не був обраний.[47]
Парламент Тувалу наділений правом видання законів, які не суперечать Конституції країни.[48] Кожен член парламенту має право вносити на розгляд законопроект, пропозицію про дебати в парламенті, подати петицію до парламенту.[49] Як одна з форм відповідальності та консультацій всі законопроекти після першого читання в парламенті направляються в місцеві уряди (або фалекаупуле) на розгляд і коментування. Виключенням з цього правила є ті законопроекти, за які поручився генерал-губернатор Тувалу, а також ті, які не мають суспільної значущості.[49] У цих випадках генерал-губернатор зобов'язаний діяти за рекомендацією Кабінету міністрів.
Виконавча влада
Згідно з Конституцією Тувалу монархом і главою держави є Її Величність Королева Великобританії Єлизавета II.[50] Пост глави держави є символом єдності та самобутності Тувалу.[51] Глава держави зобов'язаний діяти тільки за рекомендацією Кабінету міністрів, прем'єр-міністра чи іншого міністра, який наділений загальними або спеціальними повноваженнями Кабінету.[52]
Глава держави представлений в Тувалу генерал-губернатором, призначеним їм за порадою прем'єр-міністра (при цьому прем'єр-міністр повинен заздалегідь проконсультуватися з іншими членами парламенту)[53] строком на чотири роки.[54] Генерал-губернатором може стати тільки людина, яка досягла віку 50 років. Однак він не повинен бути старше 65 років.[55] Генерал-губернатор виконує функції глави держави, якщо той перебуває за межами Тувалу або в похилому віці, є неправоздатні.[56]
Крім глави держави і генерал-губернатора, які згідно з Конституцією Тувалу наділені виконавчою владою[57], існує Кабінет міністрів, несучий колективну відповідальність перед парламентом за виконання виконавчих функцій уряду країни.[58] Кабінет складається з прем'єр-міністр а й інших міністрів[59], яких повинно бути не більше 1/3 від загального числа парламентаріїв[60] і які одночасно є членами парламенту.[61] Один з міністрів, не рахуючи прем'єр-міністра Тувалу, є заступником прем'єр-міністра, який призначається главою держави за рекомендацією прем'єр-міністра.[62] Прем'єр-міністр обирається таємним голосуванням членами парламенту зі свого складу.[63] Сфера відповідальності прем'єр-міністра та інших міністрів визначається главою держави, який повинен керуватися рекомендаціями прем'єр-міністра.[64] В цілому, прем'єр-міністр відповідальний за Кабінет міністрів і парламент, конституційні та політичні питання, державну службу, координацію уряду, судові та юридичні питання, телерадіомовлення і інформацію, поліцію, в'язниці, протипожежну службу, імміграцію, релігійні питання, національні вибори і зовнішню політику.[65]